Ева Воліцер болгарська актриса співачка і режисер професор Нового болгарського університету та театральний продюсер Має

Ева Воліцер — болгарська актриса, співачка і режисер, професор Нового болгарського університету та театральний продюсер. Має понад 50 ролей у різних театрах, таких як драматичний театр Русе, мандрівний Софійський театр, театр «Сльоза і сміх», а також міжнародні концерти в Тель-Авіві, Відні, Ризі, США та інших. Вона була режисером більше 20 вистав з молодими акторами. Творець і продюсер театру «Галерея».

Ева Воліцер
Зображення
Народилася	27 лютого 1949(1949-02-27) (75 років) Софія, Болгарія
Громадянство	Болгарія
Діяльність	акторка
Alma mater	Національна академія театрального і кіномистецтва «Крестьо Сарафов»
Вчителі	^d
Роки діяльності	1980 і дотепер
IMDb	nm1387889

Нагороди та премії
Національна премія "Поезія Яворова" Нагорода "Водій"





Ева Воліцер у Вікісховищі

Біографія

Єва Воліцер закінчила ВІТІЗ «Крястьо Сарафов» за спеціальністю акторське мистецтво у класі проф. Желчо Мандаджиєва і Крикора Азаряна .

2017 року проводить майстер-клас з акторами в Інституті театру і кіно Лі Страсбурга, Нью-Йорк.

У 2002—2003 роках виграє стипендію Фулбрайта в Нью-Йорку, де викладає акторську майстерність в Університеті Пейс і проводить дослідження сучасного американського театру. .

У 1996 році випустила альбом з 22 стародавніх єврейських пісень Ладіно, проданих по всьому світу.

Стає автором книги «Акторська майстерність. Шляхи освоєння», видану Новим Болгарським університетом (2010).

В даний час є директором приватного театру «Галерея» і професором акторської майстерності в Новому Болгарському університеті.

Більш значні ролі в театрі

Незалежний театр «Галерея»

Ейвіс — «Водяне дзеркало» Лі Блесінг
Хлоя — «Моя дорога леді». Горовиць
Дора — «Люляки і паланчики» Ради Москової
Журналістка — «Ключ» Костянтина Ілієва
Меггі — «Портрет» Т. Хау
Маргарет — «Подвійний дубль» K. Рійс
Марсія — «Маляр» Д. Черчілль

Державний театр «Сльоза і сміх» — Софія

Ціпора — «Люди з валізами» Ханоха Левіна
Піа — «Козячий острів» Уго Бетті
Наречена — «Весілля» Бертольта Брехта
Учителька танцю — «Три товстуни»
Керрі — «Іграшки на стелі» Ліліан Хельман
Ліллі Белл — «Дивна місіс Севідж» Дж. Патріка
Смельська — «Таланти і прихильниці» Миколи Островського
Гермія — «Примхи Маріани» Альфреда де Мюссе
Донна Анна — «Дон Жуан» Макса Фріша
Вікторія — «Мата Харі» Недялко Йорданова
Студентка — «Кінець залишається для вас» Георгія Данаїлова

Камерний театр при Спілці художників Болгарії

Попова — «Ведмідь» Антона Чехова
Наталія — «Пропозиція» Антона Чехова
Люсі — «Сміх під шибеницею» Річардсона

Софійський туристичний театр

Марчела — «Субота, неділя, понеділок» Едуардо де Філіппо
Баронеса фон Мюнхаузен — «Найчесніший» Г. Горіна
Софія — «Чорні наречені» Г. Павлова

Драматичний театр Русе

Секретарка — «Година пік» Єжи Ставінського
Леді Анна — «Річард III» Вільяма Шекспіра
Ана — «Веселі Віндзорки» Вільяма Шекспіра
Анна Вишневська — «Вигідне місце» Миколи Островського
Вчителька — «Птахи нашої молодості» Іона Друца
Лікарка — «Вільне місце на поїзді» Ст. Стайчева

Моноспектаклі

«Зізнаюсь, я живий» Пабло Неруди
«Королеви ночі» П. K. Яворова
«Відкрийте відкритий балкон» Фредеріко Гарсіа Лорка

Фільмографія

Викрасти життя 35,36,37,38 епізод.
Контракт. Американське виробництво.
Історія Софії
Ешелон смерті
Цей прекрасний зрілий вік
Люди і боги (1979), 3 серії

Режисер студентських вистав в університетському театрі НБУ: \ t

«Лиса співачка» — Євгена Іонеско 2018
«Жарт у двох діях» — Антона Чехова 2017
«Троянці» Евріпіда 2016
Чарівна ніч 2015
«Весело, як милиця» Річа Орлофа 2014
«Скляний звіринець» Теннессі Вільямса 2013
«33 припадки» А. П. Чехова 2012
«Метаморфози» М.Цімермана 2011
«Сон літньої ночі» В. Шекспіра 2010
«Призначений для знесення» Т. Вільямса 2009
Передмістя, Е. Богожіяна
Дитя Купідона. В. Шекспіра
Ведмідь і пропозиція, А. П. Чехова
Я не буду платити, ми не будемо платити, Даріо
Художній керівник і директор Молодіжної театральної студії "Св. Св. Кирила і Мефодія і Театра «Сльоза і сміх»

Брала участь у міжнародних фестивалях та виступах: Valansen — Франція; Роттердам і Альмело — Нідерланди; Тун — Швейцарія; Будинок Вітгенштейна — Відень; Аполонія, Діонісія, ГІТІС та ВГІК Москва, Болгарський культурний інститут Лондон, Болгарський культурний інститут Братислава, Болгарський культурний інститут Відень

Джерела

. Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 29 квітня 2019.
Amazon.com: Єврейські сефардські пісні в Ладіно: Єва Воліцер: Музика

Посилання

Ева Волицер на сайті IMDb (англ.)

[1] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 29 квітня 2019.

[2] Amazon.com: Єврейські сефардські пісні в Ладіно: Єва Воліцер: Музика