Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Дірсеу значення Дірсеу Жозе Гімараеш порт Dirceu José Guimarães біл

Дірсеу

Дірсеу
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дірсеу (значення).

Дірсеу Жозе Гімараеш (порт. Dirceu José Guimarães, більш відомий як Дірсеу (порт. Dirceu), нар. 15 червня 1952, Куритиба — пом. 15 вересня 1995, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Вважався одним із найталановитіших і найсильніших бразильських футболістів своєї епохи.

image
Дірсеу
image
Дірсеу
Особисті дані
Повне ім'я Дірсеу Жозе Гімараеш
Народження 15 червня 1952(1952-06-15)
  Куритиба, Бразилія
Смерть 15 вересня 1995(1995-09-15) (43 роки)
  Ріо-де-Жанейро
Зріст 170 см
Вага 68 кг
Громадянство image Бразилія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968–1973 image «Корітіба» 57 (7)
1974–1976 image «Ботафогу» 52 (9)
1976–1977 image «Флуміненсе» 55 (7)
1977–1978 image «Васко да Гама» 25 (2)
1978–1979 image «Америка» 45 (2)
1979–1982 image «Атлетіко» 82 (26)
1982–1983 image «Верона» 29 (2)
1983–1984 image «Наполі» 30 (5)
1984–1985 image «Асколі» 27 (5)
1985–1986 image «Комо» 25 (2)
1986–1987 image «Авелліно» 23 (6)
1988 image «Васко да Гама»  ? (?)
1988 image 17 (5)
1989 image «Бангу» 17 (5)
1989–1991 image 39 (14)
1992 image «Беневенто» 11 (4)
1993—1994 image «Анкараспор»  ? (?)
1995 image ? (?)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1991-1992 image 20 (8)
1992-1993 image «Джампаолі» (Анкона) 26+ (16+)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1972 image Бразилія (ол.) 12 (3)
1973–1986 image Бразилія 30 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

image Дірсеу у Вікісховищі

З свою кар'єру гравця, яка тривала 27 років, грав у складі 17 клубів із шести країн — Бразилії («Корітіба», «Ботафогу», «Флуміненсе», «Васко да Гама», «Бангу»), Мексики («Америка» та ), Іспанії («Атлетіко»), Італії («Верона», «Наполі», «Асколі», «Комо», «Авелліно», , «Беневенто»), США () та Туреччини («Анкараспор»), що є одним із найбільших показників у світі серед футболістів його рівня. Виступав також у складі двох італійських футзальних клубів — «Болонья» та «Джампаолі» з Анкони. За схильність до частої зміни клубів в Італії отримав прізвисько «Циган» (італ. lo Zingaro). У Бразилії також отримав прізвиська «Мурашка» (порт. la formiga) за велетенську працелюбність і витривалість на футбольному полі, а також «Метелик» (порт. la farfalla). Тривалий час виступав також у національній збірній Бразилії, у тому числі на трьох чемпіонатах світу. У складі збірної був бронзовим призером та володар Бронзового м'яча чемпіонату світу 1978 року. На батьківщині став також триразовим переможцем чемпіонату штату Ріо-де-Жанейро та дворазовим переможцем чемпіонату штату Парана.

Клубна кар'єра

image
Дірсеу (праворуч) разом із Вальтером Шахнером під час виступів за «Авелліно».

Народився Дірсеу в Куритибі у 1952 році. Розпочав заняття футболом із 10 років. Його батько працював робітником на взуттєвій фабриці, і також грав у футбол на аматорському рівні на позиції захисника та постійно підтримував сина у заняттях футболом, аж до допомоги в організації турнірів з футболу серед дитячих команд. Мати Дірсеу була власницею бару в Куритибі, і він тривалий час допомагав їй у роботі. Дірсеу розпочав виступи за юнацьку команду «Корітіби» із 1965 року. У 1968 році молодого футболіста запросили до першої команди, і клуб тривалий час не виплачував йому зарплатню. На виправдання клубу про відсутність грошей юний футболіст відповідав, що він вважає за честь грати за команду з рідного міста. У 1970 році призивався на військову службу, наступного року повернувся до «Коритиби». Дебютував Дірсеу в команді у товариському матчі проти болгарського клубу ЦСКА з Софії, а перший свій м'яч забив у ворота «Атлетіку Паранаенсе» 6 лютого 1972 року на 39 хвилині гри чемпіонату штату Парана з футболу. Дірсеу зі своєю рідною командою двічі поспіль (у 1971 і 1972 роках) вигравав чемпіонат штату Парана, взявши участь у 57 матчах чемпіонату.

У 1973 році здібного півзахисника помітили у клубі «Ботафогу» з Ріо-де-Жанейро, у якому на той час грав також відомий у минулому футболіст збірної Бразилії Жаїрзіньйо. Із ним Дірсеу часто ділив кімнату на базі команди, а досвідченіший Жаїрзіньйо в значному ступені навчав молодшого колегу навичкам гри.

У 1976 році Дірсеу отримав запрошення від одного із найсильніших клубів Ріо цього часу — «Флуміненсе». У цьому клубі на той час грала ціла компанія відомих бразильських футболістів — Роберто Рівеліно, Едіньйо, Карлос Альберто. У цій компанії Дірсеу уперше виграв Лігу Каріока вже у перший рік перебування у «Флуміненсе». У 1977 році футболіст стає гравцем клубу «Васко да Гама», у якому також підібрався сильний склад гравців — Роберто Динаміт, Орландо Песанья та інші сильні гравці. У цій команді Дірсеу також став переможцем Ліги Каріока в перший же рік перебування в команді. У 1978 році, після чемпіонату світу, «Васко-да-Гама» за 600 тисяч доларів поступається правами на Дірсеу мексиканському клубу «Америка». Проте у одному із найсильніших мексиканських клубів бразилець не зумів здобути нових титулів, і за рік покинув Мексику.

1979 року уклав контракт з клубом «Атлетіко». Перший рік у складі іспанського клубу зіграв 24 матчі, у яких відзначився 5 забитими м'ячами. У другому сезоні відзначився 9 забитими м'ячами у 28 зіграних матчах, а іспанський клуб став третім призером Прімери. У третьому сезоні в Іспанії не зумів зіграти на повну силу у зв'язку із операцією на мигдаликах та розтягненням м'язів, хоча й у цьому сезоні відзначився 4 забитими м'ячами у 32 матчах чемпіонату, але клуб цього разу зайняв лише 8 місце у першості.

У 1982 році Діррсеу вирішив змінити клуб. Він мав пропозиції від кількох італійських команд, включно з Ромою, де вже виступав його співвітчизник і партнер по збірній Фалькао, але у зв'язку із закриттям трансферного вікна зумів укласти контракт із скромнішою «Вероною». Хоча тренер веронців Освальдо Баньйолі не дуже бажав приходу Дірсеу в клуб, але прихід бразильця значно пожвавив закупівлю сезонних абонементів на матчі клубу. Хоча з приходом до лав «Верони» Дірсеу гра команди значно посилилась, клуб зайняв 4 місце у чемпіонаті та кваліфікувався до Кубку УЄФА, а у фіналі кубку лише в додатковий час у повторній грі поступилась «Ювентусу», головний тренер команди не бачив місця в основному складі для Дірсеу. Футболіст отримує запрошення від клубу з півдня Італії — «Наполі», із яким підписує контракт на три роки загальною сумою 450 тисяч доларів, а «Верона» отримує 375 мільйонів лір компенсації за перехід гравця. У неаполітанському клубі Дірсеу зіграв за сезон 30 матчів у Серії А, візначився 5 забитими м'ячами та допоміг клубу уникнути вильоту в нижчий дивізіон. Але керівництво клубу вирішило посилити склад команди зірковими аргентинцями Дієго Марадоною та Даніелем Бертоні, що змусило Дірсеу покинути «Наполі», оскільки за тогочасними правилами у клубах серії А не могло бути більше 2 іноземних гравців. Клуб вимушений був виплатити Дірсеу компенсацію в розмірі 500 мільйонів лір (близько 462 тисяч доларів США). Дірсеу вирішує продовжити свою кар'єру в іншому клубі серії А — «Асколі». Але в цій команді Дірсеу виступав також лише протягом одного сезону, і вимушений був покинути команду після конфлікту з президентом клубу Костантіно Роцці. «Асколі» вибув до серії В, а Дірсеу відбув до Північної Італії, де підписав контракт із клубом із Ломбардії «Комо», та був тепло зустрінутий фанатами клубу. У новій команді Дірсеу не відразу зумів налагодити стосунки з партнерами, але новий тренер команди Ріно Маркезі довіряв бразильцю, і це принесло свої плоди — 30 січня 1986 року «Комо» переграє іменитий «Ювентус» із рахунком 1:0. Проте після закінчення сезону Дірсеу стає гравцем іншої команди серії А — «Авелліно». У цій команді бразильський півзахисник також грав лише протягом одного року, і, згідно точки зору частини журналістів, це був найкращий рік його виступів у Італії. Після тривалих виступів за кордоном у кінці 1987 року повертається у свій колишній клуб «Васко да Гама», яким керував відомий тренер Себастьян Лазароні. Із клубом Дірсеу утретє виграє Лігу Каріока, а після виграшу чемпіонату штату нетривалий час грає у команді другого дивізіону США () «Маямі Шаркс», яким керував його старий друг Карлос Альберто Торрес.

у 1989 році Дірсеу вирішує повернутись грати до Європи. Але цього разу він підписав угоду з напіваматорською командою з четвертого італійського дивізіону з міста Еболі. Причиною цього було близьке знайомство із президентом клубу. Із приходом Дірсеу та його колишнього партнера по «Флуміненсе» Рубена Галаксе значно зросла популярність місцевої команди, вболівальники якої мріяли про вихід у серію С, хоча навіть досвід Дірсеу не допоміг команді вийти до третього дивізіону. У 1991 році Дірсеу переходить до складу іншого нижчолігового італійського клубу — «Беневенто» з однойменного міста., а 25 вересня 1991 року організовує свій прощальний матч у Неаполі. За рік Дірсеу покинув «Беневенто», і грав у італійських футзальних клубах «Болонья» та «Джампаолі» з Анкони, проте без особливого успіху. Пізніше, у 1993 році, Дірсеу повертається у великий футбол, граючи в турецькому клубі «Анкараспор».

Останнім професійним клубом Дірсеу став «Атлетіко Юкатан», який грав у другому мексиканському дивізіоні, у якому вже досвідчений бразилець дебютував у січні 1995 року, де і закінчив свою футбольну кар'єру прощальним матчем на стадіоні «Халіско» у Гвадалахарі у присутності 50 тисяч глядачів.

Після закінчення футбольної кар'єри Дірсеу вирішив повернутись до Бразилії. За тиждень після приїзду на батьківщину, 15 вересня 1995 року, повертаючись із тренувальної гри у футбол разом із своїм італійським другом Паскуале Саціо, на власному автомобілі потрапив у аварію в районі Ріо-де-Жанейро Барра-да-Тіжука. Під час аварії відбулось лобове зіткнення автомобіля Дірсеу з іншою машиною, яка значно перевищила швидкість. Після зіткнення автомобілів Дірсеу та його італійський друг загинули на місці аварії.

Виступи за збірну

У 1972 році головний тренер олімпійської збірної Бразилії Маріо Загалло запросив Дірсеу до команди, яка готувалась до Олімпіади, що проходила у Західній Німеччині. Але бразильська збірна виступила на турнірі невдало — двічі програла збірним Ірану (0:1) і (2:3) та зіграла внічию (2:2) з , та посіла останнє, четверте місце в групі, припинивши боротьбу за олімпійське «золото». На цьому турнірі Дірсеу двічі відзначився забитими м'ячами — у ворота данської та угорської збірних. Усього, з урахуванням товариських матчів, Дірсеу зіграв за олімпійську збірну 12 матчів, у яких тричі відзначився забитими м'ячами.

1973 року Маріо Загалло, який очолив і національну збірну, вперше запросив Дірсеу до головної команди країни. Перший матч у складі національної збірної Дірсеу зіграв 13 червня 1973 року у Відні проти збірної Австрії. У 1974 році головний тренер включив Дірсеу до складу команди на чемпіонат світу 1974 року. На цьому турнірі Дірсеу зіграв у 4 матчах, у яких забитими м'ячами йому не вдалось відзначитись. Команда Бразилії вийшла до другого групового турніру, але після поразки від збірної Нідерландів вимушена була продовжити боротьбу лише за третє місце на турнірі, але й у матчі за «бронзу» поступилась збірній Польщі 0:1.

У 1978 році новий головний тренер національної збірної Клаудіо Коутіньйо запросив Дірсеу до збірної, що готувалась до участі в чемпіонаті світу в сусідній Аргентині. Дірсеу розглядався Коутіньйо як основний гравець середини поля. Дірсеу зіграв майже усі контрольні матчі збірної перед першістю світу. під час самого чемпіонату він практично постійно знаходився на полі, лише у матчі зі збірною Швеції вийшовши на заміну на 81 хвилині матчу. У 7 проведених на турнірі матчах Дірсеу відзначився 3 забитими м'ячами. Хоча збірна Бразилії стала єдиною командою на тогорічному чемпіонаті світу, яка не програла жодного матчу, внаслідок формули розіграшу турніру вона зайняла лише третє місце, поступившись у другому груповому турнірі майбутнім переможцям — аргентинцям — лише по різниці забитих і пропущених м'ячів, та обігравши у матчі за третє місце італійців 2:1. Головний тренер збірної Кутіньйо оголосив бразильців «моральними чемпіонами світу», хоча для футболістів це було й невеликою втіхою. Для самого Дірсеу втіхою стало вручення йому Бронзового м'яча чемпіонату світу, як третього футболіста турніру, після Маріо Кемпеса і Паоло Россі. У цьому ж році Дірсеу був визнаний третім футболістом Південної Америки після Кемпеса та аргентинського воротаря Убальдо Фільйоля.

У 1982 році новий тренер збірної Бразилії Теле Сантана знову запросив Дірсеу до складу команди на чемпіонату світу в Іспанії. Проте цього разу Дірсеу вже не був основним гравцем команди, і зіграв на чемпіонаті лише перший тайм матчу зі збірною СРСР, після чого був замінений на Пауло Ізідоро. На цьому чемпіонаті збірна Бразилії вибула з подальшої боротьби після другого групового турніру, поступившись у видовищному матчі збірній Італії 2:3 після хет-трику Паоло Россі. Причиною цієї поразки багато оглядачів називали те, що у Бразилії збірну вже заздалегідь назвали переможцями першості, що негативно вплинуло на гравців. Сам Дірсеу також поділяв цю думку.

у 1986 році Теле Сантана, який знову очолив бразильську збірну, запросив Дірсеу до складу збірної, що готувалась до чемпіонату світу 1986 року, який був перенесений з Колумбії до Мексики. Проте 15 травня 1986 року Дірсеу на тренуванні збірної отримав травму, та був замінений на молодого Едівальдо. Це пошкодження в результаті завадило футболістові стати другим після Пеле бразильцем, який зіграв на чотирьох чемпіонатах світу поспіль. Після цього Дірсеу більше не викликався до складу збірної. Усього у національній збірній Дірсеу зіграв у 30 офіційних матчах, у яких відзначився 7 забитими м'ячами, а з урахуванням неофіційних матчів він зіграв у головній бразильській збірній 44 матчі, у яких забив 7 м'ячів.

Особисте життя

У сім'ї Дірсеу, крім самого футболіста, були ще брат і дві сестри. Дірсеу одружився у 1977 році, його дружину звали Ванія. Його старший син, як і сам футболіст, носив ім'я Жозе Дірсеу. У футболіста було троє синів, а у момент загибелі його дружина була на сьомому місяці вагітності.

Вшанування пам'яті

У 2001 році новозбудований стадіон у місті Еболі в Італії, на якому грає команда «Еболітана», а команда із вищих італійських дивізіонів «Салернітана» використовує як свою тренувальну базу, отримав ім'я «Стадіо Комунале Дірсеу Хосе Гімарайнш» на честь Дірсеу. Це ім'я вибрали вболівальники місцевого клубу в пам'ять про Дірсеу, який тривалий час жив у Еболі, і який вважається найсильнішим футболістом місцевої команди за весь час її існування.

Перебування в Україні

У червні 1989 року Дірсеу відвідав Київ, де взяв участь у прощальному матчі Олега Блохіна, у якому грав у складі збірної світу та на 56 хвилині матчу відзначився забитим м'ячем у ворота збірної СРСР, ворота якої захищав Станіслав Черчесов.

Титули і досягнення

«Корітіба»: 1971, 1972
«Флуміненсе»: 1976
«Васко да Гама»: 1977, 1988

Посилання

image Зовнішні відеофайли
image СССР-Звезды Мира 3-3 (1989). Прощальный матч Олега Блохина. 28 июня 1989 року. на YouTube // ArmeniA Hay. 1 листопада 2011 року.
image Dirceu - 20 goals in Serie A (Verona, Napoli, Ascoli, Como, Avellino 1982-1987) на YouTube // FZisback4football. 26 січня 2014 року.
image Jugada y gol de Dirceu en un At Madrid-Sevilla. Liga 79-80 на YouTube //

Siempre atlético. 20 жовтня 2010 року.

image Golazo de Dirceu на YouTube // footballmas. 12 листопада 2011 року.
  • Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [ 1 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Профіль футболіста на sambafoot [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (ісп.)
  • Профіль футболіста на mamvs.narod [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.), (рос.)
  • Профіль футболіста на сайті footballplayers.ru [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Примітки

  1. Leonardo Coen (25 березня 1986). . La Repubblica. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  2. Fabio Maccheroni (16 листопада 1999). . Il Corriere della Sera. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 2015.
  3. . La Repubblica. 4 листопада 1984. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  4. . Corriere del Veneto. 22 жовтня 2013. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2015.
  5. Andrea Masala (8 грудня 2003). . La Gazzetta dello Sport. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  6. Fabio Maccheroni (16 листопада 1999). . Il Corriere della Sera. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 2015.
  7. (італ.). La Repubblica. 29 жовтня 1988. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  8. (італ.). Архів оригіналу за 21 травня 2015. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |autor= ()
  9. . Storiedicalcio.altervista.org. 10 жовтня 2015. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 14 травня 2016.
  10. Emanuela Audisio (22 лютого 1986). . La Repubblica. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2015.
  11. Emanuela Audisio (22 лютого 1986). . La Repubblica. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2015.
  12. Dirceu morreu prematuramente [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.] (порт.)
  13. primeiro gol de Dirceu [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.] (порт.)
  14. Matteo Dalla Vite (22 вересня 2006). . La Gazzetta dello Sport. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  15. Fabio Monti (16 грудня 2004). . Il Corriere della Sera. Архів оригіналу за 1 листопада 2015. Процитовано 2015.
  16. Alberto Costa (11 листопада 2006). . Il Corriere della Sera. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 12 жовтня 2015.
  17. Fabio Monti (3 грудня 2004). . Il Corriere della Sera. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 2015.
  18. Italy Championship 1982/83html [ 20 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  19. Coppa Italia 1982/83[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
  20. Franco Rossi (7 липня 1984). . La Repubblica. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  21. . La Repubblica. 31 серпня 1984. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  22. . La Repubblica. 15 вересня 1984. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  23. Gianni Mura (14 листопада 1984). . La Repubblica. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  24. Franco Rossi (15 червня 1985). . La Repubblica. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  25. . La Repubblica. 16 липня 1985. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  26. Massimo Moscardi (15 січня 2002). . Il Corriere della Sera. Архів оригіналу за 13 жовтня 2015. Процитовано 12 жовтня 2015.
  27. . La Repubblica. 30 січня 1986. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  28. Brasileiros no Calcio: Dirceu [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] (порт.)
  29. . La Repubblica. 25 вересня 1991. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  30. . Il Corriere della Sera. 30 грудня 1994. Архів оригіналу за 24 жовтня 2015. Процитовано 12 жовтня 2015.
  31. Ponta Dirceu é o paranaense que mais Copas jogou [ 11 червня 2016 у Wayback Machine.] (порт.)
  32. XX. Olympiad Munich 1972 Football Tournament [ 23 листопада 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  33. Dirceu. Sporting heroes [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  34. Матчи сборной Бразилии в 1978 году [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  35. . Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 16 травня 2016. (англ.)
  36. . Rsssf.com. 21 січня 2011. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2011. (англ.)
  37. South American Player of the Year 1978 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  38. Протокол матчу [ 17 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  39. . Repubblica. 14 травня 1986. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
  40. Бенефис под перестройку [ 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dirseu znachennya Dirseu Zhoze Gimaraesh port Dirceu Jose Guimaraes bilsh vidomij yak Dirseu port Dirceu nar 15 chervnya 1952 Kuritiba pom 15 veresnya 1995 Rio de Zhanejro brazilskij futbolist sho grav na poziciyi pivzahisnika Vvazhavsya odnim iz najtalanovitishih i najsilnishih brazilskih futbolistiv svoyeyi epohi DirseuDirseuOsobisti daniPovne im ya Dirseu Zhoze GimaraeshNarodzhennya 15 chervnya 1952 1952 06 15 Kuritiba BraziliyaSmert 15 veresnya 1995 1995 09 15 43 roki Rio de ZhanejroZrist 170 smVaga 68 kgGromadyanstvo BraziliyaPoziciya pivzahisnikInformaciya pro klubPotochnij klub zavershiv kar yeruProfesionalni klubi Roki Klub I g 1968 1973 Koritiba 57 7 1974 1976 Botafogu 52 9 1976 1977 Fluminense 55 7 1977 1978 Vasko da Gama 25 2 1978 1979 Amerika 45 2 1979 1982 Atletiko 82 26 1982 1983 Verona 29 2 1983 1984 Napoli 30 5 1984 1985 Askoli 27 5 1985 1986 Komo 25 2 1986 1987 Avellino 23 6 1988 Vasko da Gama 1988 17 5 1989 Bangu 17 5 1989 1991 39 14 1992 Benevento 11 4 1993 1994 Ankaraspor 1995 Profesionalni klubi futzal Roki Klub I g 1991 1992 20 8 1992 1993 Dzhampaoli Ankona 26 16 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1972 Braziliya ol 12 3 1973 1986 Braziliya 30 7 Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Dirseu u Vikishovishi Z svoyu kar yeru gravcya yaka trivala 27 rokiv grav u skladi 17 klubiv iz shesti krayin Braziliyi Koritiba Botafogu Fluminense Vasko da Gama Bangu Meksiki Amerika ta Ispaniyi Atletiko Italiyi Verona Napoli Askoli Komo Avellino Benevento SShA ta Turechchini Ankaraspor sho ye odnim iz najbilshih pokaznikiv u sviti sered futbolistiv jogo rivnya Vistupav takozh u skladi dvoh italijskih futzalnih klubiv Bolonya ta Dzhampaoli z Ankoni Za shilnist do chastoyi zmini klubiv v Italiyi otrimav prizvisko Cigan ital lo Zingaro U Braziliyi takozh otrimav prizviska Murashka port la formiga za veletensku pracelyubnist i vitrivalist na futbolnomu poli a takozh Metelik port la farfalla Trivalij chas vistupav takozh u nacionalnij zbirnij Braziliyi u tomu chisli na troh chempionatah svitu U skladi zbirnoyi buv bronzovim prizerom ta volodar Bronzovogo m yacha chempionatu svitu 1978 roku Na batkivshini stav takozh trirazovim peremozhcem chempionatu shtatu Rio de Zhanejro ta dvorazovim peremozhcem chempionatu shtatu Parana Klubna kar yeraDirseu pravoruch razom iz Valterom Shahnerom pid chas vistupiv za Avellino Narodivsya Dirseu v Kuritibi u 1952 roci Rozpochav zanyattya futbolom iz 10 rokiv Jogo batko pracyuvav robitnikom na vzuttyevij fabrici i takozh grav u futbol na amatorskomu rivni na poziciyi zahisnika ta postijno pidtrimuvav sina u zanyattyah futbolom azh do dopomogi v organizaciyi turniriv z futbolu sered dityachih komand Mati Dirseu bula vlasniceyu baru v Kuritibi i vin trivalij chas dopomagav yij u roboti Dirseu rozpochav vistupi za yunacku komandu Koritibi iz 1965 roku U 1968 roci molodogo futbolista zaprosili do pershoyi komandi i klub trivalij chas ne viplachuvav jomu zarplatnyu Na vipravdannya klubu pro vidsutnist groshej yunij futbolist vidpovidav sho vin vvazhaye za chest grati za komandu z ridnogo mista U 1970 roci prizivavsya na vijskovu sluzhbu nastupnogo roku povernuvsya do Koritibi Debyutuvav Dirseu v komandi u tovariskomu matchi proti bolgarskogo klubu CSKA z Sofiyi a pershij svij m yach zabiv u vorota Atletiku Paranaense 6 lyutogo 1972 roku na 39 hvilini gri chempionatu shtatu Parana z futbolu Dirseu zi svoyeyu ridnoyu komandoyu dvichi pospil u 1971 i 1972 rokah vigravav chempionat shtatu Parana vzyavshi uchast u 57 matchah chempionatu U 1973 roci zdibnogo pivzahisnika pomitili u klubi Botafogu z Rio de Zhanejro u yakomu na toj chas grav takozh vidomij u minulomu futbolist zbirnoyi Braziliyi Zhayirzinjo Iz nim Dirseu chasto diliv kimnatu na bazi komandi a dosvidchenishij Zhayirzinjo v znachnomu stupeni navchav molodshogo kolegu navichkam gri U 1976 roci Dirseu otrimav zaproshennya vid odnogo iz najsilnishih klubiv Rio cogo chasu Fluminense U comu klubi na toj chas grala cila kompaniya vidomih brazilskih futbolistiv Roberto Rivelino Edinjo Karlos Alberto U cij kompaniyi Dirseu upershe vigrav Ligu Karioka vzhe u pershij rik perebuvannya u Fluminense U 1977 roci futbolist staye gravcem klubu Vasko da Gama u yakomu takozh pidibravsya silnij sklad gravciv Roberto Dinamit Orlando Pesanya ta inshi silni gravci U cij komandi Dirseu takozh stav peremozhcem Ligi Karioka v pershij zhe rik perebuvannya v komandi U 1978 roci pislya chempionatu svitu Vasko da Gama za 600 tisyach dolariv postupayetsya pravami na Dirseu meksikanskomu klubu Amerika Prote u odnomu iz najsilnishih meksikanskih klubiv brazilec ne zumiv zdobuti novih tituliv i za rik pokinuv Meksiku 1979 roku uklav kontrakt z klubom Atletiko Pershij rik u skladi ispanskogo klubu zigrav 24 matchi u yakih vidznachivsya 5 zabitimi m yachami U drugomu sezoni vidznachivsya 9 zabitimi m yachami u 28 zigranih matchah a ispanskij klub stav tretim prizerom Primeri U tretomu sezoni v Ispaniyi ne zumiv zigrati na povnu silu u zv yazku iz operaciyeyu na migdalikah ta roztyagnennyam m yaziv hocha j u comu sezoni vidznachivsya 4 zabitimi m yachami u 32 matchah chempionatu ale klub cogo razu zajnyav lishe 8 misce u pershosti U 1982 roci Dirrseu virishiv zminiti klub Vin mav propoziciyi vid kilkoh italijskih komand vklyuchno z Romoyu de vzhe vistupav jogo spivvitchiznik i partner po zbirnij Falkao ale u zv yazku iz zakrittyam transfernogo vikna zumiv uklasti kontrakt iz skromnishoyu Veronoyu Hocha trener veronciv Osvaldo Banjoli ne duzhe bazhav prihodu Dirseu v klub ale prihid brazilcya znachno pozhvaviv zakupivlyu sezonnih abonementiv na matchi klubu Hocha z prihodom do lav Veroni Dirseu gra komandi znachno posililas klub zajnyav 4 misce u chempionati ta kvalifikuvavsya do Kubku UYeFA a u finali kubku lishe v dodatkovij chas u povtornij gri postupilas Yuventusu golovnij trener komandi ne bachiv miscya v osnovnomu skladi dlya Dirseu Futbolist otrimuye zaproshennya vid klubu z pivdnya Italiyi Napoli iz yakim pidpisuye kontrakt na tri roki zagalnoyu sumoyu 450 tisyach dolariv a Verona otrimuye 375 miljoniv lir kompensaciyi za perehid gravcya U neapolitanskomu klubi Dirseu zigrav za sezon 30 matchiv u Seriyi A viznachivsya 5 zabitimi m yachami ta dopomig klubu uniknuti vilotu v nizhchij divizion Ale kerivnictvo klubu virishilo posiliti sklad komandi zirkovimi argentincyami Diyego Maradonoyu ta Danielem Bertoni sho zmusilo Dirseu pokinuti Napoli oskilki za togochasnimi pravilami u klubah seriyi A ne moglo buti bilshe 2 inozemnih gravciv Klub vimushenij buv viplatiti Dirseu kompensaciyu v rozmiri 500 miljoniv lir blizko 462 tisyach dolariv SShA Dirseu virishuye prodovzhiti svoyu kar yeru v inshomu klubi seriyi A Askoli Ale v cij komandi Dirseu vistupav takozh lishe protyagom odnogo sezonu i vimushenij buv pokinuti komandu pislya konfliktu z prezidentom klubu Kostantino Rocci Askoli vibuv do seriyi V a Dirseu vidbuv do Pivnichnoyi Italiyi de pidpisav kontrakt iz klubom iz Lombardiyi Komo ta buv teplo zustrinutij fanatami klubu U novij komandi Dirseu ne vidrazu zumiv nalagoditi stosunki z partnerami ale novij trener komandi Rino Markezi doviryav brazilcyu i ce prineslo svoyi plodi 30 sichnya 1986 roku Komo peregraye imenitij Yuventus iz rahunkom 1 0 Prote pislya zakinchennya sezonu Dirseu staye gravcem inshoyi komandi seriyi A Avellino U cij komandi brazilskij pivzahisnik takozh grav lishe protyagom odnogo roku i zgidno tochki zoru chastini zhurnalistiv ce buv najkrashij rik jogo vistupiv u Italiyi Pislya trivalih vistupiv za kordonom u kinci 1987 roku povertayetsya u svij kolishnij klub Vasko da Gama yakim keruvav vidomij trener Sebastyan Lazaroni Iz klubom Dirseu utretye vigraye Ligu Karioka a pislya vigrashu chempionatu shtatu netrivalij chas graye u komandi drugogo divizionu SShA Mayami Sharks yakim keruvav jogo starij drug Karlos Alberto Torres u 1989 roci Dirseu virishuye povernutis grati do Yevropi Ale cogo razu vin pidpisav ugodu z napivamatorskoyu komandoyu z chetvertogo italijskogo divizionu z mista Eboli Prichinoyu cogo bulo blizke znajomstvo iz prezidentom klubu Iz prihodom Dirseu ta jogo kolishnogo partnera po Fluminense Rubena Galakse znachno zrosla populyarnist miscevoyi komandi vbolivalniki yakoyi mriyali pro vihid u seriyu S hocha navit dosvid Dirseu ne dopomig komandi vijti do tretogo divizionu U 1991 roci Dirseu perehodit do skladu inshogo nizhcholigovogo italijskogo klubu Benevento z odnojmennogo mista a 25 veresnya 1991 roku organizovuye svij proshalnij match u Neapoli Za rik Dirseu pokinuv Benevento i grav u italijskih futzalnih klubah Bolonya ta Dzhampaoli z Ankoni prote bez osoblivogo uspihu Piznishe u 1993 roci Dirseu povertayetsya u velikij futbol grayuchi v tureckomu klubi Ankaraspor Ostannim profesijnim klubom Dirseu stav Atletiko Yukatan yakij grav u drugomu meksikanskomu divizioni u yakomu vzhe dosvidchenij brazilec debyutuvav u sichni 1995 roku de i zakinchiv svoyu futbolnu kar yeru proshalnim matchem na stadioni Halisko u Gvadalahari u prisutnosti 50 tisyach glyadachiv Pislya zakinchennya futbolnoyi kar yeri Dirseu virishiv povernutis do Braziliyi Za tizhden pislya priyizdu na batkivshinu 15 veresnya 1995 roku povertayuchis iz trenuvalnoyi gri u futbol razom iz svoyim italijskim drugom Paskuale Sacio na vlasnomu avtomobili potrapiv u avariyu v rajoni Rio de Zhanejro Barra da Tizhuka Pid chas avariyi vidbulos lobove zitknennya avtomobilya Dirseu z inshoyu mashinoyu yaka znachno perevishila shvidkist Pislya zitknennya avtomobiliv Dirseu ta jogo italijskij drug zaginuli na misci avariyi Vistupi za zbirnuU 1972 roci golovnij trener olimpijskoyi zbirnoyi Braziliyi Mario Zagallo zaprosiv Dirseu do komandi yaka gotuvalas do Olimpiadi sho prohodila u Zahidnij Nimechchini Ale brazilska zbirna vistupila na turniri nevdalo dvichi prograla zbirnim Iranu 0 1 i 2 3 ta zigrala vnichiyu 2 2 z ta posila ostannye chetverte misce v grupi pripinivshi borotbu za olimpijske zoloto Na comu turniri Dirseu dvichi vidznachivsya zabitimi m yachami u vorota danskoyi ta ugorskoyi zbirnih Usogo z urahuvannyam tovariskih matchiv Dirseu zigrav za olimpijsku zbirnu 12 matchiv u yakih trichi vidznachivsya zabitimi m yachami 1973 roku Mario Zagallo yakij ocholiv i nacionalnu zbirnu vpershe zaprosiv Dirseu do golovnoyi komandi krayini Pershij match u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Dirseu zigrav 13 chervnya 1973 roku u Vidni proti zbirnoyi Avstriyi U 1974 roci golovnij trener vklyuchiv Dirseu do skladu komandi na chempionat svitu 1974 roku Na comu turniri Dirseu zigrav u 4 matchah u yakih zabitimi m yachami jomu ne vdalos vidznachitis Komanda Braziliyi vijshla do drugogo grupovogo turniru ale pislya porazki vid zbirnoyi Niderlandiv vimushena bula prodovzhiti borotbu lishe za tretye misce na turniri ale j u matchi za bronzu postupilas zbirnij Polshi 0 1 U 1978 roci novij golovnij trener nacionalnoyi zbirnoyi Klaudio Koutinjo zaprosiv Dirseu do zbirnoyi sho gotuvalas do uchasti v chempionati svitu v susidnij Argentini Dirseu rozglyadavsya Koutinjo yak osnovnij gravec seredini polya Dirseu zigrav majzhe usi kontrolni matchi zbirnoyi pered pershistyu svitu pid chas samogo chempionatu vin praktichno postijno znahodivsya na poli lishe u matchi zi zbirnoyu Shveciyi vijshovshi na zaminu na 81 hvilini matchu U 7 provedenih na turniri matchah Dirseu vidznachivsya 3 zabitimi m yachami Hocha zbirna Braziliyi stala yedinoyu komandoyu na togorichnomu chempionati svitu yaka ne prograla zhodnogo matchu vnaslidok formuli rozigrashu turniru vona zajnyala lishe tretye misce postupivshis u drugomu grupovomu turniri majbutnim peremozhcyam argentincyam lishe po riznici zabitih i propushenih m yachiv ta obigravshi u matchi za tretye misce italijciv 2 1 Golovnij trener zbirnoyi Kutinjo ogolosiv brazilciv moralnimi chempionami svitu hocha dlya futbolistiv ce bulo j nevelikoyu vtihoyu Dlya samogo Dirseu vtihoyu stalo vruchennya jomu Bronzovogo m yacha chempionatu svitu yak tretogo futbolista turniru pislya Mario Kempesa i Paolo Rossi U comu zh roci Dirseu buv viznanij tretim futbolistom Pivdennoyi Ameriki pislya Kempesa ta argentinskogo vorotarya Ubaldo Filjolya U 1982 roci novij trener zbirnoyi Braziliyi Tele Santana znovu zaprosiv Dirseu do skladu komandi na chempionatu svitu v Ispaniyi Prote cogo razu Dirseu vzhe ne buv osnovnim gravcem komandi i zigrav na chempionati lishe pershij tajm matchu zi zbirnoyu SRSR pislya chogo buv zaminenij na Paulo Izidoro Na comu chempionati zbirna Braziliyi vibula z podalshoyi borotbi pislya drugogo grupovogo turniru postupivshis u vidovishnomu matchi zbirnij Italiyi 2 3 pislya het triku Paolo Rossi Prichinoyu ciyeyi porazki bagato oglyadachiv nazivali te sho u Braziliyi zbirnu vzhe zazdalegid nazvali peremozhcyami pershosti sho negativno vplinulo na gravciv Sam Dirseu takozh podilyav cyu dumku u 1986 roci Tele Santana yakij znovu ocholiv brazilsku zbirnu zaprosiv Dirseu do skladu zbirnoyi sho gotuvalas do chempionatu svitu 1986 roku yakij buv perenesenij z Kolumbiyi do Meksiki Prote 15 travnya 1986 roku Dirseu na trenuvanni zbirnoyi otrimav travmu ta buv zaminenij na molodogo Edivaldo Ce poshkodzhennya v rezultati zavadilo futbolistovi stati drugim pislya Pele brazilcem yakij zigrav na chotiroh chempionatah svitu pospil Pislya cogo Dirseu bilshe ne viklikavsya do skladu zbirnoyi Usogo u nacionalnij zbirnij Dirseu zigrav u 30 oficijnih matchah u yakih vidznachivsya 7 zabitimi m yachami a z urahuvannyam neoficijnih matchiv vin zigrav u golovnij brazilskij zbirnij 44 matchi u yakih zabiv 7 m yachiv Osobiste zhittyaU sim yi Dirseu krim samogo futbolista buli she brat i dvi sestri Dirseu odruzhivsya u 1977 roci jogo druzhinu zvali Vaniya Jogo starshij sin yak i sam futbolist nosiv im ya Zhoze Dirseu U futbolista bulo troye siniv a u moment zagibeli jogo druzhina bula na somomu misyaci vagitnosti Vshanuvannya pam yatiU 2001 roci novozbudovanij stadion u misti Eboli v Italiyi na yakomu graye komanda Ebolitana a komanda iz vishih italijskih divizioniv Salernitana vikoristovuye yak svoyu trenuvalnu bazu otrimav im ya Stadio Komunale Dirseu Hose Gimarajnsh na chest Dirseu Ce im ya vibrali vbolivalniki miscevogo klubu v pam yat pro Dirseu yakij trivalij chas zhiv u Eboli i yakij vvazhayetsya najsilnishim futbolistom miscevoyi komandi za ves chas yiyi isnuvannya Perebuvannya v UkrayiniU chervni 1989 roku Dirseu vidvidav Kiyiv de vzyav uchast u proshalnomu matchi Olega Blohina u yakomu grav u skladi zbirnoyi svitu ta na 56 hvilini matchu vidznachivsya zabitim m yachem u vorota zbirnoyi SRSR vorota yakoyi zahishav Stanislav Cherchesov Tituli i dosyagnennyaPeremozhec Ligi Paranaense 2 Koritiba 1971 1972Peremozhec Ligi Karioka 3 Fluminense 1976 Vasko da Gama 1977 1988Bronzovij prizer chempionatu svitu 1978 Volodar Bronzovogo m yacha tretogo gravcya chempionatu svitu 1978 roku Tretye misce v opituvanni Futbolist roku v Pivdennij Americi 1978PosilannyaZovnishni videofajliSSSR Zvezdy Mira 3 3 1989 Proshalnyj match Olega Blohina 28 iyunya 1989 roku na YouTube ArmeniA Hay 1 listopada 2011 roku Dirceu 20 goals in Serie A Verona Napoli Ascoli Como Avellino 1982 1987 na YouTube FZisback4football 26 sichnya 2014 roku Jugada y gol de Dirceu en un At Madrid Sevilla Liga 79 80 na YouTube Siempre atletico 20 zhovtnya 2010 roku Golazo de Dirceu na YouTube footballmas 12 listopada 2011 roku Statistika vistupiv u zmagannyah pid egidoyu FIFA 1 lipnya 2013 u Wayback Machine angl Statistika vistupiv na sajti national football teams com 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Profil futbolista na sambafoot 7 chervnya 2019 u Wayback Machine angl isp Profil futbolista na mamvs narod 10 chervnya 2016 u Wayback Machine angl ros Profil futbolista na sajti footballplayers ru 4 chervnya 2016 u Wayback Machine ros PrimitkiLeonardo Coen 25 bereznya 1986 La Repubblica Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Fabio Maccheroni 16 listopada 1999 Il Corriere della Sera Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 2015 La Repubblica 4 listopada 1984 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Corriere del Veneto 22 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Andrea Masala 8 grudnya 2003 La Gazzetta dello Sport Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Fabio Maccheroni 16 listopada 1999 Il Corriere della Sera Arhiv originalu za 18 listopada 2015 Procitovano 2015 ital La Repubblica 29 zhovtnya 1988 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 ital Arhiv originalu za 21 travnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr autor dovidka Storiedicalcio altervista org 10 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 1 lipnya 2016 Procitovano 14 travnya 2016 Emanuela Audisio 22 lyutogo 1986 La Repubblica Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2015 Emanuela Audisio 22 lyutogo 1986 La Repubblica Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2015 Dirceu morreu prematuramente 10 chervnya 2016 u Wayback Machine port primeiro gol de Dirceu 10 chervnya 2016 u Wayback Machine port Matteo Dalla Vite 22 veresnya 2006 La Gazzetta dello Sport Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Fabio Monti 16 grudnya 2004 Il Corriere della Sera Arhiv originalu za 1 listopada 2015 Procitovano 2015 Alberto Costa 11 listopada 2006 Il Corriere della Sera Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2015 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Fabio Monti 3 grudnya 2004 Il Corriere della Sera Arhiv originalu za 18 listopada 2015 Procitovano 2015 Italy Championship 1982 83html 20 chervnya 2017 u Wayback Machine angl Coppa Italia 1982 83 nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Franco Rossi 7 lipnya 1984 La Repubblica Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 La Repubblica 31 serpnya 1984 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 La Repubblica 15 veresnya 1984 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Gianni Mura 14 listopada 1984 La Repubblica Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Franco Rossi 15 chervnya 1985 La Repubblica Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 La Repubblica 16 lipnya 1985 Arhiv originalu za 23 chervnya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Massimo Moscardi 15 sichnya 2002 Il Corriere della Sera Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2015 Procitovano 12 zhovtnya 2015 La Repubblica 30 sichnya 1986 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Brasileiros no Calcio Dirceu 1 lipnya 2016 u Wayback Machine port La Repubblica 25 veresnya 1991 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Il Corriere della Sera 30 grudnya 1994 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2015 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Ponta Dirceu e o paranaense que mais Copas jogou 11 chervnya 2016 u Wayback Machine port XX Olympiad Munich 1972 Football Tournament 23 listopada 2019 u Wayback Machine angl Dirceu Sporting heroes 19 veresnya 2016 u Wayback Machine angl Matchi sbornoj Brazilii v 1978 godu 17 chervnya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 1 bereznya 2016 Procitovano 16 travnya 2016 angl Rsssf com 21 sichnya 2011 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2018 Procitovano 20 zhovtnya 2011 angl South American Player of the Year 1978 4 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Protokol matchu 17 chervnya 2015 u Wayback Machine angl Repubblica 14 travnya 1986 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Benefis pod perestrojku 13 serpnya 2016 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ