Дімара Михайло Васильович | |
---|---|
Народився | 3 жовтня 1876 |
Помер | 20 червня 1979 (102 роки) |
Країна | УРСР → Україна |
Галузь | лікар |
Відомий завдяки: | Заслуги в розвитку системи охорони здоров'я |
Дімара Михайло Васильович (3 жовтня 1876, Годунівка — 20 червня 1979) — заслужений лікар УРСР, почесний громадянин Кременчука.
Життєпис
Михайло Васильович Дімара народився 3 жовтня 1876 р. в с. Годунівка колишнього Пирятинського повіту Полтавської губернії в родині священника. Після закінчення Полтавської духовної семінарії вступив до Юр'ївського (нині Тартуського) університету на медичний факультет, який закінчив з відзнакою в 1902 р.
7 липня 1903 р. зарахований ординатором терапевтичного відділення Кременчуцької губернської земської лікарні.
1 квітня 1904 обраний завідувачем інфекційним відділенням і прозектурою.
У 1904—1905 рр. перебуває у діючій армії в Маньчжурії полковим лікарем, а після звільнення в запас повернувся до Кременчука на попереднє місце роботи.
У 1914—1918 рр. перебував на посаді лікаря артилерійського полку в діючій армії на фронтах Першої світової війни, в 1919 повернувся у Кременчук і працював завідувачем інфекційним відділенням.
З 1921 р. очолив терапевтичне відділення, одночасно до 1927 р. виконуючи обов'язки головного лікаря. За цей час була проведена реорганізація Кременчуцької губернської земської лікарні в Першу міську радянську. Крім існуючих терапевтичного, хірургічного, інфекційного, венерологічного відділень, були відкриті спеціалізовані: акушерське, гінекологічне, отоларингологічне, офтальмологічне, протитуберкульозне та педіатричне відділення.
Протягом 1927—1972 рр. очолював терапевтичне відділення (з перервою з липня 1941 до березня 1944, коли під час Другої світової війни перебував в евакуації). З 1944 до 1947 рр. паралельно з основною роботою виконував обов'язки судового медичного експерта.
З 1904 р. за сумісництвом займався педагогічною діяльністю: 1904—1913, 1921—1941, 1944—1964 — працював викладачем Кременчуцької фельдшерсько-акушерської школи (з 1954 — Кременчуцьке медичне училище); в 1931—1934 — доцент Кременчуцького філіалу Харківського інституту удосконалення лікарів та Кременчуцького виробничого медичного інституту.
Впродовж професійної діяльності займався науковою роботою, є автором низки наукових праць, опублікованих у наукових медичних журналах.
З 1904 р. був членом Кременчуцького товариства лікарів, протягом 1931—1957 — його головою, в 1957—1979 — почесним головою Кременчуцького науково-медичного товариства. Був учасником усіх з'їздів всесоюзного на республіканських товариств терапевтів.
Неодноразово підвищував свою кваліфікацію у кращих клініках, у тому числі до 1917 р. за кордоном — у Берліні та Відні.
Михайло Васильович брав активну участь у громадському житті Кременчука, неодноразово обирався до Кременчуцької міської та Полтавської обласних рад депутатів трудящих і, як найстаріший депутат, відкривав сесії міської ради.
Нагороди
- Два ордени Леніна (1948, 1953)
- Медаль «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.».
- «Заслужений лікар УРСР» (1946)
- за заслуги в розвитку системи охорони здоров'я в Кременчуці надано звання «Почесний громадянин міста Кременчука».
Вшанування пам'яті
- на карті міста Кременчука з'явилася вулиця Доктора Дімари.
Джерела
- Осташко О. І. Почесні громадяни міста Кременчука [Текст] / А. М. Лукашова, О. П. Шаблій, О. І. Осташко . ─ Кременчук: Кременчук, 2003 . ─ 418 с. : іл.
- Рішення V сесії Кременчуцької міської ради депутатів трудящих від 29 вересня 1967 року
- Рішення XXXVIII сесії 5 скликання від 24.02.2009 р.
Література
- Кременчуг: любимый город [Текст] / [авт. кол. А. Н. Лушакова, И. М. Соколова, Е. В. Коваленко и др.] . ─ [Сумы]: [Университетская книга], 2019 . ─ 495 с. : ил.
Це незавершена стаття про українського науковця чи науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Diti Mati Cholovik Druzhina Dimara Mihajlo VasilovichNarodivsya3 zhovtnya 1876 1876 10 03 Pomer20 chervnya 1979 1979 06 20 102 roki Krayina URSR UkrayinaGaluzlikarVidomij zavdyaki Zaslugi v rozvitku sistemi ohoroni zdorov ya Dimara Mihajlo Vasilovich 3 zhovtnya 1876 Godunivka 20 chervnya 1979 zasluzhenij likar URSR pochesnij gromadyanin Kremenchuka ZhittyepisMihajlo Vasilovich Dimara narodivsya 3 zhovtnya 1876 r v s Godunivka kolishnogo Piryatinskogo povitu Poltavskoyi guberniyi v rodini svyashennika Pislya zakinchennya Poltavskoyi duhovnoyi seminariyi vstupiv do Yur yivskogo nini Tartuskogo universitetu na medichnij fakultet yakij zakinchiv z vidznakoyu v 1902 r 7 lipnya 1903 r zarahovanij ordinatorom terapevtichnogo viddilennya Kremenchuckoyi gubernskoyi zemskoyi likarni 1 kvitnya 1904 obranij zaviduvachem infekcijnim viddilennyam i prozekturoyu U 1904 1905 rr perebuvaye u diyuchij armiyi v Manchzhuriyi polkovim likarem a pislya zvilnennya v zapas povernuvsya do Kremenchuka na poperednye misce roboti U 1914 1918 rr perebuvav na posadi likarya artilerijskogo polku v diyuchij armiyi na frontah Pershoyi svitovoyi vijni v 1919 povernuvsya u Kremenchuk i pracyuvav zaviduvachem infekcijnim viddilennyam Z 1921 r ocholiv terapevtichne viddilennya odnochasno do 1927 r vikonuyuchi obov yazki golovnogo likarya Za cej chas bula provedena reorganizaciya Kremenchuckoyi gubernskoyi zemskoyi likarni v Pershu misku radyansku Krim isnuyuchih terapevtichnogo hirurgichnogo infekcijnogo venerologichnogo viddilen buli vidkriti specializovani akusherske ginekologichne otolaringologichne oftalmologichne protituberkulozne ta pediatrichne viddilennya Protyagom 1927 1972 rr ocholyuvav terapevtichne viddilennya z perervoyu z lipnya 1941 do bereznya 1944 koli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni perebuvav v evakuaciyi Z 1944 do 1947 rr paralelno z osnovnoyu robotoyu vikonuvav obov yazki sudovogo medichnogo eksperta Z 1904 r za sumisnictvom zajmavsya pedagogichnoyu diyalnistyu 1904 1913 1921 1941 1944 1964 pracyuvav vikladachem Kremenchuckoyi feldshersko akusherskoyi shkoli z 1954 Kremenchucke medichne uchilishe v 1931 1934 docent Kremenchuckogo filialu Harkivskogo institutu udoskonalennya likariv ta Kremenchuckogo virobnichogo medichnogo institutu Vprodovzh profesijnoyi diyalnosti zajmavsya naukovoyu robotoyu ye avtorom nizki naukovih prac opublikovanih u naukovih medichnih zhurnalah Z 1904 r buv chlenom Kremenchuckogo tovaristva likariv protyagom 1931 1957 jogo golovoyu v 1957 1979 pochesnim golovoyu Kremenchuckogo naukovo medichnogo tovaristva Buv uchasnikom usih z yizdiv vsesoyuznogo na respublikanskih tovaristv terapevtiv Neodnorazovo pidvishuvav svoyu kvalifikaciyu u krashih klinikah u tomu chisli do 1917 r za kordonom u Berlini ta Vidni Mihajlo Vasilovich brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti Kremenchuka neodnorazovo obiravsya do Kremenchuckoyi miskoyi ta Poltavskoyi oblasnih rad deputativ trudyashih i yak najstarishij deputat vidkrivav sesiyi miskoyi radi NagorodiDva ordeni Lenina 1948 1953 Medal Za doblestnyj trud v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg Zasluzhenij likar URSR 1946 za zaslugi v rozvitku sistemi ohoroni zdorov ya v Kremenchuci nadano zvannya Pochesnij gromadyanin mista Kremenchuka Vshanuvannya pam yatina karti mista Kremenchuka z yavilasya vulicya Doktora Dimari DzherelaOstashko O I Pochesni gromadyani mista Kremenchuka Tekst A M Lukashova O P Shablij O I Ostashko Kremenchuk Kremenchuk 2003 418 s il Rishennya V sesiyi Kremenchuckoyi miskoyi radi deputativ trudyashih vid 29 veresnya 1967 roku Rishennya XXXVIII sesiyi 5 sklikannya vid 24 02 2009 r LiteraturaKremenchug lyubimyj gorod Tekst avt kol A N Lushakova I M Sokolova E V Kovalenko i dr Sumy Universitetskaya kniga 2019 495 s il Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi