Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буди́нок Шпре́хера (інші назви — Будинок Книги) — перший львівський хмарочос (має 7 поверхів), споруджений у стилі неокласицизму з елементами модернізму у 1912—1921 роках за проєктом Фердинанда Касслера. Розташований в межах державного історико–архітектурного заповідника у Львові — об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО та внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 190-м.
| Будинок Шпрехера | |
|---|---|
 | |
| Інформація | |
| 49°50′23″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.83992700002777809° пн. ш. 24.02983600002777820° сх. д.Координати: 49°50′23″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.83992700002777809° пн. ш. 24.02983600002777820° сх. д. | |
| Розташування | Львів, площа Міцкевича, 8 Україна |
| Країна |  Україна |
| Статус | Збудовано |
| Стиль | неокласицизм з елементами модернізму |
| Початок будівництва | 1912 |
| Завершено | 1921 |
| Використання | Прибутковий будинок |
| Висота | |
| Дах | 34 м |
| Технічні деталі | |
| Кількість поверхів | 7 |
| Кількість ліфтів | 2 |
| Інше | |
| Архітектор | Фердинанд Касслер |
| Власник | Йона Шпрехер |
 Будинок Шпрехера у Вікісховищі | |
Історія будівництва
Перший двоповерховий будинок на цьому місці збудовано 1829 року. Він належав родині кравця Марцелі Громадзінського, який 1847 року побудував чотириповерхову кам'яницю Понінського. У 1867 році власником будинку став граф Калікст Понінський, а пізніше граф Любомирський. З 1880 року в цьому будинку деякий час містилася перша дирекція Галицької залізниці, а також розташовувалася відома «Академічна книгозбірня». У 1902—1912 роках тут діяла популярна серед львівських письменників та художників кав'ярня «Монополь» (власник Ф. Гексель), яку часто відвідував Іван Франко. Постійними клієнтами кав'ярні були також політик Болеслав Вислоух, історики Францішек Яворський і Богдан Януш, професор Василь Щурат, художники Ярослав Пстрак і Фредерик Паутч.
З 1910 року у Львові вийшла заборона споруджувати будинки, вищі, ніж чотири поверхи. Шпрехер спритно обійшов цю заборону. Перший поверх тоді взагалі не рахувався і над ним збудували ніби антресолі, а насправді повноцінний поверх, а над четвертим вибудували величезну мансарду.
1910 року будинок, який перебував в аварійному стані, придбав один з найбагатших львів'ян, єврейський купець Йона Шпрехер (1861—1943). Незважаючи на свою заможність він був феноменально скупою людиною. Ходив завжди в подертому обношеному одязі і лише пішки, аби зекономити 25 грошів, харчувався виключно картоплею з олією. Чиншові кам'яниці, власником яких він був, завжди виділялися серед львівських споруд своєю неординарністю. Це і великий будинок з рясним сецесійним декором на вулиці Городоцькій, 45—47, де мешкав сам Й. Шпрехер, збудований у 1907 році, і споруджений у 1927—1939 роках на залізобетонному каркасі будинок в стилі функціоналізму на вулиці Академічній (нині — «Будинок профспілок Львівщини» на проспекті Шевченка), 7 та обладнаний у 1926 році пасаж «Маріяцька галерея» на площа Міцкевича, 5 (нині — магазин «Пасаж»).
Улюбленим, так би мовити «придворним» архітектором Й. Шпрехера був Фердинанд Касслер (1883—1943). Власне Касслеру було доручено у 1911 році спроєктувати та збудувати на площі Міцкевича, 8 будинок, який вражав тоді своєю монументальністю і викликав чимало суперечок. Фактично це був перший львівський «хмарочос» — місто не знало до цього таких високих приватних будівель. Після розібрання навесні 1912 року старого будинку князя Любомирського, влітку розпочалися будівельні роботи, які Касслер вів у спілці з Юліушем Цибульським. У лютому 1913 року магістрат затвердив плани фасаду, але вже тоді виникли перші критичні зауваження щодо споруди. Так Роман Фелінський висловив побоювання, що запроєктовані Касслером дві високі вежі будуть надмірно конкурувати з силуетом вежі Латинського кафедрального собору. У квітні 1914 року, коли будівля вже сягнула п'ятого поверху, з гострими протестами проти неї виступили головний охоронець львівських пам'яток старовини Тадей Обмінський та священики Латинського собору, через що спорудження будівлі було припинено та рішенням магістрату заморожено на чотири роки, і лише у серпні 1918 року Й. Шпрехер поновив прохання про дозвіл. В голосуванні магістрату, що проходило досить бурхливо, перемогла позитивна пропозиція архітектора Вінцента Равського. Шпрехеру дозволили завершити будівництво при умові часткової зміни верхівки дому, висота фасаду була обмежена 24 метрами замість 26. Початково будинок задумувався як поліфункціональний. На першому поверсі планувалося розташувати , а вище — житлові або офісні приміщення (початково планувалося розміщення готелю «Palace»).
Архітектура
Будинок нараховує шість поверхів. Завершується великим мансардним дахом з башточками. В стилістиці споруди переважають академічні варіації: півколони та пілястри різних габаритів, декоративні проміжні карнизи і сандрики. Водночас типовими для модерністських творів Касслера є параболічні обриси долішніх та горішніх вікон і асиметричний вигин верхнього карнизу. Відгомін сецесії відчутний в рельєфах на пілонах порталу — примхливих драконах і ящерах, виконаних ймовірно скульптором Зигмутом Курчинським у 1913—1914 роках. Застосовано центральне опалення та вентиляцію, використано залізобетонні конструкції.
Експлуатація
На початку 1922 року в будинку Йони Шпрехера розташувалися різні установи. Переважну більшість приміщень зайняли контори найбільшого французького нафтового концерну «Малопольща», в складі якого були підприємства «Альфа», «Вулкан», «Домброва», «Нафта», «Карпатське нафтове товариство», крім них тут розміщувались крамниці, бібліотека, консульство Румунії та Угорщини. На першому поверсі розташовувалася аптека Стенселя (нині «Аптека на Марійській площі»), інтер'єр якої в стилі бідермаєр виконав у 1921 році архітектор Генрик Заремба.
У 1946 році, згідно постанови Львівського міськвиконкому від 5 січня 1946 року, будинок передано на баланс тресту «Львівнафтогазрозвідка», пізніше реорганізованого в ДГП «Західукргеологія», а з 16 травня 2001 року — ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України». У радянські часи на даху хмарочоса розташовувалася п'ятипроменева зірка з портретом Йосипа Сталіна в центрі. До середини 1950-х років в будинку функціювали каси попереднього продажу залізничних квитків, які згодом перенесли до приміщення колишнього костелу святої Анни, що на роздоріжжі вулиць Городоцької та Шевченка. У середині 1960-х років приміщення першого поверху перебудували для розташування там Будинку книги. Протягом 2010—2016 років більшість приміщень першого поверху Будинку книги, його орендарем — ТзОВ «Львівкнига» були здані в суборенду приватним підприємцям, де згодом відкрилися магазини одягу та взуття Tommy Hilfiger, Gant, Walker, цифрових рішень MOYO, книжковий супермаркет та магазин дитячої книги.
Примітки
- Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 17 січня 2022.
- Львів, якого не повернеш. Будинок Понінського. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 8 лютого 2015. оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 29 вересня 2022.
- Оксана Бойко (6 липня 2021). Будинок Шпрехерів на площі Міцкевича у Львові. zbruc.eu. Zbruč. оригіналу за 2 жовтня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
- . lvivbest.com. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 17 січня 2022.
- «Будинок книги» у Львові захопила бізнес структура друзів Януковича. rozvytok-hromady.com. ГО «Розвиток громади». 22 березня 2017. оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
- Проєкт «Міський медіаархів»: Колона Адама Міцкевича та давній будинок Шпрехера. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 6 лютого 2023. Процитовано 17 січня 2022.
- Будинок книги у Львові «окупували» брендові магазини одягу. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 18 листопада 2015. оригіналу за 13 листопада 2023. Процитовано 17 січня 2022.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 486. — .
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Міцкевича пл. Будинок (№ 8) // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 62. — .
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893–1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 352—356. — . (пол.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будинок Шпрехера |
- Проєкт «Міський медіаархів»: Площа Мар'яцка, будинок Шпрехера. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 13 листопада 2023. Процитовано 17 січня 2022.
- Проєкт «Міський медіаархів»: Пам'ятник Адаму Міцкевичу на тлі будинку Шпрехера. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 13 листопада 2023. Процитовано 17 січня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budi nok Shpre hera inshi nazvi Budinok Knigi pershij lvivskij hmarochos maye 7 poverhiv sporudzhenij u stili neoklasicizmu z elementami modernizmu u 1912 1921 rokah za proyektom Ferdinanda Kasslera Roztashovanij v mezhah derzhavnogo istoriko arhitekturnogo zapovidnika u Lvovi ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO ta vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 190 m Budinok ShpreheraBudinok Shprehera 21 sichnya 1947Informaciya49 50 23 pn sh 24 01 47 sh d 49 83992700002777809 pn sh 24 02983600002777820 sh d 49 83992700002777809 24 02983600002777820 Koordinati 49 50 23 pn sh 24 01 47 sh d 49 83992700002777809 pn sh 24 02983600002777820 sh d 49 83992700002777809 24 02983600002777820RoztashuvannyaLviv plosha Mickevicha 8 UkrayinaKrayina UkrayinaStatusZbudovanoStilneoklasicizm z elementami modernizmuPochatok budivnictva1912Zaversheno1921VikoristannyaPributkovij budinokVisotaDah34 mTehnichni detaliKilkist poverhiv7Kilkist liftiv2InsheArhitektorFerdinand KasslerVlasnikJona Shpreher Budinok Shprehera u VikishovishiIstoriya budivnictvaBudivnictvo hmarochosu 1912 rik Pershij dvopoverhovij budinok na comu misci zbudovano 1829 roku Vin nalezhav rodini kravcya Marceli Gromadzinskogo yakij 1847 roku pobuduvav chotiripoverhovu kam yanicyu Poninskogo U 1867 roci vlasnikom budinku stav graf Kalikst Poninskij a piznishe graf Lyubomirskij Z 1880 roku v comu budinku deyakij chas mistilasya persha direkciya Galickoyi zaliznici a takozh roztashovuvalasya vidoma Akademichna knigozbirnya U 1902 1912 rokah tut diyala populyarna sered lvivskih pismennikiv ta hudozhnikiv kav yarnya Monopol vlasnik F Geksel yaku chasto vidviduvav Ivan Franko Postijnimi kliyentami kav yarni buli takozh politik Boleslav Vislouh istoriki Francishek Yavorskij i Bogdan Yanush profesor Vasil Shurat hudozhniki Yaroslav Pstrak i Frederik Pautch Z 1910 roku u Lvovi vijshla zaborona sporudzhuvati budinki vishi nizh chotiri poverhi Shpreher spritno obijshov cyu zaboronu Pershij poverh todi vzagali ne rahuvavsya i nad nim zbuduvali nibi antresoli a naspravdi povnocinnij poverh a nad chetvertim vibuduvali velicheznu mansardu 1910 roku budinok yakij perebuvav v avarijnomu stani pridbav odin z najbagatshih lviv yan yevrejskij kupec Jona Shpreher 1861 1943 Nezvazhayuchi na svoyu zamozhnist vin buv fenomenalno skupoyu lyudinoyu Hodiv zavzhdi v podertomu obnoshenomu odyazi i lishe pishki abi zekonomiti 25 groshiv harchuvavsya viklyuchno kartopleyu z oliyeyu Chinshovi kam yanici vlasnikom yakih vin buv zavzhdi vidilyalisya sered lvivskih sporud svoyeyu neordinarnistyu Ce i velikij budinok z ryasnim secesijnim dekorom na vulici Gorodockij 45 47 de meshkav sam J Shpreher zbudovanij u 1907 roci i sporudzhenij u 1927 1939 rokah na zalizobetonnomu karkasi budinok v stili funkcionalizmu na vulici Akademichnij nini Budinok profspilok Lvivshini na prospekti Shevchenka 7 ta obladnanij u 1926 roci pasazh Mariyacka galereya na plosha Mickevicha 5 nini magazin Pasazh Ulyublenim tak bi moviti pridvornim arhitektorom J Shprehera buv Ferdinand Kassler 1883 1943 Vlasne Kassleru bulo dorucheno u 1911 roci sproyektuvati ta zbuduvati na ploshi Mickevicha 8 budinok yakij vrazhav todi svoyeyu monumentalnistyu i viklikav chimalo superechok Faktichno ce buv pershij lvivskij hmarochos misto ne znalo do cogo takih visokih privatnih budivel Pislya rozibrannya navesni 1912 roku starogo budinku knyazya Lyubomirskogo vlitku rozpochalisya budivelni roboti yaki Kassler viv u spilci z Yuliushem Cibulskim U lyutomu 1913 roku magistrat zatverdiv plani fasadu ale vzhe todi vinikli pershi kritichni zauvazhennya shodo sporudi Tak Roman Felinskij visloviv poboyuvannya sho zaproyektovani Kasslerom dvi visoki vezhi budut nadmirno konkuruvati z siluetom vezhi Latinskogo kafedralnogo soboru U kvitni 1914 roku koli budivlya vzhe syagnula p yatogo poverhu z gostrimi protestami proti neyi vistupili golovnij ohoronec lvivskih pam yatok starovini Tadej Obminskij ta svyasheniki Latinskogo soboru cherez sho sporudzhennya budivli bulo pripineno ta rishennyam magistratu zamorozheno na chotiri roki i lishe u serpni 1918 roku J Shpreher ponoviv prohannya pro dozvil V golosuvanni magistratu sho prohodilo dosit burhlivo peremogla pozitivna propoziciya arhitektora Vincenta Ravskogo Shpreheru dozvolili zavershiti budivnictvo pri umovi chastkovoyi zmini verhivki domu visota fasadu bula obmezhena 24 metrami zamist 26 Pochatkovo budinok zadumuvavsya yak polifunkcionalnij Na pershomu poversi planuvalosya roztashuvati a vishe zhitlovi abo ofisni primishennya pochatkovo planuvalosya rozmishennya gotelyu Palace ArhitekturaBudinok narahovuye shist poverhiv Zavershuyetsya velikim mansardnim dahom z bashtochkami V stilistici sporudi perevazhayut akademichni variaciyi pivkoloni ta pilyastri riznih gabaritiv dekorativni promizhni karnizi i sandriki Vodnochas tipovimi dlya modernistskih tvoriv Kasslera ye parabolichni obrisi dolishnih ta gorishnih vikon i asimetrichnij vigin verhnogo karnizu Vidgomin secesiyi vidchutnij v relyefah na pilonah portalu primhlivih drakonah i yasherah vikonanih jmovirno skulptorom Zigmutom Kurchinskim u 1913 1914 rokah Zastosovano centralne opalennya ta ventilyaciyu vikoristano zalizobetonni konstrukciyi EkspluataciyaNa pochatku 1922 roku v budinku Joni Shprehera roztashuvalisya rizni ustanovi Perevazhnu bilshist primishen zajnyali kontori najbilshogo francuzkogo naftovogo koncernu Malopolsha v skladi yakogo buli pidpriyemstva Alfa Vulkan Dombrova Nafta Karpatske naftove tovaristvo krim nih tut rozmishuvalis kramnici biblioteka konsulstvo Rumuniyi ta Ugorshini Na pershomu poversi roztashovuvalasya apteka Stenselya nini Apteka na Marijskij ploshi inter yer yakoyi v stili bidermayer vikonav u 1921 roci arhitektor Genrik Zaremba Budinok Shprehera svitlina 2014 rik U 1946 roci zgidno postanovi Lvivskogo miskvikonkomu vid 5 sichnya 1946 roku budinok peredano na balans trestu Lvivnaftogazrozvidka piznishe reorganizovanogo v DGP Zahidukrgeologiya a z 16 travnya 2001 roku DP Zahidukrgeologiya NAK Nadra Ukrayini U radyanski chasi na dahu hmarochosa roztashovuvalasya p yatipromeneva zirka z portretom Josipa Stalina v centri Do seredini 1950 h rokiv v budinku funkciyuvali kasi poperednogo prodazhu zaliznichnih kvitkiv yaki zgodom perenesli do primishennya kolishnogo kostelu svyatoyi Anni sho na rozdorizhzhi vulic Gorodockoyi ta Shevchenka U seredini 1960 h rokiv primishennya pershogo poverhu perebuduvali dlya roztashuvannya tam Budinku knigi Protyagom 2010 2016 rokiv bilshist primishen pershogo poverhu Budinku knigi jogo orendarem TzOV Lvivkniga buli zdani v suborendu privatnim pidpriyemcyam de zgodom vidkrilisya magazini odyagu ta vzuttya Tommy Hilfiger Gant Walker cifrovih rishen MOYO knizhkovij supermarket ta magazin dityachoyi knigi PrimitkiSpisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 17 sichnya 2022 Lviv yakogo ne povernesh Budinok Poninskogo photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova 8 lyutogo 2015 originalu za 28 bereznya 2023 Procitovano 29 veresnya 2022 Oksana Bojko 6 lipnya 2021 Budinok Shpreheriv na ploshi Mickevicha u Lvovi zbruc eu Zbruc originalu za 2 zhovtnya 2022 Procitovano 17 sichnya 2022 lvivbest com Arhiv originalu za 19 chervnya 2018 Procitovano 17 sichnya 2022 Budinok knigi u Lvovi zahopila biznes struktura druziv Yanukovicha rozvytok hromady com GO Rozvitok gromadi 22 bereznya 2017 originalu za 17 sichnya 2022 Procitovano 17 sichnya 2022 Proyekt Miskij mediaarhiv Kolona Adama Mickevicha ta davnij budinok Shprehera lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 6 lyutogo 2023 Procitovano 17 sichnya 2022 Budinok knigi u Lvovi okupuvali brendovi magazini odyagu portal lviv ua Informacijna agenciya Lvivskij portal 18 listopada 2015 originalu za 13 listopada 2023 Procitovano 17 sichnya 2022 DzherelaArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 486 ISBN 978 966 7022 77 8 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Mickevicha pl Budinok 8 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 62 ISBN 978 966 2154 24 5 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 352 356 ISBN 83 88372 29 7 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Budinok Shprehera Proyekt Miskij mediaarhiv Plosha Mar yacka budinok Shprehera lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 13 listopada 2023 Procitovano 17 sichnya 2022 Proyekt Miskij mediaarhiv Pam yatnik Adamu Mickevichu na tli budinku Shprehera lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 13 listopada 2023 Procitovano 17 sichnya 2022