Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Діксон Денгем (Dixon Denham; 1786–1828) — англійський військовий, дослідник Західної Центральної Африки, а згодом губернатор Сьєрра-Леоне.
| Діксон Денгем | |
|---|---|
  | |
| Народився | 1 січня 1786[1][2] Лондонське Сіті, Лондон[d], Англія, Королівство Велика Британія |
| Помер | 8 травня 1828[1][2] (42 роки) Фрітаун, Сьєрра-Леоне |
| Країна |  Сполучене Королівство |
| Діяльність | мандрівник-дослідник, офіцер, ботанік |
| Alma mater | d і Королівський військовий коледж у Сандгерсті |
| Знання мов | англійська[3] |
| Членство | Лондонське королівське товариство |
| Посада | d |
| Військове звання | лейтенант-полковник |
| Нагороди | |
| |
Раннє життя
Діксон Денгем народився у Лондоні в день Нового року 1786 року в сім'ї галантерейника Джеймса Денгема та його дружини Елеонори, уродженої Сімондс. Навчався в з 1794 по 1800 рік; після закінчення він був призначений соліситором, але вступив до армії в 1811 році.
Військова кар'єра
Спершу служив у 23-му , а пізніше в Денгем брав участь у кампаніях в Португалії, Іспанії, Франції та Бельгії, отримавши . Денгема вважали хоробрим солдатом, який виніс свого пораненого командира з лінії вогню в , і став близьким знайомим герцога Веллінгтона, з яким він регулярно листувався. Після закінчення військових дій лейтенант Денгем служив у Камбре та під час окупації Парижа. У 1818 році отримав половину зарплати, деякий час подорожував Францією та Італією. У 1819 році Денгем вступив до Королівського військового коледжу в Сандгерсті, маючи намір стати штабним офіцером у старшому відділі Королівського військового коледжу.
Місія Борну
Денгем познайомився з капітаном під час повернення останнього до Лондона з Африки і вирішив приєднатися до другої місії британського уряду для встановлення торгових зв'язків із західноафриканськими державами. Можливо, завдяки його впливовим знайомствам Денгем отримав звання майора, і лорд Батерст восени 1821 року відправив його приєднатися до інших членів місії, доктора та лейтенанта Г'ю Клеппертона, які прибули до Триполі. на борту шхуни Експрес.
Денгем привіз із собою інструкції з колоніального відомства, згідно з якими Овдні мав залишитися в Борну (державі в Західній Африці) як віце-консул, а Денхем і Клаппертон мали «дослідити країну на південь і схід від Борну, головним чином з метою простежити русло Нігеру». З невідомих причин Денгема затримали в Триполі, і 23 лютого 1822 року місія вирушила до Марзука у Феццані без нього. Зрештою Денгем покинув Тріполі 5 березня з ескортом із 210 арабських вершників, діставшись до Марзука. Там він виявив двох своїх співвітчизників у жалюгідному стані: Клаппертоназ гарячкою, та Овдні з сильною застудою. Крім того, місцевий бей заборонив їм залишати Феццан, поки він був відсутній під час експедиції з полювання на рабів. Невдовзі Денгем повернувся до Триполі, щоб шукати додаткові кошти та переконати пашу Юсуфа Караманлі забезпечити необхідний супровід для захисту місії на південь до Борну. Він повернувся до Триполі 13 червня 1822 року.
Але паша був таким же впертим, як і бей Марзука. Денгем вирішив повернутися до Лондона, щоб доповісти про ситуацію лорду Батерсту, а також просити підвищення, щоб повернутися в якості командира експедиції. Піднімаючись на корабель, що прямував до Марселя, він повідомив лейтенантів паші про невдоволення свого уряду. Тоді стривожений паша написав йому, пропонуючи 300 людей, що супроводжувала багатого купця, який збирався вирушити до Борну.
До кінця вересня 1822 року Денгем повертався до Марзука з купцем і обіцяним ескортом. Місія, яка тепер складалася з чотирьох британців (включаючи теслю Гіллмана, теслю), п'ятьох слуг і чотирьох погоничів верблюдів, зрештою вирушила з Марзука до Борну 19 листопада 1822 року. Клеппертон та Овдні були в поганому стані здоров'я, оскільки вони захворіли на лихоманку, і всі були дуже змучені, коли вони прямували на південь через Сахару. Місія досягла північного берега озера Чад 4 лютого 1823 року. Британці стали першими білими людьми, які побачили озеро. Група продовжила рух на захід, досягнувши 17 лютого поселення Кука в (нині , Нігерія).
Саме з Куки Денгем, всупереч волі Овдні та Клаппертона, супроводжував експедицію з захоплення рабів у гори Мандара на південь від Борну. Рейдери зазнали поразки, і Денгем ледве врятувався. До цього часу між Клаппертоном і Денгемом виникла глибока неприязнь. Денгем таємно надсилав додому зловмисні повідомлення про те, що Клаппертон мав гомосексуальні стосунки з одним із арабських слуг. Звинувачення, засноване на чутках, поширених незадоволеним слугою, звільненим Клаппертоном за крадіжку, було майже напевно необґрунтованим, і Денгем пізніше зняв його.
У грудні 1823 року Оудні та Клаппертон вирушили до країни Хауса, тоді як Денгем залишився, щоб досліджувати західне, південне та південно-східне узбережжя озера Чад і нижню течію річок , Логон і Шарі. Він не зміг обстежити східний берег через ворожі племена, але тим не менш безсумнівно довів, що озеро Чад не було джерелом Нігеру, як це вважалося досі. Денгем повернувся до Куки, де познайомився з протеже Воррінгтона, Джоном Тірвіттом, якого відправили виконувати там обов'язки віце-консула. Денгем взяв Тірвітта з собою на екскурсію до південного краю озера Чад. Коли пара повернулася до Куки, Денгем знайшов там Клаппертона у дуже хворому стані. Овдні помер у Мурмурі в січні 1824 року, але Клаппертон продовжував працювати в Кано і Сокото. Султан Мухаммад Белло заборонив продовжувати дослідження, у нього не було іншого вибору, як повернутися.
14 вересня 1824 року, незважаючи на незмінну антипатію, дослідники разом з теслею Гіллманом вирушили з Куки до Триполі, не розмовляючи один з одним жодним словом протягом 133-денної подорожі. Тірвітт вирішив залишитися в Куці та виконувати свій обов'язок. Через кілька місяців він помер від лихоманки, алкоголізму та самотності.
1 червня 1825 року Денгем і Клаппертон повернулися до Англії.
Наслідки
Протягом трьох місяців після їхнього повернення Клаппертон вирушив у ще одну експедицію до Західної Африки, цього разу подорожуючи морем, залишивши Денгема писати про їхні подвиги, у яких він перебільшував свою власну роль і применшував внесок Клаппертона й Овдні. Денгем оселився в Лондоні. Його було обрано членом Королівського товариства, а в грудні того ж року, отримавши звання підполковника, він відплив до Сьєрра-Леоне як суперінтендант визволених африканців, з дорученням розселити рабів, врятованих британською військово-морською ескадрою. Оселився у Фрітауні. Денгем провів кілька місяців, обстежуючи околиці Фрітауна, а наприкінці року розпочав інспекційний візит до острова Фернандо-По, де англійці орендували бази для своїх патрулів проти рабовласницьких кораблів. Саме там він дізнався від про смерть Клаппертона в Сокото. У травні 1828 року Денгем повернувся до Фрітауна, де отримав королівський ордер про призначення його лейтенантом-губернатором колонії Сьєрра-Леоне, змінивши який помер на цій посаді.
Смерть
Денгем управляв Сьєрра-Леоне лише п'ять тижнів, де помер від «африканської лихоманки» (ймовірно, малярії) у Фрітауні 9 червня 1828 року у віці 42 років.
Особисте життя
Денгем одружився з Гаррієт Гокінс, вдовою у Лісабоні, коли брав участь у піренейській війні. Вінчання відбулося 20 лютого 1815 року в Лондоні в але жодних інших записів про його дружину не збереглося.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ; Clapperton, Hugh; Oudney, Walter (1826). Narrative of travels and discoveries in Northern and Central Africa: in the years 1822, 1823, and 1824 (2 Volumes). London: Murray.
- Library and Archive Catalogue. Royal Society. Процитовано 27 листопада 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dikson Dengem Dixon Denham 1786 1828 anglijskij vijskovij doslidnik Zahidnoyi Centralnoyi Afriki a zgodom gubernator Syerra Leone Dikson Dengem Narodivsya1 sichnya 1786 1786 01 01 1 2 Londonske Siti London d Angliya Korolivstvo Velika Britaniya Pomer8 travnya 1828 1828 05 08 1 2 42 roki Fritaun Syerra Leone Krayina Spoluchene Korolivstvo Diyalnistmandrivnik doslidnik oficer botanik Alma materd i Korolivskij vijskovij koledzh u Sandgersti Znannya movanglijska 3 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Posadad Vijskove zvannyalejtenant polkovnik Nagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Mediafajli u Vikishovishi Rannye zhittyaDikson Dengem narodivsya u Londoni v den Novogo roku 1786 roku v sim yi galanterejnika Dzhejmsa Dengema ta jogo druzhini Eleonori urodzhenoyi Simonds Navchavsya v z 1794 po 1800 rik pislya zakinchennya vin buv priznachenij solisitorom ale vstupiv do armiyi v 1811 roci Vijskova kar yeraSpershu sluzhiv u 23 mu a piznishe v Dengem brav uchast u kampaniyah v Portugaliyi Ispaniyi Franciyi ta Belgiyi otrimavshi Dengema vvazhali horobrim soldatom yakij vinis svogo poranenogo komandira z liniyi vognyu v i stav blizkim znajomim gercoga Vellingtona z yakim vin regulyarno listuvavsya Pislya zakinchennya vijskovih dij lejtenant Dengem sluzhiv u Kambre ta pid chas okupaciyi Parizha U 1818 roci otrimav polovinu zarplati deyakij chas podorozhuvav Franciyeyu ta Italiyeyu U 1819 roci Dengem vstupiv do Korolivskogo vijskovogo koledzhu v Sandgersti mayuchi namir stati shtabnim oficerom u starshomu viddili Korolivskogo vijskovogo koledzhu Misiya BornuDengem poznajomivsya z kapitanom pid chas povernennya ostannogo do Londona z Afriki i virishiv priyednatisya do drugoyi misiyi britanskogo uryadu dlya vstanovlennya torgovih zv yazkiv iz zahidnoafrikanskimi derzhavami Mozhlivo zavdyaki jogo vplivovim znajomstvam Dengem otrimav zvannya majora i lord Baterst voseni 1821 roku vidpraviv jogo priyednatisya do inshih chleniv misiyi doktora ta lejtenanta G yu Kleppertona yaki pribuli do Tripoli na bortu shhuni Ekspres Dengem priviz iz soboyu instrukciyi z kolonialnogo vidomstva zgidno z yakimi Ovdni mav zalishitisya v Bornu derzhavi v Zahidnij Africi yak vice konsul a Denhem i Klapperton mali dosliditi krayinu na pivden i shid vid Bornu golovnim chinom z metoyu prostezhiti ruslo Nigeru Z nevidomih prichin Dengema zatrimali v Tripoli i 23 lyutogo 1822 roku misiya virushila do Marzuka u Feccani bez nogo Zreshtoyu Dengem pokinuv Tripoli 5 bereznya z eskortom iz 210 arabskih vershnikiv distavshis do Marzuka Tam vin viyaviv dvoh svoyih spivvitchiznikiv u zhalyugidnomu stani Klappertonaz garyachkoyu ta Ovdni z silnoyu zastudoyu Krim togo miscevij bej zaboroniv yim zalishati Feccan poki vin buv vidsutnij pid chas ekspediciyi z polyuvannya na rabiv Nevdovzi Dengem povernuvsya do Tripoli shob shukati dodatkovi koshti ta perekonati pashu Yusufa Karamanli zabezpechiti neobhidnij suprovid dlya zahistu misiyi na pivden do Bornu Vin povernuvsya do Tripoli 13 chervnya 1822 roku Ale pasha buv takim zhe vpertim yak i bej Marzuka Dengem virishiv povernutisya do Londona shob dopovisti pro situaciyu lordu Baterstu a takozh prositi pidvishennya shob povernutisya v yakosti komandira ekspediciyi Pidnimayuchis na korabel sho pryamuvav do Marselya vin povidomiv lejtenantiv pashi pro nevdovolennya svogo uryadu Todi strivozhenij pasha napisav jomu proponuyuchi 300 lyudej sho suprovodzhuvala bagatogo kupcya yakij zbiravsya virushiti do Bornu Do kincya veresnya 1822 roku Dengem povertavsya do Marzuka z kupcem i obicyanim eskortom Misiya yaka teper skladalasya z chotiroh britanciv vklyuchayuchi teslyu Gillmana teslyu p yatoh slug i chotiroh pogonichiv verblyudiv zreshtoyu virushila z Marzuka do Bornu 19 listopada 1822 roku Klepperton ta Ovdni buli v poganomu stani zdorov ya oskilki voni zahvorili na lihomanku i vsi buli duzhe zmucheni koli voni pryamuvali na pivden cherez Saharu Misiya dosyagla pivnichnogo berega ozera Chad 4 lyutogo 1823 roku Britanci stali pershimi bilimi lyudmi yaki pobachili ozero Grupa prodovzhila ruh na zahid dosyagnuvshi 17 lyutogo poselennya Kuka v nini Nigeriya Dengem i Klapperton na prijomi u shejha al Kanejmi v Kuka Same z Kuki Dengem vsuperech voli Ovdni ta Klappertona suprovodzhuvav ekspediciyu z zahoplennya rabiv u gori Mandara na pivden vid Bornu Rejderi zaznali porazki i Dengem ledve vryatuvavsya Do cogo chasu mizh Klappertonom i Dengemom vinikla gliboka nepriyazn Dengem tayemno nadsilav dodomu zlovmisni povidomlennya pro te sho Klapperton mav gomoseksualni stosunki z odnim iz arabskih slug Zvinuvachennya zasnovane na chutkah poshirenih nezadovolenim slugoyu zvilnenim Klappertonom za kradizhku bulo majzhe napevno neobgruntovanim i Dengem piznishe znyav jogo U grudni 1823 roku Oudni ta Klapperton virushili do krayini Hausa todi yak Dengem zalishivsya shob doslidzhuvati zahidne pivdenne ta pivdenno shidne uzberezhzhya ozera Chad i nizhnyu techiyu richok Logon i Shari Vin ne zmig obstezhiti shidnij bereg cherez vorozhi plemena ale tim ne mensh bezsumnivno doviv sho ozero Chad ne bulo dzherelom Nigeru yak ce vvazhalosya dosi Dengem povernuvsya do Kuki de poznajomivsya z protezhe Vorringtona Dzhonom Tirvittom yakogo vidpravili vikonuvati tam obov yazki vice konsula Dengem vzyav Tirvitta z soboyu na ekskursiyu do pivdennogo krayu ozera Chad Koli para povernulasya do Kuki Dengem znajshov tam Klappertona u duzhe hvoromu stani Ovdni pomer u Murmuri v sichni 1824 roku ale Klapperton prodovzhuvav pracyuvati v Kano i Sokoto Sultan Muhammad Bello zaboroniv prodovzhuvati doslidzhennya u nogo ne bulo inshogo viboru yak povernutisya 14 veresnya 1824 roku nezvazhayuchi na nezminnu antipatiyu doslidniki razom z tesleyu Gillmanom virushili z Kuki do Tripoli ne rozmovlyayuchi odin z odnim zhodnim slovom protyagom 133 dennoyi podorozhi Tirvitt virishiv zalishitisya v Kuci ta vikonuvati svij obov yazok Cherez kilka misyaciv vin pomer vid lihomanki alkogolizmu ta samotnosti 1 chervnya 1825 roku Dengem i Klapperton povernulisya do Angliyi NaslidkiProtyagom troh misyaciv pislya yihnogo povernennya Klapperton virushiv u she odnu ekspediciyu do Zahidnoyi Afriki cogo razu podorozhuyuchi morem zalishivshi Dengema pisati pro yihni podvigi u yakih vin perebilshuvav svoyu vlasnu rol i primenshuvav vnesok Klappertona j Ovdni Dengem oselivsya v Londoni Jogo bulo obrano chlenom Korolivskogo tovaristva a v grudni togo zh roku otrimavshi zvannya pidpolkovnika vin vidpliv do Syerra Leone yak superintendant vizvolenih afrikanciv z doruchennyam rozseliti rabiv vryatovanih britanskoyu vijskovo morskoyu eskadroyu Oselivsya u Fritauni Dengem proviv kilka misyaciv obstezhuyuchi okolici Fritauna a naprikinci roku rozpochav inspekcijnij vizit do ostrova Fernando Po de anglijci orenduvali bazi dlya svoyih patruliv proti rabovlasnickih korabliv Same tam vin diznavsya vid pro smert Klappertona v Sokoto U travni 1828 roku Dengem povernuvsya do Fritauna de otrimav korolivskij order pro priznachennya jogo lejtenantom gubernatorom koloniyi Syerra Leone zminivshi yakij pomer na cij posadi SmertDengem upravlyav Syerra Leone lishe p yat tizhniv de pomer vid afrikanskoyi lihomanki jmovirno malyariyi u Fritauni 9 chervnya 1828 roku u vici 42 rokiv Osobiste zhittyaDengem odruzhivsya z Garriyet Gokins vdovoyu u Lisaboni koli brav uchast u pirenejskij vijni Vinchannya vidbulosya 20 lyutogo 1815 roku v Londoni v ale zhodnih inshih zapisiv pro jogo druzhinu ne zbereglosya PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Clapperton Hugh Oudney Walter 1826 Narrative of travels and discoveries in Northern and Central Africa in the years 1822 1823 and 1824 2 Volumes London Murray Library and Archive Catalogue Royal Society Procitovano 27 listopada 2010