Едуард Олександрович Дідур нар 14 лютого 1939 Носівці УРСР пом 3 березня 2014 радянський футболіст воротар Едуард Дідур

Едуард Олександрович Дідур (нар. 14 лютого 1939, Носівці, УРСР — пом. 3 березня 2014) — радянський футболіст воротар.

Едуард Дідур

Особисті дані

Повне ім'я

Едуард Олександрович
Дідур

Народження

14 лютого 1939

Носівці, УРСР

Смерть

3 березня 2014 (75 років)

Громадянство

СРСР

Позиція

воротар

Юнацькі клуби

гр. підг. «Спартак» (М)

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1956—1957	«Спартак» (М)	1	(0)
1958	«Спартак» (С)	3	(-3)
1959—1961	СКВО (Л)	15	(-?)
1962	«Спартак» (О)	?	(?)
1962	«Шахтар» (Т)	8	(-?)
1962	«Спартак-клубна» (М)	?	(?)
1963—1965	«СіП» (М)	49+	(-?)
1966	«Спартак-клубна» (М)	?	(?)

Суддівська діяльність

Громадянство

СРСР

Місто

Москва (з 1969)

Категорія

всесоюзна

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця

Вихованець групи підготовки при команді «Спартак» (Москва). У футболці «Спартака» дебютував 5 грудня 1957 року в переможному (3:2) домашньому поєдинку 13-го туру класу «А» проти київського «Динамо». Едуард вийшов на поле, замінивши Валентина Івакіна. Цей матч виявився єдиним для Дідура в складі основної команди московського клубу. Наступного року захищав кольори першолігового ставропольського «Спартака». Зіграв 3 поєдинки у чемпіонаті СРСР та 1 матч у кубку СРСР. У 1959 році повернувся в Україну, де до 1961 року виступав у складі львівського СКВО. У футболці львівської команди зіграв 15 матчів у першій лізі чемпіонату СРСР та 1 поєдинок у кубку СРСР. У 1962 році перейшов до складу першолігового орловського «Спартака», але не зігравши жодного офіційного поєдинку перейшов до тульського «Шахтаря». У 1962 році повернувся до «Спартака», але вже наступного року опинився в складі клубу «СіП» (М), кольори якого захищав до 1965 року та був основним воротарем команди. У 1966 році повернувся до московського «Спартака», в складі якого того ж року й завершив кар'єру гравця.

Після завершення кар'єри

З 1967 року розпочав займатися суддівською діяльністю. З 1969 року представляв на цій посаді Москву. 29 грудня 1984 року отримав всесоюзну суддівську категорію. Працював футбольним арбітром до 1989 року. За цей час відсудив 216 матчів: 74 матчі — як головний арбітр, 142 матчі — як боковий арбітр. З 1990-х років — інспектор суддівського корпусу. Паралельно з суддівською та інспекторською діяльністю тренував (з 1967 по 1999 рік) аматорську команду «Чайка» (Москва). З 2000 року — член сддівського комітету РАМФ.

Помер 3 березня 2014 року.

Примітки

. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
Нісенбойм Е., Расинський В. Спартак Москва. Офіційна історія 1922-2002. — Москва : МС Медиа, 2002. — С. 660. — .

Посилання

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
Профіль [ 15 лютого 2018 у Wayback Machine.] на сайті fanat1k.ru

[1] . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.

[Спартак_Москва._Офіційна_історія_1922-2002-2] Нісенбойм Е., Расинський В. Спартак Москва. Офіційна історія 1922-2002. — Москва : МС Медиа, 2002. — С. 660. — .