Іва́н Пили́пович Дібро́ва (1914—1979) — радянський воєначальник, генерал-майор артилерії (07.05.1960).
Іван Пилипович Діброва | |
---|---|
Народження | 26 вересня 1914 Копані, Мелітопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
Смерть | 11 жовтня 1979 (65 років) Саратов, РРФСР, СРСР |
Поховання | |
Національність | українець |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | артилерія / РВСП |
Роки служби | 1936—1964 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився у селі Копані, нині Оріхівського району Запорізької області. У 1932 році закінчив школу ФЗУ, у 1934 році — дворічні учительські курси, у 1935 році — два курси Дніпропетровського університету.
У лавах РСЧА з 1 жовтня 1936 року. Закінчив 1-ше Ленінградське артилерійське училище.
Учасник німецько-радянської війни з вересня 1941 року: командир взводу, командир батареї, начальник штабу 6-го окремого гвардійського мінометного дивізіону, командир 21-го гвардійського мінометного полку, командир 4-го гвардійського мінометного полку. Воював на Західному, Донському, Південно-Західному і 4-му Українському фронтах. Член ВКП(б) з 1942 року.
Після закінчення війни продовжив військову службу: начальник штабу гвардійської мінометної дивізії, помічник начальника Рязанського артилерійського училища зі стройової частини, командир ракетного полку, заступник командира 73-ї інженерної бригади РВГК. З 10 грудня 1956 року — командир 73-ї інженерної бригади РВГК, а після її переформування з 1959 по 1961 роки — командир 44-ї ракетної дивізії.
З 27 липня 1961 по 21 жовтня 1964 року — начальник Саратовського артилерійського технічного училища (з червня 1963 року — Саратовського вищого командно-інженерного училища).
У жовтні 1964 року генерал-майор артилерії І. П. Діброва вийшов у запас. Мешкав у Саратові, де й помер. Похований на .
Нагороди
Нагороджений чотирма орденами Червоного Прапора (15.03.1943, 19.02.1945, 10.06.1945, 30.12.1956), орденами Суворова 3-го ступеня (11.06.1945), Олександра Невського (13.09.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (21.10.1943), двічі Червоної Зірки (17.12.1941, 19.11.1951) і медалями, у тому числі «За бойові заслуги» (06.11.1945).
Примітки
- [. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 23 квітня 2020. Сайт Московської міської організації ветеранів РВСП. (рос.)]
Посилання
- Кто есть кто в РВСН: Генерал-майор Диброва Иван Филиппович [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Pili povich Dibro va 1914 1979 radyanskij voyenachalnik general major artileriyi 07 05 1960 Ivan Pilipovich DibrovaNarodzhennya 26 veresnya 1914 1914 09 26 Kopani Melitopolskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaSmert 11 zhovtnya 1979 1979 10 11 65 rokiv Saratov RRFSR SRSRPohovannyaNacionalnist ukrayinecKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil suhoputni vijskaRid vijsk artileriya RVSPRoki sluzhbi 1936 1964Partiya VKP b Zvannya General majorVijni bitvi Nimecko radyanska vijnaNagorodi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za oboronu Stalingrada Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR ZhittyepisNarodivsya u seli Kopani nini Orihivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti U 1932 roci zakinchiv shkolu FZU u 1934 roci dvorichni uchitelski kursi u 1935 roci dva kursi Dnipropetrovskogo universitetu U lavah RSChA z 1 zhovtnya 1936 roku Zakinchiv 1 she Leningradske artilerijske uchilishe Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z veresnya 1941 roku komandir vzvodu komandir batareyi nachalnik shtabu 6 go okremogo gvardijskogo minometnogo divizionu komandir 21 go gvardijskogo minometnogo polku komandir 4 go gvardijskogo minometnogo polku Voyuvav na Zahidnomu Donskomu Pivdenno Zahidnomu i 4 mu Ukrayinskomu frontah Chlen VKP b z 1942 roku Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu nachalnik shtabu gvardijskoyi minometnoyi diviziyi pomichnik nachalnika Ryazanskogo artilerijskogo uchilisha zi strojovoyi chastini komandir raketnogo polku zastupnik komandira 73 yi inzhenernoyi brigadi RVGK Z 10 grudnya 1956 roku komandir 73 yi inzhenernoyi brigadi RVGK a pislya yiyi pereformuvannya z 1959 po 1961 roki komandir 44 yi raketnoyi diviziyi Z 27 lipnya 1961 po 21 zhovtnya 1964 roku nachalnik Saratovskogo artilerijskogo tehnichnogo uchilisha z chervnya 1963 roku Saratovskogo vishogo komandno inzhenernogo uchilisha U zhovtni 1964 roku general major artileriyi I P Dibrova vijshov u zapas Meshkav u Saratovi de j pomer Pohovanij na NagorodiNagorodzhenij chotirma ordenami Chervonogo Prapora 15 03 1943 19 02 1945 10 06 1945 30 12 1956 ordenami Suvorova 3 go stupenya 11 06 1945 Oleksandra Nevskogo 13 09 1943 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 21 10 1943 dvichi Chervonoyi Zirki 17 12 1941 19 11 1951 i medalyami u tomu chisli Za bojovi zaslugi 06 11 1945 Primitki Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2021 Procitovano 23 kvitnya 2020 Sajt Moskovskoyi miskoyi organizaciyi veteraniv RVSP ros PosilannyaKto est kto v RVSN General major Dibrova Ivan Filippovich 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros