Діахронія від грец dia через і χρόνος час історична послідовність розвитку мовних явищ а також дослідження мови у процес

Діахронія (від грец. dia — «через» і χρόνος — «час») — історична послідовність розвитку мовних явищ, а також дослідження мови у процесі її історичного розвитку; протилежне синхронії. Фердинанд де Сосюр протиставляв синхронію як вісь одночасності і діахронію як вісь послідовності та вважав, що це протиставлення відповідає протиставленню статики та динаміки, системності та безсистемності. На його думку, є дві абсолютно різні лінгвістики — синхронічна та діахронічна.

Джерела

Діахронія // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Діахронія // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Діахронія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 289.
Анатолій Волков. Діахронія // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 152. — 634 с.