Дяк Юрій Іванович

Юрій Іванович Дяк (нар. 5 липня 1987, м. Могилів-Подільський) — актор театру і кіно, заслужений артист України (2018).

Юрій Дяк
Народився	5 липня 1987(1987-07-05) (36 років) Могилів-Подільський
Громадянство	Україна
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Життєпис

Народився 5 липня 1987 року в місті Могилів-Подільський Вінницької області. Після закінчення школи переїхав. Вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого на спеціальність «Актор драматичного театру і кіно», (майстерня М. Ю. Резінковича) який закінчив у 2010.

Протягом навчання, у 2006 році, почав служити в Національному театрі російської драми ім. Лесі Українки (нині Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки).

Там зіграв такі ролі:

• Клінтон Преміджер («Оголена зі скрипкою»);
• Мілкін Петро Петрович («Хороші люди»);
• Гофмаршал фон Кальб («Підступність і кохання»);
• Григорій («Прибуткове місце»);
• Фінкс («Дрібниці життя»);
• Еліо («Прощальне танго»);
• Боббі Франклін («Занадто одружений таксист»);
• Ронні, чоловік секретарки («№ 13» (Шалена ніч, або Одруження Пігдена).

У 2018 році Юрій Дяк отримав звання заслуженого артиста України.

Вперше на екранах телевізорів Юрій Дяк з'явився в 2017 році у фільмі-виставі «Прибуткове місце». Наступну роль отримав через два роки. Головну роль Юрій Дяк вперше зіграв в документальному фільмі «Архімед. Повелитель чисел».

На телебаченні Юрій Дяк зазвичай грає невеликі ролі, набагато більше роботи у нього в театрі. Проте у 2020 році Юрій Дяк отримав головну роль у серіалі «Козаки. Абсолютно брехлива історія» на телеканалі «ICTV».

В 2024 році Юрій дебютував як режисер, поставивши на основній сцені театру Лесі Українки виставу "Хвиля" Тода Штрассера, і зігравши водночас в ній головну роль - вчителя історії Бена Росса.

Фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2007	ф	Прибуткове місце
2009	ф	Чудо
2010	ф	Антиснайпер. Постріл з минулого
2010	ф	Брат за брата
2011	ф	Доставити за всяку ціну
2012	ф	Закохані в Київ (кіноальманах)
2012	с	Повернення Мухтара-8
2012—2018	с	Жіночий лікар		лікар-педіатр
2013	ф	Архімед. Повелитель чисел
2013	ф	Любов із випробувальним терміном
2013	ф	Я поруч
2013—2014	с	Великі почуття
2014	ф	Давай поцілуємося
2014	с	Дворняжка Ляля
2014	ф	Ковзани для чемпіонки
2014	ф	Особиста справа
2014	с	Останній яничар
2015	ф	Жереб долі
2016	ф	Східні солодощі
2016	ф	Забудь і згадай
2016	с	На лінії життя
2016	ф	Лист надії
2016	с
2017	ф	Догори дригом
2017	ф	Вибираючи долю
2017	ф	Біле-чорне
2017	ф	Ментівські війни. Київ
2017	ф	Ментівські війни. Одеса
2017	ф	Мій кращий ворог
2017	ф	Той, хто не спить
2017	ф	Що робить твоя дружина?
2018	ф	Казка про гроші		писар
2018	ф	Жити заради любові
2018	ф	За законами воєнного часу-2
2018	ф	Сьомий гість
2019	с	Інша
2020	с	Козаки. Абсолютно брехлива історія		Іван Овчаренко

Примітки

1. . Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 21 квітня 2022.
2. . theatre.love. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
3. . Національний академічний драматичний театр ім. Лесі Українки. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 05.08.2021.

Посилання

• Замок, Високий (13 листопада 2020). . wz.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 17 березня 2021.
• ЮРІЙ ДЯК: «Мені подобається щодня бути різним: сьогодні я граю француза, завтра — англійця, а післязавтра – американця…». galyorka (ru-RU) . 13 липня 2017. Процитовано 17 березня 2021.
• . Кино-Театр.РУ. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 17 березня 2021.
• Юрий Дяк: биография актера. teleportal.ua (рос.). Процитовано 5 серпня 2021.
• . abastudio.org. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2021.
• Юрій Дяк на сайті Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.