Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дьєрдь де Геве́ші (відомий також як Гео́рг Чарльз де Геве́ші та Георг Карл фон Гевеші, угор. Hevesy György, нім. Georg Karl von Hevesy; 1 серпня 1885, Будапешт, Угорщина — 5 липня 1966, Фрайбург, ФРН) — угорський хімік, почесний академік Угорської АН, іноземний член Лондонського королівського товариства (1939), лауреат Нобелівської премії з хімії (1943)
 Дьєрдь де Гевеші | |
|---|---|
| угор. Hevesy György | |
 | |
| Народився | 1 серпня 1885 Будапешт, Угорщина |
| Помер | 5 липня 1966 (80 років) Фрайбург, Німеччина |
| Поховання | Керепеші |
| Країна |  ФРН |
| Діяльність | хімік, викладач університету |
| Alma mater | Будапештський університет |
| Галузь | Хімія |
| Заклад | Будапештський університет, Копенгагенський університет, Університет Фрайбурга, Стокгольмський університет |
| Посада | професор |
| Науковий керівник | d[1] і d[1] |
| Аспіранти, докторанти | d[1] |
| Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Угорська академія наук Гайдельберзька академія наук (1934) Польська академія знань Папська академія наук[2] Американська академія мистецтв і наук Гайдельберзька академія наук |
| Відомий завдяки: | гафній, мічені атоми |
| Брати, сестри | d |
| Родичі | d і d |
| Нагороди | |
 Дьєрдь де Гевеші у Вікісховищі | |
Біографія
У 1908 закінчив Будапештський університет.
Професор університетів:
- Будапештський університет (1918)
- Копенгагенський університет (1920—1926, 1934—1943)
- Університет Фрайбурга (1926—1934)
- Стокгольмський університет (1943)
Коли під час Другої світової війни німецькі війська у квітні 1940 року окупували данську столицю Копенгаген, Георг Гевеші розчинив золоті нобелівські медалі німецьких фізиків Макса фон Лауе і Джеймса Франка в царській воді, щоб сховати їх від німецьких окупантів. Фон Лауе і Франк перебували в опозиції до націонал-соціалізму в Німеччині та довірили свої медалі Нільсу Бору, щоб запобігти конфіскації. Німцями прийняття і носіння нобелівських медалей було заборонено після того, як противник націонал-соціалізму Карл фон Осецький у 1935 році отримав Нобелівську премію миру. Після закінчення війни де Гевеші екстрагував заховане в царській воді золото і передав його до Шведської королівської академії наук, яка виготовила нові медалі й передала їх фон Лауе і Франку.
Перше використання радіоізотопів
У 1911 році молодий студент Гевеші працював у Манчестері з радіоактивними матеріалами та, через бідність, жив у гуртожитку. З часом Гевеші почав підозрювати, що в їдальні гуртожитку для приготування їжі використовували недоїдки, часом досить старі, судячи за смаком. Щоб перевірити свою гіпотезу, він додав до недоїдків невелику кількість радіоактивних матеріалів. Через кілька днів, коли було видано подібну страву, він взяв зразок і за допомогою простого електроскопа підтвердив свої побоювання — їжа була радіоактивною. Ця цікава історія часто використовується як приклад дослідницької натури вченого, але він був зайнятий і серйознішими роботами в даній сфері, застосовуючи радіотрейсери для мічення свинцю.
Основні роботи
- 1913 — спільно з Фрідріхом Панетом запропоновано метод ізотопних індикаторів (мічених атомів), застосування його для біологічних досліджень.
- 1922 — відкриття гафнію спільно з Дірком Костером
- 1936 — перше застосування активаційного аналізу спільно з угорським хіміком [en].
Визнання заслуг
- Нобелівська премія з хімії (1943)
- Міжнародна премія «Атом для світу» (1959).
Твори
Література
- Мельников В. П., Георг Хевеши, "Журнал Всес. хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва ", 1975, т. 20, № 6, с. 656.
Див. також
- 10444 де Гевеші — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/de_hevesy.html
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 18 травня 2011.
- The uses of radiotracers in the life sciences. Thomas J Ruth 2009 Rep. Prog. Phys. 72 016701 (23pp) doi: 10.1088/0034-4885/72/1/016701
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Geveshi Dyerd de Geve shi vidomij takozh yak Geo rg Charlz de Geve shi ta Georg Karl fon Geveshi ugor Hevesy Gyorgy nim Georg Karl von Hevesy 1 serpnya 1885 Budapesht Ugorshina 5 lipnya 1966 Frajburg FRN ugorskij himik pochesnij akademik Ugorskoyi AN inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1939 laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1943 Dyerd de Geveshiugor Hevesy GyorgyNarodivsya1 serpnya 1885 1885 08 01 Budapesht UgorshinaPomer5 lipnya 1966 1966 07 05 80 rokiv Frajburg NimechchinaPohovannyaKerepeshiKrayina FRNDiyalnisthimik vikladach universitetuAlma materBudapeshtskij universitetGaluzHimiyaZakladBudapeshtskij universitet Kopengagenskij universitet Universitet Frajburga Stokgolmskij universitetPosadaprofesorNaukovij kerivnikd 1 i d 1 Aspiranti doktorantid 1 ChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Gajdelberzka akademiya nauk 1934 Polska akademiya znan Papska akademiya nauk 2 Amerikanska akademiya mistectv i nauk Gajdelberzka akademiya naukVidomij zavdyaki gafnij micheni atomiBrati sestridRodichid i dNagorodiMizhnarodna zolota medal Nilsa Bora 1961 Lektorska premiya Faradeya 1950 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 11 travnya 1939 Medal Bejli 1951 Dyerd de Geveshi u VikishovishiBiografiyaU 1908 zakinchiv Budapeshtskij universitet Profesor universitetiv Budapeshtskij universitet 1918 Kopengagenskij universitet 1920 1926 1934 1943 Universitet Frajburga 1926 1934 Stokgolmskij universitet 1943 Koli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimecki vijska u kvitni 1940 roku okupuvali dansku stolicyu Kopengagen Georg Geveshi rozchiniv zoloti nobelivski medali nimeckih fizikiv Maksa fon Laue i Dzhejmsa Franka v carskij vodi shob shovati yih vid nimeckih okupantiv Fon Laue i Frank perebuvali v opoziciyi do nacional socializmu v Nimechchini ta dovirili svoyi medali Nilsu Boru shob zapobigti konfiskaciyi Nimcyami prijnyattya i nosinnya nobelivskih medalej bulo zaboroneno pislya togo yak protivnik nacional socializmu Karl fon Oseckij u 1935 roci otrimav Nobelivsku premiyu miru Pislya zakinchennya vijni de Geveshi ekstraguvav zahovane v carskij vodi zoloto i peredav jogo do Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk yaka vigotovila novi medali j peredala yih fon Laue i Franku Pershe vikoristannya radioizotopivU 1911 roci molodij student Geveshi pracyuvav u Manchesteri z radioaktivnimi materialami ta cherez bidnist zhiv u gurtozhitku Z chasom Geveshi pochav pidozryuvati sho v yidalni gurtozhitku dlya prigotuvannya yizhi vikoristovuvali nedoyidki chasom dosit stari sudyachi za smakom Shob pereviriti svoyu gipotezu vin dodav do nedoyidkiv neveliku kilkist radioaktivnih materialiv Cherez kilka dniv koli bulo vidano podibnu stravu vin vzyav zrazok i za dopomogoyu prostogo elektroskopa pidtverdiv svoyi poboyuvannya yizha bula radioaktivnoyu Cya cikava istoriya chasto vikoristovuyetsya yak priklad doslidnickoyi naturi vchenogo ale vin buv zajnyatij i serjoznishimi robotami v danij sferi zastosovuyuchi radiotrejseri dlya michennya svincyu Osnovni roboti1913 spilno z Fridrihom Panetom zaproponovano metod izotopnih indikatoriv michenih atomiv zastosuvannya jogo dlya biologichnih doslidzhen 1922 vidkrittya gafniyu spilno z Dirkom Kosterom 1936 pershe zastosuvannya aktivacijnogo analizu spilno z ugorskim himikom en Viznannya zaslugNobelivska premiya z himiyi 1943 Mizhnarodna premiya Atom dlya svitu 1959 TvoriAdventures in radioisotope research The collected papers v 1 2 Oxf 1962 V ros per Radioaktivni indikatori yih zastosuvannya v biohimiyi normalnoyi fiziologiyi ta patologichnij fiziologiyi lyudini i tvarin M 1950 LiteraturaMelnikov V P Georg Heveshi Zhurnal Vses himichnogo tovaristva im D I Mendelyeyeva 1975 t 20 6 s 656 Div takozh10444 de Geveshi asteroyid nazvanij na chest naukovcya PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 http www pas va content accademia en academicians deceased de hevesy html Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2007 Procitovano 18 travnya 2011 The uses of radiotracers in the life sciences Thomas J Ruth 2009 Rep Prog Phys 72 016701 23pp doi 10 1088 0034 4885 72 1 016701