Миха́йло Петро́вич Дьяче́нко (9 травня 1909 — 24 квітня 1982) — радянський військовик, в роки Другої світової війни — старшина кулеметної роти мотострілецького батальйону 14-ї гвардійської механізованої бригади , гвардії старшина, повний кавалер ордена Слави.
Михайло Петрович Дьяченко | |
---|---|
Народження | 9 травня 1909 Царівка |
Смерть | 24 квітня 1982 (72 роки) Жовте |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | мотострілецькі війська |
Роки служби | 1932—1937, 1939—1945 |
Звання | гвардії старшина |
Формування | |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився в селі Царівка, нині Новоайдарського району Луганської області, в селянській родині. Українець. Здобув початкову освіту. В роки радянсько-української війни осиротів, наймитував. З 1929 по 1932 роки працював конюхом на Державному кінному заводі.
У 1932 році призваний до лав РСЧА. Після закінчення строкової служби залишився на понадстрокову. Під час військової служби продовжив навчання. Демобілізувався у 1937 році. Працював головою сільпо, керував відділком насінницького радгоспу в Сухініцькому районі Калузької області Росії. У 1939 році вдруге призваний до лав РСЧА, направлений у дорожньо-будівельний полк.
На фронтах німецько-радянської війни з вересня 1941 року. Воював на Західному фронті, під Вязьмою (Смоленська область) потрапив в оточення. Після виходу до своїх направлений у 63-тю стрілецьку дивізію на посаду командира кулеметної обслуги. У 1942 році, перебуваючи на сталінградському напрямку, був важко поранений. Після одужання направлений у 4-й гвардійський механізований корпус. Воював на 3-му, 2-му та 4-му Українських фронтах.
Під час боїв за Белград (Сербія) з 26 квітня 1944 року командир кулеметної обслуги 2-го мотострілецького батальйону гвардії старший сержант М. Дьяченко весь час діяв попереду. Під час ворожої атаки з особистої зброї знищив 5 і полонив 7 солдатів супротивника, ще 20 солдатів і офіцерів ворога знищила обслуга його кулемету.
9 грудня 1944 року в бою за місто Балашшад'ярмат (Угорщина) гвардії старший сержант М. Дьяченко зайняв місце біля кулемета, обслуга якого загинула, і влучним вогнем знищив понад 10 солдатів супротивника. Був поранений і контужений, але не полишив своє місце до закінчення бою.
У боях 16—19 грудня 1944 року за місто Сечень і височини південніше м. Кросно (Польща) гвардії сержант М. Дьяченко замінив вибулого командира взводу. При відбитті ворожої контратаки вміло організував оборону, внаслідок чого супротивник зазнав значних втрат.
Після демобілізації у 1945 році повернувся на батьківщину. Мешкав і працював у радгоспі «Жовтневий» Слов'яносербського району Луганської області. Помер і похований у селі Жовтому того ж району.
Нагороди
Нагороджений орденами Червоної Зірки (1942), Слави 1-го (15.05.1946), 2-го (09.04.1945) та 3-го (31.10.1944) ступенів і медалями.
Посилання
- Дьяченко Михайло Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Petro vich Dyache nko 9 travnya 1909 24 kvitnya 1982 radyanskij vijskovik v roki Drugoyi svitovoyi vijni starshina kulemetnoyi roti motostrileckogo bataljonu 14 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi gvardiyi starshina povnij kavaler ordena Slavi Mihajlo Petrovich DyachenkoNarodzhennya9 travnya 1909 1909 05 09 CarivkaSmert24 kvitnya 1982 1982 04 24 72 roki ZhovteKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskmotostrilecki vijskaRoki sluzhbi1932 1937 1939 1945Zvannyagvardiyi starshinaFormuvannyaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyachenko ZhittyepisNarodivsya v seli Carivka nini Novoajdarskogo rajonu Luganskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Zdobuv pochatkovu osvitu V roki radyansko ukrayinskoyi vijni osirotiv najmituvav Z 1929 po 1932 roki pracyuvav konyuhom na Derzhavnomu kinnomu zavodi U 1932 roci prizvanij do lav RSChA Pislya zakinchennya strokovoyi sluzhbi zalishivsya na ponadstrokovu Pid chas vijskovoyi sluzhbi prodovzhiv navchannya Demobilizuvavsya u 1937 roci Pracyuvav golovoyu silpo keruvav viddilkom nasinnickogo radgospu v Suhinickomu rajoni Kaluzkoyi oblasti Rosiyi U 1939 roci vdruge prizvanij do lav RSChA napravlenij u dorozhno budivelnij polk Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z veresnya 1941 roku Voyuvav na Zahidnomu fronti pid Vyazmoyu Smolenska oblast potrapiv v otochennya Pislya vihodu do svoyih napravlenij u 63 tyu strilecku diviziyu na posadu komandira kulemetnoyi obslugi U 1942 roci perebuvayuchi na stalingradskomu napryamku buv vazhko poranenij Pislya oduzhannya napravlenij u 4 j gvardijskij mehanizovanij korpus Voyuvav na 3 mu 2 mu ta 4 mu Ukrayinskih frontah Pid chas boyiv za Belgrad Serbiya z 26 kvitnya 1944 roku komandir kulemetnoyi obslugi 2 go motostrileckogo bataljonu gvardiyi starshij serzhant M Dyachenko ves chas diyav poperedu Pid chas vorozhoyi ataki z osobistoyi zbroyi znishiv 5 i poloniv 7 soldativ suprotivnika she 20 soldativ i oficeriv voroga znishila obsluga jogo kulemetu 9 grudnya 1944 roku v boyu za misto Balashshad yarmat Ugorshina gvardiyi starshij serzhant M Dyachenko zajnyav misce bilya kulemeta obsluga yakogo zaginula i vluchnim vognem znishiv ponad 10 soldativ suprotivnika Buv poranenij i kontuzhenij ale ne polishiv svoye misce do zakinchennya boyu U boyah 16 19 grudnya 1944 roku za misto Sechen i visochini pivdennishe m Krosno Polsha gvardiyi serzhant M Dyachenko zaminiv vibulogo komandira vzvodu Pri vidbitti vorozhoyi kontrataki vmilo organizuvav oboronu vnaslidok chogo suprotivnik zaznav znachnih vtrat Pislya demobilizaciyi u 1945 roci povernuvsya na batkivshinu Meshkav i pracyuvav u radgospi Zhovtnevij Slov yanoserbskogo rajonu Luganskoyi oblasti Pomer i pohovanij u seli Zhovtomu togo zh rajonu NagorodiNagorodzhenij ordenami Chervonoyi Zirki 1942 Slavi 1 go 15 05 1946 2 go 09 04 1945 ta 3 go 31 10 1944 stupeniv i medalyami PosilannyaDyachenko Mihajlo Petrovich Sajt Geroi strany ros