Дьордь Литван

Дьордь Литван (угор. Litván György, 19 лютого 1929, Будапешт — 8 листопада 2006, Будапешт) — угорський історик, політик, державний діяч і учасник Угорської революції 1956 року.

Дьордь Литван Litván György
Дьордь Литван
Народження:	19 лютого 1929(1929-02-19) Будапешт, Королівство Угорщина
Смерть:	8 листопада 2006(2006-11-08) (77 років) Будапешт,  Угорщина
Поховання:	^d
Країна:	Угорщина
Освіта:	Будапештський університет (1950)
Партія:	Альянс вільних демократів
Нагороди:	премія Сечені (2006) ^d (1992)
Медіафайли у Вікісховищі

Молодість

Дьордь Литван народився 19 лютого 1929 року в освічений угорсько-єврейській сім'ї. Його батько, Джозеф Литван (угор. Litván József) взяв участь у Революції хризантем 1918—1919 року, як ліворадикал. Під час Другої світової війни його батька насильно вислали у концентраційний табір Маутхаузен, у той час як Дьордь і інші члени сім'ї були доставлені в різні табори. Він, його батько і декілька інших членів його сім'ї пережили Голокост, його мати загинула. Батько пізніше одружився з дочкою (Агнеш Феньо) брата близького друга (Мікса Феньо).

Навчання і рання кар'єра

У 1946—1950 роках Литван вивчав політичну історію та економіку в Будапештському університеті. Потім він відслужив два роки (1950—1952) в угорській армії, після чого працював до 1957 року вчителем у професійній школі.

Політична діяльність

У період з 1947 по 1956 рік він був членом Угорської комуністичної партії, а потім, у 1954 році він вступив до підпільної Імре Надя.

23 березня 1956 року на засіданні партії в 13-му районі Будапешта, Дьордь Литван відкрито вимагав відставки Ракоші. Брав активну участь у політичних дискусіях у гуртку Петефі. У час Угорської революції 1956 року він був членом Національної ради інтелігенції 12-го округу Угорської революційної ради. Після поразки революції він зіграв важливу роль у створенні Угорського незалежного демократичного руху, а незабаром був засуджений Верховним народним судом до шести років позбавлення волі без можливості умовно-дострокового звільнення за участь в поширенні політичних брошур.

У 1962 році звільнений з в'язниці і в період між 1963 і 1971 роками працював учителем та бібліотекарем середньої школи. Потім йому запропонували роботу істориком в Інституті історичних досліджень Угорської академії наук. У 1973 році він зарекомендував себе як серйозний історичний дослідник публікацією своєї першої книги під назвою «Перший семінар угорської соціології».

У 1988 році став членом Ради з реституції історичних злочинів і був одним із засновників угорської ліберальної партії Альянсу вільних демократів. З 1995 по 1999 роки викладав в Інституті соціології Університету Будапешта, а також був президентом Австро-Угорського Фонду дій.

Після зміни режиму в Угорщині в 1989 році він виграв різні академічні премії. Він вивчав соціальні і політичні погляди і рухи початку 20-го століття в Угорщині, політичні, дипломатичні та військові чинники, які призвели до Договору Тріанон (за яким більшу частина Угорщини відійшла в сусідні країни), а також загальну історію світу після другої світової війни.

Посилання

• An Obituary in The Guardian. [Архівовано 20 серпня 2009 у Wayback Machine.]
• Litván György Jászi-monográfiájáról