Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дурні та гордії ми люди вірш Тараса Шевченка написаний ним 1849 року у Раїмі Дурні та гордії ми люди ЖанрвіршАвторТарас

Дурні та гордії ми люди…

Дурні та гордії ми люди…

«Дурні та гордії ми люди…» — вірш Тараса Шевченка, написаний ним 1849 року у Раїмі.

Дурні та гордії ми люди…
Жанрвірш
АвторТарас Шевченко
Написано1849
Опубліковано1907

Написання

Зберігся чорновий автограф вірша в альбомі Шевченка 1846—1850 років. Автограф не датований.

Вірш датується за місцем автографа в альбомі Шевченка між чорновими автографами поезій «Ми вкупочці колись росли…», "Готово! Парус розпустили… ", «За сонцем хмаронька пливе…», «Ми восени таки похожі…», уривками деяких інших творів, написаних тим же почерком і невдовзі переписаних з альбому до «Малій книжці» серед творів 1849 року, та за часом перебування Шевченка в Раїмі у січні — квітні 1849 року, орієнтовно: січень — квітень 1849-го, Раїм.

Твір не закінчений. Текст єдиного чорнового автографа в альбомі Шевченка 1846—1850 років уривається на початку фрази. Роботи над твором Шевченко не продовжив, до «Малої книжки» його не переписав.

Під час арешту поета 23 квітня 1850 року в Оренбурзі альбом з єдиним автографом вірша «Дурні та гордії ми люди» був у нього відібраний і пересланий до III відділу, в архіві якого перебував до 1907 року.

Публікація

Вперше вірш надруковано за копією з автографа, що зберігався тоді в архіві Департаменту поліції, в журналі «Україна» 1907 року (№ 7/9, стор. 1 — 19; публікація Я. П. Забіли).

Вперше введено до збірки творів у впорядкованому В. М. Доманицьким у виданні: «Шевченко Т. Кобзарь» 1908 року (2-ге видання, СПб., стор. 485—486), за першодруком.

Сюжет

У написаній частині цієї філософської медитації, обірваної на незакінченому реченні, поет дорікає людям за те, що вони — «орли» й «царі» «над собою» й «над землею і водою», лише поки «лихо не приснилось». Коли ж людину спіткає лихо, вона не витримує життєвих випробувань і деградує до стану морального звиродніння — негідника, «свині»: «Огонь небесний той погас, // І в тую костяну комору // Полізли свині ізнадвору». В другій половині вірша медитація переростає в нестримну інвективу проти людей, які капітулювали перед обставинами і втратили в собі людське: «І добре роблять, що кують // На руки добрії кайдани // Та чарки в руки не дають // Або ножа…». Бо такі здеградовані люди «Гарненько з лиха б напились, // А потім з жалю заридали // Та батька, матір прокляли…» (у викреслених рядках було: «А ви б з нудьги понапивались // Та перерізались би любо»). Шевченко, можливо, тому не закінчив вірша, що той суб'єктивний настрій, який дав поштовх до філософських роздумів поета про людську натуру (роздумів, що живилися життєвими спостереженнями, зокрема, над негідниками типу Порцьянка), виявився скороминучим. Його докори адресовані тут не певній соціально окресленій групі, а людській натурі взагалі, і «портрет» людини вийшов надто однобічним, а загальний тон вірша надто похмурим і безнадійним. Згодом думку про деградацію морально спустошеної людини Шевченко реалізував у графічній серії «Притча про блудного сина», в якій викривальне спрямування твору набрало соціально конкретного характеру.

Примітки

  1. ІЛ, ф. 1, № 108, арк. 27 звор.
  2. «Дурні та гордії ми люди…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 201; 675—676.] litopys.org.ua Процитовано 30 вересня 2023
  3. «Дурні та гордії ми люди…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 180—204.] Процитовано 30 вересня 2023

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Durni ta gordiyi mi lyudi virsh Tarasa Shevchenka napisanij nim 1849 roku u Rayimi Durni ta gordiyi mi lyudi ZhanrvirshAvtorTaras ShevchenkoNapisano1849Opublikovano1907NapisannyaZberigsya chornovij avtograf virsha v albomi Shevchenka 1846 1850 rokiv Avtograf ne datovanij Virsh datuyetsya za miscem avtografa v albomi Shevchenka mizh chornovimi avtografami poezij Mi vkupochci kolis rosli Gotovo Parus rozpustili Za soncem hmaronka plive Mi voseni taki pohozhi urivkami deyakih inshih tvoriv napisanih tim zhe pocherkom i nevdovzi perepisanih z albomu do Malij knizhci sered tvoriv 1849 roku ta za chasom perebuvannya Shevchenka v Rayimi u sichni kvitni 1849 roku oriyentovno sichen kviten 1849 go Rayim Tvir ne zakinchenij Tekst yedinogo chornovogo avtografa v albomi Shevchenka 1846 1850 rokiv urivayetsya na pochatku frazi Roboti nad tvorom Shevchenko ne prodovzhiv do Maloyi knizhki jogo ne perepisav Pid chas areshtu poeta 23 kvitnya 1850 roku v Orenburzi albom z yedinim avtografom virsha Durni ta gordiyi mi lyudi buv u nogo vidibranij i pereslanij do III viddilu v arhivi yakogo perebuvav do 1907 roku PublikaciyaVpershe virsh nadrukovano za kopiyeyu z avtografa sho zberigavsya todi v arhivi Departamentu policiyi v zhurnali Ukrayina 1907 roku 7 9 stor 1 19 publikaciya Ya P Zabili Vpershe vvedeno do zbirki tvoriv u vporyadkovanomu V M Domanickim u vidanni Shevchenko T Kobzar 1908 roku 2 ge vidannya SPb stor 485 486 za pershodrukom SyuzhetU napisanij chastini ciyeyi filosofskoyi meditaciyi obirvanoyi na nezakinchenomu rechenni poet dorikaye lyudyam za te sho voni orli j cari nad soboyu j nad zemleyu i vodoyu lishe poki liho ne prisnilos Koli zh lyudinu spitkaye liho vona ne vitrimuye zhittyevih viprobuvan i degraduye do stanu moralnogo zvirodninnya negidnika svini Ogon nebesnij toj pogas I v tuyu kostyanu komoru Polizli svini iznadvoru V drugij polovini virsha meditaciya pererostaye v nestrimnu invektivu proti lyudej yaki kapitulyuvali pered obstavinami i vtratili v sobi lyudske I dobre roblyat sho kuyut Na ruki dobriyi kajdani Ta charki v ruki ne dayut Abo nozha Bo taki zdegradovani lyudi Garnenko z liha b napilis A potim z zhalyu zaridali Ta batka matir proklyali u vikreslenih ryadkah bulo A vi b z nudgi ponapivalis Ta pererizalis bi lyubo Shevchenko mozhlivo tomu ne zakinchiv virsha sho toj sub yektivnij nastrij yakij dav poshtovh do filosofskih rozdumiv poeta pro lyudsku naturu rozdumiv sho zhivilisya zhittyevimi sposterezhennyami zokrema nad negidnikami tipu Porcyanka viyavivsya skorominuchim Jogo dokori adresovani tut ne pevnij socialno okreslenij grupi a lyudskij naturi vzagali i portret lyudini vijshov nadto odnobichnim a zagalnij ton virsha nadto pohmurim i beznadijnim Zgodom dumku pro degradaciyu moralno spustoshenoyi lyudini Shevchenko realizuvav u grafichnij seriyi Pritcha pro bludnogo sina v yakij vikrivalne spryamuvannya tvoru nabralo socialno konkretnogo harakteru PrimitkiIL f 1 108 ark 27 zvor Durni ta gordiyi mi lyudi Taras Shevchenko Zibrannya tvoriv U 6 t K 2003 T 2 Poeziya 1847 1861 S 201 675 676 litopys org ua Procitovano 30 veresnya 2023 Durni ta gordiyi mi lyudi Shevchenkivskij slovnik U dvoh tomah K 1976 T 1 S 180 204 Procitovano 30 veresnya 2023PosilannyaVirsh Durni ta gordiyi mi lyudi na sajti litopys org ua Virsh Durni ta gordiyi mi lyudi u Shevchenkivskomu slovniku izbornyk org ua

Дата публікації:
Топ