Дура́нго (ісп. Durango, ацт. Durango) — штат в Мексиці, на заході Мексиканського нагір'я. Площа 123 181 км². Населення 1 448 661 чоловік (2002). Адміністративний центр — місто Вікторія-де-Дуранго.
Дуранго | |||||
---|---|---|---|---|---|
— Штат — | |||||
Durango | |||||
| |||||
Столиця | Вікторія-де-Дуранго | ||||
Країна | Мексика | ||||
| |||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | |||||
- повне | 1 448 661 | ||||
Етнікон | італ. Duranguense | ||||
Площа | |||||
- повна | 123 181 км² | ||||
- широта | 26° 48' — 22° 19' N | ||||
- довгота | 102° 28' — 107° 11' W | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 3 340 м | ||||
- мінімальна | 1966 м | ||||
Часовий пояс | UTC−6 | ||||
Став штатом | 1824 | ||||
Губернатор | d | ||||
Вебсайт | durango.gob.mx | ||||
Код ISO 3166-2 | MX-DUR | ||||
Штат Дуранго на мапі Мексики | |||||
|
Історія
Період нестабільності (1824—1867)
Після проголошення незалежності Мексика опинилася в складній політичній ситуації і не змогла захистити свої північні території. І хоча іспанські колонізатори уклали з Мексикою мир, проти федерального уряду розпочали боротися племена Команчо та Апачі. До 1825 року ними велася війна в Техасі, Нью-Мексико, Коауїлі, Нуево-Леоні, Чиуауа та Дуранго. На той час Мексика була знесилена десятилітньою війною з іспанцями і не могла чинити сильний опір проти набігів войовничих племен. Внаслідок сутичок уряду з племенами Команчо загинули тисячі мексиканських солдатів.
У 1834 році Мексика підписала свій третій мирний договір з племенами Команчо в Техасі. Проте майже одразу Мексика порушила мирний договір, і Команчі відновили свої набіги в Техасі та Чиуауа. У наступному році Сонора, Чиуауа та Дуранго залишились під контролем племен. Між 1848 та 1853 роками Мексика висувала 366 разів скарги щодо набігів племен Команчі та Апачі, що прибували з північного кордону поміж Мексикою та США. В урядовому протоколі за 1849 рік зазначалася кількість вибухівки і завданої шкоди на ранчах племенами Апачі. У 1852 році племена Команчо відійшли повністю на північні землі Коауїлу, Сонору, Чиуауа та Дуранго. Деякі племена осіли в Тепіці (нині Наяріти) —-- приблизно в 1100 км² від кордону Мексики з США.
Революційні події в Дуранго (1910—1917)
Під час мексиканської революції Дуранго став одним з найактивніших штатів. 19 листопада 1910 року відбулося перше повстання із захоплення міста Гомес-Паласіо. Революційні лідери були або родом з Дуранго, або використовували штат як базу для проведення операцій. Під час революційних подій тут готувалися війська Франціско Вілья, Каліксто Контрераса, Северинго Ценцероса, Августина Кастро, Оресте Перейра, особливо в регіоні ла-Лагунера. Північна дивізія базувалася у Хасієнді де-ла-Лома, з метою об'єднання сил Дуранго та Чіуауа.
Між квітнем та червнем 1913 року штат Дуранго потрапив у тривалу облогу революційних сил. В результаті боїв 18 червня місто було поруйноване, бл. двадцяти великих та бл. сотні дрібних крамниць, а також фермерські ранчо, були розграбовані, а будівлі спалені. Після захоплення Дуранго економіка штату почала суттєво занепадати, при тому що до цих подій Дуранго був одним з найзаможніших і освітянських штатів півночі. В штаті почалося масове безробіття і селянські та робітничі бунти стали типовими для Дуранго..
5 лютого 1917 року було оприлюдено нову Конституцію Мексики, яка поклала край основним селянським та робітничим бунтам. Нова мексиканська конституція стала головним підсумком революції. Президент Карранса надав сили закону реформам, обіцяним у його революційних декретах. Текст документа загалом повторював положення конституції 1857, але додавав до них три принципово важливих статті. Стаття третя передбачала запровадження загальної безкоштовної початкової освіти; стаття 27 оголошувала всі землі, води і надра на території Мексики національною власністю, а також декларувала необхідність розділу великих латифундій і встановлювала принципи та процедуру проведення аграрної реформи; стаття 123 була кодексом законів про працю. За цією конституцією запроваджувалось прогресивне трудове законодавство, 8-годинний робочий день, визначались умови і мета аграрної реформи, принципи зовнішньої політики. Дуранго став одним з першим штатів, який почав застосовувати тези конституції в дії. Такі поняття, як самоврядування, вільні вибори для всіх муніципалітетів, трудове законодавство, обов'язкова та безкоштовна освіта, аграрна реформа — швидко почало підвищувати економічне становище Дуранго.
Наш час
Після революційного періоду в історії Мексики відбувся процес перерозподілу землі, який тривав декілька десятиліть, але це не вплинуло на земельні ділянки на найбільш прибуткових землях. Під час керування губернатора Енріке Р. Кальдерона великі земельні ділянки були розділені на едіди. У той же час муніципалітет Тлахуліло був розділений на два муніципалітети Мапімі та Гомез-Паласіо. Все ж до 1930-х років новий уряд не зміг стабілізувати економічне та політичне становище у штаті, оскільки намагався протистояти федеральній модернізації. Питання земельної реформи та освіти були головними критеріями для невдоволення мас. У період з 1926 по 1936 рр. в Дуранго формувалися загони повстанців для допомоги священникам у війні Крістеро. У 1929 році в Ескобарі відбулося найбільше повстання проти уряду. Найсильніші повстання вибухали у центрі та на півдні штату, включаючи столицю штату Вікторія-де-Дуранго.
У середині XX ст. було створено кілька вищих навчальних закладів, включаючи університети та технологічні інститути.
В першій половині XX ст. зруйнований центр столиці під час мексиканської революції почав відбудовуватись та розширюватись. Поруч із залізничною лінією, фактично на руїнах з'явилася перша колонія Обрера. У 60-70-х роках до відбудованого міста почалася міграція переважно із сільської місцевості через сильні посухи та бідність в надії на заробітки в промислових районах. Ренесанс районів приніс розвиток інфраструктур. У 80-х роках були модернізовані автомагістралі до Гомес-Паласіо та Сьюдад-Хуаресу, а також побудована магістраль до Торреону та Монтерею. У 1989 році на північно-західній частині Дуранго виник новий муніципалітет Нуево-Ідеал, який раніше був частиною муніципалітету Канатлану. Наприкінці XX ст. від муніципалітету Сучілу була відділена частина, яка стала новим муніципалітетом Вісенте-Герреро.
Дуранго є частиною «золотого трикутника» наркоторгівлі в Мексиці. Більша частина насильницьких дій пов'язана з війнами поміж бандитськими угрупуваннями, які контролюють катрель Сіналоа. В 2006 році посаду президента Мексики зайняв Феліпе Кальдерон, який почав боротьбу з наркобізнесом у країні, а також провів імміграційну реформу, за якою нелегальна міграція до Мексики перестала бути кримінальним злочином. Під час розкриття злочинів, що були пов'язані з наркотиками, в Дуранго був знайдений нелегальний цвинтар, на якому було поховано бл. 160 чоловік, що раніше вважалися безвісти зниклими. Нова хвиля насильства почалася в 2009—2011 роках. Пограбування на шосе стало найголовнішою проблемою, особливо на трасі, що вела до Мазатлану, і вважалася найбільш небезпечною у Мексиці. В кінці цього періоду було збудовано і відкрито нову об'їзну дорогу, завдяки якій вдалося припинити насильницькі дії. Останні роки відбулося значне підвищення економічного становища Дуранго.
Примітки
- Fehrenbach, T. R. Comanches: The History of a People. Random House. 2011. .(англ.)
- Hamnett, Brian (May 4, 2006). A Concise History of Mexico. Cambridge University Press. p. 39(англ.)
- [. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018. «Durango Historia». Enciclopedia de los Municipios y Delegaciones de México. INAFED(ісп.)]
- Durango. Revolucion Mexicana[недоступне посилання](ісп.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Jesus Silva Herzog, Storia della Rivoluzione Messicana, 2 vol., Longanesi, Milano 1975(італ.)
- Ellison Collins, Lindsay (2015). Post — Revolutionary Mexican Education in Durango and Jalisco: Regional Differences, Cultures of Violence, Teaching, and Folk Catholicism (PhD). Collins Portland State University(ісп.)
- Cooper Murray, Scott (May 2001). Cristeros, Comumistas, y Federales: Rural Unrest in Durango (PhD). University of Houston.(англ.)
- de la Cruz de la Fuente, Mauricio, ed. (2013). Durango:450 años. Durango: Instituto de Cultura del Estado de Durango. .(ісп.)
- «Inicia SIP misión en México contra la violencia y la impunidad». Diario San Diego. Chula Vista. February 15, 2010.(ісп.)
- «More bodies found in Mexico's Durango state: Mexico-Bodies/Durango». EFE News Service. Madrid. April 28, 2011.(ісп.)
- «Mexico: Local journalist killed by drug hitmen in Mexico». Asia News Monitor. Bangkok. November 4, 2009.(ісп.)
- Nearly 160 bodies recovered from graves in northern Mexico: Mexico-Bodies/Durango". EFE News Service. Madrid. May 8, 2011.(ісп.)
- Maldonado, Xochitl (September 1, 1996). «La Ola Delictiva en Mexico/ Durango: Durango-Mazatlan. Una via de cuidado (II)». El Norte. Monterrey. p. 15.(ісп.)
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дуранго (штат) |
- Standish, Peter (March 20, 2009). The States of Mexico: A Reference Guide to History and Culture. Greenwood Publishing Group. pp. 125—138.(англ.)
Джерела
- https://books.google.com.ua/books?id=i_GK_-6deKIC&pg=PA227&lpg=PA227&dq=22+De+Mayo+De+1824+durango&source=bl&ots=eyvDzsrMIz&sig=zYxzmtG7gTQgGV-WNDfHgqcG_kU&hl=es&ei=FtAxS9joN56ltgf-_ojFDg&sa=X&oi=book_result&ct=result&redir_esc=y#v=onepage&q=22%20De%20Mayo%20De%201824%20durango&f=false [ 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
- Дуранґо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dura ngo isp Durango act Durango shtat v Meksici na zahodi Meksikanskogo nagir ya Plosha 123 181 km Naselennya 1 448 661 cholovik 2002 Administrativnij centr misto Viktoriya de Durango Durango Shtat DurangoGerb DurangoStolicya Viktoriya de DurangoKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodiniciChiuaua Koauyila Sakatekas Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 1 448 661Etnikon ital DuranguensePlosha povna 123 181 km shirota 26 48 22 19 N dovgota 102 28 107 11 WVisota maksimalna 3 340 m minimalna 1966 mChasovij poyas UTC 6Stav shtatom 1824Gubernator dVebsajt durango gob mxKod ISO 3166 2 MX DURShtat Durango na mapi MeksikiShtat Durango na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DurangoU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Durango IstoriyaPeriod nestabilnosti 1824 1867 Universitet im Benito Huaresa v Durango Pislya progoloshennya nezalezhnosti Meksika opinilasya v skladnij politichnij situaciyi i ne zmogla zahistiti svoyi pivnichni teritoriyi I hocha ispanski kolonizatori uklali z Meksikoyu mir proti federalnogo uryadu rozpochali borotisya plemena Komancho ta Apachi Do 1825 roku nimi velasya vijna v Tehasi Nyu Meksiko Koauyili Nuevo Leoni Chiuaua ta Durango Na toj chas Meksika bula znesilena desyatilitnoyu vijnoyu z ispancyami i ne mogla chiniti silnij opir proti nabigiv vojovnichih plemen Vnaslidok sutichok uryadu z plemenami Komancho zaginuli tisyachi meksikanskih soldativ U 1834 roci Meksika pidpisala svij tretij mirnij dogovir z plemenami Komancho v Tehasi Prote majzhe odrazu Meksika porushila mirnij dogovir i Komanchi vidnovili svoyi nabigi v Tehasi ta Chiuaua U nastupnomu roci Sonora Chiuaua ta Durango zalishilis pid kontrolem plemen Mizh 1848 ta 1853 rokami Meksika visuvala 366 raziv skargi shodo nabigiv plemen Komanchi ta Apachi sho pribuvali z pivnichnogo kordonu pomizh Meksikoyu ta SShA V uryadovomu protokoli za 1849 rik zaznachalasya kilkist vibuhivki i zavdanoyi shkodi na ranchah plemenami Apachi U 1852 roci plemena Komancho vidijshli povnistyu na pivnichni zemli Koauyilu Sonoru Chiuaua ta Durango Deyaki plemena osili v Tepici nini Nayariti priblizno v 1100 km vid kordonu Meksiki z SShA Revolyucijni podiyi v Durango 1910 1917 Revolyucijnij komitet Durango 5 centavo 1914 rik Pid chas meksikanskoyi revolyuciyi Durango stav odnim z najaktivnishih shtativ 19 listopada 1910 roku vidbulosya pershe povstannya iz zahoplennya mista Gomes Palasio Revolyucijni lideri buli abo rodom z Durango abo vikoristovuvali shtat yak bazu dlya provedennya operacij Pid chas revolyucijnih podij tut gotuvalisya vijska Francisko Vilya Kaliksto Kontrerasa Severingo Cencerosa Avgustina Kastro Oreste Perejra osoblivo v regioni la Lagunera Pivnichna diviziya bazuvalasya u Hasiyendi de la Loma z metoyu ob yednannya sil Durango ta Chiuaua Mizh kvitnem ta chervnem 1913 roku shtat Durango potrapiv u trivalu oblogu revolyucijnih sil V rezultati boyiv 18 chervnya misto bulo porujnovane bl dvadcyati velikih ta bl sotni dribnih kramnic a takozh fermerski rancho buli rozgrabovani a budivli spaleni Pislya zahoplennya Durango ekonomika shtatu pochala suttyevo zanepadati pri tomu sho do cih podij Durango buv odnim z najzamozhnishih i osvityanskih shtativ pivnochi V shtati pochalosya masove bezrobittya i selyanski ta robitnichi bunti stali tipovimi dlya Durango 5 lyutogo 1917 roku bulo oprilyudeno novu Konstituciyu Meksiki yaka poklala kraj osnovnim selyanskim ta robitnichim buntam Nova meksikanska konstituciya stala golovnim pidsumkom revolyuciyi Prezident Karransa nadav sili zakonu reformam obicyanim u jogo revolyucijnih dekretah Tekst dokumenta zagalom povtoryuvav polozhennya konstituciyi 1857 ale dodavav do nih tri principovo vazhlivih statti Stattya tretya peredbachala zaprovadzhennya zagalnoyi bezkoshtovnoyi pochatkovoyi osviti stattya 27 ogoloshuvala vsi zemli vodi i nadra na teritoriyi Meksiki nacionalnoyu vlasnistyu a takozh deklaruvala neobhidnist rozdilu velikih latifundij i vstanovlyuvala principi ta proceduru provedennya agrarnoyi reformi stattya 123 bula kodeksom zakoniv pro pracyu Za ciyeyu konstituciyeyu zaprovadzhuvalos progresivne trudove zakonodavstvo 8 godinnij robochij den viznachalis umovi i meta agrarnoyi reformi principi zovnishnoyi politiki Durango stav odnim z pershim shtativ yakij pochav zastosovuvati tezi konstituciyi v diyi Taki ponyattya yak samovryaduvannya vilni vibori dlya vsih municipalitetiv trudove zakonodavstvo obov yazkova ta bezkoshtovna osvita agrarna reforma shvidko pochalo pidvishuvati ekonomichne stanovishe Durango Nash chas Viktoriya de DurangoMist Baluarte na trasi Durango Masatlan Pislya revolyucijnogo periodu v istoriyi Meksiki vidbuvsya proces pererozpodilu zemli yakij trivav dekilka desyatilit ale ce ne vplinulo na zemelni dilyanki na najbilsh pributkovih zemlyah Pid chas keruvannya gubernatora Enrike R Kalderona veliki zemelni dilyanki buli rozdileni na edidi U toj zhe chas municipalitet Tlahulilo buv rozdilenij na dva municipaliteti Mapimi ta Gomez Palasio Vse zh do 1930 h rokiv novij uryad ne zmig stabilizuvati ekonomichne ta politichne stanovishe u shtati oskilki namagavsya protistoyati federalnij modernizaciyi Pitannya zemelnoyi reformi ta osviti buli golovnimi kriteriyami dlya nevdovolennya mas U period z 1926 po 1936 rr v Durango formuvalisya zagoni povstanciv dlya dopomogi svyashennikam u vijni Kristero U 1929 roci v Eskobari vidbulosya najbilshe povstannya proti uryadu Najsilnishi povstannya vibuhali u centri ta na pivdni shtatu vklyuchayuchi stolicyu shtatu Viktoriya de Durango U seredini XX st bulo stvoreno kilka vishih navchalnih zakladiv vklyuchayuchi universiteti ta tehnologichni instituti V pershij polovini XX st zrujnovanij centr stolici pid chas meksikanskoyi revolyuciyi pochav vidbudovuvatis ta rozshiryuvatis Poruch iz zaliznichnoyu liniyeyu faktichno na ruyinah z yavilasya persha koloniya Obrera U 60 70 h rokah do vidbudovanogo mista pochalasya migraciya perevazhno iz silskoyi miscevosti cherez silni posuhi ta bidnist v nadiyi na zarobitki v promislovih rajonah Renesans rajoniv prinis rozvitok infrastruktur U 80 h rokah buli modernizovani avtomagistrali do Gomes Palasio ta Syudad Huaresu a takozh pobudovana magistral do Torreonu ta Montereyu U 1989 roci na pivnichno zahidnij chastini Durango vinik novij municipalitet Nuevo Ideal yakij ranishe buv chastinoyu municipalitetu Kanatlanu Naprikinci XX st vid municipalitetu Suchilu bula viddilena chastina yaka stala novim municipalitetom Visente Gerrero Durango ye chastinoyu zolotogo trikutnika narkotorgivli v Meksici Bilsha chastina nasilnickih dij pov yazana z vijnami pomizh banditskimi ugrupuvannyami yaki kontrolyuyut katrel Sinaloa V 2006 roci posadu prezidenta Meksiki zajnyav Felipe Kalderon yakij pochav borotbu z narkobiznesom u krayini a takozh proviv immigracijnu reformu za yakoyu nelegalna migraciya do Meksiki perestala buti kriminalnim zlochinom Pid chas rozkrittya zlochiniv sho buli pov yazani z narkotikami v Durango buv znajdenij nelegalnij cvintar na yakomu bulo pohovano bl 160 cholovik sho ranishe vvazhalisya bezvisti zniklimi Nova hvilya nasilstva pochalasya v 2009 2011 rokah Pograbuvannya na shose stalo najgolovnishoyu problemoyu osoblivo na trasi sho vela do Mazatlanu i vvazhalasya najbilsh nebezpechnoyu u Meksici V kinci cogo periodu bulo zbudovano i vidkrito novu ob yiznu dorogu zavdyaki yakij vdalosya pripiniti nasilnicki diyi Ostanni roki vidbulosya znachne pidvishennya ekonomichnogo stanovisha Durango PrimitkiFehrenbach T R Comanches The History of a People Random House 2011 ISBN 978 1 4070 9122 8 angl Hamnett Brian May 4 2006 A Concise History of Mexico Cambridge University Press p 39 angl Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2018 Procitovano 12 zhovtnya 2018 Durango Historia Enciclopedia de los Municipios y Delegaciones de Mexico INAFED isp Durango Revolucion Mexicana nedostupne posilannya isp nedostupne posilannya z lipnya 2019 Jesus Silva Herzog Storia della Rivoluzione Messicana 2 vol Longanesi Milano 1975 ital Ellison Collins Lindsay 2015 Post Revolutionary Mexican Education in Durango and Jalisco Regional Differences Cultures of Violence Teaching and Folk Catholicism PhD Collins Portland State University isp Cooper Murray Scott May 2001 Cristeros Comumistas y Federales Rural Unrest in Durango PhD University of Houston angl de la Cruz de la Fuente Mauricio ed 2013 Durango 450 anos Durango Instituto de Cultura del Estado de Durango ISBN 978 607 7976 11 0 isp Inicia SIP mision en Mexico contra la violencia y la impunidad Diario San Diego Chula Vista February 15 2010 isp More bodies found in Mexico s Durango state Mexico Bodies Durango EFE News Service Madrid April 28 2011 isp Mexico Local journalist killed by drug hitmen in Mexico Asia News Monitor Bangkok November 4 2009 isp Nearly 160 bodies recovered from graves in northern Mexico Mexico Bodies Durango EFE News Service Madrid May 8 2011 isp Maldonado Xochitl September 1 1996 La Ola Delictiva en Mexico Durango Durango Mazatlan Una via de cuidado II El Norte Monterrey p 15 isp LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Durango shtat Standish Peter March 20 2009 The States of Mexico A Reference Guide to History and Culture Greenwood Publishing Group pp 125 138 angl Dzherelahttps books google com ua books id i GK 6deKIC amp pg PA227 amp lpg PA227 amp dq 22 De Mayo De 1824 durango amp source bl amp ots eyvDzsrMIz amp sig zYxzmtG7gTQgGV WNDfHgqcG kU amp hl es amp ei FtAxS9joN56ltgf ojFDg amp sa X amp oi book result amp ct result amp redir esc y v onepage amp q 22 20De 20Mayo 20De 201824 20durango amp f false 21 veresnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaDurango Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006