«Дуе́ль» (англ. The Duel: A Military Tale) — повість англійського письменника Джозефа Конрада, написана 1907 року; описує багаторічну дуель між двома французькими офіцерами. Події розгортаються на тлі Наполеонівських воєн та подальшої Реставрації Бурбонів.
Дуель | ||||
---|---|---|---|---|
Форма | оповідання | |||
Автор | Джозеф Конрад | |||
Мова | англійська | |||
Опубліковано | 1908 | |||
У «Гутенберзі» | 2305 | |||
| ||||
Сюжет
Лейтенант д'Юбер перериває світський візит лейтенанта Феро і повідомляє йому, що командування в особі генерала велить вирушити під домашній арешт через дуель, що сталася раніше та закінчилася смертю противника лейтенанта Феро. Той вирішує, що його честь ображено. Оскільки він не може викликати генерала, то пропонує битися на дуелі лейтенанту д'Юберу. Хоча д'Юбер і не має жодного бажання погоджуватися на виклик, перша дуель відбувається тут же, в саду будинку Феро. В результаті д'Юбер ранить Феро. Д'Юбер не хоче обговорювати причин дуелі, оскільки, вважає привід дурним, внаслідок чого подія обростає чутками та пересудами.
Згодом офіцери продовжують свою дуель за кожної нагоди. Вдруге поранено д'Юбера, втретє — обох. Д'Юбер просувається кар'єрними сходами, що тимчасово унеможливлює для Феро виклик противника на новий поєдинок, проте щоразу через нетривалий час їхні звання зрівнюються, що дозволяє продовжити дуель. Їхня ворожнеча припиняється тільки тоді, коли французька армія відступає внаслідок невдалого військового походу до Росії.
Під час реставрації Бурбонів д'Юбер через хворобу не може брати участі в поверненні Наполеона. У новій армії він отримує генеральський чин. Феро тим часом потрапляє в опалу, його обрано для показового суду над наполеонівськими генералами. Однак д'Юберу вдається врятувати свого ворога, особисто попросивши про це Жозефа Фуше.
Д'Юбер збирається одружитися, проте він не до кінця впевнений у почуттях своєї майбутньої дружини. Зненацька він отримує черговий виклик від Феро. Д'Юбер розповідає про дуель майбутньому тестю, який обурений звичаями сучасної молоді. Під час останньої дуелі, маючи нагоду вбити Феро, д'Юбер відмовляється це зробити. Тепер життя Феро належить йому. Повернувшись додому, д'Юбер застає свою наречену в себе вдома, що в ті часи для жінки було сміливим і неоднозначним вчинком. Тепер він упевнений у її коханні і відчуває до Феро вдячність.
Історія створення
Конрад почав писати повість наприкінці 1906 року, а закінчив у квітні 1907 року. У повісті відбито інтерес Конрада до наполеонівської епохи і постаті самого Наполеона. За основу сюжету Конрад взяв відому історію ворожнечі двох офіцерів наполеонівської армії, що реально існували, описану раніше, принаймні, в 14 різних джерелах. Найпевніш, Конрад взяв за основу свого твору опублікований 1853 року нарис французького письменника Альфреда Д'Аламбера. Спочатку Конрад планував назвати повість «Володарі Європи: Військова історія» (англ. The Masters of Europe: A Military Tale).
Публікація
Конрад припускав, що повість буде опубліковано в одному з літературних журналів. Однак опублікування повісті затяглося до 1908 року, коли її прийняв британський журнал «Pall Mall Magazine». Наприкінці того ж року повість опубліковано в американському журналі «Forum» під назвою «Справа честі» (англ. A Point of Honour). 1920 року повість надруковано в складі авторської збірки повістей та оповідань «Набір із шести» (англ. A Set of Six).
Сприйняття
Спочатку Конрад планував написати оповідання, в якому відбилася б наполеонівська епоха, проте, на думку критиків, у результаті повість вийшла далеко за рамки звичайної історичної прози. Деякі ранні критики відзначали це як недолік повісті. Крім того, відзначалася недостатня психологічна глибина героїв та банальність авторського трактування героїчної теми. Пізніші критики, навпаки, відзначали небанальність сюжету повісті. Наприклад, фахівець із творчості Конрада, Едвард Спарроу, зазначає, що дуель у повісті абсолютно «неортодоксальна». Вона починається не так, як належить, при цьому д'Юбер — єдина людина, не відзначена безумством.
У повісті простежується аналогія між Наполеоном, який розпочав дуель з усією Європою (перші рядки повісті), та двома офіцерами, які ведуть свою шалену дуель. Каору Ямамото зазначає, що дуелі головних героїв йдуть за найважливішими подіями наполеонівських воєн. Він називає «Дуель» історією про нескінченну реакцію на виклики інших та відповідальність.
Екранізація
1977 року режисер Рідлі Скотт екранізував повість під назвою «Дуелянти». На відміну від оригіналу, у фільмі Скотта значно більше уваги приділено показу самих дуелей. Крім того, Скотт додав ще одну дуель, якої не було в повісті, що відбувається під час російської кампанії. Попри успіх фільму, деякі критики відзначали, що Скотту не вдалося повною мірою перенести на екран книгу Конрада.
Примітки
- Marle, Hans van. Letter to J.H. Stape, 19 October 1987, In "A Joseph Conrad Archive: The Letters and Papers of Hans van Marle" // The Conradian. — Т., № 2. — С. 97—99.
- J. H. Stape and Karen Zouaoui. "The Duel": Ur-Versions, 1858—1903 // Conrad Studies. — 2015. — Т. (3 листопада). — С. 1—85.
- Middleton, Tim. Joseph Conrad. — Oxon, : Routledge, 2006. — P. 77. — , 9780415268523.
- Yamamoto, 2017, p. 85.
- Yamamoto, 2017, p. 86.
- Sherry, Norman,. Conrad, the critical heritage;. — London, : Routledge and Kegan Paul, 1973. — P. 216. — , 9780710073884.
- L'époque conradienne, 1999, Sparrow E. H., p. 49.
- Yamamoto, 2017, p. 93—94.
- Raw, Laurence. The Ridley Scott Encyclopedia. — Scarecrow Press, 2009. — P. 98. — .
Література
- Yamamoto K. Rethinking Joseph Conrad’s concepts of community : strange fraternity : ( )[англ.]. — London; New York, NY : Bloomsbury Academic, 2017. — P. 85—99. — vii, 186 p. — .
- L'époque conradienne 1998 : ( )[англ.]. — Limoges : Presses universitaires de Limoges (PULIM), 1999. — P. 45—60. — 143 p. — (L'Epoque conradienne (Limoges) (1998), vol. 24). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Due l angl The Duel A Military Tale povist anglijskogo pismennika Dzhozefa Konrada napisana 1907 roku opisuye bagatorichnu duel mizh dvoma francuzkimi oficerami Podiyi rozgortayutsya na tli Napoleonivskih voyen ta podalshoyi Restavraciyi Burboniv DuelFormaopovidannyaAvtorDzhozef KonradMovaanglijskaOpublikovano1908U Gutenberzi 2305 Zmist 1 Syuzhet 2 Istoriya stvorennya 3 Publikaciya 4 Sprijnyattya 5 Ekranizaciya 6 Primitki 7 LiteraturaSyuzhetred Lejtenant d Yuber pererivaye svitskij vizit lejtenanta Fero i povidomlyaye jomu sho komanduvannya v osobi generala velit virushiti pid domashnij aresht cherez duel sho stalasya ranishe ta zakinchilasya smertyu protivnika lejtenanta Fero Toj virishuye sho jogo chest obrazheno Oskilki vin ne mozhe viklikati generala to proponuye bitisya na dueli lejtenantu d Yuberu Hocha d Yuber i ne maye zhodnogo bazhannya pogodzhuvatisya na viklik persha duel vidbuvayetsya tut zhe v sadu budinku Fero V rezultati d Yuber ranit Fero D Yuber ne hoche obgovoryuvati prichin dueli oskilki vvazhaye privid durnim vnaslidok chogo podiya obrostaye chutkami ta peresudami Zgodom oficeri prodovzhuyut svoyu duel za kozhnoyi nagodi Vdruge poraneno d Yubera vtretye oboh D Yuber prosuvayetsya kar yernimi shodami sho timchasovo unemozhlivlyuye dlya Fero viklik protivnika na novij poyedinok prote shorazu cherez netrivalij chas yihni zvannya zrivnyuyutsya sho dozvolyaye prodovzhiti duel Yihnya vorozhnecha pripinyayetsya tilki todi koli francuzka armiya vidstupaye vnaslidok nevdalogo vijskovogo pohodu do Rosiyi Pid chas restavraciyi Burboniv d Yuber cherez hvorobu ne mozhe brati uchasti v povernenni Napoleona U novij armiyi vin otrimuye generalskij chin Fero tim chasom potraplyaye v opalu jogo obrano dlya pokazovogo sudu nad napoleonivskimi generalami Odnak d Yuberu vdayetsya vryatuvati svogo voroga osobisto poprosivshi pro ce Zhozefa Fushe D Yuber zbirayetsya odruzhitisya prote vin ne do kincya vpevnenij u pochuttyah svoyeyi majbutnoyi druzhini Znenacka vin otrimuye chergovij viklik vid Fero D Yuber rozpovidaye pro duel majbutnomu testyu yakij oburenij zvichayami suchasnoyi molodi Pid chas ostannoyi dueli mayuchi nagodu vbiti Fero d Yuber vidmovlyayetsya ce zrobiti Teper zhittya Fero nalezhit jomu Povernuvshis dodomu d Yuber zastaye svoyu narechenu v sebe vdoma sho v ti chasi dlya zhinki bulo smilivim i neodnoznachnim vchinkom Teper vin upevnenij u yiyi kohanni i vidchuvaye do Fero vdyachnist Istoriya stvorennyared Konrad pochav pisati povist naprikinci 1906 roku a zakinchiv u kvitni 1907 roku U povisti vidbito interes Konrada do napoleonivskoyi epohi i postati samogo Napoleona Za osnovu syuzhetu Konrad vzyav vidomu istoriyu vorozhnechi dvoh oficeriv napoleonivskoyi armiyi sho realno isnuvali 1 opisanu ranishe prinajmni v 14 riznih dzherelah Najpevnish Konrad vzyav za osnovu svogo tvoru opublikovanij 1853 roku naris francuzkogo pismennika Alfreda D Alambera 2 Spochatku Konrad planuvav nazvati povist Volodari Yevropi Vijskova istoriya angl The Masters of Europe A Military Tale 3 Publikaciyared Konrad pripuskav sho povist bude opublikovano v odnomu z literaturnih zhurnaliv Odnak opublikuvannya povisti zatyaglosya do 1908 roku koli yiyi prijnyav britanskij zhurnal Pall Mall Magazine 4 Naprikinci togo zh roku povist opublikovano v amerikanskomu zhurnali Forum pid nazvoyu Sprava chesti angl A Point of Honour 3 1920 roku povist nadrukovano v skladi avtorskoyi zbirki povistej ta opovidan Nabir iz shesti angl A Set of Six 4 Sprijnyattyared Spochatku Konrad planuvav napisati opovidannya v yakomu vidbilasya b napoleonivska epoha prote na dumku kritikiv u rezultati povist vijshla daleko za ramki zvichajnoyi istorichnoyi prozi 5 Deyaki ranni kritiki vidznachali ce yak nedolik povisti 6 Krim togo vidznachalasya nedostatnya psihologichna glibina geroyiv ta banalnist avtorskogo traktuvannya geroyichnoyi temi 5 Piznishi kritiki navpaki vidznachali nebanalnist syuzhetu povisti Napriklad fahivec iz tvorchosti Konrada Edvard Sparrou zaznachaye sho duel u povisti absolyutno neortodoksalna Vona pochinayetsya ne tak yak nalezhit pri comu d Yuber yedina lyudina ne vidznachena bezumstvom 7 U povisti prostezhuyetsya analogiya mizh Napoleonom yakij rozpochav duel z usiyeyu Yevropoyu pershi ryadki povisti ta dvoma oficerami yaki vedut svoyu shalenu duel Kaoru Yamamoto zaznachaye sho dueli golovnih geroyiv jdut za najvazhlivishimi podiyami napoleonivskih voyen Vin nazivaye Duel istoriyeyu pro neskinchennu reakciyu na vikliki inshih ta vidpovidalnist 8 Ekranizaciyared 1977 roku rezhiser Ridli Skott ekranizuvav povist pid nazvoyu Duelyanti Na vidminu vid originalu u filmi Skotta znachno bilshe uvagi pridileno pokazu samih duelej Krim togo Skott dodav she odnu duel yakoyi ne bulo v povisti sho vidbuvayetsya pid chas rosijskoyi kampaniyi Popri uspih filmu deyaki kritiki vidznachali sho Skottu ne vdalosya povnoyu miroyu perenesti na ekran knigu Konrada 9 Primitkired Marle Hans van Letter to J H Stape 19 October 1987 In A Joseph Conrad Archive The Letters and Papers of Hans van Marle The Conradian T 2 S 97 99 J H Stape and Karen Zouaoui The Duel Ur Versions 1858 1903 Conrad Studies 2015 T 3 listopada S 1 85 a b Middleton Tim Joseph Conrad Oxon Routledge 2006 P 77 ISBN 0415268524 9780415268523 a b Yamamoto 2017 p 85 a b Yamamoto 2017 p 86 Sherry Norman Conrad the critical heritage London Routledge and Kegan Paul 1973 P 216 ISBN 0710073887 9780710073884 L epoque conradienne 1999 Sparrow E H p 49 Yamamoto 2017 p 93 94 Raw Laurence The Ridley Scott Encyclopedia Scarecrow Press 2009 P 98 ISBN 978 0 8108 6952 3 Literaturared Yamamoto K Rethinking Joseph Conrad s concepts of community strange fraternity angl London New York NY Bloomsbury Academic 2017 P 85 99 vii 186 p ISBN 9781474250023 L epoque conradienne 1998 angl Limoges Presses universitaires de Limoges PULIM 1999 P 45 60 143 p L Epoque conradienne Limoges 1998 vol 24 ISBN 2842871073 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Duel povist Konrada amp oldid 42678976