Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Леонід Микитович Дудін (нар. 14 серпня 1916 — пом. 28 липня 1970) — радянський офіцер, учасник Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944).
| Леонід Микитович Дудін | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Леонид Никитович Дудин | |||||
| Народження | 14 серпня 1916 с. | ||||
| Смерть | 28 липня 1970 (53 роки) Одеса, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |  СРСР | ||||
| Приналежність |  Радянська армія | ||||
| Рід військ | піхота | ||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | ||||
| Роки служби | 1938—1953 | ||||
| Звання |  Майор | ||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
Біографія
Леонід Микитович Дудін народився 14 серпня 1916 року в селі Конево Томської губернії, нині в складі Тогучинського району Новосибірської області у селянській родині. Росіянин. Закінчив сільську середню школу та курси механізаторів, працював механізатором МТС. У 1936 році закінчив два курси Томського автодорожнього технікуму.
З 1938 року у Червоній Армії.
У боях німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Командир батальйону 81-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії Південно-Західного фронту гвардії старший лейтенант Леонід Микитович Дудін відзначився в битві за Дніпро. Вміло організувавши форсування Дніпра 26 вересня 1943 року в районі села Військове (Солонянський район Дніпропетровської області) батальйон Л. М. Дудіна з 26 по 29 вересня відбив 20 контратак ворога та втримав свої позиції.
22 лютого 1944 гвардії старшому лейтенанту Дудіна Леоніду Микитовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2512).
У складі 2-го Українського фронту він звільняв Правобережну Україну, брав участь у Корсунь-Шевченківській, Бузько-Дніпровської, Яссько-Кишинівської наступальних операціях і в визволенні Румунії, Угорщини, Чехословаччини.
Після війни продовжував службу в армії.
У 1950 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.
З 1953 року майор Л. М. Дудін у запасі. Жив і працював в Одесі. Помер 28 липня 1970 року.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениздат, 1987 — стор. 453
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dudin Leonid Mikitovich Dudin nar 14 serpnya 1916 19160814 pom 28 lipnya 1970 radyanskij oficer uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Leonid Mikitovich Dudinros Leonid Nikitovich DudinNarodzhennya14 serpnya 1916 1916 08 14 s Smert28 lipnya 1970 1970 07 28 53 roki Odesa Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1938 1953Zvannya MajorVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaLeonid Mikitovich Dudin narodivsya 14 serpnya 1916 roku v seli Konevo Tomskoyi guberniyi nini v skladi Toguchinskogo rajonu Novosibirskoyi oblasti u selyanskij rodini Rosiyanin Zakinchiv silsku serednyu shkolu ta kursi mehanizatoriv pracyuvav mehanizatorom MTS U 1936 roci zakinchiv dva kursi Tomskogo avtodorozhnogo tehnikumu Z 1938 roku u Chervonij Armiyi U boyah nimecko radyanskoyi vijni z listopada 1941 roku Komandir bataljonu 81 go gvardijskogo strileckogo polku 25 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 6 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu gvardiyi starshij lejtenant Leonid Mikitovich Dudin vidznachivsya v bitvi za Dnipro Vmilo organizuvavshi forsuvannya Dnipra 26 veresnya 1943 roku v rajoni sela Vijskove Solonyanskij rajon Dnipropetrovskoyi oblasti bataljon L M Dudina z 26 po 29 veresnya vidbiv 20 kontratak voroga ta vtrimav svoyi poziciyi 22 lyutogo 1944 gvardiyi starshomu lejtenantu Dudina Leonidu Mikitovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 2512 U skladi 2 go Ukrayinskogo frontu vin zvilnyav Pravoberezhnu Ukrayinu brav uchast u Korsun Shevchenkivskij Buzko Dniprovskoyi Yassko Kishinivskoyi nastupalnih operaciyah i v vizvolenni Rumuniyi Ugorshini Chehoslovachchini Pislya vijni prodovzhuvav sluzhbu v armiyi U 1950 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze Z 1953 roku major L M Dudin u zapasi Zhiv i pracyuvav v Odesi Pomer 28 lipnya 1970 roku LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voenizdat 1987 stor 453 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij