Дýдарків село в Україні у Бориспільському районі Київської області Входить до складу Пристоличної сільської громади Насе

50°26′43″ пн. ш. 30°56′44″ сх. д. / 50.44528° пн. ш. 30.94556° сх. д.Координати: 50°26′43″ пн. ш. 30°56′44″ сх. д. / 50.44528° пн. ш. 30.94556° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

112 м

Відстань до
обласного центру

30 км

Відстань до
районного центру

12 км

Місцева влада

Адреса ради

08325, Київська обл, Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Фестивальна, 39

Сільський голова

Каськів Микола Ігорович

Карта

Дударків

Дударків

Мапа

Дударків у Вікісховищі

Географія

Розташоване на лівому березі Дніпра в межах Придніпровської низовини в зоні лісостепу. Відстань від головпоштампту Києва — 30 км.

Історія

Виникнення

За народними переказами, назва села походить від прізвища першого поселенця — музики на прізвисько Дударик (або Дударко). Від цього імені село успадкувало назву.

Підтвердженням давнього виникнення села є археологічна знахідка — рогову орнаментовану ритуальну сокиру-молот доби пізньої бронзи (належить до пам'яток Тшинецької культури).

Іншими знахідками є кам'яні знаряддя праці та козацьки люльки. Знахідки зберігаються в музеї археології Києва. На території села виявлено залишки кісток мамонтів.

Нова історія

Дата заснування невідома. Як пише М. Александрович у книжці «Остерский уезд», село Дударків засновано на початку XVII ст., кому воно належало — невідомо, найімовірніше — Вишневецькому. В історичних документах вперше згадується в 1615 році. За іншими відомостями, село засновано Даниловичами. За книгою київського Трибуналу за 1633 рік: «Владельцы Борисполя Даниловичи основывают Требуховку й Дударков между Броварами и Борисполем на селищах Иваничи и Вольничи». За переказами, першим поселенцем був чоловік на прізвисько Дударик, або Дударко. Від цього імені село успадкувало назву.

За гетьманування І. Брюховецького з волі самого гетьмана село було передано у власність Київського Печерського Троїцького монастиря.

За Гетьманщини село Дударків, як військово-адміністративна одиниця, підпорядковувалося Бориспільському сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в Дударкові було 148 хат виборних козаків, посполитих, різночинських і козачих підсусідків. За описом 1787 року в селі проживало 569 «казених людей».

З ХІХ ст. було у складі Гоголівської волості Остерського повіту Чернігівської губернії. Є на мапі 1816 року.

Основним заняттям жителів було землеробство, займалися дударківці також чумацьким промислом. 1761 року в Дударкові збудовано церкву, 1872 — школу. За даними на 1859 рік, село значилося як казенне, у ньому — 287 Дворів, 1469 жителів.

Доба УНР та комуністична окупація

Сучасна історія села Дударкова почалася з великих перетворень в усьому укладі життя. 1920 року тут було створено комітет незаможних селян. За переписом 1926 року, Дударківська сільрада входила до складу Броварського району. Село Дударків мало тоді 3780 жителів, а разом з хуторами Горобіївкою, Займищем, Лустовщиною, Личовим населення становило 3924 особи. 1927 року у селі створено товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ), 1929 року на його базі виник колгосп "Надія" (згодом — Червоний Плугатар, ім. Шевченка, "8 Березня", ім. газети "Пролетарська Правда").

Під час Голодомору 1932—1933 рр. загинуло майже 15 % жителів села. Старожили пригадали прізвища 141 померлого голодною смертю односельця. Рятував дітей директор місцевої школи Василь Івчук (1904—1938), який таємно від комуністичної влади влаштував школярів на місцевий м'ясокомбінат і під загрозою арешту зберіг їм життя.

Друга світова війна

Монумент загиблим у Другій Світовій війні

З 1941 року, у селі, понад два роки була німецька влада. За цей період виїхало в Німеччину 228 чоловік, спалено 128 хат, відновлено церковне життя, знищене комуністами. Понад 500 жителів села насильно мобілізовано до РСЧА. 28 вересня 1943 року Дударків знову захоплений Червоною Армією ( під командуванням підполковника Карлова). 408 уродженців села Дударкова загинули за час війни.

Сучасність

Наприкінці XX ст. у селі — підсобне господарство «Дударків», взуттєва фабрика акціонерного товариства «Дніпро», середня школа, дитячий садок, клуб, бібліотека, медпункт. Близько 1000 дворів, близько 2500 жителів.

Культура, дозвілля і духовність

Заклади культури і дозвілля

Будинок культури розташований у центрі села поряд із школою — директор Прокопенко Валентина Миколаївна

У школі працює історичний музей

День села

Спорт

Місцевий бере участь в Вищій Лізі Бориспільського району

Символіка

Архітектура

Пам'ятники

У центрі села на постаменті встановлено трактор «Універсал 2». Біля школи встановлено погруддя Прудкого. Навпроти школи пам'ятник загиблим у Другій Світовій Війні.

Цвинтарі

В селі два цвинтаря.

Храми

До другої світової війни в селі була . Знищена під час війни.

Сьогодні працює церква УПЦ Московського патріархату (Свято-Вознесенська, отець Нестор) (вул. Короленка, 8), будується ще одна церква.

Хронологія

1615—1633 р — перші писемні згадки про село.

1762 — у центрі села звели першу школу.

1852—1853 — у селі від чуми помирає значна кількість людей.

1859 — кількість дворів 287, населення 1469 осіб

1898—1899 — у селі від чуми помирає значна кількість людей.

1900ті рр. — кількість дворів сягає 500.

1903 — зведено другу школу.

1933 — заснована пошта.

Чисельність жителів

Рік	Дворів	Жителів
1730	72
1859	287	1469
~1900	500
1926		3780
2008	1000	2500

Особистості

Івчук Василь Якович (1902—1938) — директор школи у 1932—1938 роках. Під час Голодомору 1932—1933 років врятував життя багатьох школярів цього навчального закладу. 17 травня 1938 був заарештований та 28 вересня того ж року засуджений до страти, яка відбулася 2 жовтня. У 2007 році йому було присвоєно звання «Герой України».

В селі Дударків народилися:

Бухал Іван Васильович (* 1939) — український господарник, голова виконкому Хмельницької міської ради народних депутатів (1980—1990), почесний громадянин Хмельницького.
(1924—1994) — живописець, майстриня художньої вишивки.
Приходько Іван Васильович (* 1939) — майстер декоративного розпису, народної іграшки та скульптури — заслужений майстер народної творчості України, лауреат державних премій ім. Павла Чубинського, Катерини Білокур, Петра Верни. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Прудкий Микола Петрович (1922—1943) — Герой Радянського Союзу.

Транспорт

Поруч з селом проходить Т 1026 а також автошлях регіонального значення Р03.2

Від станції метро «Лісова» ходить маршрутне таксі № 359 [ 7 січня 2017 у Wayback Machine.] . Його обслуговують автобуси Богдан А092, перевізник ТОВ ТК «Союз-Авто» Вартість проїзду становить 21 гривню до Дударкова і 22 гривні до Займища. Від станції метро «Харківська» ходить маршрутне таксі № 330-К [ 16 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Вартість проїзду — 25 гривень до Дударкова і 26 гривень до Займища.

Також їздить автобус номер 13 до Борисполя, обслуговує маршрут ТОВ «Автосервіс»

Галерея

Клуб
Школа
Нова церква(будується)
Стара церква
Дитячий садок
Хата із с. Дударків в музеї в Пирогові

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 99, 248
. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
[ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 16 березня 2020. {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— — С.190]
(українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.

Джерело

Сайт села Дударків [ 7 липня 2013 у Wayback Machine.]
Облікова картка на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Іван Іванович Заєць. Витоки духовної культури українського народу. Вінниця 2006. Розділ III. Бронзова доба в Україні

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дударків

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[2] Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— . — С. 99, 248

[3] . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.

[4] [ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 16 березня 2020. {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— — С.190]

[5] (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.