Дубро ва село в Україні у Стрийському районі Львівської області Населення становить 431 особа Орган місцевого самоврядув

Дубро́ва — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 431 особа. Орган місцевого самоврядування — Тростянецька сільська рада.

Геологічний об'єкт у вигляді людської стопи із печери в селі Дуброва

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дуброва.

село Дуброва
Північна околиця Дуброви (вдалині село Стільсько) Північна околиця Дуброви (вдалині село Стільсько)
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Тростянецька сільська громада
Облікова картка	с. Дуброва
Основні дані
Засноване	1340
Населення	431
Площа	0,981 км²
Густота населення	439,35 осіб/км²
Поштовий індекс	81615
Телефонний код	+380 3241
Географічні дані
Географічні координати	49°31′02″ пн. ш. 24°04′34″ сх. д. / 49.51722° пн. ш. 24.07611° сх. д. / 49.51722; 24.07611Координати: 49°31′02″ пн. ш. 24°04′34″ сх. д. / 49.51722° пн. ш. 24.07611° сх. д. / 49.51722; 24.07611
Середня висота над рівнем моря	284 м
Водойми	р. Колодниця


Місцева влада
Адреса ради	81615, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Стільсько
Карта
Дуброва
Дуброва
Мапа

Дуброва у Вікісховищі

Назва

У 1989 р. назву села Діброва було змінено на одну літеру.

Розташування

Село розкинулось у мальовничій долині, по обидва береги річки Колодниці, серед невисоких, але стрімких пагорбів.

Стародавнє городище

При головній вулиці Дуброви розташовано кілька скельних масивів. Вчені відносять їх до Стільського городища.

На деяких скелях у північній околиці села видно рукотворні вруби і виямки. Вони, очевидно, служили опорою для дерев'яних конструкцій — башт і стін частини городища або сторожових веж.

Над південною околицею села височіє скеля «Дірявець». Названа вона так тому, що в ній є наскрізний отвір, яким може вільно пройти людина. Інша назва скелі — «Столовий камінь», оскільки її верх рівний, як стіл. На думку вчених, колись на скелі стояв ідол. Інші називають скелю «Храмом Сонця».

Поруч з «Дірявцем» розташований скельний масив з витесаними у ньому кімнатами-печерками, у яких, можливо, мешкали служителі язичницького культу. На скелі теж можна побачити східці, видовбані в камені, та поздовжні вертикальні пази (досі неясно, для чого вони були зроблені).

За переказами, язичницьке капище діяло до XVII ст. Щоб витіснити язичників, християнам довелося заселити у цьому місці монахів. Так печерки перетворились на келії. У келіях збереглися ніші, видовбані монахами для ікон або мощей святих. Пізніше місцеві селяни перетворили чимало кам'яних кімнаток у погреби — до вхідних отворів приладнали дверцята і повісили на них замки.

У квітні-травні 2020 року були проведені несанкціоновані роботи зі становлення релігійної скульптури. Це спотворило вигляд середньовічного городища VIII-X століття, яке є історико-культурним заповідником і пам’ятником археології національного значення.