Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дру́жне — село в Україні, у Красилівській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 951 особу.
| село Дружне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Красилівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68040210090028246 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1963 |
| Населення | 951 |
| Площа | 2,25 км² |
| Густота населення | 422,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31046 |
| Телефонний код | +380 3855 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°41′13″ пн. ш. 26°59′07″ сх. д. / 49.68694° пн. ш. 26.98528° сх. д.Координати: 49°41′13″ пн. ш. 26°59′07″ сх. д. / 49.68694° пн. ш. 26.98528° сх. д. |
| Водойми | річка Случ |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Красилів, пл. Незалежності, 2 |
| Карта | |
  Дружне | |
 Дружне | |
| Мапа | |
На деяких картографічних ресурсах помилково позначене як Дружнє. На картах до 1990 р. має назву «Циценівка».
Географія
Село розташоване на лівому березі річки Случ.
Історія
До 1963 року село носило назву Цеценівка. Знахідки кам'яних знарядь праці в південно-східній частині села свідчать, що тут жили люди ще в первісну добу за кілька тисяч років від сьогодення. Вперше в історичних документах Цеценівка згадується 16 січня 1444 року – в грамоті великого князя литовського і руського Свидригайла, якою він надав своєму слузі Михайлу Олехновичу за його вірну службу села в Кременецькій волості – Цеценівку і Красилів на річці Случ. Разом із селами наддавались орні землі, ліси, пасіки, сіножаті, річки, ставки.
Далі відомості про село дуже суперечливі. Існують документи, які стверджують, що в 1467 році сини Михайла Олехновича Гнат, Немец і Васько продали села Баймаки та Цеценівку Олександру Сангушковичеві. В той же час збереглася грамота великого князя литовського і короля польського Олександра від 30 вересня 1497 року, згідно якої гетьману литовському князю Костянтину Івановичу Острозькому за його службу надавались двір Красилів з селами Цеценівкою, обома Дубищами, Чернелівкою, Кульчинами, Кульчинками і Баймаками.
Разом з тим документи, датовані серпнем 1502 року, стверджують, що село належить Сангушкам. Там же зазначено, що такий собі Михайло Цеценівський десь роздобув документи на право володіння Цеценівкою, які перепродав Янові — біскупові Віленському. Інший документ свідчить, що цей Ян купив село у Анджея Сангушка в 1534 році, що підтвердив король Зигмунт І. Податкові чиновники в 1545 році виявили, що внаслідок татарського пограбування село було пустим – люди були знищені або забрані в неволю.
Вже у 1583 році в селі налічувалось 9 димів і 4 городники спроможних платити податки. У володінні князів Острозьких село перебувало до 1620 року, а потім перейшло до їхніх нащадків. Останній з них — Януш Сангушко у 1753 році села Кульчинецького ключа, в тому числі й Цеценівку, подарував Марцінові Любомирському, який в 1766 році продав його Людвіку Прушинському. Прушинські володіли селом до 1913 року, а потім продали його власникам Красилівського цукрового заводу Маньковським.
У 1710 році на кошти прихожан була збудована Святопокровська церква. Як свідчить церковний літопис 1894 року, храм був дерев’яний, тісний, відремонтований у 1848 році, покритий жестю, обшитий дошками, пофарбований зовні і всередині. Довжина храму – 15,5 аршин, ширина – 7 аршин, висота – 18 аршин. Храм одноповерховий, трьохскатний, куполів 3, хрестів на них залізних позолочених 3. Дзвіниця облаштована від храму окремо, відремонтована у 1887 році, покрита жестю, пофарбована. Дзвонів 5. Всередині храм хрестоподібний, вівтар повернутий на схід. Іконостас дерев’яний з різьбою. Царські врата різьблені, позолочені. Церква холодна. Огорожа від фронтової сторони з каменю, а решта – частокольна – від поміщицької садиби. У церкві знаходилась давня ікона Пресвятої Богородиці. У 1806 році приход села Цеценівка за рішенням Духовного правління був приєднаний до приходу села Волиця Дубиська. У 1909 році приход став знову самостійним, до якого увійшло село Заставки. В 1934 році за наказом комуністичної влади місцеві активісти храм зруйнували. Ця церква, навколо якої був облаштований цвинтар, знаходилась на місці сучасного торгового закладу біля школи. В роки німецької окупації збудували звичайну велику хату на місці зруйнованого храму. Там відбувались богослужіння до початку 50-х років після чого церкву знову закрили. Відновлено її у 1991 році.
Священиками в церкві були: до 1807 року Хмисевич Павло, з 1807 до 1853 року – Гощицький Яків Євстахійович ( син священика з Волиці, читати, писати і церковного уставу навчився вдома, в семінарії не навчався), з 1853 до 1888 року – Конашинський Афанасій, з 1888 до 1897 року – Ящуржинський Віктор Васильович, з 1897 до 1914 року – Лотоцький Микола Степанович. У складні 20-і і 30-і роки служив Абрамович Іван. За роки існування сучасної церкви настоятелями тут були: Савчук Іван Климентійович (з Кульчин), Ярослав, Скорий Василь, Коваль Петро Дмитрович, Шихов Микола. В теперішній час служить Калитюк Сергій Якович.
В 1796 році в селі нараховувалось 48 дворів, жителів усього 328, у тому числі: чоловіків 167, жінок – 161. Із цієї кількості: духовенства чоловічої статі – 7 душ, жіночої – 4; Шляхти грунтової чоловічої статі – 7 душ, жіночої – 9 душ; шляхти чиншової чоловічої статі – 30 душ, жіночої – 34 душі. Селян-кріпаків чоловічої статі – 119 душ, жіночої – 113 душ. Євреїв обох статей 5 душ. В 1896 році дворів 109, жителів 614.
У селі існував палац, збудований попереднім власником в стилі середньовічного замку з дорогоцінними меблями, старовинною колекцією зброї, порцеляни, багатою бібліотекою. Про будівлю відомо, що тут був двоповерховий житловий будинок та флігель для садівника. В саду була обладнана альтанка, в якій на постаменті стояла фігура ангела з хрестом. В садибі знаходилась оранжерея, в якій цілий рік вирощували розкішні квіти. У 1920-х роках панські будівлі були зруйновані, а з цих матеріалів збудували клуб Красилівського цукрового заводу (на місці сучасного центру зайнятості). В 1914 році управитель Маньковських в Цеценівці Коваленко побудував житловий будинок, в якому з 1921 до 1994 року навчались учні початкових класів.
В часи скасування кріпацтва 37 домогосподарств, віднесених до категорії тяглих, отримали на викуп по 9 десятин орної землі та по 2 десятини сінокосу, піших 7 господарств відповідно по 4 та по 1 десятині. 6 господарств городників землі на викуп не отримали.
У 1860-х роках в селі не було жодного грамотного селянина. За згодою селян у 1866 році документи про викуп землі у поміщика підписав дяк Антоній Коринський. Школа найнижчого ступеня, школа грамоти, була відкрита в 1870 році, але через деякий час припинила своє існування через те, що селяни відмовилися виділяти кошти на її утримання. В 1894 році в селі було грамотних 20 жителів чоловічої статі і жодної жінки. Повторно школу грамоти відкрили в 1900 році. Законоучителем і завідуючим школою був священик Микола Степанович Лотоцький, а вчителем 18-річний Остапович Антон Михайлович з освітою за однокласне народне училище, тобто за початкову школу, та зарплатою 90 рублів на рік. Для школи селяни збудували приміщення. Тут же в невеликій кімнаті жив учитель. В 1902 році навчалось 36 хлопчиків і 4 дівчаток. Школа утримувалась на кошти жителів села – 45 руб., на кошти місцевих шкільних платежів – 23 руб., на кошти повітового відділення єпархіальної училищної ради – 60 руб. В 1905 – 1908 р.р. вчителем був Леміщук Кузьма Семенович, в 1908 – 1913 рр. – Остапович Василь. В 1913 р. дітей навчав дяк Кухарчук.
У 1906 році село Цеценівка Кульчинецької волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 26 верст, від волості 7. Дворів 86, мешканців 588.
10 травня 1914 р. повітовим земським з'їздом була прийнята нова шкільна сітка Старокостянтинівського повіту. Згідно цієї постанови школа в Цеценівці стала однокласною церковно-приходською. В 1914-1917 рр. навчала дітей Шостацька Степанида Лаврівна, а потім Козицький Всеволод Михайлович. У роки української революції школа не функціонувала. Навчання відновилось у 1921 році. З 1921 по 1930 рік школа була трьохрічною. Один вчитель навчав 3 групи. Учні 5-7 класів ходили до школи в Заставки.
З 1931 по 1953 рік всього у селі було репресовано 19 осіб, з них 5 засуджено до розстрілу. В період голодомору 1932-1933 рр. від голодного виснаження в селі загинуло 30 людей.
Не менш трагічними були події другої світової війни. Німецькі війська окупували село 8 липня 1941 року. На фронтах війни брали участь 134 жителів села. З них 65 чоловік загинули, зокрема 5 прийняли мученицьку смерть у німецьких концентраційних таборах. 66 жителів села були вивезені на примусові роботи до Німеччини. Під час бойових дій були нагороджені орденом Червоної Зірки 6 чол., орденом Слави ІІІ ст. 7 чол., медалями «За відвагу» та «За бойові заслуги» 16 чол. Визволення села відбулось у ніч з 8 на 9 березня 1944 року.
9 березня 2015 року на військовому полігоні під Запоріжжям загинув уродженець Дружного Яюс Руслан Степанович.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 28 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 31 травня 2017.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dru zhne selo v Ukrayini u Krasilivskij miskij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 951 osobu selo Druzhne Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Krasilivska miska gromada Kod KATOTTG UA68040210090028246 Osnovni dani Zasnovane 1963 Naselennya 951 Plosha 2 25 km Gustota naselennya 422 67 osib km Poshtovij indeks 31046 Telefonnij kod 380 3855 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 41 13 pn sh 26 59 07 sh d 49 68694 pn sh 26 98528 sh d 49 68694 26 98528 Koordinati 49 41 13 pn sh 26 59 07 sh d 49 68694 pn sh 26 98528 sh d 49 68694 26 98528 Vodojmi richka Sluch Misceva vlada Adresa radi 31000 Hmelnicka obl Hmelnickij r n m Krasiliv pl Nezalezhnosti 2 Karta Druzhne Druzhne MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Druzhne Na deyakih kartografichnih resursah pomilkovo poznachene yak Druzhnye Na kartah do 1990 r maye nazvu Cicenivka GeografiyaSelo roztashovane na livomu berezi richki Sluch IstoriyaDo 1963 roku selo nosilo nazvu Cecenivka Znahidki kam yanih znaryad praci v pivdenno shidnij chastini sela svidchat sho tut zhili lyudi she v pervisnu dobu za kilka tisyach rokiv vid sogodennya Vpershe v istorichnih dokumentah Cecenivka zgaduyetsya 16 sichnya 1444 roku v gramoti velikogo knyazya litovskogo i ruskogo Svidrigajla yakoyu vin nadav svoyemu sluzi Mihajlu Olehnovichu za jogo virnu sluzhbu sela v Kremeneckij volosti Cecenivku i Krasiliv na richci Sluch Razom iz selami naddavalis orni zemli lisi pasiki sinozhati richki stavki Dali vidomosti pro selo duzhe superechlivi Isnuyut dokumenti yaki stverdzhuyut sho v 1467 roci sini Mihajla Olehnovicha Gnat Nemec i Vasko prodali sela Bajmaki ta Cecenivku Oleksandru Sangushkovichevi V toj zhe chas zbereglasya gramota velikogo knyazya litovskogo i korolya polskogo Oleksandra vid 30 veresnya 1497 roku zgidno yakoyi getmanu litovskomu knyazyu Kostyantinu Ivanovichu Ostrozkomu za jogo sluzhbu nadavalis dvir Krasiliv z selami Cecenivkoyu oboma Dubishami Chernelivkoyu Kulchinami Kulchinkami i Bajmakami Razom z tim dokumenti datovani serpnem 1502 roku stverdzhuyut sho selo nalezhit Sangushkam Tam zhe zaznacheno sho takij sobi Mihajlo Cecenivskij des rozdobuv dokumenti na pravo volodinnya Cecenivkoyu yaki pereprodav Yanovi biskupovi Vilenskomu Inshij dokument svidchit sho cej Yan kupiv selo u Andzheya Sangushka v 1534 roci sho pidtverdiv korol Zigmunt I Podatkovi chinovniki v 1545 roci viyavili sho vnaslidok tatarskogo pograbuvannya selo bulo pustim lyudi buli znisheni abo zabrani v nevolyu Vzhe u 1583 roci v seli nalichuvalos 9 dimiv i 4 gorodniki spromozhnih platiti podatki U volodinni knyaziv Ostrozkih selo perebuvalo do 1620 roku a potim perejshlo do yihnih nashadkiv Ostannij z nih Yanush Sangushko u 1753 roci sela Kulchineckogo klyucha v tomu chisli j Cecenivku podaruvav Marcinovi Lyubomirskomu yakij v 1766 roci prodav jogo Lyudviku Prushinskomu Prushinski volodili selom do 1913 roku a potim prodali jogo vlasnikam Krasilivskogo cukrovogo zavodu Mankovskim U 1710 roci na koshti prihozhan bula zbudovana Svyatopokrovska cerkva Yak svidchit cerkovnij litopis 1894 roku hram buv derev yanij tisnij vidremontovanij u 1848 roci pokritij zhestyu obshitij doshkami pofarbovanij zovni i vseredini Dovzhina hramu 15 5 arshin shirina 7 arshin visota 18 arshin Hram odnopoverhovij trohskatnij kupoliv 3 hrestiv na nih zaliznih pozolochenih 3 Dzvinicya oblashtovana vid hramu okremo vidremontovana u 1887 roci pokrita zhestyu pofarbovana Dzvoniv 5 Vseredini hram hrestopodibnij vivtar povernutij na shid Ikonostas derev yanij z rizboyu Carski vrata rizbleni pozolocheni Cerkva holodna Ogorozha vid frontovoyi storoni z kamenyu a reshta chastokolna vid pomishickoyi sadibi U cerkvi znahodilas davnya ikona Presvyatoyi Bogorodici U 1806 roci prihod sela Cecenivka za rishennyam Duhovnogo pravlinnya buv priyednanij do prihodu sela Volicya Dubiska U 1909 roci prihod stav znovu samostijnim do yakogo uvijshlo selo Zastavki V 1934 roci za nakazom komunistichnoyi vladi miscevi aktivisti hram zrujnuvali Cya cerkva navkolo yakoyi buv oblashtovanij cvintar znahodilas na misci suchasnogo torgovogo zakladu bilya shkoli V roki nimeckoyi okupaciyi zbuduvali zvichajnu veliku hatu na misci zrujnovanogo hramu Tam vidbuvalis bogosluzhinnya do pochatku 50 h rokiv pislya chogo cerkvu znovu zakrili Vidnovleno yiyi u 1991 roci Svyashenikami v cerkvi buli do 1807 roku Hmisevich Pavlo z 1807 do 1853 roku Goshickij Yakiv Yevstahijovich sin svyashenika z Volici chitati pisati i cerkovnogo ustavu navchivsya vdoma v seminariyi ne navchavsya z 1853 do 1888 roku Konashinskij Afanasij z 1888 do 1897 roku Yashurzhinskij Viktor Vasilovich z 1897 do 1914 roku Lotockij Mikola Stepanovich U skladni 20 i i 30 i roki sluzhiv Abramovich Ivan Za roki isnuvannya suchasnoyi cerkvi nastoyatelyami tut buli Savchuk Ivan Klimentijovich z Kulchin Yaroslav Skorij Vasil Koval Petro Dmitrovich Shihov Mikola V teperishnij chas sluzhit Kalityuk Sergij Yakovich V 1796 roci v seli narahovuvalos 48 dvoriv zhiteliv usogo 328 u tomu chisli cholovikiv 167 zhinok 161 Iz ciyeyi kilkosti duhovenstva cholovichoyi stati 7 dush zhinochoyi 4 Shlyahti gruntovoyi cholovichoyi stati 7 dush zhinochoyi 9 dush shlyahti chinshovoyi cholovichoyi stati 30 dush zhinochoyi 34 dushi Selyan kripakiv cholovichoyi stati 119 dush zhinochoyi 113 dush Yevreyiv oboh statej 5 dush V 1896 roci dvoriv 109 zhiteliv 614 U seli isnuvav palac zbudovanij poperednim vlasnikom v stili serednovichnogo zamku z dorogocinnimi meblyami starovinnoyu kolekciyeyu zbroyi porcelyani bagatoyu bibliotekoyu Pro budivlyu vidomo sho tut buv dvopoverhovij zhitlovij budinok ta fligel dlya sadivnika V sadu bula obladnana altanka v yakij na postamenti stoyala figura angela z hrestom V sadibi znahodilas oranzhereya v yakij cilij rik viroshuvali rozkishni kviti U 1920 h rokah panski budivli buli zrujnovani a z cih materialiv zbuduvali klub Krasilivskogo cukrovogo zavodu na misci suchasnogo centru zajnyatosti V 1914 roci upravitel Mankovskih v Cecenivci Kovalenko pobuduvav zhitlovij budinok v yakomu z 1921 do 1994 roku navchalis uchni pochatkovih klasiv V chasi skasuvannya kripactva 37 domogospodarstv vidnesenih do kategoriyi tyaglih otrimali na vikup po 9 desyatin ornoyi zemli ta po 2 desyatini sinokosu pishih 7 gospodarstv vidpovidno po 4 ta po 1 desyatini 6 gospodarstv gorodnikiv zemli na vikup ne otrimali U 1860 h rokah v seli ne bulo zhodnogo gramotnogo selyanina Za zgodoyu selyan u 1866 roci dokumenti pro vikup zemli u pomishika pidpisav dyak Antonij Korinskij Shkola najnizhchogo stupenya shkola gramoti bula vidkrita v 1870 roci ale cherez deyakij chas pripinila svoye isnuvannya cherez te sho selyani vidmovilisya vidilyati koshti na yiyi utrimannya V 1894 roci v seli bulo gramotnih 20 zhiteliv cholovichoyi stati i zhodnoyi zhinki Povtorno shkolu gramoti vidkrili v 1900 roci Zakonouchitelem i zaviduyuchim shkoloyu buv svyashenik Mikola Stepanovich Lotockij a vchitelem 18 richnij Ostapovich Anton Mihajlovich z osvitoyu za odnoklasne narodne uchilishe tobto za pochatkovu shkolu ta zarplatoyu 90 rubliv na rik Dlya shkoli selyani zbuduvali primishennya Tut zhe v nevelikij kimnati zhiv uchitel V 1902 roci navchalos 36 hlopchikiv i 4 divchatok Shkola utrimuvalas na koshti zhiteliv sela 45 rub na koshti miscevih shkilnih platezhiv 23 rub na koshti povitovogo viddilennya yeparhialnoyi uchilishnoyi radi 60 rub V 1905 1908 r r vchitelem buv Lemishuk Kuzma Semenovich v 1908 1913 rr Ostapovich Vasil V 1913 r ditej navchav dyak Kuharchuk U 1906 roci selo Cecenivka Kulchineckoyi volosti Starokostyantinivskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 26 verst vid volosti 7 Dvoriv 86 meshkanciv 588 10 travnya 1914 r povitovim zemskim z yizdom bula prijnyata nova shkilna sitka Starokostyantinivskogo povitu Zgidno ciyeyi postanovi shkola v Cecenivci stala odnoklasnoyu cerkovno prihodskoyu V 1914 1917 rr navchala ditej Shostacka Stepanida Lavrivna a potim Kozickij Vsevolod Mihajlovich U roki ukrayinskoyi revolyuciyi shkola ne funkcionuvala Navchannya vidnovilos u 1921 roci Z 1921 po 1930 rik shkola bula trohrichnoyu Odin vchitel navchav 3 grupi Uchni 5 7 klasiv hodili do shkoli v Zastavki Z 1931 po 1953 rik vsogo u seli bulo represovano 19 osib z nih 5 zasudzheno do rozstrilu V period golodomoru 1932 1933 rr vid golodnogo visnazhennya v seli zaginulo 30 lyudej Ne mensh tragichnimi buli podiyi drugoyi svitovoyi vijni Nimecki vijska okupuvali selo 8 lipnya 1941 roku Na frontah vijni brali uchast 134 zhiteliv sela Z nih 65 cholovik zaginuli zokrema 5 prijnyali muchenicku smert u nimeckih koncentracijnih taborah 66 zhiteliv sela buli vivezeni na primusovi roboti do Nimechchini Pid chas bojovih dij buli nagorodzheni ordenom Chervonoyi Zirki 6 chol ordenom Slavi III st 7 chol medalyami Za vidvagu ta Za bojovi zaslugi 16 chol Vizvolennya sela vidbulos u nich z 8 na 9 bereznya 1944 roku 9 bereznya 2015 roku na vijskovomu poligoni pid Zaporizhzhyam zaginuv urodzhenec Druzhnogo Yayus Ruslan Stepanovich Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 28 sichnya 2020 Arhiv originalu za 21 serpnya 2017 Procitovano 31 travnya 2017 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi