Другий Міський театр у Києві був побудований у 1856 році за проектом архітектора І. В. Штрома і втрачений внаслідок пожежі у 1896 році.
Міський театр у Києві (другий) | ||||
---|---|---|---|---|
Міський театр, 1885 р. | ||||
50°26′48″ пн. ш. 30°30′45″ сх. д. / 50.44667° пн. ш. 30.51250° сх. д.Координати: 50°26′48″ пн. ш. 30°30′45″ сх. д. / 50.44667° пн. ш. 30.51250° сх. д. | ||||
Статус | втрачений | |||
Країна | Російська імперія | |||
Розташування | Київ | |||
Архітектор | І. В. Штром | |||
Будівництво | 1856 | |||
Другий Міський театр (Київ) (Київ) | ||||
Другий Міський театр у Вікісховищі |
Історія
До кінця 1840-х років будівля першого київського Міського театру застаріла, і з'явилася необхідність в спорудженні нового театру. У квітні 1850 року проект будівництва нового Міського театру був затверджений імператором Миколою I. Місце для театру було вибрано на розі вулиць Володимирської та Кадетської (нині Богдана Хмельницького). Площа, на якій побудували театр, у 1869 році отримала офіційну назву Театральної. Театр відкрився 2 жовтня 1856 року. Зал його мав 4 яруси лож і вміщував, за різними джерелами, 850 або 970 глядачів. Будівлю театру сучасники називали досягненням архітектурного мистецтва. М. В. Закревський в «Описі Києва» (1868) писав, що «фасад приваблює простотою й граціозністю і за витонченістю своєю він є окрасою міста», газета «Київський телеграф» відзначала великий розмір і зручність залу.
Після відкриття в театрі виступали російські та польські драматичні трупи — Т. Борковського (1858—1863), (1864—1865), М. Новикова (1865—1866), П. Протасова (1863—1864, 1866—1867). У 1863—1865 роках виступала італійська опера , а у 1867 була організована та 27 жовтня офіційно відкрилася . З цієї дати Міський театр стає першим в Україні оперним театром, але в ньому продовжували виступати й драматичні колективи. Тут в 1874 році вперше була здійснена професійна постановка опери М. В. Лисенка «Різдвяна ніч». У 1882 році виступала українська трупа М. Л. Кропивницького, пройшли бенефіси Кропивницького (24 січня) і М. К. Садовського (2 лютого). Також виступали російські актори М. М. Єрмолова (1878), О. П. Ленський (1873, 1878), М. М. Глєбова (1876, 1878, 1879), М. Г. Савіна (1877, 1879, 1881), (1878), Г. М. Федотова (1873, 1879), (1878). Гастролювали зарубіжні актори: з США — А. Олдрідж (1861), італійські — (1871), (1878, 1890, 1896), Е. Дузе (1891), французькі — С. Бернар (1881), (1882, 1889), німецькі — (1886), .
П'ятого лютого 1896 року, в останній день сезону, театр згорів. На його місці в 1897—1901 році побудовано сучасну будівлю Театру опери та балету.
Посилання
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Другий Міський театр (Київ) |
- М. О. Рибаков. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — К. : Кий, 1997. — С. 260—272. — .
- История Киева (в трёх томах, четырёх книгах) / гл. ред. Ю. Ю. Кондуфор. — К. : Наукова думка, 1984. — Т. 2. Киев периода позднего феодализма и капитализма. — С. 169.
- Київ: енциклопедичний довідник. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — С. 393—394.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Drugij Miskij teatr u Kiyevi buv pobudovanij u 1856 roci za proektom arhitektora I V Shtroma i vtrachenij vnaslidok pozhezhi u 1896 roci Miskij teatr u Kiyevi drugij Miskij teatr 1885 r 50 26 48 pn sh 30 30 45 sh d 50 44667 pn sh 30 51250 sh d 50 44667 30 51250 Koordinati 50 26 48 pn sh 30 30 45 sh d 50 44667 pn sh 30 51250 sh d 50 44667 30 51250StatusvtrachenijKrayina Rosijska imperiyaRoztashuvannyaKiyivArhitektorI V ShtromBudivnictvo1856Drugij Miskij teatr Kiyiv Kiyiv Drugij Miskij teatr u VikishovishiIstoriyaMalyunok 1856 roku Svitlina 1890 ti roki Do kincya 1840 h rokiv budivlya pershogo kiyivskogo Miskogo teatru zastarila i z yavilasya neobhidnist v sporudzhenni novogo teatru U kvitni 1850 roku proekt budivnictva novogo Miskogo teatru buv zatverdzhenij imperatorom Mikoloyu I Misce dlya teatru bulo vibrano na rozi vulic Volodimirskoyi ta Kadetskoyi nini Bogdana Hmelnickogo Plosha na yakij pobuduvali teatr u 1869 roci otrimala oficijnu nazvu Teatralnoyi Teatr vidkrivsya 2 zhovtnya 1856 roku Zal jogo mav 4 yarusi lozh i vmishuvav za riznimi dzherelami 850 abo 970 glyadachiv Budivlyu teatru suchasniki nazivali dosyagnennyam arhitekturnogo mistectva M V Zakrevskij v Opisi Kiyeva 1868 pisav sho fasad privablyuye prostotoyu j gracioznistyu i za vitonchenistyu svoyeyu vin ye okrasoyu mista gazeta Kiyivskij telegraf vidznachala velikij rozmir i zruchnist zalu Pislya vidkrittya v teatri vistupali rosijski ta polski dramatichni trupi T Borkovskogo 1858 1863 1864 1865 M Novikova 1865 1866 P Protasova 1863 1864 1866 1867 U 1863 1865 rokah vistupala italijska opera a u 1867 bula organizovana ta 27 zhovtnya oficijno vidkrilasya Z ciyeyi dati Miskij teatr staye pershim v Ukrayini opernim teatrom ale v nomu prodovzhuvali vistupati j dramatichni kolektivi Tut v 1874 roci vpershe bula zdijsnena profesijna postanovka operi M V Lisenka Rizdvyana nich U 1882 roci vistupala ukrayinska trupa M L Kropivnickogo projshli benefisi Kropivnickogo 24 sichnya i M K Sadovskogo 2 lyutogo Takozh vistupali rosijski aktori M M Yermolova 1878 O P Lenskij 1873 1878 M M Glyebova 1876 1878 1879 M G Savina 1877 1879 1881 1878 G M Fedotova 1873 1879 1878 Gastrolyuvali zarubizhni aktori z SShA A Oldridzh 1861 italijski 1871 1878 1890 1896 E Duze 1891 francuzki S Bernar 1881 1882 1889 nimecki 1886 P yatogo lyutogo 1896 roku v ostannij den sezonu teatr zgoriv Na jogo misci v 1897 1901 roci pobudovano suchasnu budivlyu Teatru operi ta baletu PosilannyaPortal Arhitektura DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Drugij Miskij teatr Kiyiv M O Ribakov Nevidomi ta malovidomi storinki istoriyi Kiyeva K Kij 1997 S 260 272 ISBN 966 7161 15 3 Istoriya Kieva v tryoh tomah chetyryoh knigah gl red Yu Yu Kondufor K Naukova dumka 1984 T 2 Kiev perioda pozdnego feodalizma i kapitalizma S 169 Kiyiv enciklopedichnij dovidnik K Golovna redakciya URE 1981 S 393 394