«Друге нашестя марсіян» — сатирична повість Аркадія і Бориса Стругацьких. Один з найбільш неоднозначних творів Стругацьких, який принципово не дозволяє читачеві зайняти сторону одного з персонажів. Назва повісті відсилає до роману Герберта Уеллса «Війна світів», а підзаголовок «Нотатки розсудливого» — до повісті М. В. Гоголя «Нотатки божевільного». Марсіяни як такі на сторінках повісті практично не з'являються.
Друге нашестя марсіян | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Второе нашествие марсиан | ||||
Жанр | науково-фантастичний роман | |||
Автор | Стругацькі Аркадій та Борис | |||
Мова | російська | |||
Опубліковано | 1968 | |||
Країна | СРСР | |||
Художник обкладинки | Річард Паверс | |||
ISBN-13: | ||||
ISBN-10: | ||||
| ||||
Повість перекладена англійською (The Second Invasion from Mars, 1979) і французькою (La seconde invasion des martiens, 2002) мовами.
Історія створення
Б. Н. Стругацький писав у своїх коментарях:
Жоден, здається, з творів АБС не писався так легко і весело, як ця повість. Сама ідея про вторгнення марсіян (і взагалі прибульців) на Землю сьогоднішнього дня цікавила авторів давно. Зокрема, ця думка промайнула, скажімо, в «Хижих речах століття»: Жилін там похмуро констатує — для власного відома, — що в наші дні уеллсівським марсіянам не знадобився б ні тепловий промінь, ані отруйні гази, — досить було б запропонувати людству ілюзорне буття, людство цілком дозріло для того, щоб поринути у віртуальну дійсність негайно і з охотою. Думка про те, що сучасне нам людство в масі своїй налаштоване диявольськи конформістськи і начисто позбавлене таких понять, як МЕТА, СЕНС, ПРИЗНАЧЕННЯ стосовно до всіх людей відразу, — думка ця неминуче приводила до природного сюжетного ходу: людство не треба завойовувати — його можна без особливих зусиль просто купити.
Чернетка повісті була створена у березні-квітні 1966 року і виявилася настільки вдалою, що автори нічого не стали міняти, оформляючи біловий варіант. Тексти журнального і книжкового видань практично не відрізнялися один від одного. Офіційна критика, за висловом Бориса Стругацького, повість «роздовбала».
Сюжет
Повість написана у формі щоденника відставного вчителя астрономії, який охоплює два тижні з життя тихого провінційного містечка. Земні реалії нарочито абстрактні: імена всіх персонажів і деякі географічні назви, запозичені з давньогрецької міфології.
Головний герой — пан Аполлон, літній вдівець, любитель випити, мабуть, щойно вийшов у відставку, оскільки постійно клопочеться про пенсію. Головна його турбота — отримати пенсію за найвищою категорією, адже в іншому випадку він не зможе поповнювати колекцію марок! З Аполлоном в одному будинку живуть його економка Герміона, дочка Артеміда і зять — редактор міської газети Харон, технократ й інтелектуал.
Про історію міста і країни відомо небагато. Аполлон згадує, що в часи його молодості «чорні сорочки» гнали їх на війну і «лапали наших дружин на наших ліжках», з чого можна зробити висновок, що в часи його молодості країною правили фашисти. Він і Поліфем брали участь у війні (мабуть, десь на півночі: «Поліфем вдарився у спогади, як ми з ним відбивали в снігах танкову атаку»), причому Аполлон, як вічний невдаха, потрапив у «котел», потім у полон і провів там три роки.
Одного разу вночі відбуваються якісь дивні явища (щось середнє між виверженням вулкана і ядерною війною), після чого поширюються чутки про напад «марсіянців». Марсіян ніхто не бачив, проте городяни страшно перелякалися, але всі їхні страхи носять суто практичний характер: Аполлон, наприклад, цікавиться, чи буде новий уряд випускати марки, і скільки вони будуть коштувати? Через кілька днів оголошено, що в економіці величезну роль буде грати шлунковий сік, який зобов'язані здавати всі дорослі громадяни, причому за сік будуть платити! (Аполлону вперше в житті пощастило: в силу наявних у нього хронічних захворювань, його шлунковий сік віднесений до вищої категорії, і плата за нього перевищує суму пенсії…) Одночасно змусили фермерів вивести всі посіви пшениці, викупивши весь врожай на корені, взамін якої змусили садити якийсь «синій хліб», з якого можна гнати відмінний самогон («синюхівку», яка впливає на якість шлункового соку). Наркоторгівля оголошується поза законом, місцевого мафіозі б'ють і заарештовують. Втім, робиться це не через неприязнь марсіян до самого факту наркоторгівлі, а тому, що вживання наркотиків погіршує якість шлункового соку. Протести нечисленної інтелігенції (яка спочатку створила збройні загони Опору) залишаються воланням у пустелі. Харон, який брав участь у боях проти марсіян, навіть отримує від них автомобіль, конфіскований у наркоторговця. Незабаром марсіяни оголошують про розпуск збройних сил та будівництво в місті каналізації…
Про присутність марсіян нагадують хіба повітряні кораблі, що ширяють у нічній тиші. Коли марсіяни наказали вилучити з усіх аптек наркотики, Аполлон і аптекар Ахіллес були так захоплені суперечкою про марки і випивкою, що навіть не помітили ніяких марсіян… Апофеозом повісті є її фінал: Аполлон пише статтю в газету про спокій і впевненість…
Борис Натанович Стругацький писав:
Ми не розуміли головного — існують, все-таки, поняття: МЕТА, СЕНС, ПРИЗНАЧЕННЯ — стосовно до всього людства разом? А також суміжні з ними поняття: ЧЕСТЬ, ГІДНІСТЬ, ГОРДІСТЬ — знову ж таки в найбільш загальнолюдському, якщо завгодно, навіть космічному, сенсі? Чи не існують? Кожна окрема людина — це зрозуміло — може проміняти «право первородства» на сочевичну юшку. А людство в цілому? Може чи не може? А якщо може, то чи дозволено це або, навпаки, ганебно і соромно? І хто, все-таки, у нашій повісті правий: старий, битий, не дуже розумний гімназійний вчитель астрономії чи його високочолий зять-інтелектуал?
«Друге нашестя марсіян» — повість-питання: чи існує таке поняття «космічна гідність людини», чи немає в нашому суспільстві інших завдань, окрім як організація спокою і достатку наших громадян? Іншими словами, хто правий: вчитель Аполлон чи бунтар Харон, його зять? Самі автори на власне питання відповіді не знайшли. Читачі, мабуть, теж. Вони просто не помітили цього питання, вирішивши, що повістуха — звичайна антирадянщина у вигляді пародії на «совок». Ну що ж, так її теж можна трактувати, чому б і ні?
Повість задається питанням — чи готове людство в цілому, як і інші тварини, жити в зоопарку і задовольнятися цим, помінявши свою гордість і прагнення до саморозвитку в обмін на виконання більшої частини їхніх потреб. Марсіяни тут виступають у ролі вищої цивілізації, яка як раз пропонує людству таке життя з усіма матеріальними вигодами і відносною свободою, проте як і інші одомашнені тварини люди виступають тепер тільки як виробники шлункового соку для своїх «господарів».
Персонажі
- Аполлон — відставний вчитель астрономії, філателіст
- Артеміда — його дочка, дуже легковажна особа, одружена з Хароном
- Харон — зять Аполлона, редактор міської газети, член руху Опору
- Герміона — вічно буркотлива економка Аполлона
- [ru] — секретар міської мерії, заводіяка місцевої компанії «золотої молоді». Під час вторгнення перебував з Артемідою в любовному зв'язку, за що був битий Хароном
- Лаомедонт — міський мафіозо, торговець наркотиками; заарештований Еаком та його колегами
- Ахіллес — міський аптекар, філателіст
- Персефона — власниця борделю
- Мінотавр — міський золотар, алкоголік
- Пандарей — міський поліціянт, який відрізняється крайньою ненажерливістю і дурістю; основне заняття — ловля вічно п'яного Мінотавра
- Япет — власник корчми
- Поліфем — військовий пенсіонер, одноногий
- Парал — дуже жовчна людина
- Калаїд — міський ветеринар, заїка й тугодум.
- Міртіл — колишній фермер; разом з братом-фермером освоїв виробництво «синюхівки» — самогону з марсіянського хліба
- Еак — молодик на службі у марсіан
Продовження, написані іншими авторами
- Даніель Клугер, повість «Нові часи» (1998).
- [ru], повість «Третє нашестя марсіян» (2006).
Примітки
- Неизвестные Стругацкие. От «Понедельника…» до «Обитаемого острова»: черновики, рукописи, варианты. Сост. С. Бондаренко. Донецк: Сталкер, 2006. С. 225.
- Стругацкий, Б. Н. Комментарии к пройденному — СПб.: Амфора, 2003. С. 163.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
Посилання
- Повість на сайті «Лабораторія фантастики» [ 12 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Druge nashestya marsiyan satirichna povist Arkadiya i Borisa Strugackih Odin z najbilsh neodnoznachnih tvoriv Strugackih yakij principovo ne dozvolyaye chitachevi zajnyati storonu odnogo z personazhiv Nazva povisti vidsilaye do romanu Gerberta Uellsa Vijna svitiv a pidzagolovok Notatki rozsudlivogo do povisti M V Gogolya Notatki bozhevilnogo Marsiyani yak taki na storinkah povisti praktichno ne z yavlyayutsya Druge nashestya marsiyanros Vtoroe nashestvie marsianZhanrnaukovo fantastichnij romanAvtorStrugacki Arkadij ta BorisMovarosijskaOpublikovano1968Krayina SRSRHudozhnik obkladinkiRichard PaversISBN 13 978 0 02 615200 6ISBN 10 0 02 615200 2 Povist perekladena anglijskoyu The Second Invasion from Mars 1979 i francuzkoyu La seconde invasion des martiens 2002 movami Istoriya stvorennyaB N Strugackij pisav u svoyih komentaryah Zhoden zdayetsya z tvoriv ABS ne pisavsya tak legko i veselo yak cya povist Sama ideya pro vtorgnennya marsiyan i vzagali pribulciv na Zemlyu sogodnishnogo dnya cikavila avtoriv davno Zokrema cya dumka promajnula skazhimo v Hizhih rechah stolittya Zhilin tam pohmuro konstatuye dlya vlasnogo vidoma sho v nashi dni uellsivskim marsiyanam ne znadobivsya b ni teplovij promin ani otrujni gazi dosit bulo b zaproponuvati lyudstvu ilyuzorne buttya lyudstvo cilkom dozrilo dlya togo shob porinuti u virtualnu dijsnist negajno i z ohotoyu Dumka pro te sho suchasne nam lyudstvo v masi svoyij nalashtovane diyavolski konformistski i nachisto pozbavlene takih ponyat yak META SENS PRIZNAChENNYa stosovno do vsih lyudej vidrazu dumka cya neminuche privodila do prirodnogo syuzhetnogo hodu lyudstvo ne treba zavojovuvati jogo mozhna bez osoblivih zusil prosto kupiti Chernetka povisti bula stvorena u berezni kvitni 1966 roku i viyavilasya nastilki vdaloyu sho avtori nichogo ne stali minyati oformlyayuchi bilovij variant Teksti zhurnalnogo i knizhkovogo vidan praktichno ne vidriznyalisya odin vid odnogo Oficijna kritika za vislovom Borisa Strugackogo povist rozdovbala SyuzhetPovist napisana u formi shodennika vidstavnogo vchitelya astronomiyi yakij ohoplyuye dva tizhni z zhittya tihogo provincijnogo mistechka Zemni realiyi narochito abstraktni imena vsih personazhiv i deyaki geografichni nazvi zapozicheni z davnogreckoyi mifologiyi Golovnij geroj pan Apollon litnij vdivec lyubitel vipiti mabut shojno vijshov u vidstavku oskilki postijno klopochetsya pro pensiyu Golovna jogo turbota otrimati pensiyu za najvishoyu kategoriyeyu adzhe v inshomu vipadku vin ne zmozhe popovnyuvati kolekciyu marok Z Apollonom v odnomu budinku zhivut jogo ekonomka Germiona dochka Artemida i zyat redaktor miskoyi gazeti Haron tehnokrat j intelektual Pro istoriyu mista i krayini vidomo nebagato Apollon zgaduye sho v chasi jogo molodosti chorni sorochki gnali yih na vijnu i lapali nashih druzhin na nashih lizhkah z chogo mozhna zrobiti visnovok sho v chasi jogo molodosti krayinoyu pravili fashisti Vin i Polifem brali uchast u vijni mabut des na pivnochi Polifem vdarivsya u spogadi yak mi z nim vidbivali v snigah tankovu ataku prichomu Apollon yak vichnij nevdaha potrapiv u kotel potim u polon i proviv tam tri roki Odnogo razu vnochi vidbuvayutsya yakis divni yavisha shos serednye mizh viverzhennyam vulkana i yadernoyu vijnoyu pislya chogo poshiryuyutsya chutki pro napad marsiyanciv Marsiyan nihto ne bachiv prote gorodyani strashno perelyakalisya ale vsi yihni strahi nosyat suto praktichnij harakter Apollon napriklad cikavitsya chi bude novij uryad vipuskati marki i skilki voni budut koshtuvati Cherez kilka dniv ogolosheno sho v ekonomici velicheznu rol bude grati shlunkovij sik yakij zobov yazani zdavati vsi dorosli gromadyani prichomu za sik budut platiti Apollonu vpershe v zhitti poshastilo v silu nayavnih u nogo hronichnih zahvoryuvan jogo shlunkovij sik vidnesenij do vishoyi kategoriyi i plata za nogo perevishuye sumu pensiyi Odnochasno zmusili fermeriv vivesti vsi posivi pshenici vikupivshi ves vrozhaj na koreni vzamin yakoyi zmusili saditi yakijs sinij hlib z yakogo mozhna gnati vidminnij samogon sinyuhivku yaka vplivaye na yakist shlunkovogo soku Narkotorgivlya ogoloshuyetsya poza zakonom miscevogo mafiozi b yut i zaareshtovuyut Vtim robitsya ce ne cherez nepriyazn marsiyan do samogo faktu narkotorgivli a tomu sho vzhivannya narkotikiv pogirshuye yakist shlunkovogo soku Protesti nechislennoyi inteligenciyi yaka spochatku stvorila zbrojni zagoni Oporu zalishayutsya volannyam u pusteli Haron yakij brav uchast u boyah proti marsiyan navit otrimuye vid nih avtomobil konfiskovanij u narkotorgovcya Nezabarom marsiyani ogoloshuyut pro rozpusk zbrojnih sil ta budivnictvo v misti kanalizaciyi Pro prisutnist marsiyan nagaduyut hiba povitryani korabli sho shiryayut u nichnij tishi Koli marsiyani nakazali viluchiti z usih aptek narkotiki Apollon i aptekar Ahilles buli tak zahopleni superechkoyu pro marki i vipivkoyu sho navit ne pomitili niyakih marsiyan Apofeozom povisti ye yiyi final Apollon pishe stattyu v gazetu pro spokij i vpevnenist Boris Natanovich Strugackij pisav Mi ne rozumili golovnogo isnuyut vse taki ponyattya META SENS PRIZNAChENNYa stosovno do vsogo lyudstva razom A takozh sumizhni z nimi ponyattya ChEST GIDNIST GORDIST znovu zh taki v najbilsh zagalnolyudskomu yaksho zavgodno navit kosmichnomu sensi Chi ne isnuyut Kozhna okrema lyudina ce zrozumilo mozhe prominyati pravo pervorodstva na sochevichnu yushku A lyudstvo v cilomu Mozhe chi ne mozhe A yaksho mozhe to chi dozvoleno ce abo navpaki ganebno i soromno I hto vse taki u nashij povisti pravij starij bitij ne duzhe rozumnij gimnazijnij vchitel astronomiyi chi jogo visokocholij zyat intelektual Druge nashestya marsiyan povist pitannya chi isnuye take ponyattya kosmichna gidnist lyudini chi nemaye v nashomu suspilstvi inshih zavdan okrim yak organizaciya spokoyu i dostatku nashih gromadyan Inshimi slovami hto pravij vchitel Apollon chi buntar Haron jogo zyat Sami avtori na vlasne pitannya vidpovidi ne znajshli Chitachi mabut tezh Voni prosto ne pomitili cogo pitannya virishivshi sho povistuha zvichajna antiradyanshina u viglyadi parodiyi na sovok Nu sho zh tak yiyi tezh mozhna traktuvati chomu b i ni Povist zadayetsya pitannyam chi gotove lyudstvo v cilomu yak i inshi tvarini zhiti v zooparku i zadovolnyatisya cim pominyavshi svoyu gordist i pragnennya do samorozvitku v obmin na vikonannya bilshoyi chastini yihnih potreb Marsiyani tut vistupayut u roli vishoyi civilizaciyi yaka yak raz proponuye lyudstvu take zhittya z usima materialnimi vigodami i vidnosnoyu svobodoyu prote yak i inshi odomashneni tvarini lyudi vistupayut teper tilki yak virobniki shlunkovogo soku dlya svoyih gospodariv PersonazhiApollon vidstavnij vchitel astronomiyi filatelist Artemida jogo dochka duzhe legkovazhna osoba odruzhena z Haronom Haron zyat Apollona redaktor miskoyi gazeti chlen ruhu Oporu Germiona vichno burkotliva ekonomka Apollona ru sekretar miskoyi meriyi zavodiyaka miscevoyi kompaniyi zolotoyi molodi Pid chas vtorgnennya perebuvav z Artemidoyu v lyubovnomu zv yazku za sho buv bitij Haronom Laomedont miskij mafiozo torgovec narkotikami zaareshtovanij Eakom ta jogo kolegami Ahilles miskij aptekar filatelist Persefona vlasnicya bordelyu Minotavr miskij zolotar alkogolik Pandarej miskij policiyant yakij vidriznyayetsya krajnoyu nenazherlivistyu i duristyu osnovne zanyattya lovlya vichno p yanogo Minotavra Yapet vlasnik korchmi Polifem vijskovij pensioner odnonogij Paral duzhe zhovchna lyudina Kalayid miskij veterinar zayika j tugodum Mirtil kolishnij fermer razom z bratom fermerom osvoyiv virobnictvo sinyuhivki samogonu z marsiyanskogo hliba Eak molodik na sluzhbi u marsianProdovzhennya napisani inshimi avtoramiDaniel Kluger povist Novi chasi 1998 ru povist Tretye nashestya marsiyan 2006 PrimitkiNeizvestnye Strugackie Ot Ponedelnika do Obitaemogo ostrova chernoviki rukopisi varianty Sost S Bondarenko Doneck Stalker 2006 S 225 Strugackij B N Kommentarii k projdennomu SPb Amfora 2003 S 163 ISBN 5 94278 403 5 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2019 Procitovano 12 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2019 Procitovano 12 zhovtnya 2019 PosilannyaPovist na sajti Laboratoriya fantastiki 12 zhovtnya 2019 u Wayback Machine