Дро́тинці — село в Виноградівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
село Дротинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Берегівський район |
Громада | Виноградівська громада |
Код КАТОТТГ | UA21020110060028909 |
Основні дані | |
Засноване | 1251 рік |
Населення | 2000 (2001р) |
Площа | 5,426 км² |
Густота населення | 0,37 осіб/км² |
Поштовий індекс | 90353 |
Телефонний код | +380 03143 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°06′18″ пн. ш. 22°59′13″ сх. д. / 48.10500° пн. ш. 22.98694° сх. д.Координати: 48°06′18″ пн. ш. 22°59′13″ сх. д. / 48.10500° пн. ш. 22.98694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 128 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 90353, с. Дротинці, вул. Тисівська, 56/а |
Карта | |
Дротинці | |
Дротинці | |
Мапа | |
Колишня назва — Сірма.
Історія
Назва Tiszaszirma вперше згадується близько 1291—1300. У цей час в грамотах з'явився син Іштвана Міклоша, сина сім'ї Сірмаї і він був керівником Угочанського повіту і лейтенантом Угочанського замку. Він заснував село Сірма.
Назва очевидно походить від слова Сірмії (Серафим), предків сім'ї Сірмаї, що поселилися тут ще в період прибуття угорців. Пояснити назву села Сірма досить важко. В угорській мові його значення невідоме, у турецькій мові SYRMA (сербській SRMA), болгарській (СЪРМА), албанській (SERME) — означає золоте або срібне прядиво. Якщо виходити з цієї версії, то можна порозуміти і українську назву Дротинці, бо золоте або срібне прядиво має форму струн, дротиків. Швидше за все, прізвище власників села походить від його назви, а не навпаки — Сірмої. Вони в 1399 році вели судові суперечки із Осодфолуївськими, а 1433 — з сім'ями Бекені, Чотовгазі, Четеварі за володіння Сірмою.
У 1717 році татари завдали значної шкоди селу. Взяли в полон 30 немешів (шляхтичів) та 51 кріпака. З них не повернулося додому 14 немешів та 13 кріпаків.
Церква Різдва пр. богородиці. 1910.
У 1775 р. село було філією Тросника і не мало церкви. До спорудження теперішньої мурованої церкви в селі була мала стара церква з дерева.
Церкву розібрали після спорудження мурованої, а місце купив бідний селянин, який ще довго зберігав престол старої церкви. Іконостас початку XX ст. має 41 ікону, мальовану олією на полотні. Картина «Різдво св. Марії» початку XX ст. належить, можливо, пензлю Ю. Віраґа.
З приходом радянської влади парох села Василь Микуляк був засуджений 1949 р. на 25 років каторги. Повернувся 1956 р.
Церква Різдва пр. богородиці. 1998.
Стара базиліка належить православним, а в 1998 р. недалеко від старої церкви завершено спорудження нового мурованого греко-католицького храму, розпочате 28 червня 1996 р. з ініціативи отця Тараса Ловски та його брата богослова Йосипа. Архітектор храму — Ярослав Плескач, будівельні роботи очолив досвідчений будівельник Михайло Химинець.
Під їх керівництвом вірники села безплатно відпрацювали понад 6 тисяч робочих днів.
Значну допомогу надали громади сусідніх сіл, а також українці з Америки та Канади. Єпископ Іван Семедій освятив храм 19 вересня 1999 р. на честь Різдва Пречистої Діви Марії.
В Дротинцях проживав відомий закарпатський казкар М. В. Гандера. Його казки ввійшли до збірки «Як чоловік відьму підкував, а кішку вчив працювати».
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1813 осіб, з яких 877 чоловіків та 936 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1960 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,85 % |
російська | 0,55 % |
угорська | 0,45 % |
білоруська | 0,10 % |
Відомі люди
- Білак Василь В'ячеславович (1993—2015) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Костюк Юрій Юрійович (1912—1998) — український диригент і педагог, доктор філософії.
- Терек Ольга Іштванівна — український учений у галузі фізіології рослин.
- Михайло Пап (1920 — 2016) — історик, фахівець із проблем радянсько-американських відносин, національних відносин у СРСР, колоніальної політики Російської імперії 19 — поч. 20 ст. Доктор міжнародного права та історії (1948), професор (1959).
Туристичні місця
- храм Різдва пр. богородиці. 1910.
- В Дротинцях проживав відомий закарпатський казкар М. В. Гандера. Його казки ввійшли до збірки «Як чоловік відьму підкував, а кішку вчив працювати».
- Берег річки Тиси, є відомим місцем серед місцевих жителів села.
- Будинок Культури (поблизу будинку є місце для відпочинку молоді) Позаду будинку культури є невелике волейбольне поле.
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dro tinci selo v Vinogradivskij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Drotinci Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Vinogradivska gromada Kod KATOTTG UA21020110060028909 Osnovni dani Zasnovane 1251 rik Naselennya 2000 2001r Plosha 5 426 km Gustota naselennya 0 37 osib km Poshtovij indeks 90353 Telefonnij kod 380 03143 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 06 18 pn sh 22 59 13 sh d 48 10500 pn sh 22 98694 sh d 48 10500 22 98694 Koordinati 48 06 18 pn sh 22 59 13 sh d 48 10500 pn sh 22 98694 sh d 48 10500 22 98694 Serednya visota nad rivnem morya 128 m Misceva vlada Adresa radi 90353 s Drotinci vul Tisivska 56 a Karta Drotinci Drotinci Mapa Kolishnya nazva Sirma IstoriyaNazva Tiszaszirma vpershe zgaduyetsya blizko 1291 1300 U cej chas v gramotah z yavivsya sin Ishtvana Miklosha sina sim yi Sirmayi i vin buv kerivnikom Ugochanskogo povitu i lejtenantom Ugochanskogo zamku Vin zasnuvav selo Sirma Nazva ochevidno pohodit vid slova Sirmiyi Serafim predkiv sim yi Sirmayi sho poselilisya tut she v period pributtya ugorciv Poyasniti nazvu sela Sirma dosit vazhko V ugorskij movi jogo znachennya nevidome u tureckij movi SYRMA serbskij SRMA bolgarskij SRMA albanskij SERME oznachaye zolote abo sribne pryadivo Yaksho vihoditi z ciyeyi versiyi to mozhna porozumiti i ukrayinsku nazvu Drotinci bo zolote abo sribne pryadivo maye formu strun drotikiv Shvidshe za vse prizvishe vlasnikiv sela pohodit vid jogo nazvi a ne navpaki Sirmoyi Voni v 1399 roci veli sudovi superechki iz Osodfoluyivskimi a 1433 z sim yami Bekeni Chotovgazi Chetevari za volodinnya Sirmoyu U 1717 roci tatari zavdali znachnoyi shkodi selu Vzyali v polon 30 nemeshiv shlyahtichiv ta 51 kripaka Z nih ne povernulosya dodomu 14 nemeshiv ta 13 kripakiv Cerkva Rizdva pr bogorodici 1910 U 1775 r selo bulo filiyeyu Trosnika i ne malo cerkvi Do sporudzhennya teperishnoyi murovanoyi cerkvi v seli bula mala stara cerkva z dereva Cerkvu rozibrali pislya sporudzhennya murovanoyi a misce kupiv bidnij selyanin yakij she dovgo zberigav prestol staroyi cerkvi Ikonostas pochatku XX st maye 41 ikonu malovanu oliyeyu na polotni Kartina Rizdvo sv Mariyi pochatku XX st nalezhit mozhlivo penzlyu Yu Viraga Z prihodom radyanskoyi vladi paroh sela Vasil Mikulyak buv zasudzhenij 1949 r na 25 rokiv katorgi Povernuvsya 1956 r Cerkva Rizdva pr bogorodici 1998 Stara bazilika nalezhit pravoslavnim a v 1998 r nedaleko vid staroyi cerkvi zaversheno sporudzhennya novogo murovanogo greko katolickogo hramu rozpochate 28 chervnya 1996 r z iniciativi otcya Tarasa Lovski ta jogo brata bogoslova Josipa Arhitektor hramu Yaroslav Pleskach budivelni roboti ocholiv dosvidchenij budivelnik Mihajlo Himinec Pid yih kerivnictvom virniki sela bezplatno vidpracyuvali ponad 6 tisyach robochih dniv Znachnu dopomogu nadali gromadi susidnih sil a takozh ukrayinci z Ameriki ta Kanadi Yepiskop Ivan Semedij osvyativ hram 19 veresnya 1999 r na chest Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi V Drotincyah prozhivav vidomij zakarpatskij kazkar M V Gandera Jogo kazki vvijshli do zbirki Yak cholovik vidmu pidkuvav a kishku vchiv pracyuvati NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1813 osib z yakih 877 cholovikiv ta 936 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1960 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 85 rosijska 0 55 ugorska 0 45 biloruska 0 10 Vidomi lyudiBilak Vasil V yacheslavovich 1993 2015 starshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kostyuk Yurij Yurijovich 1912 1998 ukrayinskij dirigent i pedagog doktor filosofiyi Terek Olga Ishtvanivna ukrayinskij uchenij u galuzi fiziologiyi roslin Mihajlo Pap 1920 2016 istorik fahivec iz problem radyansko amerikanskih vidnosin nacionalnih vidnosin u SRSR kolonialnoyi politiki Rosijskoyi imperiyi 19 poch 20 st Doktor mizhnarodnogo prava ta istoriyi 1948 profesor 1959 Turistichni miscya hram Rizdva pr bogorodici 1910 V Drotincyah prozhivav vidomij zakarpatskij kazkar M V Gandera Jogo kazki vvijshli do zbirki Yak cholovik vidmu pidkuvav a kishku vchiv pracyuvati Bereg richki Tisi ye vidomim miscem sered miscevih zhiteliv sela Budinok Kulturi poblizu budinku ye misce dlya vidpochinku molodi Pozadu budinku kulturi ye nevelike volejbolne pole Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi