Віта́лій Анто́нович Дроб'я́зко (15 січня 1896, Київ — після 1936) — український військовий і громадський діяч, помічник командира інструкторської отаманської сотні Київського козачого коша, ад'ютант начальника Київської губерніальної комендатури, ад'ютант командира 8-ї Запорозької дивізії, ад'ютант командира 16-го легко-гарматного куреня 6-ї Січової дивізії; сотник Армії УНР. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Віталій Антонович Дроб'язко | ||||
---|---|---|---|---|
Сотник | ||||
Загальна інформація | ||||
Народження | 15 січня 1896 Київ, Російська імперія | |||
Смерть | не раніше 1936 | |||
Національність | українець | |||
Військова служба | ||||
Роки служби | 1918—1920 | |||
Приналежність | УНР | |||
Вид ЗС | Армія УНР | |||
Формування | Запорозький корпус | |||
Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна | |||
Нагороди та відзнаки | ||||
Ця стаття може містити . (листопад 2018) |
Біографія
Імовірно, народився в сім'ї секретаря Київської судової палати Антона Лаврентійовича Дроб'язка та Марії Єгорівни (до шлюбу Лібова).
1900 року переїхав із батьками до Житомира, потім — до Острога (1904).
Закінчив Острозьку гімназію (1906—1914), до мобілізації в 1916 році навчався на правничому факультеті Київського університету св. Володимира.
Приділений до 2-го навчально-підготовчого батальйону в Царицині.
Закінчив 4-ту Київську (студентську) школу прапорщиків молодшим портупей-юнкером (1916).
Будучи вже прапорщиком, залишився в школі на посаді помічника курсового офіцера.
Наприкінці лютого 1917 року призначений до 80-го пішого запасного полку і за власним бажанням відправлений на фронт.
За хоробрість нагороджений орденами Св. Станіслава III ст. з мечами і бантом і Св. Анни IV ст. та підвищений до підпоручника.
Брав участь у формуванні Окремого українського куреня.
На фронт приділений до 104-ї артилерійської бригади 4-го батальйону.
Після іспитів переведений до польової легкої артилерії.
20 жовтня 1917 року, прибувши в розпорядження Генерального секретаріату військових справ, призначений до Сердюцької гарматної бригади.
Брав участь у боях із більшовиками на Чернігівщині (1 січня — 8 січня 1918 року).
Від 12 квітня до 14 листопада 1918 року перебував у запасі. У цей час відновив навчання в університеті (7-й семестр).
Під час наступу більшовиків на Київ приєднався до .
Після переходу через Румунію став ад'ютантом командира 8-ї Запорозької дивізії, з якою брав участь у наступі на Київ і боях з денікінцями.
Занедужавши на тиф, потрапив у польський полон (листопад 1919 року).
У 1920 році приєднався до 6-ї Січової дивізії.
Після переходу Збруча інтернований у таборі Каліша.
Закінчив тримісячний курс гарматно-старшинського вишколу.
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Примітки
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
Джерела
- Самутин П. Командний склад УІ-Ї Січової стрілецької дивізії [ 4 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Документи до історії УД УНА // Вісті комбатанта (Торонто — Нью-Йорк). — 1973. — Ч. 3.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 1025. — Арк. 10—10 зв.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vita lij Anto novich Drob ya zko 15 sichnya 1896 Kiyiv pislya 1936 ukrayinskij vijskovij i gromadskij diyach pomichnik komandira instruktorskoyi otamanskoyi sotni Kiyivskogo kozachogo kosha ad yutant nachalnika Kiyivskoyi gubernialnoyi komendaturi ad yutant komandira 8 yi Zaporozkoyi diviziyi ad yutant komandira 16 go legko garmatnogo kurenya 6 yi Sichovoyi diviziyi sotnik Armiyi UNR Nagorodzhenij Hrestom Simona Petlyuri Vitalij Antonovich Drob yazko SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya15 sichnya 1896 1896 01 15 Kiyiv Rosijska imperiyaSmertne ranishe 1936NacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1920Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRFormuvannyaZaporozkij korpusVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaNagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Cya stattya mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte yiyi perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni listopad 2018 BiografiyaImovirno narodivsya v sim yi sekretarya Kiyivskoyi sudovoyi palati Antona Lavrentijovicha Drob yazka ta Mariyi Yegorivni do shlyubu Libova 1900 roku pereyihav iz batkami do Zhitomira potim do Ostroga 1904 Zakinchiv Ostrozku gimnaziyu 1906 1914 do mobilizaciyi v 1916 roci navchavsya na pravnichomu fakulteti Kiyivskogo universitetu sv Volodimira Pridilenij do 2 go navchalno pidgotovchogo bataljonu v Caricini Zakinchiv 4 tu Kiyivsku studentsku shkolu praporshikiv molodshim portupej yunkerom 1916 Buduchi vzhe praporshikom zalishivsya v shkoli na posadi pomichnika kursovogo oficera Naprikinci lyutogo 1917 roku priznachenij do 80 go pishogo zapasnogo polku i za vlasnim bazhannyam vidpravlenij na front Za horobrist nagorodzhenij ordenami Sv Stanislava III st z mechami i bantom i Sv Anni IV st ta pidvishenij do pidporuchnika Brav uchast u formuvanni Okremogo ukrayinskogo kurenya Na front pridilenij do 104 yi artilerijskoyi brigadi 4 go bataljonu Pislya ispitiv perevedenij do polovoyi legkoyi artileriyi 20 zhovtnya 1917 roku pribuvshi v rozporyadzhennya Generalnogo sekretariatu vijskovih sprav priznachenij do Serdyuckoyi garmatnoyi brigadi Brav uchast u boyah iz bilshovikami na Chernigivshini 1 sichnya 8 sichnya 1918 roku Vid 12 kvitnya do 14 listopada 1918 roku perebuvav u zapasi U cej chas vidnoviv navchannya v universiteti 7 j semestr Pid chas nastupu bilshovikiv na Kiyiv priyednavsya do Pislya perehodu cherez Rumuniyu stav ad yutantom komandira 8 yi Zaporozkoyi diviziyi z yakoyu brav uchast u nastupi na Kiyiv i boyah z denikincyami Zaneduzhavshi na tif potrapiv u polskij polon listopad 1919 roku U 1920 roci priyednavsya do 6 yi Sichovoyi diviziyi Pislya perehodu Zbrucha internovanij u tabori Kalisha Zakinchiv trimisyachnij kurs garmatno starshinskogo vishkolu Nagorodzhenij Hrestom Simona Petlyuri PrimitkiTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 DzherelaSamutin P Komandnij sklad UI Yi Sichovoyi strileckoyi diviziyi 4 listopada 2018 u Wayback Machine Dokumenti do istoriyi UD UNA Visti kombatanta Toronto Nyu Jork 1973 Ch 3 CDAVO Ukrayini F 3795 Op 1 Spr 1025 Ark 10 10 zv Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3