Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ukrcenter Примітки Драгослав Михаїловичсерб Драгослав МихајловићНародився17 листопада 1930 1930 11 17 с УкраїнаПомер12 б

Драгослав Михаїлович

Драгослав Михаїлович

Драгослав Михаїлович
серб. Драгослав Михајловић
image
Народився17 листопада 1930(1930-11-17)
с. , , Україна
Помер12 березня 2023(2023-03-12) (92 роки)
ПідданствоСербія
Національністьсерб
Діяльністьписьменник, громадський діяч
Alma materБелградський університет
Мова творівсербська
Роки активності1950—по цей час
Напрямокпостмодернізм
Жанрдрама
Magnum opus«Коли цвіли гарбузи»
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв і Q12756446?
Конфесіяправослав'я
Дітиd і d
Нагороди
image Драгослав Михаїлович у Вікісховищі

Драгослав Михаїлович (серб. Драгослав Михајловић; 17 листопада 1930, Чупрія, , Сербія — 12 березня 2023, Белград) — політв'язень, дисидент, сербський письменник, сценарист, драматург, лауреат численних літературних премій, член Сербської академії наук і мистецтв. Його оповідання перекладені багатьма мовами світу і ввійшли до двадцяти чотирьох антологій і збірок у Сербії та за кордоном.

Біографічні відомості

Драгослав Михаїлович народився 1930 року в місті Чупрія. Любов до творчості у Драгослава виникла в початковій школі. У віці восьми років він прочитав книгу Хью Лофтінга «Тварини доктора Дулітла», яка вийшла в популярному видавництві для дітей та юнацтва «Золота книга». Вже тоді він вирішив стати письменником.

Коли Михаїловичу виповнилося двадцять років, він написав оповідання під назвою «Миша». Пізніше він відіслав його до редакції «Літопису Матиці сербської». Однак близько шести місяців він не отримував відповіді, допоки особисто не звернувся до відомого тоді літературного критика, одного з членів редколегії Літописа, Борислава Міхіза. Через декілька днів він отримав від нього відповідь, що його твір буде опублікован. У 1959-му році повідання «Миша» з'явилося в літературному Літописі, але тільки під назвою «Гість».

Після закінчення Другої світової війни вступив до Белградського університету на факультет філософії. Через декілька рокі був заарештований «з політичних причин», та з 1950-го по 1952-й рік відбував покарання у в'язницях Чупрія, Крагуєваця, Белграда. Закінчив університет в 1957-му році, але не зміг знайти постійну роботу і часто міняв місце роботи. За роки діяльності написав чимало оповідань, повістей та романів. Його твори перекладені англійською, японською, польською, російською, українською, чеською та іншими мовами світу.

У 2008-му році Драгослав Михаїлович відвідав Україну, зокрема Київ, де в книгарні «Є» відбулася презентація його роману «Коли цвіли гарбузи».

Одружений. Має сина Міленка — художника і карикатуриста, та дочку Міліцу — акторку. Нині живе і працює в Белграді.

Помер 12 березня 2023 року.

Вибрані твори

  • збірка оповідань «Фреде, на добраніч» (1967);
  • збірка оповідань «Схопи зірку, що падає» (1983);
  • збірка оповідань «Полювання на блощиць» (1993);
  • збірка оповідань «Безплідна осінь» (2000);
  • прозовий цикл «Вінок Петрії» (1975);
  • роман «Коли цвіли гарбузи» (1968);
  • роман «Люди в чоботях» (1983);
  • роман «Горить Морава» (1994);
  • роман «Злочинці» (1997);
  • роман «Третя весна» (2002);
  • збірка драм «Втаємничення у роботу» (1983);
  • сценарій «В'єтнамці» (1990);
  • документально-публіцистична книга «Голий острів».

Екранізації

  • Ліліка (1970);
  • Мандрівник (1973);
  • Туди і назад (1978);
  • Живопис і транспорт кузова «Застава» (1978);
  • Вінок Петрії (1980);
  • Фреде, на добраніч (1981)
  • Введення в роботу (2007);
  • Чизмаши (2015).

Нагороди

  • Премія «Жовтня» (1967);
  • Премія імені Іво Андрича (1976);
  • Премія «Золота арена» (1978);
  • Премія журналу НІН (1983);
  • Премія імені Борисава Станкович (1994);
  • Премія фонда Вука (1994);

Примітки

  1. . BNF. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 22 березня 2017. (серб.)
  2. . САНУ. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 березня 2017. (серб.)
  3. . Радио телевизија Републике Српске. 12. 8. 2011. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 22 березня 2017..(серб.)
  4. . VIAF. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
  5. Айдачич, Деян (14 березня 2009). . Літакцент. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 22 березня 2017.
  6. ЛОШ, Татјана (27 квітня 2013). . Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 22 березня 2017. (серб.)
  7. https://www.danas.rs/vesti/drustvo/preminuo-akademik-dragoslav-mihailovic-dobitnik-mnogih-knjizevnih-nagrada-i-priznanja/

Література

  • His Čizmaši, 1983- : v. 1, t.p. (Dragoslav Mihailović) (серб.)
  • Gori Morava, 1994: t.p. (Dragoslav Mihailović) p. 185 (Dragoslav Mihailović (Mihajlović), b. 1930 in Ćuprija) (серб.)

Джерела

  • Драгослав Михаиловић, интервју («Политика», 4. мај 2010) [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.] (серб.)
  • «Златни сунцокрет» Драгославу Михаиловићу («Политика», 31. јануар 2011) [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.] (серб.)
  • Полицијски досијео су очерупани — интервју («Политика», 17. јул 2011) [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (серб.)
  • Радио-телевизија Републике Српске: Драгослав Михаиловић о петокњижју «Голи оток», 10. 6. 2012. [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.] (серб.)
  • Југословенство ће Србе одвести у пропаст («Политика», 1. јун 2014) [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.] (серб.)
  • Венац Драгослава Михаиловића («Вечерње новости», фељтон, децембар 2016)[недоступне посилання] (серб.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrcenter Primitki Dragoslav Mihayilovichserb Dragoslav MihaјloviћNarodivsya17 listopada 1930 1930 11 17 s UkrayinaPomer12 bereznya 2023 2023 03 12 92 roki PiddanstvoSerbiyaNacionalnistserbDiyalnistpismennik gromadskij diyachAlma materBelgradskij universitetMova tvorivserbskaRoki aktivnosti1950 po cej chasNapryamokpostmodernizmZhanrdramaMagnum opus Koli cvili garbuzi ChlenstvoSerbska akademiya nauk i mistectv i Q12756446 Konfesiyapravoslav yaDitid i dNagorodiPremiya zhurnalu NIN 1983 d 1975 d 1998 Dragoslav Mihayilovich u Vikishovishi Dragoslav Mihayilovich serb Dragoslav Mihaјloviћ 17 listopada 1930 Chupriya Serbiya 12 bereznya 2023 Belgrad politv yazen disident serbskij pismennik scenarist dramaturg laureat chislennih literaturnih premij chlen Serbskoyi akademiyi nauk i mistectv Jogo opovidannya perekladeni bagatma movami svitu i vvijshli do dvadcyati chotiroh antologij i zbirok u Serbiyi ta za kordonom Biografichni vidomostiDragoslav Mihayilovich narodivsya 1930 roku v misti Chupriya Lyubov do tvorchosti u Dragoslava vinikla v pochatkovij shkoli U vici vosmi rokiv vin prochitav knigu Hyu Loftinga Tvarini doktora Dulitla yaka vijshla v populyarnomu vidavnictvi dlya ditej ta yunactva Zolota kniga Vzhe todi vin virishiv stati pismennikom Koli Mihayilovichu vipovnilosya dvadcyat rokiv vin napisav opovidannya pid nazvoyu Misha Piznishe vin vidislav jogo do redakciyi Litopisu Matici serbskoyi Odnak blizko shesti misyaciv vin ne otrimuvav vidpovidi dopoki osobisto ne zvernuvsya do vidomogo todi literaturnogo kritika odnogo z chleniv redkolegiyi Litopisa Borislava Mihiza Cherez dekilka dniv vin otrimav vid nogo vidpovid sho jogo tvir bude opublikovan U 1959 mu roci povidannya Misha z yavilosya v literaturnomu Litopisi ale tilki pid nazvoyu Gist Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni vstupiv do Belgradskogo universitetu na fakultet filosofiyi Cherez dekilka roki buv zaareshtovanij z politichnih prichin ta z 1950 go po 1952 j rik vidbuvav pokarannya u v yaznicyah Chupriya Kraguyevacya Belgrada Zakinchiv universitet v 1957 mu roci ale ne zmig znajti postijnu robotu i chasto minyav misce roboti Za roki diyalnosti napisav chimalo opovidan povistej ta romaniv Jogo tvori perekladeni anglijskoyu yaponskoyu polskoyu rosijskoyu ukrayinskoyu cheskoyu ta inshimi movami svitu U 2008 mu roci Dragoslav Mihayilovich vidvidav Ukrayinu zokrema Kiyiv de v knigarni Ye vidbulasya prezentaciya jogo romanu Koli cvili garbuzi Odruzhenij Maye sina Milenka hudozhnika i karikaturista ta dochku Milicu aktorku Nini zhive i pracyuye v Belgradi Pomer 12 bereznya 2023 roku Vibrani tvori zbirka opovidan Frede na dobranich 1967 zbirka opovidan Shopi zirku sho padaye 1983 zbirka opovidan Polyuvannya na bloshic 1993 zbirka opovidan Bezplidna osin 2000 prozovij cikl Vinok Petriyi 1975 roman Koli cvili garbuzi 1968 roman Lyudi v chobotyah 1983 roman Gorit Morava 1994 roman Zlochinci 1997 roman Tretya vesna 2002 zbirka dram Vtayemnichennya u robotu 1983 scenarij V yetnamci 1990 dokumentalno publicistichna kniga Golij ostriv Ekranizaciyi Lilika 1970 Mandrivnik 1973 Tudi i nazad 1978 Zhivopis i transport kuzova Zastava 1978 Vinok Petriyi 1980 Frede na dobranich 1981 Vvedennya v robotu 2007 Chizmashi 2015 Nagorodi Premiya Zhovtnya 1967 Premiya imeni Ivo Andricha 1976 Premiya Zolota arena 1978 Premiya zhurnalu NIN 1983 Premiya imeni Borisava Stankovich 1994 Premiya fonda Vuka 1994 Primitki BNF Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 22 bereznya 2017 serb SANU Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 22 bereznya 2017 serb Radio televiziјa Republike Srpske 12 8 2011 Arhiv originalu za 24 veresnya 2016 Procitovano 22 bereznya 2017 serb VIAF Arhiv originalu za 23 bereznya 2017 Procitovano 22 bereznya 2017 Ajdachich Deyan 14 bereznya 2009 Litakcent Arhiv originalu za 23 bereznya 2017 Procitovano 22 bereznya 2017 LOSh Tatјana 27 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2017 Procitovano 22 bereznya 2017 serb https www danas rs vesti drustvo preminuo akademik dragoslav mihailovic dobitnik mnogih knjizevnih nagrada i priznanja LiteraturaHis Cizmasi 1983 v 1 t p Dragoslav Mihailovic serb Gori Morava 1994 t p Dragoslav Mihailovic p 185 Dragoslav Mihailovic Mihajlovic b 1930 in Cuprija serb DzherelaDragoslav Mihailoviћ intervјu Politika 4 maј 2010 23 bereznya 2017 u Wayback Machine serb Zlatni suncokret Dragoslavu Mihailoviћu Politika 31 јanuar 2011 23 bereznya 2017 u Wayback Machine serb Policiјski dosiјeo su ocherupani intervјu Politika 17 јul 2011 6 zhovtnya 2016 u Wayback Machine serb Radio televiziјa Republike Srpske Dragoslav Mihailoviћ o petokњizhјu Goli otok 10 6 2012 23 bereznya 2017 u Wayback Machine serb Јugoslovenstvo ћe Srbe odvesti u propast Politika 1 јun 2014 23 bereznya 2017 u Wayback Machine serb Venac Dragoslava Mihailoviћa Vecherњe novosti feљton decembar 2016 nedostupne posilannya serb

Дата публікації:
Топ