Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Дорофеєв Захар Федорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Дорофеень Закарь | ||||
 Дорофеєв Захар Федорович | ||||
| Народився | 24 березня 1890 Салазгор | |||
| Помер | 18 липня 1952 (62 роки) Москва | |||
| Країна |  СРСР РРФСР Російська імперія | |||
| Національність | мокша | |||
| Діяльність | етнограф перекладач | |||
| | ||||
Заха́р Фе́дорович Дорофе́єв (мокш.: Дорофеень Закарь; 24 березня 1890, Салазгор — 18 липня 1952, Москва) — мокшанський державний діяч, засновник масової національної освіти мокшанською мовою, просвітитель. Також поет, перекладач, менеджер модерної мокшанської літератури, дослідник фольклору, історик, етнограф. Фанатичний діяч комуністичного руху. Деконструктор імперського православ'я на територіях Мокшанії.
Автор букваря «Валда ян» (Світлий шлях) та семи підручників для національних мокшанських шкіл.
Біографія
Народився 1890 у селі Салазгор Тамбовської губернії (нині Торбеєвського район Республіки Мордовія) у багатодітній мокшанській родині.
Восени 1905 після відмінної здачі вступних іспитів зарахований на підготовче відділення Казанської вчительської семінарії. Здібного юнака помітив відомий ерзянський просвітитель Макар Євсев'єв. Він залучав його до вивчення мокшанського фольклору, підтримував його перші віршовані досвіди. 1906, коли його мали виключити з семінарії за участь в антиімперських акціях, Дорофєєву знову домоміг Євсев'єв.
Після закінчення в 1909 Казанської вчительської семінарії працює шкільним учителем у Темниковському повіті. 1912 виходить збірка російських віршів Дорофеєва «Пісні й думи народного вчителя», у яких вміщено кілька перекладів мокшанських народних пісень.
У роки Першої світової війни — на фронті, важко поранений.
На ниві мокшанського відродження
У травні 1918 він уже активний член ленінських угруповань більшовиків, його призначають завідувачем Темніковського управління освіти. Хвацько впроваджує у царині освіти лівацькі експерименти. Водночас використав момент для стрімкої мокшанізації початкової освіти, відкриття національних шкіл.
Вів виняткову за своїми масштабами агітаційну роботу: виступав на мітингах, читав лекції вчителям, вів антирелігійну пропаганду, був ініціатором організації повітової партшколи, перетвореної пізніше в Темниковський комуністичний університет. Експерименти Дорофээва ставали зразком для цілої Пензенської губернії — тут була справжня культурна революція. 1923 призначається завідувачем Пензенським губернським відділом політосвіти. На цій посаді знову працює заради мокшанізації шкіл, а в Пензенському педагогічному технікумі створив ерзяно-мокшанське відділення.
У жовтні 1923 Дорофєєв працює вже у Москві, спочатку інспектором Ради національних меншин Наркомпроса РРФСР, потім в Наркомнаці, у Мордовській секції при ЦК РКП (б), в мордовському відділі Центрального видавництва народів СССР. Фактично, він стає ґарантом створення мокшанської національної освіти у всіх губерніях, де проживали мокшани. Успішно долав опір російських шовіністів, організовуючи губернські конференції працівників мокшанської та ерзянської освіти у Пензі, Саратові, Самарі, Алатирі. Особисто виїжджає на місця, вимагає дотримання курсу на мокшанізацію освіти.
У вересні 1924 Дорофєєву вдається скликати з'їзд мокшанських та ерзянських освітян у Москві. У його роботі взяли участь представники Нижегородської, Пензенської, Самарської, Саратовської, Ульяновської губерній, Башкирської і Татарської республік. У президії з'їзду були світила мокшанського та ерзянського відродження — Євсев'єв, Скобелєв, Совєткін. Перед мокшанськими освітянами виступив міністр освіти СССР А. Луначарський .
На з'їзді Дорофєєв отримав карт-бланш від Москви на повну мокшанізацію початкової освіти та початок націоналізації спеціальної — ухвалено відкривати мокшано-ерзянські педтехнікуми, збільшення накладів підручників і книг мокшанською та ерзянською мовою.
Московський з'їзд дав старт систематичним курсам перепідготовки вчителів національних мокшанських шкіл, що значно підвищило їх кваліфікацію та конкурентність мокшанської освіти. Вибухово росла мережа шкіл з мокшанською мовою навчання. Водночас Дорофєєв добився збільшення спеціальних лімітів на позаконкурсний прийом мокшан та ерзян у всі технікуми та вищі навчальні заклади РСФСР — як нації, потерпілої від . Збільшилася кількість навчальної та художньої літератури мокшанською та ерзянською мовою. З кінця 1924 року починає роботу Мокшано-Ерзянська Мовна комісія, до якої увійшли провідні мовознавці Дорофеєнь Закарь, Ґлуховонь Петяй, Рябовонь Толь.
Фактично, Московський з'їзд мокшанських та ерзянських освітян 1924, інспірований Дорофєєвим, створив ґрунт для державної емансипації Мордовської національної області до статусу Автономної Республіки (хоч інтегрувати мокшанські та ерзянські території в один суб'єкт не вийшло), а саму мокшанську справу підняв на загальноєвропейський рівень. Дарма, що комуністичний зміст освіти незабаром став непереборним гальмом для подальшого розвитку мокшанської нації. Та й сам Дорофєєв 1925 злякався масштабів національного відродження і протестував проти виключення російської мови з курсу в мокшанських школах, опирався викладанню російської як іноземної:
…Деякі з наших авторитетних товаришів ... вказують, що російська мова повинна проходити як іноземна мова ... Я чомусь думаю , що російській мові мордвтнятко навчиться швидше, ніж німецької, бо мало не з самих пелюшок він чув російські фрази в мордовської родині. ... Усюди й скрізь ми стикаємося з російським населенням. Ось це і повинно бути покладено в основу навчання російській мові. Я вважаю, що російська мова обов'язково повинна викладатися в мордовської школі і не просто як мова, а як мова саме революції, як мова революційного народу
Практична освітня діяльність
У період з 1925 по 1932 Дорофоєєв створив 15 підручників і навчальних посібників мокшанською мовою. Серед перших — буквар «Валда ян» («Світлий шлях») і " Мокшень валці " (« Мокшанський буквар» для дорослих) — усі 1925.
У наступні роки створив книги для читання «Од веле» («Нове село», 1926–1928), «Піже пакся» («Зелене поле», 1927), "СССР-сь " («СССР», 1929), буквар мокшанською мовою «Якстере теште» («Червона зірка», 1930) та інші.
Після 1932 совєцька влада фактично вилучила з ужитку ці книжки та підручники, а сам автор припинив педагогічну та політичну діяльність.
Літературна діяльність
Аж до початку 1920-х років Дорофеєв писав російською мовою. 1925 виданий перший збірник віршів поета мокшанською мовою — «Свої пісні».
Він автор перекладів мокшанською мовою лірики М. Ю. Лермонтова, А. В. Кольцова, Н. А. Некрасова, Ф. І. Тютчева. З його допомогою були відкриті національні школи у Мордовії, створені навчальні посібники для мордовських учнів. Після Другої світової війни фактично згорнув творчу діяльність, емігрувавши до Москви.
Твори
- «Песни и думы народного учителя/Ломаттнень тонафтыеть моронза-арьсеманза». Москва, 1912
- «Эсь моронеке», 1925
- «Валда ян» мокшень букварь, 1925
- «Пиже пакся» морафтома кинига, 1928
- «Эрямопингонь тонафтома китап», 1929
- «Пацяяф мяльхть.» Саранськ, 1990
Низку російськомовних віршів Доровєєва переклав мокшанською мовою Н. Тюрькін 2012 року.
Джерела
- Алешкин А. В. Дорофеев Захар Федорович // Мордовия: Энцикл.: В 2 т. — Т.1. — Саранск, 2003. — С.294.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dorofyeyev Primitki Dorofeyev Zahar FedorovichDorofeen ZakarDorofeyev Zahar FedorovichNarodivsya24 bereznya 1890 1890 03 24 SalazgorPomer18 lipnya 1952 1952 07 18 62 roki MoskvaKrayina SRSR RRFSR Rosijska imperiyaNacionalnistmokshaDiyalnistetnograf perekladach Zaha r Fe dorovich Dorofe yev moksh Dorofeen Zakar 24 bereznya 1890 18900324 Salazgor 18 lipnya 1952 Moskva mokshanskij derzhavnij diyach zasnovnik masovoyi nacionalnoyi osviti mokshanskoyu movoyu prosvititel Takozh poet perekladach menedzher modernoyi mokshanskoyi literaturi doslidnik folkloru istorik etnograf Fanatichnij diyach komunistichnogo ruhu Dekonstruktor imperskogo pravoslav ya na teritoriyah Mokshaniyi Avtor bukvarya Valda yan Svitlij shlyah ta semi pidruchnikiv dlya nacionalnih mokshanskih shkil BiografiyaNarodivsya 1890 u seli Salazgor Tambovskoyi guberniyi nini Torbeyevskogo rajon Respubliki Mordoviya u bagatoditnij mokshanskij rodini Voseni 1905 pislya vidminnoyi zdachi vstupnih ispitiv zarahovanij na pidgotovche viddilennya Kazanskoyi vchitelskoyi seminariyi Zdibnogo yunaka pomitiv vidomij erzyanskij prosvititel Makar Yevsev yev Vin zaluchav jogo do vivchennya mokshanskogo folkloru pidtrimuvav jogo pershi virshovani dosvidi 1906 koli jogo mali viklyuchiti z seminariyi za uchast v antiimperskih akciyah Dorofyeyevu znovu domomig Yevsev yev Pislya zakinchennya v 1909 Kazanskoyi vchitelskoyi seminariyi pracyuye shkilnim uchitelem u Temnikovskomu poviti 1912 vihodit zbirka rosijskih virshiv Dorofeyeva Pisni j dumi narodnogo vchitelya u yakih vmisheno kilka perekladiv mokshanskih narodnih pisen U roki Pershoyi svitovoyi vijni na fronti vazhko poranenij Na nivi mokshanskogo vidrodzhennya U travni 1918 vin uzhe aktivnij chlen leninskih ugrupovan bilshovikiv jogo priznachayut zaviduvachem Temnikovskogo upravlinnya osviti Hvacko vprovadzhuye u carini osviti livacki eksperimenti Vodnochas vikoristav moment dlya strimkoyi mokshanizaciyi pochatkovoyi osviti vidkrittya nacionalnih shkil Viv vinyatkovu za svoyimi masshtabami agitacijnu robotu vistupav na mitingah chitav lekciyi vchitelyam viv antireligijnu propagandu buv iniciatorom organizaciyi povitovoyi partshkoli peretvorenoyi piznishe v Temnikovskij komunistichnij universitet Eksperimenti Dorofeeva stavali zrazkom dlya ciloyi Penzenskoyi guberniyi tut bula spravzhnya kulturna revolyuciya 1923 priznachayetsya zaviduvachem Penzenskim gubernskim viddilom politosviti Na cij posadi znovu pracyuye zaradi mokshanizaciyi shkil a v Penzenskomu pedagogichnomu tehnikumi stvoriv erzyano mokshanske viddilennya U zhovtni 1923 Dorofyeyev pracyuye vzhe u Moskvi spochatku inspektorom Radi nacionalnih menshin Narkomprosa RRFSR potim v Narkomnaci u Mordovskij sekciyi pri CK RKP b v mordovskomu viddili Centralnogo vidavnictva narodiv SSSR Faktichno vin staye garantom stvorennya mokshanskoyi nacionalnoyi osviti u vsih guberniyah de prozhivali mokshani Uspishno dolav opir rosijskih shovinistiv organizovuyuchi gubernski konferenciyi pracivnikiv mokshanskoyi ta erzyanskoyi osviti u Penzi Saratovi Samari Alatiri Osobisto viyizhdzhaye na miscya vimagaye dotrimannya kursu na mokshanizaciyu osviti U veresni 1924 Dorofyeyevu vdayetsya sklikati z yizd mokshanskih ta erzyanskih osvityan u Moskvi U jogo roboti vzyali uchast predstavniki Nizhegorodskoyi Penzenskoyi Samarskoyi Saratovskoyi Ulyanovskoyi gubernij Bashkirskoyi i Tatarskoyi respublik U prezidiyi z yizdu buli svitila mokshanskogo ta erzyanskogo vidrodzhennya Yevsev yev Skobelyev Sovyetkin Pered mokshanskimi osvityanami vistupiv ministr osviti SSSR A Lunacharskij Na z yizdi Dorofyeyev otrimav kart blansh vid Moskvi na povnu mokshanizaciyu pochatkovoyi osviti ta pochatok nacionalizaciyi specialnoyi uhvaleno vidkrivati mokshano erzyanski pedtehnikumi zbilshennya nakladiv pidruchnikiv i knig mokshanskoyu ta erzyanskoyu movoyu Moskovskij z yizd dav start sistematichnim kursam perepidgotovki vchiteliv nacionalnih mokshanskih shkil sho znachno pidvishilo yih kvalifikaciyu ta konkurentnist mokshanskoyi osviti Vibuhovo rosla merezha shkil z mokshanskoyu movoyu navchannya Vodnochas Dorofyeyev dobivsya zbilshennya specialnih limitiv na pozakonkursnij prijom mokshan ta erzyan u vsi tehnikumi ta vishi navchalni zakladi RSFSR yak naciyi poterpiloyi vid Zbilshilasya kilkist navchalnoyi ta hudozhnoyi literaturi mokshanskoyu ta erzyanskoyu movoyu Z kincya 1924 roku pochinaye robotu Mokshano Erzyanska Movna komisiya do yakoyi uvijshli providni movoznavci Dorofeyen Zakar Gluhovon Petyaj Ryabovon Tol Faktichno Moskovskij z yizd mokshanskih ta erzyanskih osvityan 1924 inspirovanij Dorofyeyevim stvoriv grunt dlya derzhavnoyi emansipaciyi Mordovskoyi nacionalnoyi oblasti do statusu Avtonomnoyi Respubliki hoch integruvati mokshanski ta erzyanski teritoriyi v odin sub yekt ne vijshlo a samu mokshansku spravu pidnyav na zagalnoyevropejskij riven Darma sho komunistichnij zmist osviti nezabarom stav neperebornim galmom dlya podalshogo rozvitku mokshanskoyi naciyi Ta j sam Dorofyeyev 1925 zlyakavsya masshtabiv nacionalnogo vidrodzhennya i protestuvav proti viklyuchennya rosijskoyi movi z kursu v mokshanskih shkolah opiravsya vikladannyu rosijskoyi yak inozemnoyi Deyaki z nashih avtoritetnih tovarishiv vkazuyut sho rosijska mova povinna prohoditi yak inozemna mova Ya chomus dumayu sho rosijskij movi mordvtnyatko navchitsya shvidshe nizh nimeckoyi bo malo ne z samih pelyushok vin chuv rosijski frazi v mordovskoyi rodini Usyudi j skriz mi stikayemosya z rosijskim naselennyam Os ce i povinno buti pokladeno v osnovu navchannya rosijskij movi Ya vvazhayu sho rosijska mova obov yazkovo povinna vikladatisya v mordovskoyi shkoli i ne prosto yak mova a yak mova same revolyuciyi yak mova revolyucijnogo narodu Praktichna osvitnya diyalnist U period z 1925 po 1932 Dorofoyeyev stvoriv 15 pidruchnikiv i navchalnih posibnikiv mokshanskoyu movoyu Sered pershih bukvar Valda yan Svitlij shlyah i Mokshen valci Mokshanskij bukvar dlya doroslih usi 1925 U nastupni roki stvoriv knigi dlya chitannya Od vele Nove selo 1926 1928 Pizhe paksya Zelene pole 1927 SSSR s SSSR 1929 bukvar mokshanskoyu movoyu Yakstere teshte Chervona zirka 1930 ta inshi Pislya 1932 sovyecka vlada faktichno viluchila z uzhitku ci knizhki ta pidruchniki a sam avtor pripiniv pedagogichnu ta politichnu diyalnist Literaturna diyalnist Azh do pochatku 1920 h rokiv Dorofeyev pisav rosijskoyu movoyu 1925 vidanij pershij zbirnik virshiv poeta mokshanskoyu movoyu Svoyi pisni Vin avtor perekladiv mokshanskoyu movoyu liriki M Yu Lermontova A V Kolcova N A Nekrasova F I Tyutcheva Z jogo dopomogoyu buli vidkriti nacionalni shkoli u Mordoviyi stvoreni navchalni posibniki dlya mordovskih uchniv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni faktichno zgornuv tvorchu diyalnist emigruvavshi do Moskvi Pomer 18 chervnya 1952 u Moskvi de j pohovanij Tvori Pesni i dumy narodnogo uchitelya Lomattnen tonaftyet moronza arsemanza Moskva 1912 Es moroneke 1925 Valda yan mokshen bukvar 1925 Pizhe paksya moraftoma kiniga 1928 Eryamopingon tonaftoma kitap 1929 Pacyayaf myalht Saransk 1990 Nizku rosijskomovnih virshiv Dorovyeyeva pereklav mokshanskoyu movoyu N Tyurkin 2012 roku DzherelaAleshkin A V Dorofeev Zahar Fedorovich Mordoviya Encikl V 2 t T 1 Saransk 2003 S 294