Дороті Інак

Дороті Інак (англ. Dorothy Uhnak; 24 квітня 1930(19300424) — 8 серпня 2006) — американська письменниця детективного жанру. Відома завдяки своїм кримінальним блокбастерам, працювала до того в Нью-Йорку міською поліцейською, що була авторкою жорстких поліцейських процедур за участю жінки-детектива.

Дороті Інак
Ім'я при народженні	англ. Dorothy Goldstein^[1]
Народилася	24 квітня 1930(1930-04-24)^[2] Бронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США^[1]
Померла	8 липня 2006(2006-07-08)^[3]^[2] (76 років) Саффолк, Нью-Йорк, США ·передозування ліків
Країна	США
Діяльність	письменниця-романістка, письменниця, поліцейська
Alma mater	Сіті Коледж^[1] і ^d^[1]
Нагороди	Премія Едгара Алана По (1969) Гран-прі поліцейської літератури (1971)

Інак була першою з поліцейських, які стали романістами, хоча вона так і не досягла високого авторитету Джозефа Уембо, а її персонаж, Крістін Опара, була предтечею жорстких жіночих детективів, створених надалі такими письменницями, як Марсія Мюллер або Сара Парецкі.

Біографія

Народжена Дороті Голдштейн, вона виросла по сусідству з 46-ю поліцейською дільницею на Райер-авеню в Бронксі. Її батько, кінооператор, іноді працював у поліції. Як розказувала Інак, вона безперервно гуляла по дільниці, хоча зазначала, що її «виганяли, коли траплялося щось цікаве».

Після навчання в Сіті-коледжі, Нью-Йорк, вона приєдналася до транзитної поліції в 1953 році. Двічі була нагороджена. Коли вона роззброїла і арештувала набагато більшого за неї озброєного грабіжника, то це викликало великий розголос, який посилився, коли Інак виграла 125 доларів у телевізійній вікторині та віддала грошовий приз вагітній дружині злочинця, якого вона заарештувала.

На публікування її першої книги «Поліцейська» (1964) з нею уклала контракт видавництво Simon & Schuster. Нехудожня напівавтобіографія детально описує труднощі, з якими стикається жінка-поліцейська, від повсякденних упереджень до постійних домагань. Інак було особливо гірко через перешкоди в кар'єрі, з якими вона сама зіткнулася, маючи дочку.

Вона пішла з поліції в 1967 році після 14 років роботи там, щоб закінчити навчання в коледжі кримінального правосуддя Джона Джея в Нью-Йорку і писати художню літературу. У її першому романі «Приманка» (1968) з'явилася слідча апарату окружного прокурора Крістін Опара. Роман отримав премію Едгара від Товариства письменників детективного жанру Америки. Далі з'явилися ще два романи про Опару: «Свідок» (1969) і «Головна книга» (1970). Інак відмовилася від телесеріалу «Опара» за вказівкою Майкла Корди із Simon & Schuster, який хотів, щоб ще один розгалужений кримінальний роман наслідував успіх «Хрещеного батька» Маріо П'юзо. Він вирішив, що досвід Інак привнесе той самий реалізм, який зробив П'юзо таким популярним. Результатом став роман «Закон і порядок», що розповідає про історію трьох поколінь у сім'ї нью-йоркських поліцейських. Він мав миттєвий успіх. Проте слава Інак ніколи не зрівнялася зі славою Пузо, частково тому, що вона не була схильна до самореклами, а частково тому, що її книги були адаптовані виключно для телебачення. Серіал «Поліцейська» з Енджі Дікінсон у головній ролі до того ж мав лише заголовну схожість з книгою. «Приманка» була створена в 1974 році як пілотна серія телесеріалу, який так і не вийшов у виробництво, але наступного року «Головна книга» стала пілотною серією нового телесеріалу «Подаруй Крісті Любов!», а Крістін Опара стала ім'ям чорношкірого детектива, яку грала Тереза Грейвс. Серіал тривав два роки, надаючи безліч можливостей відправити Грейвс під прикриттям як проститутку, екзотичну танцівницю або модель.

Знятий для телебачення фільм «Закон і порядок» 1976 року був більш автентичним, у головних ролях грали Даррен МакГевін, Кір Даллеа та Роберт Рід. У 1977 році Інак опублікувала свій найкращий роман «Розслідування», який, незважаючи на її часті заперечення, очевидно, був заснований на сумнозвісній справі Аліси Криммінс, засудженої за вбивство двох своїх дітей у 1965 році. Версія Інак примітна своїм неоднозначним фіналом. Це став телефільм Kojak TV, в якому Кейт Нелліган знялася разом із Теллі Савалас.

У її наступному романі «Лжесвідок» (1981) фігурувала жінка-помічник окружного прокурора Лінн Джакобі. Роман був винятковим у деталях внутрішньої політики офісу прокуратури. Коли це стало основою телефільму, Джакобі, як і Опару, перетворено на чорношкірого персонажа, якого зіграла Філісія Рашад.

Роман «Жертви» (1985), як і «Розслідування», заснований на сумнозвісному вбивстві Кітті Дженовезе в 1962 році, скоєному ножем у той час, як сусіди ігнорували крики жертви. Знову Інак намагався отримати неоднозначну кінцівку, але менш вдало. Вона повернулася до своїх власних корінь у фільмі «Історія Райєр-авеню» (1993), дія якого розгортається в її дитинстві і навіть зіграла себе в епізодичній ролі. Її останній роман «Коди зради» (1997) ознаменував повернення до режиму «Закон і порядок», де детально розповідається про конфлікти поліцейського під прикриттям із мафіозним корінням його сім'ї.

За останні роки свого життя Інак пережила ряд нещасних випадків, у тому числі, зламала ногу у 2004 році, і часто впадала у депресію. Вона скінчила життя самогубством, прийнявши велику дозу снодійних препаратів. Її дочка Трейсі розповіла New York Times, що мати часто говорила: «Ти не маєш вбивати себе сьогодні, ти можеш зробити це завтра». У неї залишилися чоловік Ентоні та дочка.

Твори

Романи з Крісті Опара

• The Bait (Приманка) (1968); (премія Едгара По)
• The Witness (Свідок) (1969);
• The Ledger (Головна книга) (1970).

Інші романи

• Policewoman (Поліцейська) (1964)
• Law and Order (Закон і порядок) (1973)
• The Investigation (Розслідування) (1977)
• False Witness (Лжесвідок) (1981)
• Victims (Жертви) 1985
• The Ryer Avenue Story (Історія Раєр Авеню) 1993
• Codes of Betrayal (Коди зради) 1997

Примітки

1. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1105.
   d:Track:Q47119734d:Track:Q18328141d:Track:Q47119724d:Track:Q47119715
2. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
   d:Track:Q2629164
3. http://www.nytimes.com/2006/07/12/arts/12uhnak.html

Джерела

• Dorothy Uhnak [1] [ 19 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Dorothy Uhnak, 76, Novelist Inspired by Police Experience, Is Dead [2] [Архівовано 7 вересня 2012 у Archive.is] (англ.)

Посилання

• Dorothy Uhnak. 1930—2006 [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)