Дороті Інак (англ. Dorothy Uhnak; 24 квітня 1930 — 8 серпня 2006) — американська письменниця детективного жанру. Відома завдяки своїм кримінальним блокбастерам, працювала до того в Нью-Йорку міською поліцейською, що була авторкою жорстких поліцейських процедур за участю жінки-детектива.
Дороті Інак | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | англ. Dorothy Goldstein[1] | |||
Народилася | 24 квітня 1930[2] Бронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] | |||
Померла | 8 липня 2006[3][2] (76 років) Саффолк, Нью-Йорк, США ·передозування ліків | |||
Країна | США | |||
Діяльність | письменниця-романістка, письменниця, поліцейська | |||
Alma mater | Сіті Коледж[1] і d[1] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Інак була першою з поліцейських, які стали романістами, хоча вона так і не досягла високого авторитету Джозефа Уембо, а її персонаж, Крістін Опара, була предтечею жорстких жіночих детективів, створених надалі такими письменницями, як Марсія Мюллер або Сара Парецкі.
Біографія
Народжена Дороті Голдштейн, вона виросла по сусідству з 46-ю поліцейською дільницею на Райер-авеню в Бронксі. Її батько, кінооператор, іноді працював у поліції. Як розказувала Інак, вона безперервно гуляла по дільниці, хоча зазначала, що її «виганяли, коли траплялося щось цікаве».
Після навчання в Сіті-коледжі, Нью-Йорк, вона приєдналася до транзитної поліції в 1953 році. Двічі була нагороджена. Коли вона роззброїла і арештувала набагато більшого за неї озброєного грабіжника, то це викликало великий розголос, який посилився, коли Інак виграла 125 доларів у телевізійній вікторині та віддала грошовий приз вагітній дружині злочинця, якого вона заарештувала.
На публікування її першої книги «Поліцейська» (1964) з нею уклала контракт видавництво Simon & Schuster. Нехудожня напівавтобіографія детально описує труднощі, з якими стикається жінка-поліцейська, від повсякденних упереджень до постійних домагань. Інак було особливо гірко через перешкоди в кар'єрі, з якими вона сама зіткнулася, маючи дочку.
Вона пішла з поліції в 1967 році після 14 років роботи там, щоб закінчити навчання в коледжі кримінального правосуддя Джона Джея в Нью-Йорку і писати художню літературу. У її першому романі «Приманка» (1968) з'явилася слідча апарату окружного прокурора Крістін Опара. Роман отримав премію Едгара від Товариства письменників детективного жанру Америки. Далі з'явилися ще два романи про Опару: «Свідок» (1969) і «Головна книга» (1970). Інак відмовилася від телесеріалу «Опара» за вказівкою Майкла Корди із Simon & Schuster, який хотів, щоб ще один розгалужений кримінальний роман наслідував успіх «Хрещеного батька» Маріо П'юзо. Він вирішив, що досвід Інак привнесе той самий реалізм, який зробив П'юзо таким популярним. Результатом став роман «Закон і порядок», що розповідає про історію трьох поколінь у сім'ї нью-йоркських поліцейських. Він мав миттєвий успіх. Проте слава Інак ніколи не зрівнялася зі славою Пузо, частково тому, що вона не була схильна до самореклами, а частково тому, що її книги були адаптовані виключно для телебачення. Серіал «Поліцейська» з Енджі Дікінсон у головній ролі до того ж мав лише заголовну схожість з книгою. «Приманка» була створена в 1974 році як пілотна серія телесеріалу, який так і не вийшов у виробництво, але наступного року «Головна книга» стала пілотною серією нового телесеріалу «Подаруй Крісті Любов!», а Крістін Опара стала ім'ям чорношкірого детектива, яку грала Тереза Грейвс. Серіал тривав два роки, надаючи безліч можливостей відправити Грейвс під прикриттям як проститутку, екзотичну танцівницю або модель.
Знятий для телебачення фільм «Закон і порядок» 1976 року був більш автентичним, у головних ролях грали Даррен МакГевін, Кір Даллеа та Роберт Рід. У 1977 році Інак опублікувала свій найкращий роман «Розслідування», який, незважаючи на її часті заперечення, очевидно, був заснований на сумнозвісній справі Аліси Криммінс, засудженої за вбивство двох своїх дітей у 1965 році. Версія Інак примітна своїм неоднозначним фіналом. Це став телефільм Kojak TV, в якому Кейт Нелліган знялася разом із Теллі Савалас.
У її наступному романі «Лжесвідок» (1981) фігурувала жінка-помічник окружного прокурора Лінн Джакобі. Роман був винятковим у деталях внутрішньої політики офісу прокуратури. Коли це стало основою телефільму, Джакобі, як і Опару, перетворено на чорношкірого персонажа, якого зіграла Філісія Рашад.
Роман «Жертви» (1985), як і «Розслідування», заснований на сумнозвісному вбивстві Кітті Дженовезе в 1962 році, скоєному ножем у той час, як сусіди ігнорували крики жертви. Знову Інак намагався отримати неоднозначну кінцівку, але менш вдало. Вона повернулася до своїх власних корінь у фільмі «Історія Райєр-авеню» (1993), дія якого розгортається в її дитинстві і навіть зіграла себе в епізодичній ролі. Її останній роман «Коди зради» (1997) ознаменував повернення до режиму «Закон і порядок», де детально розповідається про конфлікти поліцейського під прикриттям із мафіозним корінням його сім'ї.
За останні роки свого життя Інак пережила ряд нещасних випадків, у тому числі, зламала ногу у 2004 році, і часто впадала у депресію. Вона скінчила життя самогубством, прийнявши велику дозу снодійних препаратів. Її дочка Трейсі розповіла New York Times, що мати часто говорила: «Ти не маєш вбивати себе сьогодні, ти можеш зробити це завтра». У неї залишилися чоловік Ентоні та дочка.
Твори
Романи з Крісті Опара
- The Bait (Приманка) (1968); (премія Едгара По)
- The Witness (Свідок) (1969);
- The Ledger (Головна книга) (1970).
Інші романи
- Policewoman (Поліцейська) (1964)
- Law and Order (Закон і порядок) (1973)
- The Investigation (Розслідування) (1977)
- False Witness (Лжесвідок) (1981)
- Victims (Жертви) 1985
- The Ryer Avenue Story (Історія Раєр Авеню) 1993
- Codes of Betrayal (Коди зради) 1997
Примітки
- Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1105.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- http://www.nytimes.com/2006/07/12/arts/12uhnak.html
Джерела
- Dorothy Uhnak [1] [ 19 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Dorothy Uhnak, 76, Novelist Inspired by Police Experience, Is Dead [2] [Архівовано 7 вересня 2012 у Archive.is] (англ.)
Посилання
- Dorothy Uhnak. 1930—2006 [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doroti Inak angl Dorothy Uhnak 24 kvitnya 1930 19300424 8 serpnya 2006 amerikanska pismennicya detektivnogo zhanru Vidoma zavdyaki svoyim kriminalnim blokbasteram pracyuvala do togo v Nyu Jorku miskoyu policejskoyu sho bula avtorkoyu zhorstkih policejskih procedur za uchastyu zhinki detektiva Doroti InakIm ya pri narodzhenniangl Dorothy Goldstein 1 Narodilasya24 kvitnya 1930 1930 04 24 2 Bronks Nyu Jork Nyu Jork SShA 1 Pomerla8 lipnya 2006 2006 07 08 3 2 76 rokiv Saffolk Nyu Jork SShA peredozuvannya likivKrayina SShADiyalnistpismennicya romanistka pismennicya policejskaAlma materSiti Koledzh 1 i d 1 NagorodiPremiya Edgara Alana Po 1969 Gran pri policejskoyi literaturi 1971 Inak bula pershoyu z policejskih yaki stali romanistami hocha vona tak i ne dosyagla visokogo avtoritetu Dzhozefa Uembo a yiyi personazh Kristin Opara bula predtecheyu zhorstkih zhinochih detektiviv stvorenih nadali takimi pismennicyami yak Marsiya Myuller abo Sara Parecki BiografiyaNarodzhena Doroti Goldshtejn vona virosla po susidstvu z 46 yu policejskoyu dilniceyu na Rajer avenyu v Bronksi Yiyi batko kinooperator inodi pracyuvav u policiyi Yak rozkazuvala Inak vona bezperervno gulyala po dilnici hocha zaznachala sho yiyi viganyali koli traplyalosya shos cikave Pislya navchannya v Siti koledzhi Nyu Jork vona priyednalasya do tranzitnoyi policiyi v 1953 roci Dvichi bula nagorodzhena Koli vona rozzbroyila i areshtuvala nabagato bilshogo za neyi ozbroyenogo grabizhnika to ce viklikalo velikij rozgolos yakij posilivsya koli Inak vigrala 125 dolariv u televizijnij viktorini ta viddala groshovij priz vagitnij druzhini zlochincya yakogo vona zaareshtuvala Na publikuvannya yiyi pershoyi knigi Policejska 1964 z neyu uklala kontrakt vidavnictvo Simon amp Schuster Nehudozhnya napivavtobiografiya detalno opisuye trudnoshi z yakimi stikayetsya zhinka policejska vid povsyakdennih uperedzhen do postijnih domagan Inak bulo osoblivo girko cherez pereshkodi v kar yeri z yakimi vona sama zitknulasya mayuchi dochku Vona pishla z policiyi v 1967 roci pislya 14 rokiv roboti tam shob zakinchiti navchannya v koledzhi kriminalnogo pravosuddya Dzhona Dzheya v Nyu Jorku i pisati hudozhnyu literaturu U yiyi pershomu romani Primanka 1968 z yavilasya slidcha aparatu okruzhnogo prokurora Kristin Opara Roman otrimav premiyu Edgara vid Tovaristva pismennikiv detektivnogo zhanru Ameriki Dali z yavilisya she dva romani pro Oparu Svidok 1969 i Golovna kniga 1970 Inak vidmovilasya vid teleserialu Opara za vkazivkoyu Majkla Kordi iz Simon amp Schuster yakij hotiv shob she odin rozgaluzhenij kriminalnij roman nasliduvav uspih Hreshenogo batka Mario P yuzo Vin virishiv sho dosvid Inak privnese toj samij realizm yakij zrobiv P yuzo takim populyarnim Rezultatom stav roman Zakon i poryadok sho rozpovidaye pro istoriyu troh pokolin u sim yi nyu jorkskih policejskih Vin mav mittyevij uspih Prote slava Inak nikoli ne zrivnyalasya zi slavoyu Puzo chastkovo tomu sho vona ne bula shilna do samoreklami a chastkovo tomu sho yiyi knigi buli adaptovani viklyuchno dlya telebachennya Serial Policejska z Endzhi Dikinson u golovnij roli do togo zh mav lishe zagolovnu shozhist z knigoyu Primanka bula stvorena v 1974 roci yak pilotna seriya teleserialu yakij tak i ne vijshov u virobnictvo ale nastupnogo roku Golovna kniga stala pilotnoyu seriyeyu novogo teleserialu Podaruj Kristi Lyubov a Kristin Opara stala im yam chornoshkirogo detektiva yaku grala Tereza Grejvs Serial trivav dva roki nadayuchi bezlich mozhlivostej vidpraviti Grejvs pid prikrittyam yak prostitutku ekzotichnu tancivnicyu abo model Znyatij dlya telebachennya film Zakon i poryadok 1976 roku buv bilsh avtentichnim u golovnih rolyah grali Darren MakGevin Kir Dallea ta Robert Rid U 1977 roci Inak opublikuvala svij najkrashij roman Rozsliduvannya yakij nezvazhayuchi na yiyi chasti zaperechennya ochevidno buv zasnovanij na sumnozvisnij spravi Alisi Krimmins zasudzhenoyi za vbivstvo dvoh svoyih ditej u 1965 roci Versiya Inak primitna svoyim neodnoznachnim finalom Ce stav telefilm Kojak TV v yakomu Kejt Nelligan znyalasya razom iz Telli Savalas U yiyi nastupnomu romani Lzhesvidok 1981 figuruvala zhinka pomichnik okruzhnogo prokurora Linn Dzhakobi Roman buv vinyatkovim u detalyah vnutrishnoyi politiki ofisu prokuraturi Koli ce stalo osnovoyu telefilmu Dzhakobi yak i Oparu peretvoreno na chornoshkirogo personazha yakogo zigrala Filisiya Rashad Roman Zhertvi 1985 yak i Rozsliduvannya zasnovanij na sumnozvisnomu vbivstvi Kitti Dzhenoveze v 1962 roci skoyenomu nozhem u toj chas yak susidi ignoruvali kriki zhertvi Znovu Inak namagavsya otrimati neodnoznachnu kincivku ale mensh vdalo Vona povernulasya do svoyih vlasnih korin u filmi Istoriya Rajyer avenyu 1993 diya yakogo rozgortayetsya v yiyi ditinstvi i navit zigrala sebe v epizodichnij roli Yiyi ostannij roman Kodi zradi 1997 oznamenuvav povernennya do rezhimu Zakon i poryadok de detalno rozpovidayetsya pro konflikti policejskogo pid prikrittyam iz mafioznim korinnyam jogo sim yi Za ostanni roki svogo zhittya Inak perezhila ryad neshasnih vipadkiv u tomu chisli zlamala nogu u 2004 roci i chasto vpadala u depresiyu Vona skinchila zhittya samogubstvom prijnyavshi veliku dozu snodijnih preparativ Yiyi dochka Trejsi rozpovila New York Times sho mati chasto govorila Ti ne mayesh vbivati sebe sogodni ti mozhesh zrobiti ce zavtra U neyi zalishilisya cholovik Entoni ta dochka TvoriRomani z Kristi Opara The Bait Primanka 1968 premiya Edgara Po The Witness Svidok 1969 The Ledger Golovna kniga 1970 Inshi romani Policewoman Policejska 1964 Law and Order Zakon i poryadok 1973 The Investigation Rozsliduvannya 1977 False Witness Lzhesvidok 1981 Victims Zhertvi 1985 The Ryer Avenue Story Istoriya Rayer Avenyu 1993 Codes of Betrayal Kodi zradi 1997PrimitkiBlain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 1105 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 http www nytimes com 2006 07 12 arts 12uhnak htmlDzherelaDorothy Uhnak 1 19 listopada 2021 u Wayback Machine angl Dorothy Uhnak 76 Novelist Inspired by Police Experience Is Dead 2 Arhivovano 7 veresnya 2012 u Archive is angl PosilannyaDorothy Uhnak 1930 2006 21 sichnya 2022 u Wayback Machine angl