Доне́цький про́гин — тектонічна структура на Півд.-Сх. України (Донецька, Луганська, Харківська, Дніпропетровська обл.). Є частиною .
Розташування
Геоструктурно на півн.-зах об-межений Дніпровсько-Донецькою западиною, на півн.-сх. — Воронезьким масивом, на півд.-зах. — Українським щитом, а на півд.-сх. виходить за межі України.
Склад
Виповнений потужним комплексом переважно палеозойських (девонських, кам'яновугільних) теригенних та карбонатних відкладів та ефузивних порід. На півд.-зах. і півн. поширені пермські, мезозойські та кайнозойські утворення. Донецький прогин виник у пізньому протерозої в тілі Східно-Європейської платформи у вигляді ґрабеноподібної структури шириною 50-60 км, глибиною 5-12 км. В ранньому палеозої півд. частина платформи зазнала підйому та інтенсивної ерозії поверхні. З кінця середнього девону до середини пізньокам'яновугільної епохи переважали низхідні рухи і утворення формацій платформного типу: лагунно-континентальних, морських теригенних, платформних карбонатних, вулканогенно-осадових. Пізніше рухома зона прогину перебувала на стадії, близькій до геосинклінальної, що супроводжувалося збільшенням прогину, утворенням нових розломів і нагромадженням потужних вугленосних кам'яновугільних формацій. На завершальній фазі герцинського тектогенезу протягом пермі відбулася інверсія геотектонічного режиму.
Більша частина прогину перетворилася на Донецьку складчасту споруду, де переважали висхідні рухи і розвивалися процеси ерозії верств палеозою. У півн.-зах. частині та на півн. борту прогину утворилися Бахмутська западина, Кальміус-Торецька западина, Донецько-Орільська сідловина і Старобільська монокліналь, які протягом мезозою та кайнозою зазнавали низхідних рухів; нагромаджувалися пермські та тріасові лагунно-континентальні піщано-глинисті відклади та евапорити і юрські, крейдові, палеогенові й неогенові морські теригенно-карбонатні породи. За епохи альпійської складчастості Д.п. зазнав незначних рухів.
Корисні копалини
Основні корисні копалини — кам'яне вугілля (Донецький кам'яновугільний басейн) та кам'яна сіль (Артемівськ). Експлуатують також великі поклади ртуті, глин, вапняків, мергелів, крейди. В сучасному рельєфі Д.п. відповідає Донецька височина.
Примітки
Джерела
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Done ckij pro gin tektonichna struktura na Pivd Sh Ukrayini Donecka Luganska Harkivska Dnipropetrovska obl Ye chastinoyu RoztashuvannyaGeostrukturno na pivn zah ob mezhenij Dniprovsko Doneckoyu zapadinoyu na pivn sh Voronezkim masivom na pivd zah Ukrayinskim shitom a na pivd sh vihodit za mezhi Ukrayini SkladVipovnenij potuzhnim kompleksom perevazhno paleozojskih devonskih kam yanovugilnih terigennih ta karbonatnih vidkladiv ta efuzivnih porid Na pivd zah i pivn poshireni permski mezozojski ta kajnozojski utvorennya Doneckij progin vinik u piznomu proterozoyi v tili Shidno Yevropejskoyi platformi u viglyadi grabenopodibnoyi strukturi shirinoyu 50 60 km glibinoyu 5 12 km V rannomu paleozoyi pivd chastina platformi zaznala pidjomu ta intensivnoyi eroziyi poverhni Z kincya serednogo devonu do seredini piznokam yanovugilnoyi epohi perevazhali nizhidni ruhi i utvorennya formacij platformnogo tipu lagunno kontinentalnih morskih terigennih platformnih karbonatnih vulkanogenno osadovih Piznishe ruhoma zona proginu perebuvala na stadiyi blizkij do geosinklinalnoyi sho suprovodzhuvalosya zbilshennyam proginu utvorennyam novih rozlomiv i nagromadzhennyam potuzhnih vuglenosnih kam yanovugilnih formacij Na zavershalnij fazi gercinskogo tektogenezu protyagom permi vidbulasya inversiya geotektonichnogo rezhimu Bilsha chastina proginu peretvorilasya na Donecku skladchastu sporudu de perevazhali vishidni ruhi i rozvivalisya procesi eroziyi verstv paleozoyu U pivn zah chastini ta na pivn bortu proginu utvorilisya Bahmutska zapadina Kalmius Torecka zapadina Donecko Orilska sidlovina i Starobilska monoklinal yaki protyagom mezozoyu ta kajnozoyu zaznavali nizhidnih ruhiv nagromadzhuvalisya permski ta triasovi lagunno kontinentalni pishano glinisti vidkladi ta evaporiti i yurski krejdovi paleogenovi j neogenovi morski terigenno karbonatni porodi Za epohi alpijskoyi skladchastosti D p zaznav neznachnih ruhiv Korisni kopaliniOsnovni korisni kopalini kam yane vugillya Doneckij kam yanovugilnij basejn ta kam yana sil Artemivsk Ekspluatuyut takozh veliki pokladi rtuti glin vapnyakiv mergeliv krejdi V suchasnomu relyefi D p vidpovidaye Donecka visochina PrimitkiDzherelaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3