Старобільська монокліналь – геологічна структура на південному сході України, північний борт Донецького прогину. Займає північну частину Луганської області. Утворена тектонічними герцинськими та альпійськими рухами. Розріз кам’яновугільної системи потужністю 1-3 км представлений перешаруванням морських, континентальних та перехідних фацій (вапняки, аргіліти, пісковики з прошарками вугілля). Піщано-глинисті континентальні відклади тріасу потужністю до 140 м поширені в найбільш зануреній півд.-зах. частині С.м. Крейдові мергелі, крейди, глини загальною потужністю 150-500 м незгідно перекривають палеозойські та мезозойські породи. Палеогенові й неогенові піщано-глинисті осади потужністю 80-100 м залягають на вододілах і перекритті антропогеновими лесовидними суглинками, супісками тощо потужністю до 30 м. Залягання кам’яновугільних порід, нахилених на 1-5о на півд. від Воронезького масиву, ускладнене невеликими підняттями, западинами, куполами, розломами. Корисні копалини: вугілля перехідного типу (від кам’яного до бурого), горючий газ, крейда, вогнетривкі глини, формувальні піски тощо.
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starobilska monoklinal geologichna struktura na pivdennomu shodi Ukrayini pivnichnij bort Doneckogo proginu Zajmaye pivnichnu chastinu Luganskoyi oblasti Utvorena tektonichnimi gercinskimi ta alpijskimi ruhami Rozriz kam yanovugilnoyi sistemi potuzhnistyu 1 3 km predstavlenij peresharuvannyam morskih kontinentalnih ta perehidnih facij vapnyaki argiliti piskoviki z prosharkami vugillya Pishano glinisti kontinentalni vidkladi triasu potuzhnistyu do 140 m poshireni v najbilsh zanurenij pivd zah chastini S m Krejdovi mergeli krejdi glini zagalnoyu potuzhnistyu 150 500 m nezgidno perekrivayut paleozojski ta mezozojski porodi Paleogenovi j neogenovi pishano glinisti osadi potuzhnistyu 80 100 m zalyagayut na vododilah i perekritti antropogenovimi lesovidnimi suglinkami supiskami tosho potuzhnistyu do 30 m Zalyagannya kam yanovugilnih porid nahilenih na 1 5o na pivd vid Voronezkogo masivu uskladnene nevelikimi pidnyattyami zapadinami kupolami rozlomami Korisni kopalini vugillya perehidnogo tipu vid kam yanogo do burogo goryuchij gaz krejda vognetrivki glini formuvalni piski tosho LiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004