Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (грудень 2017) |
Цю статтю написано переважно , які тісно пов'язані з предметом статті. Це може призвести до порушень та недостатньої вмісту. |
Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії О. О. Єпішева (ДВВПУ) — радянське, українське військове училище в 1967—1995 роках.
Історія
Наказом Міністра оборони СРСР № 063 від 13 березня 1967, Директивою Генерального штабу ЗС СРСР ДГШ № орг. 1162950 від 22 квітня 1967 та Директивою Командувача військами Київського військового округу ДКВО № 1155539 від 7 травня 1968 було прийнято рішення про створення Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку.
16 червня 1967 — закінчилося формування ДВВПУ на базі школи-інтернату № 10 та початкової школи № 37 по штату № 17735.
1 вересня 1967 — перший набір курсантів (303 чол.) Приступив до навчальних занять.
29 жовтня 1967 — в день народження Ленінського комсомолу приведені до присяги курсанти 1-го курсу з числа цивільної молоді.
18 лютого 1968 року — від імені Президії Верховної Ради СРСР Членом Військової Ради — Начальником політичного Управління ЧКВО генерал-полковником Головкіним В. Я. в урочистій обстановці училищу було вручено Бойовий Прапор.
23 лютого 1968 року — в день 50-річчя Радянських Збройних Сил училище було нагороджено перехідним Червоним прапором Донецького обкому КПУ та Донецького облвиконкому.
28 липня 1971 — відбувся перший випуск офіцеров-політпрацівників.
9 грудня 1976 — училищу було вручено перехідний Червоний Прапор Військової ради Червонопрапорного Київського військового округу за високі результати у підготовці шостого випуску офіцерів-політпрацівників.
15 червня 1977 — Наказ Міністра оборони СРСР № 00108 про встановлення Дня училища в ознаменування сформування Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку.
11 листопада 1985 Постановою Ради Міністрів СРСР № 1067 училище отримало найменування: Донецьке вище військово-політичне училище інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії А. А. Епішева.
Липень-серпень 1991 — відбувся останній набір курсантів до ДВВПУ.
Кінець 1991 — початок 1992 — Відразу після розпаду СРСР і перепідпорядкування училища МО України, перед КПП училища була знята легендарна вивіска ДВВПУ ІВ НД, а замість неї була вивішена нова, в якій була збережена спадкоємність абревіатури ДВВПУ — Донецьке вище військово-педагогічне училище.
3 січня 1992 — особовий склад училища прийняв Військову присягу на вірність народу України. Училище перепідпорядковано Міністерству оборони України. Прийнято рішення про його розформування в 1995 р (Наказ МО України № 133 1992 г.).
19 лютого 1992 — Постановою Кабінету Міністрів України № 490 училище перейменовано в Донецьке вище військове училище інженерних військ і військ зв'язку.
1992—1993 — на базі училища створено Донецький військовий ліцей. Коли відбувся останній випуск офіцерів, ліцей передислокувався в перший навчальний корпус.
15 лютого 1995 — Директива МО України Д.185 / 065 (на виконання Наказу МО України № 133 від 1992 г.) Донецьке вище військове училище інженерних військ і військ зв'язку після здійснення у червні 1995 року останнього випуску офіцерів-вихователів підлягає розформуванню до 1.09.1995 року.
1 вересня 1995 — Донецьке вище військове училище інженерних військ і військ зв'язку розформовано. Бойовий прапор училища здано в Державний архів МО України. Змінний особовий склад переданий в/ч А2517, постійний особовий склад і техніка — на доукомплектування частин і підрозділів округу (процес завершився в листопаді 1995).
Випуски училища
Рік | Кількість випускників | Разом | ||
---|---|---|---|---|
інженери | зв'язківці | дорожньо-будівельні частини | ||
28.07.1971 | 138 | 145 | 283 | |
12.07.1972 | 140 | 159 | 299 | |
12.07.1973 | 164 | 190 | 354 | |
12.07.1974 | 164 | 180 | 344 | |
2.07.1975 | 355 | |||
17.07.1976 | 343 | |||
16.07.1977 | 348 | |||
14.07.1978 | 386 | |||
13.07.1979 | 389 | |||
11.07.1980 | 394 | |||
11.07.1981 | 439 | |||
10.07.1982 | 634 | |||
9.07.1983 | 631 | |||
7.07.1984 | 648 | |||
6.07.1985 | 469 | |||
5.07.1986 | 453 | |||
10.07.1987 | 470 | |||
8.07.1988 | 442 | |||
8.07.1989 | 456 | |||
28.06.1990 | 436 | |||
28.06.1991 | 450 | |||
26.06.1992 | 409 | |||
19.06.1993 | 124 | 212 | 115 | 451 |
18.06.1994 | 84 | 144 | 77 | 305 |
17.06.1995 | 77 | 103 | 76 | 256 |
Керівний склад навчального закладу
Начальники
- 1967—1972 генерал-майор Солодов Юрій Петрович
- 1972 полковник Алдошин Леонід Георгійович (у зв'язку зі смертю)
- 1972—1976 генерал-майор Васильєв Іван Леонтійович
- 1976—1986 генерал-лейтенант Беспалов Володимир Васильович
- 1986—1989 генерал-майор Воробйов Микола Михайлович
- 1989—1991 генерал-майор Золотухін Борис Іванович
- 1991—1993 полковник Ларьков Олександр Пилипович
- 1993—1995 полковник Тимченко Віктор Миколайович
Заступники начальника
- полковник Єфімов Олександр Олександрович (1969—1973)
- полковник Григор'єв Володимир Прокопович (1973—1975)
- полковник Коцюк Віталій Володимирович (1976—1987). Похований у Донецьку 23.08.2010.
- полковник Мірошниченко Володимир Йосипович (1987—1990)
- полковник Тимченко Володимир Миколайович (1990—1993)
- полковник Янішевський Віктор Миколайович (1993—1995)
Заступники начальника по політичній частині
- полковник Тарасов Сергій Васильович (1967—1970)
- полковник Новиков Сергій Павлович (1970—1972)
- полковник Васильєв Іван Леонтійович (1972)
- полковник Трилобіт Іван Якович (1972—1975)
- полковник Самара Володимир Харитонович (1975—1984). Помер 23.05.2015. Похований у Донецьку.
- полковник Мачушко Володимир Іванович (1984—1988)
- полковник Бичков Віктор Григорович (1988—1990)
- полковник Горбачов Валерій Петрович (1990—1991)
Начальники соціально-психологічної служби
- полковник Бурега Валерій Васильович (1992—1993)
- підполковник Лустін Юрій Михайлович (1993—1995)
Заступник начальника училища з виховної роботи
- полковник Романов Микола Михайлович (10.02.1995 — 15.11.1995)
Начальники навчального відділу
- полковник Александров Гліб Миколайович (1967—1969)
- полковник Сидоренко Олександр Федорович (1969—1978)
- полковник Гурин Василь Михайлович (1978—1982)
- полковник Давидов Владлен Васильович (1982—1984). Помер 19.12.2017 на 86-му році життя.
- полковник Чернишов Євген Васильович (1984—1990)
- полковник Зельніцкій Андрій Миколайович (1990—1992)
- полковник Лісовський Володимир Олександрович (1993—1994)
- полковник Степанов Анатолій Семенович (1994—1995)
- підполковник Зуєнко Дмитро Вікторович (1995)
Заступники начальника по технічній частині
- полковник Романов Михайло Степанович (1967—1977)
- полковник Нікітін Григорій Якович (1978—1983
- полковник Ярохно Іван Вакумовіч (1983—1988)
- полковник Овчінніков Микола Андрійович (1989—1994)
Заступники начальника по матеріальному забезпеченню
- полковник Федюнин Володимир Павлович (1967—1972)
- підполковник Шапошников Яків Васильович (1972—1974)
- полковник Бєлов Олексій Васильович (1974—1977)
- підполковник Жихарєв Володимир Федорович (1977—1980)
- полковник Романов Мирослав Миколайович (1980—1989)
- капітан 1 рангу Гавриленко Євген Федорович (1989—1992)
- полковник Янішевський Сергій Миколайович (1992—1993)
- полковник Марценюк Василь Григорович (1993—1995)
Відомі випускники
- Виноградов Степан Васильович. Кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри військової підготовки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Випуск 1974.
- Олекса́ндр Володи́мирович Прогні́мак (*2 січня 1958 , Донецьк) — український політичний та державний діяч, колекціонер, меценат, письменник, драматург. Випуск 1975
- Валерій Вікторович Райко (нар. 5 серпня 1960) — український військовик. Генерал-лейтенант. Доктор педагогічних наук (2009). Професор. Ректор Національної академії Державної Прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (з 2002 по 2014). Випуск 1981
- Капкін Олександр Борисович. Суддя Зарічного районного суду м. Суми. Випуск 1981
- Микола Михайлович Литвин (нар.8 березня 1961, Слобода-Романівська, Житомирська область) — голова Державної прикордонної служби України у 2003—2014, генерал армії України. Випуск 1984
- Ткаченко Юрій Валентинович. Перший заступник голови Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. Випуск 1984
- Тімченко Олександр Володимирович. Начальник науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України. Випуск 1984
- Валерій Анатолійович Бондик; член Вищої ради юстиції (березень 2007 — травень 2013). Випуск 1985
- Пругло Олег Євгенович. Заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації. Випуск 1985
- Малий Ігор Анатолійович (нар. 1966). З 2008 по 2014 заступник директора департаменту корпоративного управління та правового забезпечення — начальник відділу Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України». Випуск 1987
- Золкін Юрій Олексійович. Голова Станично-Луганської районної державної адміністрації з 20.03.2015 р. Випуск 1987
- І́гор Ві́кторович Алексє́єв (* 10 січня 1960, Донецьк) — український політик, секретар ЦК КПУ (від червня 2005 р.), народний депутат України (від 2002 р.) Випуск 1987
- Арсірій Руслан Олександрович. Суддя окружного адміністративного суду м. Києва. Випуск 1988
- Андрій Володимирович Головач (нар. 27 червня 1969, Донецьк, СРСР) — генерал-полковник податкової міліції, перший заступник Голови Державної податкової служби України — начальник податкової міліції України за часів Януковича. Випуск 1990
- Булюк Віталій Вікторович (народився 21 грудня 1969, с. Гладківка, Херсонська область, Голопристанський район) — депутат Херсонської обласної ради V, VI, VII скликань, начальник Херсонської митниці з 2007 до 2015 року. З 4 грудня 2015 року обраний на посаду заступника голови Херсонської обласної ради. Випуск 1990
- Рибалко Євген Вікторович, голова міської ради м. Сватове (Луганська область). Випуск 1991
- Сподар Ярослав Богданович. Народився 27 січня 1970 року в смт. Народичі Житомирської області. З 24 травня 2014 — заступник командувача Національної гвардії України по роботі з особовим складом. Випуск 1992
- Руслан Миколайович Сольвар (нар. 12 травня 1971 року, Піщанка, Вінницька область, Україна) — народний депутат України 7-го скликання (обраний по одномандатному округу № 91). Член партії «Удар». Випуск 1993
- Беспалов Олег Павлович — український політик
- Прокопенко Ігор Станіславович (рос. Прокопенко Игорь Станиславович, нар.8 лютого 1965 р., м. Павловськ) — російський тележурналіст, документаліст, ведучий програми «Військова таємниця» на «РЕН ТВ», фахівець з таємним змовам, заступник генерального директора з документальних та публіцистичних проектів телекомпанії «РЕН ТВ», телеведучий, шестиразовий лауреат премії ТЕФІ.
- Хміляр Олег Федорович (рос. Хмиляр Олег Федорович) нар. 10 серпня 1973р., С. Конюшків Львівська обл. - начальник кафедри суспільних наук Національного університету оборони України ім. І. Черняхівського, доктор психологічних наук, доцент, полковник. Випуск 1994.
Джерела
- Офіційний сайт училища. [Архівовано 11 грудня 2012 у WebCite]
- «Военное училище в сердце Донбасса» / Авторы-составители: Владимир Хохлов, Юрий Циндренко. — М.: АП «Наука и образование», 2017. — 740 с.
- Малакеев С. В. «Донецкое политическое: нам не забыть», Донецк 2008
Посилання
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2020.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2018.
Це незавершена стаття з військової освіти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti gruden 2017 Cyu stattyu napisano perevazhno za dzherelami yaki tisno pov yazani z predmetom statti Ce mozhe prizvesti do porushen nejtralnosti ta nedostatnoyi perevirnosti vmistu Bud laska dopomozhit dodavshi nadijni nezalezhni avtoritetni dzherela ta zminivshi na yihnij osnovi cyu stattyu Donecke vishe vijskovo politichne uchilishe inzhenernih vijsk i vijsk zv yazku imeni generala armiyi O O Yepisheva DVVPU radyanske ukrayinske vijskove uchilishe v 1967 1995 rokah IstoriyaNakazom Ministra oboroni SRSR 063 vid 13 bereznya 1967 Direktivoyu Generalnogo shtabu ZS SRSR DGSh org 1162950 vid 22 kvitnya 1967 ta Direktivoyu Komanduvacha vijskami Kiyivskogo vijskovogo okrugu DKVO 1155539 vid 7 travnya 1968 bulo prijnyato rishennya pro stvorennya Doneckogo vishogo vijskovo politichnogo uchilisha inzhenernih vijsk i vijsk zv yazku 16 chervnya 1967 zakinchilosya formuvannya DVVPU na bazi shkoli internatu 10 ta pochatkovoyi shkoli 37 po shtatu 17735 1 veresnya 1967 pershij nabir kursantiv 303 chol Pristupiv do navchalnih zanyat 29 zhovtnya 1967 v den narodzhennya Leninskogo komsomolu privedeni do prisyagi kursanti 1 go kursu z chisla civilnoyi molodi 18 lyutogo 1968 roku vid imeni Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Chlenom Vijskovoyi Radi Nachalnikom politichnogo Upravlinnya ChKVO general polkovnikom Golovkinim V Ya v urochistij obstanovci uchilishu bulo vrucheno Bojovij Prapor 23 lyutogo 1968 roku v den 50 richchya Radyanskih Zbrojnih Sil uchilishe bulo nagorodzheno perehidnim Chervonim praporom Doneckogo obkomu KPU ta Doneckogo oblvikonkomu 28 lipnya 1971 vidbuvsya pershij vipusk oficerov politpracivnikiv 9 grudnya 1976 uchilishu bulo vrucheno perehidnij Chervonij Prapor Vijskovoyi radi Chervonoprapornogo Kiyivskogo vijskovogo okrugu za visoki rezultati u pidgotovci shostogo vipusku oficeriv politpracivnikiv 15 chervnya 1977 Nakaz Ministra oboroni SRSR 00108 pro vstanovlennya Dnya uchilisha v oznamenuvannya sformuvannya Doneckogo vishogo vijskovo politichnogo uchilisha inzhenernih vijsk i vijsk zv yazku 11 listopada 1985 Postanovoyu Radi Ministriv SRSR 1067 uchilishe otrimalo najmenuvannya Donecke vishe vijskovo politichne uchilishe inzhenernih vijsk i vijsk zv yazku imeni generala armiyi A A Episheva Lipen serpen 1991 vidbuvsya ostannij nabir kursantiv do DVVPU Kinec 1991 pochatok 1992 Vidrazu pislya rozpadu SRSR i perepidporyadkuvannya uchilisha MO Ukrayini pered KPP uchilisha bula znyata legendarna viviska DVVPU IV ND a zamist neyi bula vivishena nova v yakij bula zberezhena spadkoyemnist abreviaturi DVVPU Donecke vishe vijskovo pedagogichne uchilishe 3 sichnya 1992 osobovij sklad uchilisha prijnyav Vijskovu prisyagu na virnist narodu Ukrayini Uchilishe perepidporyadkovano Ministerstvu oboroni Ukrayini Prijnyato rishennya pro jogo rozformuvannya v 1995 r Nakaz MO Ukrayini 133 1992 g 19 lyutogo 1992 Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini 490 uchilishe perejmenovano v Donecke vishe vijskove uchilishe inzhenernih vijsk i vijsk zv yazku 1992 1993 na bazi uchilisha stvoreno Doneckij vijskovij licej Koli vidbuvsya ostannij vipusk oficeriv licej peredislokuvavsya v pershij navchalnij korpus 15 lyutogo 1995 Direktiva MO Ukrayini D 185 065 na vikonannya Nakazu MO Ukrayini 133 vid 1992 g Donecke vishe vijskove uchilishe inzhenernih vijsk i vijsk zv yazku pislya zdijsnennya u chervni 1995 roku ostannogo vipusku oficeriv vihovateliv pidlyagaye rozformuvannyu do 1 09 1995 roku 1 veresnya 1995 Donecke vishe vijskove uchilishe inzhenernih vijsk i vijsk zv yazku rozformovano Bojovij prapor uchilisha zdano v Derzhavnij arhiv MO Ukrayini Zminnij osobovij sklad peredanij v ch A2517 postijnij osobovij sklad i tehnika na doukomplektuvannya chastin i pidrozdiliv okrugu proces zavershivsya v listopadi 1995 Vipuski uchilishaRik Kilkist vipusknikiv Razom inzheneri zv yazkivci dorozhno budivelni chastini 28 07 1971 138 145 283 12 07 1972 140 159 299 12 07 1973 164 190 354 12 07 1974 164 180 344 2 07 1975 355 17 07 1976 343 16 07 1977 348 14 07 1978 386 13 07 1979 389 11 07 1980 394 11 07 1981 439 10 07 1982 634 9 07 1983 631 7 07 1984 648 6 07 1985 469 5 07 1986 453 10 07 1987 470 8 07 1988 442 8 07 1989 456 28 06 1990 436 28 06 1991 450 26 06 1992 409 19 06 1993 124 212 115 451 18 06 1994 84 144 77 305 17 06 1995 77 103 76 256Kerivnij sklad navchalnogo zakladuNachalniki 1967 1972 general major Solodov Yurij Petrovich 1972 polkovnik Aldoshin Leonid Georgijovich u zv yazku zi smertyu 1972 1976 general major Vasilyev Ivan Leontijovich 1976 1986 general lejtenant Bespalov Volodimir Vasilovich 1986 1989 general major Vorobjov Mikola Mihajlovich 1989 1991 general major Zolotuhin Boris Ivanovich 1991 1993 polkovnik Larkov Oleksandr Pilipovich 1993 1995 polkovnik Timchenko Viktor Mikolajovich Zastupniki nachalnika polkovnik Yefimov Oleksandr Oleksandrovich 1969 1973 polkovnik Grigor yev Volodimir Prokopovich 1973 1975 polkovnik Kocyuk Vitalij Volodimirovich 1976 1987 Pohovanij u Donecku 23 08 2010 polkovnik Miroshnichenko Volodimir Josipovich 1987 1990 polkovnik Timchenko Volodimir Mikolajovich 1990 1993 polkovnik Yanishevskij Viktor Mikolajovich 1993 1995 Zastupniki nachalnika po politichnij chastini polkovnik Tarasov Sergij Vasilovich 1967 1970 polkovnik Novikov Sergij Pavlovich 1970 1972 polkovnik Vasilyev Ivan Leontijovich 1972 polkovnik Trilobit Ivan Yakovich 1972 1975 polkovnik Samara Volodimir Haritonovich 1975 1984 Pomer 23 05 2015 Pohovanij u Donecku polkovnik Machushko Volodimir Ivanovich 1984 1988 polkovnik Bichkov Viktor Grigorovich 1988 1990 polkovnik Gorbachov Valerij Petrovich 1990 1991 Nachalniki socialno psihologichnoyi sluzhbi polkovnik Burega Valerij Vasilovich 1992 1993 pidpolkovnik Lustin Yurij Mihajlovich 1993 1995 Zastupnik nachalnika uchilisha z vihovnoyi roboti polkovnik Romanov Mikola Mihajlovich 10 02 1995 15 11 1995 Nachalniki navchalnogo viddilu polkovnik Aleksandrov Glib Mikolajovich 1967 1969 polkovnik Sidorenko Oleksandr Fedorovich 1969 1978 polkovnik Gurin Vasil Mihajlovich 1978 1982 polkovnik Davidov Vladlen Vasilovich 1982 1984 Pomer 19 12 2017 na 86 mu roci zhittya polkovnik Chernishov Yevgen Vasilovich 1984 1990 polkovnik Zelnickij Andrij Mikolajovich 1990 1992 polkovnik Lisovskij Volodimir Oleksandrovich 1993 1994 polkovnik Stepanov Anatolij Semenovich 1994 1995 pidpolkovnik Zuyenko Dmitro Viktorovich 1995 Zastupniki nachalnika po tehnichnij chastini polkovnik Romanov Mihajlo Stepanovich 1967 1977 polkovnik Nikitin Grigorij Yakovich 1978 1983 polkovnik Yarohno Ivan Vakumovich 1983 1988 polkovnik Ovchinnikov Mikola Andrijovich 1989 1994 Zastupniki nachalnika po materialnomu zabezpechennyu polkovnik Fedyunin Volodimir Pavlovich 1967 1972 pidpolkovnik Shaposhnikov Yakiv Vasilovich 1972 1974 polkovnik Byelov Oleksij Vasilovich 1974 1977 pidpolkovnik Zhiharyev Volodimir Fedorovich 1977 1980 polkovnik Romanov Miroslav Mikolajovich 1980 1989 kapitan 1 rangu Gavrilenko Yevgen Fedorovich 1989 1992 polkovnik Yanishevskij Sergij Mikolajovich 1992 1993 polkovnik Marcenyuk Vasil Grigorovich 1993 1995 Vidomi vipusknikiVinogradov Stepan Vasilovich Kandidat istorichnih nauk docent docent kafedri vijskovoyi pidgotovki Kiyivskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu imeni Vadima Getmana Vipusk 1974 Oleksa ndr Volodi mirovich Progni mak 2 sichnya 1958 Doneck ukrayinskij politichnij ta derzhavnij diyach kolekcioner mecenat pismennik dramaturg Vipusk 1975 Valerij Viktorovich Rajko nar 5 serpnya 1960 ukrayinskij vijskovik General lejtenant Doktor pedagogichnih nauk 2009 Profesor Rektor Nacionalnoyi akademiyi Derzhavnoyi Prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini imeni Bogdana Hmelnickogo z 2002 po 2014 Vipusk 1981 Kapkin Oleksandr Borisovich Suddya Zarichnogo rajonnogo sudu m Sumi Vipusk 1981 Mikola Mihajlovich Litvin nar 8 bereznya 1961 Sloboda Romanivska Zhitomirska oblast golova Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini u 2003 2014 general armiyi Ukrayini Vipusk 1984 Tkachenko Yurij Valentinovich Pershij zastupnik golovi Golosiyivskoyi rajonnoyi v misti Kiyevi derzhavnoyi administraciyi Vipusk 1984 Timchenko Oleksandr Volodimirovich Nachalnik naukovo doslidnoyi laboratoriyi ekstremalnoyi ta krizovoyi psihologiyi Nacionalnogo universitetu civilnogo zahistu Ukrayini Vipusk 1984 Valerij Anatolijovich Bondik chlen Vishoyi radi yusticiyi berezen 2007 traven 2013 Vipusk 1985 Pruglo Oleg Yevgenovich Zastupnik golovi Poltavskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Vipusk 1985 Malij Igor Anatolijovich nar 1966 Z 2008 po 2014 zastupnik direktora departamentu korporativnogo upravlinnya ta pravovogo zabezpechennya nachalnik viddilu Nacionalnoyi akcionernoyi kompaniyi Energetichna kompaniya Ukrayini Vipusk 1987 Zolkin Yurij Oleksijovich Golova Stanichno Luganskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi z 20 03 2015 r Vipusk 1987 I gor Vi ktorovich Aleksye yev 10 sichnya 1960 Doneck ukrayinskij politik sekretar CK KPU vid chervnya 2005 r narodnij deputat Ukrayini vid 2002 r Vipusk 1987 Arsirij Ruslan Oleksandrovich Suddya okruzhnogo administrativnogo sudu m Kiyeva Vipusk 1988 Andrij Volodimirovich Golovach nar 27 chervnya 1969 Doneck SRSR general polkovnik podatkovoyi miliciyi pershij zastupnik Golovi Derzhavnoyi podatkovoyi sluzhbi Ukrayini nachalnik podatkovoyi miliciyi Ukrayini za chasiv Yanukovicha Vipusk 1990 Bulyuk Vitalij Viktorovich narodivsya 21 grudnya 1969 s Gladkivka Hersonska oblast Golopristanskij rajon deputat Hersonskoyi oblasnoyi radi V VI VII sklikan nachalnik Hersonskoyi mitnici z 2007 do 2015 roku Z 4 grudnya 2015 roku obranij na posadu zastupnika golovi Hersonskoyi oblasnoyi radi Vipusk 1990 Ribalko Yevgen Viktorovich golova miskoyi radi m Svatove Luganska oblast Vipusk 1991 Spodar Yaroslav Bogdanovich Narodivsya 27 sichnya 1970 roku v smt Narodichi Zhitomirskoyi oblasti Z 24 travnya 2014 zastupnik komanduvacha Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini po roboti z osobovim skladom Vipusk 1992 Ruslan Mikolajovich Solvar nar 12 travnya 1971 roku Pishanka Vinnicka oblast Ukrayina narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya obranij po odnomandatnomu okrugu 91 Chlen partiyi Udar Vipusk 1993 Bespalov Oleg Pavlovich ukrayinskij politik Prokopenko Igor Stanislavovich ros Prokopenko Igor Stanislavovich nar 8 lyutogo 1965 r m Pavlovsk rosijskij telezhurnalist dokumentalist veduchij programi Vijskova tayemnicya na REN TV fahivec z tayemnim zmovam zastupnik generalnogo direktora z dokumentalnih ta publicistichnih proektiv telekompaniyi REN TV televeduchij shestirazovij laureat premiyi TEFI Hmilyar Oleg Fedorovich ros Hmilyar Oleg Fedorovich nar 10 serpnya 1973r S Konyushkiv Lvivska obl nachalnik kafedri suspilnih nauk Nacionalnogo universitetu oboroni Ukrayini im I Chernyahivskogo doktor psihologichnih nauk docent polkovnik Vipusk 1994 DzherelaOficijnij sajt uchilisha Arhivovano 11 grudnya 2012 u WebCite Voennoe uchilishe v serdce Donbassa Avtory sostaviteli Vladimir Hohlov Yurij Cindrenko M AP Nauka i obrazovanie 2017 740 s Malakeev S V Doneckoe politicheskoe nam ne zabyt Doneck 2008PosilannyaPrimitki Arhiv originalu za 18 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2018 Ce nezavershena stattya z vijskovoyi osviti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi