До́мус (лат. domus, спор. з прасл. *domъ) — тип міського будинку в Стародавньому Римі, який займали вищі класи та деякі заможні вільновідпущені особи в епоху Республіки та Імперії. Він був знайдений майже у всіх великих містах римських територій.. Поряд з домусом у місті багато найбагатших родин Стародавнього Риму також володіли окремим заміським будинком, відомим як вілла. Багато хто вирішував жити переважно або навіть виключно у своїх віллах; ці будинки, як правило, були набагато більшими за масштабами та на більших гектарах землі завдяки більшій площі за межами огородженого та укріпленого міста.
Елітні класи римського суспільства будували свої резиденції зі складними мармуровими прикрасами, інкрустованими мармуровими панелями та колонами, а також дорогими картинами та фресками. Багато бідних та представники нижчого середнього класу жили в переповнених, брудних та здебільшого занепалих квартирах, відомих як інсули. Ці багаторівневі житлові будинки були побудовані якомога високими і щільно і були набагато менш статусні та зручні, у порівнянні з приватними будинками.
Історія
Будинки ранніх етрусків (попередників римлян) були простими навіть серед заможних або панівних класів. Це були невеликі хатини, побудовані на осьовому плані центральної зали з відкритим . Вважається, що храм Вести був скопійований за формою з цих ранніх будинків, оскільки поклоніння Весті починалося в індивідуальних будинках (а не в храмах). Ймовірно, хатини були зроблені з глини та дерева із солом'яними дахами та центральним отвором для виходу диму з вогнища. Це могло стати прототипом атріуму, який був поширений у пізніших будинках.
Загальний опис
Італійський міської особняк розвинувся з сільської садиби, яка збирала під одним дахом безліч корисних приміщень. Ранні італійські особняки були прямокутними будівлями з приміщеннями, згрупованими навколо атріуму з невеликим садком, званим hortus, в задній частині. Згодом під впливом грецької архітектури утворився класичний давньоримський особняк. Внутрішній устрій помпейських будинків (відомі за розкопками) і римських демонструють подібні типові риси.
Домус був прямокутною спорудою, яка тягнулася вздовж двору, а на вулицю виходила глухими торцевими стінами. Він ділився на дві частини: з одною групою приміщень, що становила офіційну і групувалися навколо атріуму, і друга — сімейна, навколо саду. Два цих великих приміщення були чудово пристосовані для середземноморського клімату. Вони перебували просто неба, дозволяючи свіжому повітрю циркулювати в коридорах і кімнатах. На відміну від грецького в римському будинку всі приміщення розташовуються у стрункому порядку по сторонах від головної осі.
Приміщення
- Вестибул (лат. vestibulum) — вхід, прихожа, майданчик між лінією фасаду та зовнішніми дверима будинку, звідки через двері входили в приміщення.
- (лат. taberna, від слова «табула» — дошка) — такі кімнати могли примикати до атріуму, але при цьому мати свій власний вхід зовні і не мати проходу всередину. Зазвичай їх займали під майстерні, склади або крамниці, які господар або використовував сам, або — частіше — здавав в оренду. Якщо вони використовувалися як крамниці, могли мати цегляний прилавок перед входом, і всередині ділитися перегородкою на ще якесь невеличке внутрішнє приміщення, а перекриттями — на два поверхи невеликої висоти на зразок антресолей. Верхній поверх звався pergula. Ці приміщення були бідними, можливо, в них могли жити бідні і вірні клієнти. Також ці приміщення могли використовуватися як прості склади. Крім того, в приміщеннях з боків від входу могли розміщуватися стайні.
- Атріум (лат. atrium, від ater — «закопчений», «чорний», тобто приміщення, що почорніло від кіптяви) — критий двір зі світловим колодязем. Спочатку атріум був місцем сну матері сімейства. Навпроти входу в будинок була глибока ніша для її ліжка. Римляни зберігали цю нішу як знак святості шлюбу. Тут зберігалися цінності роду: важка скриня з сімейними цінностями, стіл типу жертовника і шафа (ніші) для збереження воскових масок (imagines) і бюстів предків, а також зображень добрих духів-покровителів — ларів і пенатів (пізніше окреме святилище — ларарій).
Примітки
- Gregory S. Aldrete (30 грудня 2004). Daily Life in the Roman City. Greenwood Press. ISBN .
- Domus. LacusCurtius Educational Resource: a Selection of Articles from A 19th-Century Classical Encyclopaedia. Процитовано 28 квітня 2009.
- Schoenauer, Norbert (1981). 6,000 years of housing. W. W. Norton & Company; 3 Rev Exp edition. с. 136. ISBN .
- . www.krotov.info. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 18 грудня 2020.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2008. Процитовано 18 грудня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do mus lat domus spor z prasl dom tip miskogo budinku v Starodavnomu Rimi yakij zajmali vishi klasi ta deyaki zamozhni vilnovidpusheni osobi v epohu Respubliki ta Imperiyi Vin buv znajdenij majzhe u vsih velikih mistah rimskih teritorij Poryad z domusom u misti bagato najbagatshih rodin Starodavnogo Rimu takozh volodili okremim zamiskim budinkom vidomim yak villa Bagato hto virishuvav zhiti perevazhno abo navit viklyuchno u svoyih villah ci budinki yak pravilo buli nabagato bilshimi za masshtabami ta na bilshih gektarah zemli zavdyaki bilshij ploshi za mezhami ogorodzhenogo ta ukriplenogo mista Peristil domusa Pompeyi Shema domusa 1 ostium 2 vestibulum fauces 3 faucesi 4 5 atrium 6 komplyuvij 7 8 tablinum 9 triklinij 10 krila ali 11 12 kuhnya 13 chornij hid postikum 14 peristil 15 basejn piscina 16 eksedra Elitni klasi rimskogo suspilstva buduvali svoyi rezidenciyi zi skladnimi marmurovimi prikrasami inkrustovanimi marmurovimi panelyami ta kolonami a takozh dorogimi kartinami ta freskami Bagato bidnih ta predstavniki nizhchogo serednogo klasu zhili v perepovnenih brudnih ta zdebilshogo zanepalih kvartirah vidomih yak insuli Ci bagatorivnevi zhitlovi budinki buli pobudovani yakomoga visokimi i shilno i buli nabagato mensh statusni ta zruchni u porivnyanni z privatnimi budinkami IstoriyaAtrium u pompejskomu domusi Budinki rannih etruskiv poperednikiv rimlyan buli prostimi navit sered zamozhnih abo panivnih klasiv Ce buli neveliki hatini pobudovani na osovomu plani centralnoyi zali z vidkritim Vvazhayetsya sho hram Vesti buv skopijovanij za formoyu z cih rannih budinkiv oskilki pokloninnya Vesti pochinalosya v individualnih budinkah a ne v hramah Jmovirno hatini buli zrobleni z glini ta dereva iz solom yanimi dahami ta centralnim otvorom dlya vihodu dimu z vognisha Ce moglo stati prototipom atriumu yakij buv poshirenij u piznishih budinkah Zagalnij opisItalijskij miskoyi osobnyak rozvinuvsya z silskoyi sadibi yaka zbirala pid odnim dahom bezlich korisnih primishen Ranni italijski osobnyaki buli pryamokutnimi budivlyami z primishennyami zgrupovanimi navkolo atriumu z nevelikim sadkom zvanim hortus v zadnij chastini Zgodom pid vplivom greckoyi arhitekturi utvorivsya klasichnij davnorimskij osobnyak Vnutrishnij ustrij pompejskih budinkiv vidomi za rozkopkami i rimskih demonstruyut podibni tipovi risi Domus buv pryamokutnoyu sporudoyu yaka tyagnulasya vzdovzh dvoru a na vulicyu vihodila gluhimi torcevimi stinami Vin dilivsya na dvi chastini z odnoyu grupoyu primishen sho stanovila oficijnu i grupuvalisya navkolo atriumu i druga simejna navkolo sadu Dva cih velikih primishennya buli chudovo pristosovani dlya seredzemnomorskogo klimatu Voni perebuvali prosto neba dozvolyayuchi svizhomu povitryu cirkulyuvati v koridorah i kimnatah Na vidminu vid greckogo v rimskomu budinku vsi primishennya roztashovuyutsya u strunkomu poryadku po storonah vid golovnoyi osi PrimishennyaVestibul lat vestibulum vhid prihozha majdanchik mizh liniyeyu fasadu ta zovnishnimi dverima budinku zvidki cherez dveri vhodili v primishennya lat taberna vid slova tabula doshka taki kimnati mogli primikati do atriumu ale pri comu mati svij vlasnij vhid zovni i ne mati prohodu vseredinu Zazvichaj yih zajmali pid majsterni skladi abo kramnici yaki gospodar abo vikoristovuvav sam abo chastishe zdavav v orendu Yaksho voni vikoristovuvalisya yak kramnici mogli mati ceglyanij prilavok pered vhodom i vseredini dilitisya peregorodkoyu na she yakes nevelichke vnutrishnye primishennya a perekrittyami na dva poverhi nevelikoyi visoti na zrazok antresolej Verhnij poverh zvavsya pergula Ci primishennya buli bidnimi mozhlivo v nih mogli zhiti bidni i virni kliyenti Takozh ci primishennya mogli vikoristovuvatisya yak prosti skladi Krim togo v primishennyah z bokiv vid vhodu mogli rozmishuvatisya stajni Atrium lat atrium vid ater zakopchenij chornij tobto primishennya sho pochornilo vid kiptyavi kritij dvir zi svitlovim kolodyazem Spochatku atrium buv miscem snu materi simejstva Navproti vhodu v budinok bula gliboka nisha dlya yiyi lizhka Rimlyani zberigali cyu nishu yak znak svyatosti shlyubu Tut zberigalisya cinnosti rodu vazhka skrinya z simejnimi cinnostyami stil tipu zhertovnika i shafa nishi dlya zberezhennya voskovih masok imagines i byustiv predkiv a takozh zobrazhen dobrih duhiv pokroviteliv lariv i penativ piznishe okreme svyatilishe lararij PrimitkiGregory S Aldrete 30 grudnya 2004 Daily Life in the Roman City Greenwood Press ISBN 978 0 313 33174 9 Domus LacusCurtius Educational Resource a Selection of Articles from A 19th Century Classical Encyclopaedia Procitovano 28 kvitnya 2009 Schoenauer Norbert 1981 6 000 years of housing W W Norton amp Company 3 Rev Exp edition s 136 ISBN 978 0 393 73052 4 www krotov info Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 18 grudnya 2020 Arhiv originalu za 28 grudnya 2008 Procitovano 18 grudnya 2020