Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Додаткова валюта валюта яка за угодою певного кола осіб може доповнювати або заміняти національну валютну систему Термін

Додаткова валюта

Додаткова валюта

Додаткова валюта — валюта, яка за угодою певного кола осіб може доповнювати або заміняти національну валютну систему. Термін охоплює регіональну валюту, приватні гроші і валюту спільнот.

image
15 центів, випущені готелем Юнг в Бостоні

Цілі запровадження

Додаткові валюти часто розробляються спеціально для вирішення конкретних питань або проблем, а введення більшості з них переслідує декілька цілей і спрямоване на вирішення кількох питань. Додаткова валюта може бути корисна для громад, які не мають доступу до фінансового капіталу, а також для корегування витрат населення. У 2006 році Всесвітня база даних Додаткових валютних систем в річному звіті представила результати дослідження 150 систем. Цілі введення 94 з них полягали в поліпшення кооперації, розвитку малого та середнього підприємництва, активізації місцевого ринку, зниженні потреби в національній валюті, і розвитку громад. Основною метою додаткової валюти є не одержання високого прибутку, а з'єднання «невикористаного ресурсу з незабезпеченою потребою».

Прихильники запровадження додаткової валюти

Прихильниками додаткової валюти є бельгійський екс-банкір [en] британський економіст Хейзел Хендерсон, голландець Хенк ван Аркель (глава STRO), Едгар Камперс і Роб ван Хілті (ініціатори Qoin), Маргріт Кеннеді, Майкл Лінтон, Едгар Кан (винахідник Банку часу), і багато інших. Бернард Ліетер стверджує, що національні валюти є недостатніми для світових бізнес-потреб, посилаючись на те, що за останні 20 років у 87 країнах відбулися серйозні валютні кризи. На думку Ліетера, додаткова валюта є способом захисту від проблем подібного роду. На конференції [fr] (IRTA) Ліетер теж саме говорив і про бартер.

Особливості додаткової та альтернативної валюти

Додаткова валюта — валюта, призначена, щоб використовуватися як доповнення до іншої валюти, як правило, національної валюти. Додаткова валюта іноді іменується додатковою валютою спільноти або просто валютою спільноти. Причиною тому служить те, що область ходіння додаткової валюти в переважній більшості випадків обмежується конкретною спільнотою. Є, однак, деякі додаткові валюти, які є регіональними або глобальними, такі як [en], [en] і Friendly Favors, або запропонована глобальна земельна валюта.

Термін «додаткова валюта» включає широку групу обмінних систем, валют або скрипів, розроблених, щоб використовуватися в поєднанні зі стандартною валютою або іншими додатковими валютами. Додаткова валюта може бути оцінена і обміняна на національну валюту, але також може функціювати як і засіб обміну сама по собі. Додаткові валюти лежать поза межами національних законних платіжних засобів і не використовуються як такі. Як і у випадку з національними валютами, системи додаткової валюти різняться між собою обмінним курсом, областю звернення і можливістю використання в поєднанні з іншими валютами.

Деякі додаткові валюти базуються на стані реальних ресурсів (золото, нафту, послуг і т. д.) і змінюються в залежності від їх коливань. Погодинна валюта являє собою час, необхідний для виконання послуги в годинах, не беручи в розрахунок потенційну ринкову вартість виконання послуги. У деяких додаткових валютах використовується система негативного відсотка (демередж). Це стимулює ринковий обмін валюти і примушує відмовитися від додаткової валюти як засобу зберігання капіталу.

Валютні спекуляції та азартні ігри, як правило, не входять у концепцію додаткових валют. Додаткові валюти часто навмисно обмежені в регіональному поширенні, часі дії, секторі використання і колі осіб, які можуть користуватися валютною системою.

У тому випадку, якщо валюта використовується паралельно з національною валютною системою, така валюта може називатися додатковою або комплементарною. Альтернативна валюта — будь-яка валюта, використовувана як альтернатива домінуючим національним або багатонаціональним валютним системам (фіатні гроші). Альтернативні валюти можуть бути створені фізичною особою, корпорацією або організацією, вони можуть бути також випущені державою або регіональними органами влади. Альтернативна валюта також може виникнути і природним шляхом, коли люди починають використовувати певний товар як засіб обміну.  — одна з форм альтернативної валюти. Будь-яка форма кредитування, яка не проходить через банківську систему, може вважатися однією з форм альтернативної валюти.

Одним з типів альтернативної валюти є так звані Банки часу, які вперше виникли в 1970-ті роки в Японії і в 1980-ті з'явилися у Великій Британії. Їх суть полягає в тому, що за кожну годину волонтерської допомоги на рахунок у банку часу волонтеру нараховується 1 розрахункова одиниця, яку можна обміняти на послуги іншого учасника системи, якому вона передається. Ще одним типом альтернативних грошових систем є бартер. Фактично він являє собою систему, всередині якої відбувається обмін конкретними предметами або послугами без використання будь-якої з валюти. У 1982 році була створена найбільш поширена додаткова валютна система — , яка впорядковує обмін товарами і послугами між членами кооперації. Прикладом інвестиційної системи додаткової валюти може служити система Automatic Social Financial Network (ASFN) і міжнародна краудсорсинг-краудфандингова спільнота «Еволюція РА», члени якого мають можливість використовувати власну додаткову віртуальну валюту «кібер-золото». Вступні внески в національній валюті, отримані від нових членів спільноти, в подальшому спрямовуються на інвестування різних торгових, фінансових та мережної проектів. Учасники системи можуть зробити обмін «кібер-золота» на національну валюту у зворотному напрямку, але також є можливість здійснювати покупки й оплачувати послуги всередині самої системи, використовуючи валюту спільноти.

У Бразилії після приватизації промислової галузі мобільних телефонів і відрахування з неї 1 % доходу в сферу освіти, був створений фонд у розмірі 3 млрд реал (1 млрд доларів), кошти якого уряд мав намір направити в сектор освіти. Професор Бернар Ліетаер в 2004 році висунув пропозицію про введення спеціальної ваучерної системи і секторальної валюти, яка б дозволяла населенню оплачувати здобуття вищої освіти. За задумом Ліетаера, валюта повинна видаватися кожному школяреві у віці 7 років, а по досягненню 17 років нею можна частково оплатити навчання у ВНЗ. Валюта має високий негативний відсоток, кожен рік при зберіганні знецінюючись на 20 %. Деякі фахівці вважають, що схема додаткової валютної системи «Сабер» в 10 разів ефективніше, ніж прямі дотації у сферу освіти країни.

У 2009 році була створена електронна пірінгова платіжна система (або криптовалюта) Bitcoin, що надає можливість анонімного зберігання і переказу коштів. Принцип мережі і відсутність адміністративного центру унеможливлює державне регулювання і маніпуляції курсом шляхом зміни грошової маси. Дані про переміщення грошових коштів є публічними і зберігаються в розподіленої БД. Неможливо розпоряджатися чужими коштами і витратити одні й ті ж засоби двічі: для забезпечення безпеки використовуються криптографічні методи, тобто шифрування. Емісія біткойна алгоритмічно обмежена, обов'язкових комісійних зборів не передбачено. Учасники можуть добровільно включати в платіж довільну суму комісійного збору, подаючи на вхід транзакції більше коштів, ніж на вихід, що підвищує пріоритет обробки такої транзакції. Комісійний збір дістається вузлу, що згенерував блок з такою транзакцією. Цифрові «монети» Біткойна приймаються в обмін на мережні послуги і реальні товари. Багато організацій приймають пожертвування в цій валюті. Трейдери обмінюють біткойн на різні валюти (долари США, рублі, японські єни та інші) на онлайн-біржах.

image
Один шилінг міста Вергль

Деякі альтернативні валюти швидко знецінюються, що збільшує грошово-кредитне звернення. («Чудо Вергля») — експеримент, який показав потенціал вільних грошей, введених в обіг в невеликому австрійському містечку Вергль. Місцеві валюти також мають перевагу у вигляді того, що вони не можуть бути витрачені за кордоном, а значить валюта завжди продовжує циркулювати в первісному регіоні, приносячи користь лише місцевій економіці. З іншого боку, неможливість витратити місцеву валюту поза регіону її ходіння є для багатьох незручністю.

Вважається, що альтернативні валюти можуть працювати як противагу місцевої економіки. Їх активність підвищується в тому випадку, якщо місцева економіка сповільнюється, а при збільшення її темпів — активність альтернативної валюти природним шляхом сповільнюється. Між тим, професор Ніколаус Лойфер вважає, що використання місцевих валют, таких як вільні гроші, може підвищити активність місцевої економіки лише на нетривалий період часу. На думку Лойфер, тривале використання місцевої валюти в кінцевому рахунку призведе до зниження в активності економічної діяльності дестабілізації економіки в цілому.

Ставлення влади та оподаткування

Коли почалася перша хвиля створення додаткових грошових систем (1930-ті роки), влада багатьох країн спробувала цьому перешкодити. В 1931 році була заборонена регіональна валюта міста Шваненкірхен, а в 1933 році під заборону потрапила і грошова система Вергля. Аналогічні заходи вживалися і у Франції. Між тим, швейцарська валюта WIR, випущена в обіг в 1934 році, збереглася і донині. За деякими оцінками, у 2000-х років діяло від 3 до 5 тисяч різних додаткових валютних систем.

При використанні альтернативних і додаткових валют часто виникають проблеми зі сплатою податків. Деякі альтернативні валюти вважаються вільними від податку, але більшість з них повністю ним обкладаються, як національна валюта. Між тим, вимоги податкового законодавства дозволяють оплачувати податок лише в національній валюті. Законність і податковий статус альтернативних валют значно різняться від країни до країни; деякі діючі системи однієї країни в іншій державі є нелегальними.

Примітки

  1. Шейман Д. Додаткові грошові системи. cloudwatcher.ru. Архів / оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
  2. (англійською) . sapiens.revues.org. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
  3. Complementary Currency: For Bootstrapping, But Not For Everything (англійською) . worldchanging.com. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
  4. (англійською) . ijccr.net. Архів оригіналу за 6 грудня 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
  5. Яка валюта найстійкіша. vseforex.ru. Архів stabilnaya оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 26 листопада 2012.
  6. (англійською) . accessmylibrary.com. Архів оригіналу за 16 березня 2009. Процитовано 24 січня 2013.
  7. (англійською) . prweb.com. Архів оригіналу за 2 жовтня 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
  8. Global Complementally Currency: Making Money Sustainable (англійською) . sciencelinks.jp. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
  9. Кроль М. Дополнительные денежные системы. Типология успеха. philanthropy.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
  10. . asfn.info. Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
  11. A Proposal for a Brazilian Education Complementary Journal of Community Currency Research 2006.
  12. Nathan Willis (10 листопада 2010). . . Архів оригіналу за 23 листопада 2010. Процитовано 24 січня 2013.
  13. . Bitcoin.org. Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 16 May 2011.
  14. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 24 січня 2013.
  15. . Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 24 січня 2013.
  16. Thomas, Keir (10 жовтня 2010). . . Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 10 жовтня 2010.
  17. (PDF) (англійською) . lietaer.com. Архів оригіналу (PDF) за 14 березня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
  18. (німецькою) . uni-konstanz.de. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
  19. Кроль М. . philanthropy.ru. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 21 листопада 2012.

Література

  • Greco T. Money: understanding and creating alternatives to legal tender. — Chelsea Green Publishing, 2001.
  • Lietaer B. The Future of Money. — Random House, 2001.
  • Raddon M. Community and money: men and women making change. — Montreal : Black Rose Books, 2003.
  • Suhr D. ~ roehrigw / suhr / nngengl.html  — 1990. з джерела 14 вересня 2008
  • Лиетар Б. Душа денег, 2001

Посилання

  • (англійською) . complementarycurrency.org. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
  • . collaborativefinance.org. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 21 листопада 2012.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dodatkova valyuta valyuta yaka za ugodoyu pevnogo kola osib mozhe dopovnyuvati abo zaminyati nacionalnu valyutnu sistemu Termin ohoplyuye regionalnu valyutu privatni groshi i valyutu spilnot 15 centiv vipusheni gotelem Yung v BostoniCili zaprovadzhennyaDodatkovi valyuti chasto rozroblyayutsya specialno dlya virishennya konkretnih pitan abo problem a vvedennya bilshosti z nih peresliduye dekilka cilej i spryamovane na virishennya kilkoh pitan Dodatkova valyuta mozhe buti korisna dlya gromad yaki ne mayut dostupu do finansovogo kapitalu a takozh dlya koreguvannya vitrat naselennya U 2006 roci Vsesvitnya baza danih Dodatkovih valyutnih sistem v richnomu zviti predstavila rezultati doslidzhennya 150 sistem Cili vvedennya 94 z nih polyagali v polipshennya kooperaciyi rozvitku malogo ta serednogo pidpriyemnictva aktivizaciyi miscevogo rinku znizhenni potrebi v nacionalnij valyuti i rozvitku gromad Osnovnoyu metoyu dodatkovoyi valyuti ye ne oderzhannya visokogo pributku a z yednannya nevikoristanogo resursu z nezabezpechenoyu potreboyu Prihilniki zaprovadzhennya dodatkovoyi valyutiPrihilnikami dodatkovoyi valyuti ye belgijskij eks bankir en britanskij ekonomist Hejzel Henderson gollandec Henk van Arkel glava STRO Edgar Kampers i Rob van Hilti iniciatori Qoin Margrit Kennedi Majkl Linton Edgar Kan vinahidnik Banku chasu i bagato inshih Bernard Lieter stverdzhuye sho nacionalni valyuti ye nedostatnimi dlya svitovih biznes potreb posilayuchis na te sho za ostanni 20 rokiv u 87 krayinah vidbulisya serjozni valyutni krizi Na dumku Lietera dodatkova valyuta ye sposobom zahistu vid problem podibnogo rodu Na konferenciyi fr IRTA Lieter tezh same govoriv i pro barter Osoblivosti dodatkovoyi ta alternativnoyi valyutiDodatkova valyuta valyuta priznachena shob vikoristovuvatisya yak dopovnennya do inshoyi valyuti yak pravilo nacionalnoyi valyuti Dodatkova valyuta inodi imenuyetsya dodatkovoyu valyutoyu spilnoti abo prosto valyutoyu spilnoti Prichinoyu tomu sluzhit te sho oblast hodinnya dodatkovoyi valyuti v perevazhnij bilshosti vipadkiv obmezhuyetsya konkretnoyu spilnotoyu Ye odnak deyaki dodatkovi valyuti yaki ye regionalnimi abo globalnimi taki yak en en i Friendly Favors abo zaproponovana globalna zemelna valyuta Termin dodatkova valyuta vklyuchaye shiroku grupu obminnih sistem valyut abo skripiv rozroblenih shob vikoristovuvatisya v poyednanni zi standartnoyu valyutoyu abo inshimi dodatkovimi valyutami Dodatkova valyuta mozhe buti ocinena i obminyana na nacionalnu valyutu ale takozh mozhe funkciyuvati yak i zasib obminu sama po sobi Dodatkovi valyuti lezhat poza mezhami nacionalnih zakonnih platizhnih zasobiv i ne vikoristovuyutsya yak taki Yak i u vipadku z nacionalnimi valyutami sistemi dodatkovoyi valyuti riznyatsya mizh soboyu obminnim kursom oblastyu zvernennya i mozhlivistyu vikoristannya v poyednanni z inshimi valyutami Deyaki dodatkovi valyuti bazuyutsya na stani realnih resursiv zoloto naftu poslug i t d i zminyuyutsya v zalezhnosti vid yih kolivan Pogodinna valyuta yavlyaye soboyu chas neobhidnij dlya vikonannya poslugi v godinah ne beruchi v rozrahunok potencijnu rinkovu vartist vikonannya poslugi U deyakih dodatkovih valyutah vikoristovuyetsya sistema negativnogo vidsotka demeredzh Ce stimulyuye rinkovij obmin valyuti i primushuye vidmovitisya vid dodatkovoyi valyuti yak zasobu zberigannya kapitalu Valyutni spekulyaciyi ta azartni igri yak pravilo ne vhodyat u koncepciyu dodatkovih valyut Dodatkovi valyuti chasto navmisno obmezheni v regionalnomu poshirenni chasi diyi sektori vikoristannya i koli osib yaki mozhut koristuvatisya valyutnoyu sistemoyu U tomu vipadku yaksho valyuta vikoristovuyetsya paralelno z nacionalnoyu valyutnoyu sistemoyu taka valyuta mozhe nazivatisya dodatkovoyu abo komplementarnoyu Alternativna valyuta bud yaka valyuta vikoristovuvana yak alternativa dominuyuchim nacionalnim abo bagatonacionalnim valyutnim sistemam fiatni groshi Alternativni valyuti mozhut buti stvoreni fizichnoyu osoboyu korporaciyeyu abo organizaciyeyu voni mozhut buti takozh vipusheni derzhavoyu abo regionalnimi organami vladi Alternativna valyuta takozh mozhe viniknuti i prirodnim shlyahom koli lyudi pochinayut vikoristovuvati pevnij tovar yak zasib obminu odna z form alternativnoyi valyuti Bud yaka forma kredituvannya yaka ne prohodit cherez bankivsku sistemu mozhe vvazhatisya odniyeyu z form alternativnoyi valyuti Odnim z tipiv alternativnoyi valyuti ye tak zvani Banki chasu yaki vpershe vinikli v 1970 ti roki v Yaponiyi i v 1980 ti z yavilisya u Velikij Britaniyi Yih sut polyagaye v tomu sho za kozhnu godinu volonterskoyi dopomogi na rahunok u banku chasu volonteru narahovuyetsya 1 rozrahunkova odinicya yaku mozhna obminyati na poslugi inshogo uchasnika sistemi yakomu vona peredayetsya She odnim tipom alternativnih groshovih sistem ye barter Faktichno vin yavlyaye soboyu sistemu vseredini yakoyi vidbuvayetsya obmin konkretnimi predmetami abo poslugami bez vikoristannya bud yakoyi z valyuti U 1982 roci bula stvorena najbilsh poshirena dodatkova valyutna sistema yaka vporyadkovuye obmin tovarami i poslugami mizh chlenami kooperaciyi Prikladom investicijnoyi sistemi dodatkovoyi valyuti mozhe sluzhiti sistema Automatic Social Financial Network ASFN i mizhnarodna kraudsorsing kraudfandingova spilnota Evolyuciya RA chleni yakogo mayut mozhlivist vikoristovuvati vlasnu dodatkovu virtualnu valyutu kiber zoloto Vstupni vneski v nacionalnij valyuti otrimani vid novih chleniv spilnoti v podalshomu spryamovuyutsya na investuvannya riznih torgovih finansovih ta merezhnoyi proektiv Uchasniki sistemi mozhut zrobiti obmin kiber zolota na nacionalnu valyutu u zvorotnomu napryamku ale takozh ye mozhlivist zdijsnyuvati pokupki j oplachuvati poslugi vseredini samoyi sistemi vikoristovuyuchi valyutu spilnoti U Braziliyi pislya privatizaciyi promislovoyi galuzi mobilnih telefoniv i vidrahuvannya z neyi 1 dohodu v sferu osviti buv stvorenij fond u rozmiri 3 mlrd real 1 mlrd dolariv koshti yakogo uryad mav namir napraviti v sektor osviti Profesor Bernar Lietaer v 2004 roci visunuv propoziciyu pro vvedennya specialnoyi vauchernoyi sistemi i sektoralnoyi valyuti yaka b dozvolyala naselennyu oplachuvati zdobuttya vishoyi osviti Za zadumom Lietaera valyuta povinna vidavatisya kozhnomu shkolyarevi u vici 7 rokiv a po dosyagnennyu 17 rokiv neyu mozhna chastkovo oplatiti navchannya u VNZ Valyuta maye visokij negativnij vidsotok kozhen rik pri zberiganni znecinyuyuchis na 20 Deyaki fahivci vvazhayut sho shema dodatkovoyi valyutnoyi sistemi Saber v 10 raziv efektivnishe nizh pryami dotaciyi u sferu osviti krayini U 2009 roci bula stvorena elektronna piringova platizhna sistema abo kriptovalyuta Bitcoin sho nadaye mozhlivist anonimnogo zberigannya i perekazu koshtiv Princip merezhi i vidsutnist administrativnogo centru unemozhlivlyuye derzhavne regulyuvannya i manipulyaciyi kursom shlyahom zmini groshovoyi masi Dani pro peremishennya groshovih koshtiv ye publichnimi i zberigayutsya v rozpodilenoyi BD Nemozhlivo rozporyadzhatisya chuzhimi koshtami i vitratiti odni j ti zh zasobi dvichi dlya zabezpechennya bezpeki vikoristovuyutsya kriptografichni metodi tobto shifruvannya Emisiya bitkojna algoritmichno obmezhena obov yazkovih komisijnih zboriv ne peredbacheno Uchasniki mozhut dobrovilno vklyuchati v platizh dovilnu sumu komisijnogo zboru podayuchi na vhid tranzakciyi bilshe koshtiv nizh na vihid sho pidvishuye prioritet obrobki takoyi tranzakciyi Komisijnij zbir distayetsya vuzlu sho zgeneruvav blok z takoyu tranzakciyeyu Cifrovi moneti Bitkojna prijmayutsya v obmin na merezhni poslugi i realni tovari Bagato organizacij prijmayut pozhertvuvannya v cij valyuti Trejderi obminyuyut bitkojn na rizni valyuti dolari SShA rubli yaponski yeni ta inshi na onlajn birzhah Odin shiling mista Vergl Deyaki alternativni valyuti shvidko znecinyuyutsya sho zbilshuye groshovo kreditne zvernennya Chudo Verglya eksperiment yakij pokazav potencial vilnih groshej vvedenih v obig v nevelikomu avstrijskomu mistechku Vergl Miscevi valyuti takozh mayut perevagu u viglyadi togo sho voni ne mozhut buti vitracheni za kordonom a znachit valyuta zavzhdi prodovzhuye cirkulyuvati v pervisnomu regioni prinosyachi korist lishe miscevij ekonomici Z inshogo boku nemozhlivist vitratiti miscevu valyutu poza regionu yiyi hodinnya ye dlya bagatoh nezruchnistyu Vvazhayetsya sho alternativni valyuti mozhut pracyuvati yak protivagu miscevoyi ekonomiki Yih aktivnist pidvishuyetsya v tomu vipadku yaksho misceva ekonomika spovilnyuyetsya a pri zbilshennya yiyi tempiv aktivnist alternativnoyi valyuti prirodnim shlyahom spovilnyuyetsya Mizh tim profesor Nikolaus Lojfer vvazhaye sho vikoristannya miscevih valyut takih yak vilni groshi mozhe pidvishiti aktivnist miscevoyi ekonomiki lishe na netrivalij period chasu Na dumku Lojfer trivale vikoristannya miscevoyi valyuti v kincevomu rahunku prizvede do znizhennya v aktivnosti ekonomichnoyi diyalnosti destabilizaciyi ekonomiki v cilomu Stavlennya vladi ta opodatkuvannyaKoli pochalasya persha hvilya stvorennya dodatkovih groshovih sistem 1930 ti roki vlada bagatoh krayin sprobuvala comu pereshkoditi V 1931 roci bula zaboronena regionalna valyuta mista Shvanenkirhen a v 1933 roci pid zaboronu potrapila i groshova sistema Verglya Analogichni zahodi vzhivalisya i u Franciyi Mizh tim shvejcarska valyuta WIR vipushena v obig v 1934 roci zbereglasya i donini Za deyakimi ocinkami u 2000 h rokiv diyalo vid 3 do 5 tisyach riznih dodatkovih valyutnih sistem Pri vikoristanni alternativnih i dodatkovih valyut chasto vinikayut problemi zi splatoyu podatkiv Deyaki alternativni valyuti vvazhayutsya vilnimi vid podatku ale bilshist z nih povnistyu nim obkladayutsya yak nacionalna valyuta Mizh tim vimogi podatkovogo zakonodavstva dozvolyayut oplachuvati podatok lishe v nacionalnij valyuti Zakonnist i podatkovij status alternativnih valyut znachno riznyatsya vid krayini do krayini deyaki diyuchi sistemi odniyeyi krayini v inshij derzhavi ye nelegalnimi PrimitkiShejman D Dodatkovi groshovi sistemi cloudwatcher ru Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 21 listopada 2012 anglijskoyu sapiens revues org Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2012 Procitovano 21 listopada 2012 Complementary Currency For Bootstrapping But Not For Everything anglijskoyu worldchanging com Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 21 listopada 2012 anglijskoyu ijccr net Arhiv originalu za 6 grudnya 2012 Procitovano 21 listopada 2012 Yaka valyuta najstijkisha vseforex ru Arhiv stabilnaya originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 26 listopada 2012 anglijskoyu accessmylibrary com Arhiv originalu za 16 bereznya 2009 Procitovano 24 sichnya 2013 anglijskoyu prweb com Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2012 Procitovano 21 listopada 2012 Global Complementally Currency Making Money Sustainable anglijskoyu sciencelinks jp Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 21 listopada 2012 Krol M Dopolnitelnye denezhnye sistemy Tipologiya uspeha philanthropy ru Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 21 listopada 2012 asfn info Arhiv originalu za 22 listopada 2012 Procitovano 21 listopada 2012 A Proposal for a Brazilian Education Complementary Journal of Community Currency Research 2006 Nathan Willis 10 listopada 2010 Arhiv originalu za 23 listopada 2010 Procitovano 24 sichnya 2013 Bitcoin org Arhiv originalu za 21 travnya 2011 Procitovano 16 May 2011 Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2011 Procitovano 24 sichnya 2013 Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 24 sichnya 2013 Thomas Keir 10 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 4 veresnya 2012 Procitovano 10 zhovtnya 2010 PDF anglijskoyu lietaer com Arhiv originalu PDF za 14 bereznya 2013 Procitovano 21 listopada 2012 nimeckoyu uni konstanz de Arhiv originalu za 20 listopada 2012 Procitovano 21 listopada 2012 Krol M philanthropy ru Arhiv originalu za 19 kvitnya 2015 Procitovano 21 listopada 2012 LiteraturaGreco T Money understanding and creating alternatives to legal tender Chelsea Green Publishing 2001 Lietaer B The Future of Money Random House 2001 Raddon M Community and money men and women making change Montreal Black Rose Books 2003 Suhr D roehrigw suhr nngengl html 1990 z dzherela 14 veresnya 2008 Lietar B Dusha deneg 2001Posilannya anglijskoyu complementarycurrency org Arhiv originalu za 16 listopada 2012 Procitovano 21 listopada 2012 collaborativefinance org Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2012 Procitovano 21 listopada 2012

Дата публікації:
Топ