Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Генера́льна окру́га Дніпропетро́вськ (нім. Generalbezirk Dnjepropetrowsk) — адміністративна одиниця, що існувала на території сучасних Дніпровської, Запорізької та Херсонської областей у часи Другої світової війни, з 25 серпня 1941 до 25 жовтня 1943 року. Входила до складу Райхскомісаріату Україна.
Адміністративно-територіальний устрій
Генеральною округою керувала німецька адміністрація — генеральний комісаріат. Центр генеральної округи — місто Дніпропетровськ.
Станом на 1 вересня 1942 року у генеральній окрузі було 20 округ або ґебітів (нім. Kreisgebiete):
- Бердянський ґебіт — місто Бердянськ
- Верхньодніпровський ґебіт — поселення Верхньодніпровськ
- Гальбштадтський ґебіт — місто Гальбштадт (колишнє Молочанськ)
- Кам'янський міський ґебіт — місто Кам'янське (колишнє Дніпродзержинськ)
- Дніпропетровський земельний ґебіт — місто Дніпропетровськ
- Дніпропетровський міський ґебіт — місто Дніпропетровськ
- Запорізький міський ґебіт — місто Запоріжжя
- Кам'янсько-Дніпровський ґебіт — поселення Кам'янка-Дніпровська
- Криворізький земельний ґебіт — місто Кривий Ріг
- Криворізький міський ґебіт — Кривий Ріг
- Нікопольський ґебіт — місто Нікополь
- Новомосковський ґебіт — місто Новомосковськ
- Оріхівський ґебіт — місто Оріхів
- Павлоградський ґебіт — місто Павлоград
- Петриківський ґебіт — поселення Петриківка
- Покровський ґебіт — поселення Покровське
- Пологівський ґебіт — місто Пологи
- П'ятихатський ґебіт — поселення П'ятихатки
- Синельниківський ґебіт — місто Синельникове
- Хортицький ґебіт — поселення Верхня Хортиця
1 серпня 1942 Дніпродзержинський ґебіт перейменовується на Каменський міський ґебіт.
Генеральний комісар — Ніколаус (Клаус) Зельцнер, який керував беззмінно.
Освіта
Дошкільна освіта
11 травня 1942 р. генеральний комісар генеральної округи Дніпропетровськ К. Зельцнер та оберрегірунгсрат Ейбель видали розпорядження міським та обласним комісарам негайно організувати дошкільні заклади на час збору врожаю, які б охопили дітей віком від 2 до 7 років. Основною метою цього розпорядження було залучити до роботи жінок, зайнятих вихованням дітей удома, а отже, максимально використати всю наявну робочу силу. Крім того, дошкільні заклади виховання були покликані стати першою сходинкою до потрібного окупантам ідеологічного виховання дітей та їхньої трудової підготовки. Для цього малечу в дитячому садку ознайомлювали з технікою виконання основних видів літньої роботи у громадському господарстві: поління, боротьба зі шкідниками, збір ранньої городини й садовини, переробка цих продуктів, жнива, молотьба, збирання лікарських рослин. Шляхом спостереження діти ознайомлювалися з роботою різних сільськогосподарських машин, брали посильну участь у роботах дорослих: допомагали збирати городину, садовину та колоски.
 Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Дніпропетровщини |
 Кодацька паланка |
 Катеринославське намісництво |
 Катеринославський повіт |
 Новоросійська губернія |
| Катеринославська губернія |
 Січове земство |
 Катеринославський район |
 Дніпропетровська (Катеринославська) округа |
 Генеральна округа Дніпропетровськ |
 Дніпропетровська область |
| Дніпропетровська область |
У Дніпропетровську діяло 19 дитячих садків і ясел. Загальна кількість малюків, які їх відвідували, на червень 1942 р. становила 1123 особи й приблизно стільки само влада передбачала до них додати. У Запоріжжі можна говорити про постійну роботу, у різні часові проміжки, від 5 до 8 дитячих садків, двох ясел і дитячого будинку для безпритульних. Міська управа утримувала дітей у садках і яслах та сплачувала частину коштів за їхнє харчування.
Дитсадки і ясла були як постійними, так і літніми (сезонними). Для літніх дитсадків використовували, насамперед, шкільні приміщення та місцеві вчительські сили, вільні в цей час від навчання. Якщо необхідні педагогічні кадри в селах були відсутні, то їх відряджали з міст. На допомогу вчителям дозволяли залучати учениць 14-15 років, яких шкільний відділ мав підготувати до 31 травня 1942 р. Для цього перед методистами шкільного відділу було поставлено завдання — розробити необхідні плани для роботи дитячих садків та ясел, а саме: розпорядок дня, заняття та ігри з дітьми, фізичне виховання дітей та матеріал про надання допомоги дітям під час захворювання. У разі відсутності шкільного приміщення підшукували інше житло, де не жили люди, та забезпечували його столами, табуретками тощо на випадок поганої погоди. Посуд та інше необхідне устаткування збирали з окремих родин. Поспіх у створенні дошкільних закладів виховання давав негативні результати. Нерідко питання відкриття дитячих ясел та садків розв'язувалося без відома районного відділу охорони здоров'я, тому доволі часто у дитсадках були неналежні санітарно-гігієнічні умови. Пізніше старостам громадських господарств, керівникам держгоспів та старостам сільських управ без погодження й дозволу райздороввідділу заборонили відкривати дитячі заклади. Всі дитсадки та ясла підлягали систематичному санітарному догляду. Всі їхні співробітники, а також діти, які їх відвідували, повинні були пройти медичне обстеження та зробити щеплення. Звичайно, реалізувати такі, б здавалося, прості й природні вимоги в умовах окупації було вкрай важко, особливо в селах.
Вища освіта
Основною засадою поновлення роботи вищих освітніх закладів стало зосередження матеріальних ресурсів, оснащення і кадрів кількох колишніх вишів навколо одного нового базового навчального закладу.
22 вересня 1941 р. було створено Дніпропетровський український державний університет (ДУДУ) шляхом об'єднання колишнього Дніпропетровського університету (який перед окупацією налічував 1887 студентів), медичного інституту (3500 студентів), сільськогосподарського інституту (374 студенти), інституту іноземних мов (400 студентів) і фармацевтичного інституту (300 студентів). Разом всі ці навчальні заклади до окупації налічували 6461 студент, 17 факультетів, 152 кафедри і 1179 співробітників, з яких професорів було 78, доцентів — 312, асистентів — 327. У свою чергу, в дозволеному нацистськими загарбниками ДУДУ 11 листопада 1941 р. навчалися 141 студент на історико-географічному факультеті (завідувач О. Семенюта), 338 осіб на філологічному факультеті, що складався з відділу української філології та відділу німецької філології (завідувач В. Ващенко), та ще 645 слухачів курсів німецької мови, 1380 студентів на медичному факультеті (завідувач В. Архангельський) і 313 — на фармацевтичних курсах, 112 осіб — на сільськогосподарському факультеті (завідувач X. Класен), 107 — на фізико-математичному факультеті (завідувач Д. Натров), 61 людина навчалася на хімічному факультеті (завідувач В. Степанова), 112 осіб — на біологічному факультеті (завідувач О. Бондарів), що становило разом близько 3200 осіб. Працювали 41 професор, 94 доценти, 151 асистент. Одначе вже у лютому 1942 р. кількість студентів скоротилася до 2577 осіб, з них 1210 були жителями Дніпропетровська, 1178 — приїжджі та 189 — з Амур-Нижньодніпровська. Зросла кількість професорів (до 43 осіб), але поменшало доцентів (до 71 особи) і асистентів (до 136 осіб). Дніпропетровський український державний університет був покликаний готувати вчителів середньої школи, молодший науковий персонал вищих шкіл, наукових працівників, практичних робітників різних галузей господарства та культури (лікарів, фармацевтів, агрономів, лаборантів, перекладачів тощо). При університеті, за згодою обласної управи, відбувалася підготовка до відкриття богословського відділу. Намічалося проведення короткострокових курсів для підготовки священиків та дияконів, але це так і не здійснилося. Проте у березні 1942 р. від обласної управи було одержано дозвіл на відкриття при ДУДУ курсів зубних лікарів. Планувалося підготувати до випускних екзаменів 14 студентів старшого курсу колишньої зуболікарської школи. Крім цього, при університеті працювали курси з підготовки директорів і головних механіків збережених німцями машинно-тракторних станцій. Ті курси влаштувало Головне управління машинно-тракторних станцій Дніпропетровського генерального комісаріату. На курсах навчалося понад 60 інженерів і техніків, які раніше працювали здебільшого у промисловості, а за умов окупації перенавчалися для роботи у сільському господарстві. Підготовка курсистів велася на базі наявного устаткування кафедри механізації сільськогосподарського факультету ДУДУ. У серпні 1942 р. передбачався перший випуск нових фахівців.
Першорядним напрямом роботи новоствореного університету стала підготовка фахівців медичних спеціальностей, які становили майже 42 % від загальної чисельності студентів ДУДУ. Лікарі були конче потрібні новій владі протягом усього періоду окупації і не лише у межах генеральної округи Дніпропетровськ чи райхскомісаріату Україна, вони були необхідні також для вивозу в Німеччину, тому їх підготовці приділялася неабияка увага. З цих причин IV—V курси медичного факультету розпочали навчання вже 25 жовтня 1941 р., III курс цього факультету — 5 листопада 1941 р., а всі інші факультети — 10 листопада. Навіть коли, за розпорядженням генерального комісара, навчання у всіх вишах міста було зупинено, за повідомленням «Дніпропетровської газети», V курс медичного факультету ДУДУ працював і проводив навчання увесь час за нормальним робочим планом. У неопалюваних приміщеннях, коли надворі було під 30 градусів морозу, за відсутності наукового приладдя і підручників, заняття на медичному факультеті не припинялися. Іспити медиків відбулися у присутності представників німецької влади. Складали їх 122 студенти, з яких здобули звання лікаря 117 осіб. Тим, хто не склав іспити, дозволили скласти додаткові. На території Дніпропетровської та Запорізької областей повинні були лишитися працювати ті молоді лікарі, які походили з цих областей, а також вихідці з областей, у яких ще не було цивільної німецької влади. Інші могли виїжджати у рідну місцевість, якщо цьому не перешкоджала воєнна обстановка. Близько 15 осіб за призначенням керівництва університету вирушали для роботи у лікарні міста. Одначе вже 12 червня 1942 р. у приміщенні Дніпропетровського музично-драматичного театру відбулося другі загальноміські збори лікарів, на яких були присутні близько 300 осіб з числа професорів, старих відомих медичних фахівців, молодих лікарів і випускників інституту 1942 року. На зборах завідувач медичного відділу генерального комісаріату доктор медицини Гранер сповістив про обов'язкову мобілізацію 225 лікарів. Було заплановано 200 лікарів відіслати 21 червня 1942 р. у спеціальному потязі у м. Єна, що в Тюрингії. При Єнському університеті українські лікарі мали прослухати 2-місячні курси про німецьку охорону здоров'я, німецькі закони у цій галузі та систему страхування. Після курсів кожен лікар закріплявся за певним заводом. Інших 25 лікарів планували відрядити в Німеччину поодинці як супровідників транспортних потягів з робітниками, а потім — закріпити за таборами Німеччини. Кожного такого лікаря повинні були супроводжувати для майбутньої допомоги у його лікарні три медсестри або фельдшерки. Документи свідчать про те, що німецькій адміністрації не вдалося виконати цей план мобілізації лікарів повністю, адже 21 червня 1942 р. в Тюрингію виїхали тільки 118 лікарів. Причини зриву плану невідомі.
Потреба у лікарях зумовила продовження навчання на медичному факультеті протягом 1942/43 навчального року тоді, як інші факультети роботу припинили. Навчання медиків проводилося у вигляді консультацій. У травні 1943 р. студентам- чоловікам та двом студенткам IX семестру, які вже пропрацювали на час іспитів у військових лазаретах, дозволили скласти держіспити на отримання диплому.
Що стосується інших спеціальностей, то 4 червня 1942 р. університет випустив 5 студентів історико-географічного факультету, 12 біологів та 7 хіміків. Подальших випусків цих спеціальностей в окупаційний час не проводилося.
Нацистські окупанти дозволили навчатися в ДУДУ на початку окупації майже 50 % студентів порівняно зі сукупною чисельністю студентства, наявною у вищих навчальних закладах, з яких університет було створено. З лютого 1942 р. кількість студентів поступово меншає, а навчання переходить спершу на консультативну форму, а згодом, з вересня 1942 р., взагалі припиняється, за винятком медичного факультету.
Утримання університету потребувало порівняно з Дніпропетровським політехнічним інститутом і Дніпропетровським інститутом інженерів транспорту найбільших капіталовкладень. Приміром, у I кварталі 1942 р. на це необхідно було 659 тисяч крб., тоді як надходження навчального закладу за той самий період без бюджетного фінансування становили всього 100 тис. карбованців.
За розпорядженням управління праці під час канікул усі студентки політехнічного інституту та студенти університету, крім медиків, незалежно від того, чи працювали вони деінде чи ні, повинні були залучатися до сільськогосподарських робіт. Направляли їх головним чином у народні господарства Солонянського та Дніпропетровського приміського районів. Студенти-чоловіки всіх курсів і всіх факультетів політехнічного інституту працювали у канікулярний час на будівництві Запорізької електростанції. Хто відмовлявся, того відраховували з вишу.
Інакше склалася доля Дніпропетровського інституту інженерів транспорту (ДІІТ). Історію його окупаційної діяльності можна поділити на два етапи. Перший почався восени 1941 р., коли ДІІТ виник на базі колишнього Транспортного інституту — найпотужнішого навчального закладу України та найчисельнішого навчального закладу міста. Перед окупацією Транспортний інститут складався з п'ятьох факультетів: паротягового господарства, вагонного господарства, електросилового господарства, експлуатаційного та шляхобудівного. Інститут включав 32 науково-дослідні кафедри, 42 лабораторії та кабінети, в яких працювали 200 осіб науково-викладацького складу. Загальна чисельність студентів становила близько 3000 осіб. У новоствореному ДІІТ запрацювали чотири факультети: шляхобудівний факультет (завідувач професор, доктор наук Є. Клех), електротехнічний факультет (завідувач доцент Е. Бабинін), експлуатаційний факультет (завідувач доцент А. Соловйов), механічний факультет (завідувач доцент В. Кузнецов). ДІІТ готував інженерів-шляхобудівників, інженерів-механіків, інженерів-електриків та інженерів із експлуатації залізниць. Кількість студентів протягом 1941/42 н. р. коливалася у межах 100—193 осіб, що становило у середньому 6 % від кількості студентів, яких готував інститут до приходу нацистів. Кількість випущених спеціалістів була мізерною. У 1942 р. інститут закінчили та захистили дипломні роботи 15 студентів, серед яких 2 інженери-будівельники залізничного транспорту та 4 інженери-механіки залізничного транспорту. Отож, говорити про забезпеченість залізничної галузі інженерами за такої кількості випускників немає сенсу.
У інституті інженерів транспорту працювали 53 наукові працівники: 9 професорів, 24 доценти, 9 асистентів, 11 викладачів. Наукову роботу кафедр об'єднував науково-дослідний сектор. На утримання ДІІТ у першому кварталі 1942 р. витрачено 157 473 крб., із яких 138 723 крб. профінансовано обласною управою. Зі 100 студентів ДІІТ станом на січень 1942 р. тільки 2 були звільнені від оплати навчання.
У генеральній окрузі Дніпропетровськ наприкінці квітня 1942 р. відбулися деякі зміни у політиці німецької влади стосовно залізничної галузі, зумовлені провалом бліцкригу і необхідністю налагоджувати розгалужене залізничне сполучення між Німеччиною і Україною та всередині генеральних округ для постачання армії, вивезення з України сировини, загарбаного майна і людей. За цих обставин у місцевій пресі з'являються повідомлення про поступову заміну тимчасово відряджених німецьких залізничників постійними українськими. Єдиним в Україні вищим навчальним закладом, спроможним підготувати необхідних фахівців для залізниці, виявився Дніпропетровський інститут інженерів транспорту. Тому з 10 вересня 1942 р. ДІІТ удруге поновлює свою роботу. Його прикріпили до залізниці і з цього часу він перейшов на повне утримання німецького командування. У вересні 1942 р. інститут розгорнув вступну кампанію на 4 факультети, а з 1 жовтня 1942 р. розпочав навчання. На старші курси інституту зараховувалися колишні студенти ДІІТ та інших вузів згідно з документами про складені іспити. Зарахування на перший курс проводилося після конкурсних іспитів, до яких допускалися особи із закінченою середньою освітою. Навчання в інституті оголошувалося безплатним для всіх, хто взяв на себе письмове зобов'язання працювати після отримання диплому на залізничному транспорті. При інституті створювався цілий комплекс навчальних одиниць: залізничний технікум, короткотермінові курси з підготовки різних фахівців для залізниці та реміснича школа. На чотирьох факультетах транспортного інституту у 1942/43 н. р. навчалося близько 400 осіб. Завданням підготовчих курсів при інституті стало створення контингенту потенційних абітурієнтів, відсутнього через прогалину в середній ланці освіти. Підготовчі курси були платними. Навчання тривало з 12 січня до 1 серпня 1943 р. Навесні 1943 р. заняття проводилися у двох групах: одна — на базі 9 класів, а друга — на базі 8 класів. Із 1 червня 1943 р. мала запрацювати третя група — на базі 7 класів. Із 15 березня 1943 р. для допомоги студентам в їхній самостійній роботі було організовано консультації з усіх дисциплін інститутського курсу, які надавалися як у приміщенні інституту, так і у помешканнях викладачів, отже, навчання перевели знову на консультативний рівень. Проте цього разу ненадовго, бо вже 12 квітня заняття на всіх факультетах та курсах інституту, в тому числі й на підготовчих, поновилися. В липні 1943 р. випускники ДІІТ складали іспити та захищали дипломні роботи.
З 11 січня 1943 р. державна дирекція шляхів сполучення Дніпропетровська організувала при Дніпропетровському технікумі залізничного транспорту однорічні безплатні курси із сигналізації, централізації блокування та зв'язку. Групу складали 40 осіб, які закінчили 9 та 10 класів або вже були раніше студентами вишів, серед них — 10 дівчат. Під час вступу майбутні слухачі давали письмове зобов'язання працювати після закінчення курсів на залізниці.
Кожний дозволений німцями вищий навчальний заклад Дніпропетровська виконував для окупантів певний набір завдань, мав своє певне значення для полегшення їхнього панування, яке і визначало строк і масштаби його діяльності. Німецька окупаційна влада, дозволивши створити Дніпропетровський український державний університет, забезпечувала себе необхідною кількістю медиків, що допомагало боротися з епідеміями та підтримувати робочу силу у придатному для експлуатації стані. Крім цього, науковці університету своїми науковими дослідженнями показували окупантам потенційні можливості використання землі, флори, фауни, надр не лише генеральної округи Дніпропетровськ, а й усієї України. Співробітники університету проводили для німецької влади необхідні досліди, аналізи, укладали словники та висвітлювали історію використання українцями німецьких законів. Щодо Дніпропетровського інституту інженерів транспорту, то з вересня 1942 р. він опиняється під особливим контролем німецької влади, фінансується нею та стає єдиним в Україні вищим навчальним закладом, який готує фахівців залізничної галузі. Науковці інституту працювали над розв'язанням ряду проблем, що мало на меті спростити, поліпшити та прискорити роботу залізничного транспорту.
Допустивши створення вищих навчальних закладів, німецька окупаційна адміністрація зуміла без зусиль виявити, перевірити на лояльність, згуртувати довкола дозволених вишів необхідну кількість науковців та з'ясувати, як саме можна використати у власних загарбницьких планах знання і дослідницькі праці кожного з них, а, головне, встановити над ними цілковитий контроль. Зусиллями науковців було зібрано і збережено обладнання та майно колишніх навчальних закладів. Було виявлено присутніх у генеральній окрузі Дніпропетровськ студентів старших курсів необхідних окупантам професій, яких за короткий строк «довчання», не докладаючи значних зусиль і коштів для підготовки, дипломували та влаштували на роботу за фахом.
Наука
Від самого початку окупації генеральної округи Дніпропетровськ усе її наукове життя зосередилося в адміністративному центрі — Дніпропетровську. Саме тут лояльна до нової влади наукова інтелігенція розпочала свою роботу у Дніпропетровському українському державному університеті, Дніпропетровському політехнічному інституті, Дніпропетровському транспортному інституті та в науково-дослідних інститутах міста.
У липні 1942 р. генеральний комісаріат доручив Дніпропетровському українському державному університету укласти різні українські словники. Виш упорядив такі словники: великий тлумачний словник української мови, українсько-німецький та німецько-український. Крім цього, укладалася низка словників спеціальної лексики: психологічно-педагогічної термінології, хімічної, медичної, сільськогосподарської, математичної, фізичної тощо. Упорядниками словників були як філологи-спеціалісти, так і вчені інших галузей, зокрема професори І. Мороз, П. Зубенко, І. Розгін, В. Ващенко, І. Забарний, Д. Петров, Н. Мохов та інші. На доручення генерального комісаріату доцент кафедри історії О. Шарек вивчав питання застосування магдебурзького права в Україні.
43 науковці університету розробляли важливі для окупантів теми: М. Карлов — «Кам'яновугільна фауна задвір'я біля м. Лемберга» (працю планував закінчити 1 жовтня 1942 р. і опублікувати в Німеччині), професор біологічних наук О. Еліашевич — «Лікарська флора Південного Сходу України», доцент О. Дехтяренко — «Вплив стічних вод Гідролізного заводу на іхтіофауну Дніпропетровського водосховища», доцент О. Чорний — «Залізованадієві руди Криворіжжя», доцент О. Семенюта — «Фізико-географічний нарис м. Дніпропетровська та його околиць», О. Бондарєв — «Шкідники кормової системи каучукодійних рослин». Н. Сакун у березні-травні 1942 р. проводила аналітичну частину дослідження бурого вугілля м. Славгорода, а також хімічний аналіз ґрунтових вод і механічний аналіз ґрунтів із бурових свердловин з метою забезпечити постачання Дніпропетровську питної води.
Задля отримання найрізноманітнішої навчальної та методичної документації Дніпропетровський український державний університет намагався налагодити співпрацю з вищими навчальними закладами Німеччини. Посприяти в цьому прохали й Українську інформаційну службу у Берліні. Ректор Розгін просив надсилати йому видання вишів Німеччини та Українського інституту в Берліні.
У Дніпропетровському інституті інженерів транспорту найважче продовжувати наукові пошуки виявилося співробітникам кафедри фізики з огляду на відсутність необхідного обладнання для поставлення експерименту. Наприклад, доцент М. Левашевич, який у квітні 1941 р. розпочав дві наукові праці: одну — з вивчення будови молекул за допомогою променів рентгена, а другу — з дослідження зв'язку між будовою органічних речовин та їхньою здатністю до переохолодження, не мав змоги продовжувати експериментальні частини цих праць у 1941/42 н. р. через відсутність рентгенівської установки. Успіх написання праці доцента П. Линника про вплив електричного поля на в'язкість розчинів «ацетон—вода», «хлороформ—вода» та інших залежав від наявності необхідного електричного поля та чистого ацетону і хлороформу. У кращому становищі опинилися співробітники інших кафедр. Так, доцент Л. Єгоров з кафедри математики свою науково-дослідну роботу «Наближене обчислення подвійних і потрійних інтегралів» планував закінчити 31 грудня 1942 р., доцент В. Кузнецов із кафедри прикладної механіки та технології металів працю «Динамічні зусилля в вантажопідіймальних машинах за період гальмування» збирався завершити у жовтні 1942 р., доцент кафедри прикладної механіки та вантажно-підіймальних машин І. Тарасов свою роботу «Дослід неевольвентних профілів зубчатих коліс» — 15 листопада 1942 р., професор, доктор наук М. Ніколайчук із кафедри електромашин свою працю «Миттєве перевантаження синхронної трифазової машини та її стійкість проти випадання з синхронізму при раптовому навантаженні» — до грудня 1942 р. Крім цього, велися дослідження на такі теми: «Новий метод вирішення питання про елементарний склад палива» (дослідник — В. Мочалов), «Поздовжні та попере-чні коливання залізничних потягів» (доцент В. Білий), «Опір рухомого складу від вітру та особливе значення його у справі руху потягів і боротьба з цим опором» (доцент Є. Ярмольчук), «Забезпечення безаварійної роботи на сортувальних гірках» (А. Соловйов), «Опорні пункти лінії зв'язку Кривбас—Донбас» (доцент І. Козлов).
Примітки
- territorial.de [Архівовано 2013-09-29 у Wayback Machine.] (нім.)
- Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- Могилюк, Світлана. Дошкільна освіта генерального округу «Дніпропетровськ»: основне призначення та умови існування дошкільних установ у 1941—1943 рр.[недоступне посилання]
Посилання
- Могилюк, Світлана. Наука у генеральному окрузі «Дніпропетровськ» в період німецької окупації (1941—1943 рр.) [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Generalna okruga Dnipropetrovsk Generalbezirk Dnjepropetrowsk generalna okruga 25 serpnya 1941 25 zhovtnya 1943 Prapor Tretogo Rejhu Gerb Tretogo Rejhu Generalna okruga Dnipropetrovsk u skladi rajhskomisariatu Ukrayina Stolicya Dnipropetrovsk Mova i nimecka ukrayinska Naselennya 2 743 041 osoba 1943 1 Forma pravlinnya civilna administraciya Generalnij komisar 15 11 1941 1943 Nikolaus Zelcner Nachalnik policiyi i SS Dnipropetrovska i Krivogo Rogu 11 11 1941 1 8 1942 Georg Graf fon Bassevic Ber nim Georg Graf von Bassewitz Behr oberfyurer SS 1 Nachalnik policiyi i SS Dnipropetrovska i Krivogo Rogu 1 8 1942 4 10 1942 German Garm brigadefyurer SS 1 Nachalnik policiyi i SS Dnipropetrovska i Krivogo Rogu 4 10 1942 4 10 1943 Valdemar Vapengans brigadefyurer SS 1 Nachalnik policiyi i SS Dnipropetrovska i Krivogo Rogu 4 10 1943 2 11 1943 Karl Shefer brigadefyurer SS 1 Derzhava Nimecka imperiya Rajhskomisariat Ukrayina Ne plutati z Dnipropetrovskoyu okrugoyu administrativno teritorialnim utvorennyam USRR 1923 1930 rr Genera lna okru ga Dnipropetro vsk nim Generalbezirk Dnjepropetrowsk administrativna odinicya sho isnuvala na teritoriyi suchasnih Dniprovskoyi Zaporizkoyi ta Hersonskoyi oblastej u chasi Drugoyi svitovoyi vijni z 25 serpnya 1941 do 25 zhovtnya 1943 roku Vhodila do skladu Rajhskomisariatu Ukrayina Zmist 1 Administrativno teritorialnij ustrij 2 Osvita 2 1 Doshkilna osvita 2 2 Visha osvita 3 Nauka 4 Primitki 5 PosilannyaAdministrativno teritorialnij ustrijred Generalnoyu okrugoyu keruvala nimecka administraciya generalnij komisariat Centr generalnoyi okrugi misto Dnipropetrovsk Stanom na 1 veresnya 1942 roku 2 u generalnij okruzi bulo 20 okrug abo gebitiv nim Kreisgebiete Berdyanskij gebit misto Berdyansk Verhnodniprovskij gebit poselennya Verhnodniprovsk Galbshtadtskij gebit misto Galbshtadt kolishnye Molochansk Kam yanskij miskij gebit misto Kam yanske kolishnye Dniprodzerzhinsk Dnipropetrovskij zemelnij gebit misto Dnipropetrovsk Dnipropetrovskij miskij gebit misto Dnipropetrovsk Zaporizkij miskij gebit misto Zaporizhzhya Kam yansko Dniprovskij gebit poselennya Kam yanka Dniprovska Krivorizkij zemelnij gebit misto Krivij Rig Krivorizkij miskij gebit Krivij Rig Nikopolskij gebit misto Nikopol Novomoskovskij gebit misto Novomoskovsk Orihivskij gebit misto Orihiv Pavlogradskij gebit misto Pavlograd Petrikivskij gebit poselennya Petrikivka Pokrovskij gebit poselennya Pokrovske Pologivskij gebit misto Pologi P yatihatskij gebit poselennya P yatihatki Sinelnikivskij gebit misto Sinelnikove Hortickij gebit poselennya Verhnya Horticya 1 serpnya 1942 Dniprodzerzhinskij gebit perejmenovuyetsya na Kamenskij miskij gebit Generalnij komisar Nikolaus Klaus Zelcner yakij keruvav bezzminno Osvitared Doshkilna osvitared 11 travnya 1942 r generalnij komisar generalnoyi okrugi Dnipropetrovsk K Zelcner ta oberregirungsrat Ejbel vidali rozporyadzhennya miskim ta oblasnim komisaram negajno organizuvati doshkilni zakladi na chas zboru vrozhayu yaki b ohopili ditej vikom vid 2 do 7 rokiv Osnovnoyu metoyu cogo rozporyadzhennya bulo zaluchiti do roboti zhinok zajnyatih vihovannyam ditej udoma a otzhe maksimalno vikoristati vsyu nayavnu robochu silu Krim togo doshkilni zakladi vihovannya buli poklikani stati pershoyu shodinkoyu do potribnogo okupantam ideologichnogo vihovannya ditej ta yihnoyi trudovoyi pidgotovki Dlya cogo malechu v dityachomu sadku oznajomlyuvali z tehnikoyu vikonannya osnovnih vidiv litnoyi roboti u gromadskomu gospodarstvi polinnya borotba zi shkidnikami zbir rannoyi gorodini j sadovini pererobka cih produktiv zhniva molotba zbirannya likarskih roslin Shlyahom sposterezhennya diti oznajomlyuvalisya z robotoyu riznih silskogospodarskih mashin brali posilnu uchast u robotah doroslih dopomagali zbirati gorodinu sadovinu ta koloski nbsp Osnovni derzhavni ta administrativno teritorialni formuvannya na teritoriyi Dnipropetrovshini nbsp Kodacka palanka nbsp Katerinoslavske namisnictvo nbsp Katerinoslavskij povit nbsp Novorosijska guberniya nbsp Katerinoslavska guberniya nbsp Sichove zemstvo nbsp Katerinoslavskij rajon nbsp Dnipropetrovska Katerinoslavska okruga nbsp Generalna okruga Dnipropetrovsk nbsp Dnipropetrovska oblast nbsp Dnipropetrovska oblast U Dnipropetrovsku diyalo 19 dityachih sadkiv i yasel Zagalna kilkist malyukiv yaki yih vidviduvali na cherven 1942 r stanovila 1123 osobi j priblizno stilki samo vlada peredbachala do nih dodati U Zaporizhzhi mozhna govoriti pro postijnu robotu u rizni chasovi promizhki vid 5 do 8 dityachih sadkiv dvoh yasel i dityachogo budinku dlya bezpritulnih Miska uprava utrimuvala ditej u sadkah i yaslah ta splachuvala chastinu koshtiv za yihnye harchuvannya Ditsadki i yasla buli yak postijnimi tak i litnimi sezonnimi Dlya litnih ditsadkiv vikoristovuvali nasampered shkilni primishennya ta miscevi vchitelski sili vilni v cej chas vid navchannya Yaksho neobhidni pedagogichni kadri v selah buli vidsutni to yih vidryadzhali z mist Na dopomogu vchitelyam dozvolyali zaluchati uchenic 14 15 rokiv yakih shkilnij viddil mav pidgotuvati do 31 travnya 1942 r Dlya cogo pered metodistami shkilnogo viddilu bulo postavleno zavdannya rozrobiti neobhidni plani dlya roboti dityachih sadkiv ta yasel a same rozporyadok dnya zanyattya ta igri z ditmi fizichne vihovannya ditej ta material pro nadannya dopomogi dityam pid chas zahvoryuvannya U razi vidsutnosti shkilnogo primishennya pidshukuvali inshe zhitlo de ne zhili lyudi ta zabezpechuvali jogo stolami taburetkami tosho na vipadok poganoyi pogodi Posud ta inshe neobhidne ustatkuvannya zbirali z okremih rodin Pospih u stvorenni doshkilnih zakladiv vihovannya davav negativni rezultati Neridko pitannya vidkrittya dityachih yasel ta sadkiv rozv yazuvalosya bez vidoma rajonnogo viddilu ohoroni zdorov ya tomu dovoli chasto u ditsadkah buli nenalezhni sanitarno gigiyenichni umovi Piznishe starostam gromadskih gospodarstv kerivnikam derzhgospiv ta starostam silskih uprav bez pogodzhennya j dozvolu rajzdorovviddilu zaboronili vidkrivati dityachi zakladi Vsi ditsadki ta yasla pidlyagali sistematichnomu sanitarnomu doglyadu Vsi yihni spivrobitniki a takozh diti yaki yih vidviduvali povinni buli projti medichne obstezhennya ta zrobiti sheplennya Zvichajno realizuvati taki b zdavalosya prosti j prirodni vimogi v umovah okupaciyi bulo vkraj vazhko osoblivo v selah 3 Visha osvitared Osnovnoyu zasadoyu ponovlennya roboti vishih osvitnih zakladiv stalo zoseredzhennya materialnih resursiv osnashennya i kadriv kilkoh kolishnih vishiv navkolo odnogo novogo bazovogo navchalnogo zakladu 22 veresnya 1941 r bulo stvoreno Dnipropetrovskij ukrayinskij derzhavnij universitet DUDU shlyahom ob yednannya kolishnogo Dnipropetrovskogo universitetu yakij pered okupaciyeyu nalichuvav 1887 studentiv medichnogo institutu 3500 studentiv silskogospodarskogo institutu 374 studenti institutu inozemnih mov 400 studentiv i farmacevtichnogo institutu 300 studentiv Razom vsi ci navchalni zakladi do okupaciyi nalichuvali 6461 student 17 fakultetiv 152 kafedri i 1179 spivrobitnikiv z yakih profesoriv bulo 78 docentiv 312 asistentiv 327 U svoyu chergu v dozvolenomu nacistskimi zagarbnikami DUDU 11 listopada 1941 r navchalisya 141 student na istoriko geografichnomu fakulteti zaviduvach O Semenyuta 338 osib na filologichnomu fakulteti sho skladavsya z viddilu ukrayinskoyi filologiyi ta viddilu nimeckoyi filologiyi zaviduvach V Vashenko ta she 645 sluhachiv kursiv nimeckoyi movi 1380 studentiv na medichnomu fakulteti zaviduvach V Arhangelskij i 313 na farmacevtichnih kursah 112 osib na silskogospodarskomu fakulteti zaviduvach X Klasen 107 na fiziko matematichnomu fakulteti zaviduvach D Natrov 61 lyudina navchalasya na himichnomu fakulteti zaviduvach V Stepanova 112 osib na biologichnomu fakulteti zaviduvach O Bondariv sho stanovilo razom blizko 3200 osib Pracyuvali 41 profesor 94 docenti 151 asistent Odnache vzhe u lyutomu 1942 r kilkist studentiv skorotilasya do 2577 osib z nih 1210 buli zhitelyami Dnipropetrovska 1178 priyizhdzhi ta 189 z Amur Nizhnodniprovska Zrosla kilkist profesoriv do 43 osib ale pomenshalo docentiv do 71 osobi i asistentiv do 136 osib Dnipropetrovskij ukrayinskij derzhavnij universitet buv poklikanij gotuvati vchiteliv serednoyi shkoli molodshij naukovij personal vishih shkil naukovih pracivnikiv praktichnih robitnikiv riznih galuzej gospodarstva ta kulturi likariv farmacevtiv agronomiv laborantiv perekladachiv tosho Pri universiteti za zgodoyu oblasnoyi upravi vidbuvalasya pidgotovka do vidkrittya bogoslovskogo viddilu Namichalosya provedennya korotkostrokovih kursiv dlya pidgotovki svyashenikiv ta diyakoniv ale ce tak i ne zdijsnilosya Prote u berezni 1942 r vid oblasnoyi upravi bulo oderzhano dozvil na vidkrittya pri DUDU kursiv zubnih likariv Planuvalosya pidgotuvati do vipusknih ekzameniv 14 studentiv starshogo kursu kolishnoyi zubolikarskoyi shkoli Krim cogo pri universiteti pracyuvali kursi z pidgotovki direktoriv i golovnih mehanikiv zberezhenih nimcyami mashinno traktornih stancij Ti kursi vlashtuvalo Golovne upravlinnya mashinno traktornih stancij Dnipropetrovskogo generalnogo komisariatu Na kursah navchalosya ponad 60 inzheneriv i tehnikiv yaki ranishe pracyuvali zdebilshogo u promislovosti a za umov okupaciyi perenavchalisya dlya roboti u silskomu gospodarstvi Pidgotovka kursistiv velasya na bazi nayavnogo ustatkuvannya kafedri mehanizaciyi silskogospodarskogo fakultetu DUDU U serpni 1942 r peredbachavsya pershij vipusk novih fahivciv Pershoryadnim napryamom roboti novostvorenogo universitetu stala pidgotovka fahivciv medichnih specialnostej yaki stanovili majzhe 42 vid zagalnoyi chiselnosti studentiv DUDU Likari buli konche potribni novij vladi protyagom usogo periodu okupaciyi i ne lishe u mezhah generalnoyi okrugi Dnipropetrovsk chi rajhskomisariatu Ukrayina voni buli neobhidni takozh dlya vivozu v Nimechchinu tomu yih pidgotovci pridilyalasya neabiyaka uvaga Z cih prichin IV V kursi medichnogo fakultetu rozpochali navchannya vzhe 25 zhovtnya 1941 r III kurs cogo fakultetu 5 listopada 1941 r a vsi inshi fakulteti 10 listopada Navit koli za rozporyadzhennyam generalnogo komisara navchannya u vsih vishah mista bulo zupineno za povidomlennyam Dnipropetrovskoyi gazeti V kurs medichnogo fakultetu DUDU pracyuvav i provodiv navchannya uves chas za normalnim robochim planom U neopalyuvanih primishennyah koli nadvori bulo pid 30 gradusiv morozu za vidsutnosti naukovogo priladdya i pidruchnikiv zanyattya na medichnomu fakulteti ne pripinyalisya Ispiti medikiv vidbulisya u prisutnosti predstavnikiv nimeckoyi vladi Skladali yih 122 studenti z yakih zdobuli zvannya likarya 117 osib Tim hto ne sklav ispiti dozvolili sklasti dodatkovi Na teritoriyi Dnipropetrovskoyi ta Zaporizkoyi oblastej povinni buli lishitisya pracyuvati ti molodi likari yaki pohodili z cih oblastej a takozh vihidci z oblastej u yakih she ne bulo civilnoyi nimeckoyi vladi Inshi mogli viyizhdzhati u ridnu miscevist yaksho comu ne pereshkodzhala voyenna obstanovka Blizko 15 osib za priznachennyam kerivnictva universitetu virushali dlya roboti u likarni mista Odnache vzhe 12 chervnya 1942 r u primishenni Dnipropetrovskogo muzichno dramatichnogo teatru vidbulosya drugi zagalnomiski zbori likariv na yakih buli prisutni blizko 300 osib z chisla profesoriv starih vidomih medichnih fahivciv molodih likariv i vipusknikiv institutu 1942 roku Na zborah zaviduvach medichnogo viddilu generalnogo komisariatu doktor medicini Graner spovistiv pro obov yazkovu mobilizaciyu 225 likariv Bulo zaplanovano 200 likariv vidislati 21 chervnya 1942 r u specialnomu potyazi u m Yena sho v Tyuringiyi Pri Yenskomu universiteti ukrayinski likari mali prosluhati 2 misyachni kursi pro nimecku ohoronu zdorov ya nimecki zakoni u cij galuzi ta sistemu strahuvannya Pislya kursiv kozhen likar zakriplyavsya za pevnim zavodom Inshih 25 likariv planuvali vidryaditi v Nimechchinu poodinci yak suprovidnikiv transportnih potyagiv z robitnikami a potim zakripiti za taborami Nimechchini Kozhnogo takogo likarya povinni buli suprovodzhuvati dlya majbutnoyi dopomogi u jogo likarni tri medsestri abo feldsherki Dokumenti svidchat pro te sho nimeckij administraciyi ne vdalosya vikonati cej plan mobilizaciyi likariv povnistyu adzhe 21 chervnya 1942 r v Tyuringiyu viyihali tilki 118 likariv Prichini zrivu planu nevidomi Potreba u likaryah zumovila prodovzhennya navchannya na medichnomu fakulteti protyagom 1942 43 navchalnogo roku todi yak inshi fakulteti robotu pripinili Navchannya medikiv provodilosya u viglyadi konsultacij U travni 1943 r studentam cholovikam ta dvom studentkam IX semestru yaki vzhe propracyuvali na chas ispitiv u vijskovih lazaretah dozvolili sklasti derzhispiti na otrimannya diplomu Sho stosuyetsya inshih specialnostej to 4 chervnya 1942 r universitet vipustiv 5 studentiv istoriko geografichnogo fakultetu 12 biologiv ta 7 himikiv Podalshih vipuskiv cih specialnostej v okupacijnij chas ne provodilosya Nacistski okupanti dozvolili navchatisya v DUDU na pochatku okupaciyi majzhe 50 studentiv porivnyano zi sukupnoyu chiselnistyu studentstva nayavnoyu u vishih navchalnih zakladah z yakih universitet bulo stvoreno Z lyutogo 1942 r kilkist studentiv postupovo menshaye a navchannya perehodit spershu na konsultativnu formu a zgodom z veresnya 1942 r vzagali pripinyayetsya za vinyatkom medichnogo fakultetu Utrimannya universitetu potrebuvalo porivnyano z Dnipropetrovskim politehnichnim institutom i Dnipropetrovskim institutom inzheneriv transportu najbilshih kapitalovkladen Primirom u I kvartali 1942 r na ce neobhidno bulo 659 tisyach krb todi yak nadhodzhennya navchalnogo zakladu za toj samij period bez byudzhetnogo finansuvannya stanovili vsogo 100 tis karbovanciv Za rozporyadzhennyam upravlinnya praci pid chas kanikul usi studentki politehnichnogo institutu ta studenti universitetu krim medikiv nezalezhno vid togo chi pracyuvali voni deinde chi ni povinni buli zaluchatisya do silskogospodarskih robit Napravlyali yih golovnim chinom u narodni gospodarstva Solonyanskogo ta Dnipropetrovskogo primiskogo rajoniv Studenti choloviki vsih kursiv i vsih fakultetiv politehnichnogo institutu pracyuvali u kanikulyarnij chas na budivnictvi Zaporizkoyi elektrostanciyi Hto vidmovlyavsya togo vidrahovuvali z vishu Inakshe sklalasya dolya Dnipropetrovskogo institutu inzheneriv transportu DIIT Istoriyu jogo okupacijnoyi diyalnosti mozhna podiliti na dva etapi Pershij pochavsya voseni 1941 r koli DIIT vinik na bazi kolishnogo Transportnogo institutu najpotuzhnishogo navchalnogo zakladu Ukrayini ta najchiselnishogo navchalnogo zakladu mista Pered okupaciyeyu Transportnij institut skladavsya z p yatoh fakultetiv parotyagovogo gospodarstva vagonnogo gospodarstva elektrosilovogo gospodarstva ekspluatacijnogo ta shlyahobudivnogo Institut vklyuchav 32 naukovo doslidni kafedri 42 laboratoriyi ta kabineti v yakih pracyuvali 200 osib naukovo vikladackogo skladu Zagalna chiselnist studentiv stanovila blizko 3000 osib U novostvorenomu DIIT zapracyuvali chotiri fakulteti shlyahobudivnij fakultet zaviduvach profesor doktor nauk Ye Kleh elektrotehnichnij fakultet zaviduvach docent E Babinin ekspluatacijnij fakultet zaviduvach docent A Solovjov mehanichnij fakultet zaviduvach docent V Kuznecov DIIT gotuvav inzheneriv shlyahobudivnikiv inzheneriv mehanikiv inzheneriv elektrikiv ta inzheneriv iz ekspluataciyi zaliznic Kilkist studentiv protyagom 1941 42 n r kolivalasya u mezhah 100 193 osib sho stanovilo u serednomu 6 vid kilkosti studentiv yakih gotuvav institut do prihodu nacistiv Kilkist vipushenih specialistiv bula mizernoyu U 1942 r institut zakinchili ta zahistili diplomni roboti 15 studentiv sered yakih 2 inzheneri budivelniki zaliznichnogo transportu ta 4 inzheneri mehaniki zaliznichnogo transportu Otozh govoriti pro zabezpechenist zaliznichnoyi galuzi inzhenerami za takoyi kilkosti vipusknikiv nemaye sensu U instituti inzheneriv transportu pracyuvali 53 naukovi pracivniki 9 profesoriv 24 docenti 9 asistentiv 11 vikladachiv Naukovu robotu kafedr ob yednuvav naukovo doslidnij sektor Na utrimannya DIIT u pershomu kvartali 1942 r vitracheno 157 473 krb iz yakih 138 723 krb profinansovano oblasnoyu upravoyu Zi 100 studentiv DIIT stanom na sichen 1942 r tilki 2 buli zvilneni vid oplati navchannya U generalnij okruzi Dnipropetrovsk naprikinci kvitnya 1942 r vidbulisya deyaki zmini u politici nimeckoyi vladi stosovno zaliznichnoyi galuzi zumovleni provalom blickrigu i neobhidnistyu nalagodzhuvati rozgaluzhene zaliznichne spoluchennya mizh Nimechchinoyu i Ukrayinoyu ta vseredini generalnih okrug dlya postachannya armiyi vivezennya z Ukrayini sirovini zagarbanogo majna i lyudej Za cih obstavin u miscevij presi z yavlyayutsya povidomlennya pro postupovu zaminu timchasovo vidryadzhenih nimeckih zaliznichnikiv postijnimi ukrayinskimi Yedinim v Ukrayini vishim navchalnim zakladom spromozhnim pidgotuvati neobhidnih fahivciv dlya zaliznici viyavivsya Dnipropetrovskij institut inzheneriv transportu Tomu z 10 veresnya 1942 r DIIT udruge ponovlyuye svoyu robotu Jogo prikripili do zaliznici i z cogo chasu vin perejshov na povne utrimannya nimeckogo komanduvannya U veresni 1942 r institut rozgornuv vstupnu kampaniyu na 4 fakulteti a z 1 zhovtnya 1942 r rozpochav navchannya Na starshi kursi institutu zarahovuvalisya kolishni studenti DIIT ta inshih vuziv zgidno z dokumentami pro skladeni ispiti Zarahuvannya na pershij kurs provodilosya pislya konkursnih ispitiv do yakih dopuskalisya osobi iz zakinchenoyu serednoyu osvitoyu Navchannya v instituti ogoloshuvalosya bezplatnim dlya vsih hto vzyav na sebe pismove zobov yazannya pracyuvati pislya otrimannya diplomu na zaliznichnomu transporti Pri instituti stvoryuvavsya cilij kompleks navchalnih odinic zaliznichnij tehnikum korotkoterminovi kursi z pidgotovki riznih fahivciv dlya zaliznici ta remisnicha shkola Na chotiroh fakultetah transportnogo institutu u 1942 43 n r navchalosya blizko 400 osib Zavdannyam pidgotovchih kursiv pri instituti stalo stvorennya kontingentu potencijnih abituriyentiv vidsutnogo cherez progalinu v serednij lanci osviti Pidgotovchi kursi buli platnimi Navchannya trivalo z 12 sichnya do 1 serpnya 1943 r Navesni 1943 r zanyattya provodilisya u dvoh grupah odna na bazi 9 klasiv a druga na bazi 8 klasiv Iz 1 chervnya 1943 r mala zapracyuvati tretya grupa na bazi 7 klasiv Iz 15 bereznya 1943 r dlya dopomogi studentam v yihnij samostijnij roboti bulo organizovano konsultaciyi z usih disciplin institutskogo kursu yaki nadavalisya yak u primishenni institutu tak i u pomeshkannyah vikladachiv otzhe navchannya pereveli znovu na konsultativnij riven Prote cogo razu nenadovgo bo vzhe 12 kvitnya zanyattya na vsih fakultetah ta kursah institutu v tomu chisli j na pidgotovchih ponovilisya V lipni 1943 r vipuskniki DIIT skladali ispiti ta zahishali diplomni roboti Z 11 sichnya 1943 r derzhavna direkciya shlyahiv spoluchennya Dnipropetrovska organizuvala pri Dnipropetrovskomu tehnikumi zaliznichnogo transportu odnorichni bezplatni kursi iz signalizaciyi centralizaciyi blokuvannya ta zv yazku Grupu skladali 40 osib yaki zakinchili 9 ta 10 klasiv abo vzhe buli ranishe studentami vishiv sered nih 10 divchat Pid chas vstupu majbutni sluhachi davali pismove zobov yazannya pracyuvati pislya zakinchennya kursiv na zaliznici Kozhnij dozvolenij nimcyami vishij navchalnij zaklad Dnipropetrovska vikonuvav dlya okupantiv pevnij nabir zavdan mav svoye pevne znachennya dlya polegshennya yihnogo panuvannya yake i viznachalo strok i masshtabi jogo diyalnosti Nimecka okupacijna vlada dozvolivshi stvoriti Dnipropetrovskij ukrayinskij derzhavnij universitet zabezpechuvala sebe neobhidnoyu kilkistyu medikiv sho dopomagalo borotisya z epidemiyami ta pidtrimuvati robochu silu u pridatnomu dlya ekspluataciyi stani Krim cogo naukovci universitetu svoyimi naukovimi doslidzhennyami pokazuvali okupantam potencijni mozhlivosti vikoristannya zemli flori fauni nadr ne lishe generalnoyi okrugi Dnipropetrovsk a j usiyeyi Ukrayini Spivrobitniki universitetu provodili dlya nimeckoyi vladi neobhidni doslidi analizi ukladali slovniki ta visvitlyuvali istoriyu vikoristannya ukrayincyami nimeckih zakoniv Shodo Dnipropetrovskogo institutu inzheneriv transportu to z veresnya 1942 r vin opinyayetsya pid osoblivim kontrolem nimeckoyi vladi finansuyetsya neyu ta staye yedinim v Ukrayini vishim navchalnim zakladom yakij gotuye fahivciv zaliznichnoyi galuzi Naukovci institutu pracyuvali nad rozv yazannyam ryadu problem sho malo na meti sprostiti polipshiti ta priskoriti robotu zaliznichnogo transportu Dopustivshi stvorennya vishih navchalnih zakladiv nimecka okupacijna administraciya zumila bez zusil viyaviti pereviriti na loyalnist zgurtuvati dovkola dozvolenih vishiv neobhidnu kilkist naukovciv ta z yasuvati yak same mozhna vikoristati u vlasnih zagarbnickih planah znannya i doslidnicki praci kozhnogo z nih a golovne vstanoviti nad nimi cilkovitij kontrol Zusillyami naukovciv bulo zibrano i zberezheno obladnannya ta majno kolishnih navchalnih zakladiv Bulo viyavleno prisutnih u generalnij okruzi Dnipropetrovsk studentiv starshih kursiv neobhidnih okupantam profesij yakih za korotkij strok dovchannya ne dokladayuchi znachnih zusil i koshtiv dlya pidgotovki diplomuvali ta vlashtuvali na robotu za fahom Naukared Vid samogo pochatku okupaciyi generalnoyi okrugi Dnipropetrovsk use yiyi naukove zhittya zoseredilosya v administrativnomu centri Dnipropetrovsku Same tut loyalna do novoyi vladi naukova inteligenciya rozpochala svoyu robotu u Dnipropetrovskomu ukrayinskomu derzhavnomu universiteti Dnipropetrovskomu politehnichnomu instituti Dnipropetrovskomu transportnomu instituti ta v naukovo doslidnih institutah mista U lipni 1942 r generalnij komisariat doruchiv Dnipropetrovskomu ukrayinskomu derzhavnomu universitetu uklasti rizni ukrayinski slovniki Vish uporyadiv taki slovniki velikij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi ukrayinsko nimeckij ta nimecko ukrayinskij Krim cogo ukladalasya nizka slovnikiv specialnoyi leksiki psihologichno pedagogichnoyi terminologiyi himichnoyi medichnoyi silskogospodarskoyi matematichnoyi fizichnoyi tosho Uporyadnikami slovnikiv buli yak filologi specialisti tak i vcheni inshih galuzej zokrema profesori I Moroz P Zubenko I Rozgin V Vashenko I Zabarnij D Petrov N Mohov ta inshi Na doruchennya generalnogo komisariatu docent kafedri istoriyi O Sharek vivchav pitannya zastosuvannya magdeburzkogo prava v Ukrayini 43 naukovci universitetu rozroblyali vazhlivi dlya okupantiv temi M Karlov Kam yanovugilna fauna zadvir ya bilya m Lemberga pracyu planuvav zakinchiti 1 zhovtnya 1942 r i opublikuvati v Nimechchini profesor biologichnih nauk O Eliashevich Likarska flora Pivdennogo Shodu Ukrayini docent O Dehtyarenko Vpliv stichnih vod Gidroliznogo zavodu na ihtiofaunu Dnipropetrovskogo vodoshovisha docent O Chornij Zalizovanadiyevi rudi Krivorizhzhya docent O Semenyuta Fiziko geografichnij naris m Dnipropetrovska ta jogo okolic O Bondaryev Shkidniki kormovoyi sistemi kauchukodijnih roslin N Sakun u berezni travni 1942 r provodila analitichnu chastinu doslidzhennya burogo vugillya m Slavgoroda a takozh himichnij analiz gruntovih vod i mehanichnij analiz gruntiv iz burovih sverdlovin z metoyu zabezpechiti postachannya Dnipropetrovsku pitnoyi vodi Zadlya otrimannya najriznomanitnishoyi navchalnoyi ta metodichnoyi dokumentaciyi Dnipropetrovskij ukrayinskij derzhavnij universitet namagavsya nalagoditi spivpracyu z vishimi navchalnimi zakladami Nimechchini Pospriyati v comu prohali j Ukrayinsku informacijnu sluzhbu u Berlini Rektor Rozgin prosiv nadsilati jomu vidannya vishiv Nimechchini ta Ukrayinskogo institutu v Berlini U Dnipropetrovskomu instituti inzheneriv transportu najvazhche prodovzhuvati naukovi poshuki viyavilosya spivrobitnikam kafedri fiziki z oglyadu na vidsutnist neobhidnogo obladnannya dlya postavlennya eksperimentu Napriklad docent M Levashevich yakij u kvitni 1941 r rozpochav dvi naukovi praci odnu z vivchennya budovi molekul za dopomogoyu promeniv rentgena a drugu z doslidzhennya zv yazku mizh budovoyu organichnih rechovin ta yihnoyu zdatnistyu do pereoholodzhennya ne mav zmogi prodovzhuvati eksperimentalni chastini cih prac u 1941 42 n r cherez vidsutnist rentgenivskoyi ustanovki Uspih napisannya praci docenta P Linnika pro vpliv elektrichnogo polya na v yazkist rozchiniv aceton voda hloroform voda ta inshih zalezhav vid nayavnosti neobhidnogo elektrichnogo polya ta chistogo acetonu i hloroformu U krashomu stanovishi opinilisya spivrobitniki inshih kafedr Tak docent L Yegorov z kafedri matematiki svoyu naukovo doslidnu robotu Nablizhene obchislennya podvijnih i potrijnih integraliv planuvav zakinchiti 31 grudnya 1942 r docent V Kuznecov iz kafedri prikladnoyi mehaniki ta tehnologiyi metaliv pracyu Dinamichni zusillya v vantazhopidijmalnih mashinah za period galmuvannya zbiravsya zavershiti u zhovtni 1942 r docent kafedri prikladnoyi mehaniki ta vantazhno pidijmalnih mashin I Tarasov svoyu robotu Doslid neevolventnih profiliv zubchatih kolis 15 listopada 1942 r profesor doktor nauk M Nikolajchuk iz kafedri elektromashin svoyu pracyu Mittyeve perevantazhennya sinhronnoyi trifazovoyi mashini ta yiyi stijkist proti vipadannya z sinhronizmu pri raptovomu navantazhenni do grudnya 1942 r Krim cogo velisya doslidzhennya na taki temi Novij metod virishennya pitannya pro elementarnij sklad paliva doslidnik V Mochalov Pozdovzhni ta popere chni kolivannya zaliznichnih potyagiv docent V Bilij Opir ruhomogo skladu vid vitru ta osoblive znachennya jogo u spravi ruhu potyagiv i borotba z cim oporom docent Ye Yarmolchuk Zabezpechennya bezavarijnoyi roboti na sortuvalnih girkah A Solovjov Oporni punkti liniyi zv yazku Krivbas Donbas docent I Kozlov Primitkired a b v g d territorial de Arhivovano 2013 09 29 u Wayback Machine nim Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten Arhivovano 29 veresnya 2013 u Wayback Machine nim Mogilyuk Svitlana Doshkilna osvita generalnogo okrugu Dnipropetrovsk osnovne priznachennya ta umovi isnuvannya doshkilnih ustanov u 1941 1943 rr nedostupne posilannya Posilannyared Mogilyuk Svitlana Nauka u generalnomu okruzi Dnipropetrovsk v period nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 rr Arhivovano 28 grudnya 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Generalna okruga Dnipropetrovsk