Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Чеботарьов Дмитро Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 вересня 1908 Київ |
| Помер | 11 липня 2005 (96 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | педагог, геронтолог |
| Alma mater | Київський медичний інститут |
| Галузь | геронтологія |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Членство | НАН України |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Нагороди |      |
Дмитро́ Фе́дорович Чеботарьо́в (17 вересня 1908, Київ — 11 липня 2005) — український науковець-геронтолог. Член-кореспондент Академії медичних наук СРСР (з 1961).
Працював в Інституті клінічної фізіології АН УРСР (1945—1952), Українському науково-дослідному інституті клінічної медицини ім. М. Стражеска. Професор Київського інституту вдосконалення лікарів (1955—1961), з 1961 року — директор Інституту геронтології АМН СРСР.
Життєпис
Народився 17 вересня 1908 року у Києві. 1933 року закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту. Від 1936 року працював у терапевтичній клініці цього інституту під керівництвом академіка В. М. Іванова. 1938 року захистив кандидатську дисертацію.
Під час Другої світової війни Дмитро Федорович працював у медичній службі Радянської Армії, керував відділенням евакогоспіталю. У повоєнні роки, закінчивши докторантуру в Інституті клінічної фізіології АН УРСР, працював старшим науковим співробітником у відділі, яким керував академік М. Д. Стражеско.
У 1953 р. Дмитро Федорович захистив докторську дисертацію. Упродовж року був заступником директора з наукової роботи Українського інституту клінічної медицини ім. М. Д. Стражеска. 1954 року Чеботарьова було затверджено у званні професора.
З 1954 р. по 1961 р. керував кафедрою терапії в Київському інституті удосконалення лікарів і понад 10 років (до 1964) був головним терапевтом і головою Вченої ради МОЗ України.
В 1961 р. Дмитро Федорович був обраний членом-кореспондентом АМН СРСР, в 1966 р. — академіком АМН СРСР (з 1991 р. — Російської АМН), в 1992 р. — академіком НАН України та АМН України.
40 років життєвого і творчого шляху вченого нерозривно пов'язані з діяльністю Інституту геронтології АМН СРСР (з 1992 р. — Інститут геронтології АМН України). Ще у 1958 р. він очолив клінічне відділення. Впродовж 26 років (1961—1987) був директором Інституту, а з 1987 р. — науковим консультантом.
У 1999 році вийшов на заслужений відпочинок. Помер на 97-му році життя 11 липня 2005 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д. / 50.4175083° пн. ш. 30.5009444° сх. д.).
Наукова діяльність
Клінічну та наукову школу пройшов під керівництвом двох видатних представників вітчизняної медицини — академіків В. М. Іванова та М. Д. Стражеска.
Перші роки наукової діяльності він присвятив дослідженням у галузі гастроентерології. У повоєнні роки глибоко й інтенсивно розробляв питання патології внутрішніх органів під час вагітності, вивчав зміни обміну речовин і функцій серцево-судинної системи при вагітності, фізіологічного і патологічного перебігу. Наукові розробки, здійснені протягом останніх десятиріч, присвячені актуальним питанням вікової фізіології та патології внутрішніх органів, геріатричної кардіології та фармакології. Д. Ф. Чеботарьов також керував розробкою і впровадженням нових форм організації медико-соціальної допомоги людям літнього і старшого віку, був ініціатором навчання медичних працівників основам геронтології та геріатрії.
Вперше в його роботах подані чіткі, клінічно обґрунтовані рекомендації стосовно лікування жінок із захворюваннями серця, які наполягали на продовженні вагітності, нові дані щодо патогенезу артеріальної гіпертензії, зумовленої пізнім токсикозом. Д. Ф. Чеботарьов — автор монографій «Гіпертензивний синдром вагітних» (1956), «Внутрішня патологія в клініці акушерства і гінекології» (1960). Праці з питань захворювань шлунково-кишкового тракту, стану внутрішніх органів у вагітних, питань геронтології та геріатрії тощо.
З ім'ям Д. Ф. Чеботарьова пов'язаний розвиток геронтологічних досліджень в СРСР та в Україні, створення геріатрії як нового розділу медичної науки й нової медичної спеціальності.
За редакцією Дмитра Федоровича видані перші в СРСР керівництва та посібники з геронтології та геріатрії, 28 збірок праць Інституту. Він — автор 10 посібників та 9 монографій, остання з яких («Геріатрія в терапевтичній практиці») відзначена премією ім. С. П. Боткіна Російською АМН (1994) і премією ім. М. Д. Стражеска НАН України (1995). Його перу належать понад 400 наукових праць.
Багато сил Дмитро Федорович віддав підготовці наукових, педагогічних і лікарських кадрів. Під його керівництвом захищено 16 докторських і 36 кандидатських дисертацій. Він — організатор (1970) і протягом кількох років завідувач кафедри геронтології та геріатрії Київського інституту удосконалення лікарів.
Плідну наукову і педагогічну діяльність Д. Ф. Чеботарьов поєднував з великою науково-громадською роботою. Упродовж багатьох років (з 1963 до 1988) очолював Всесоюзне науково-медичне товариство геронтологів і геріатрів, був членом правління Всесоюзного та Українського товариств терапевтів і кардіологів, членом виконкому Міжнародної асоціації геронтологів, радником ВООЗ Центру соціального розвитку та гуманітарних питань ООН. Його участь як доповідача і лектора на міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах на запрошення геронтологічних товариств країн Європи, США, Японії, Мексики сприяла розвитку міжнародних наукових зв'язків Інституту.
Заслуги Д. Ф. Чеботарьова отримали широке міжнародне визнання. В 1972 р. він був президентом ІХ Міжнародного конгресу геронтологів, що проходив у Києві, в 1972—1975 рр. — президентом Міжнародної асоціації геронтологів. Також був членом Німецької Академії природознавства Леопольдина, почесним членом національних товариств геронтологів Болгарії, Німеччини, Угорщини, Польщі, Італії, Бразилії, Чехословаччини та інших країн.
Нагороди
Нагороджений медаллю ВООЗ, Міжнародною премією ім. Верцара, почесними медалями та грамотами національних медичних організацій. За заслуги у справі розвитку охорони здоров'я та медичної науки нагороджений орденом Жовтневої революції, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, . У 1964 р. йому було присвоєно звання заслуженого діяча науки УРСР. У 1984 р. вченому була присуджена Державна премія УРСР в галузі науки і техніки.
Примітки
- Kim, Seong Jung. . www.iagg.info. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 листопада 2016.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Chebotarov Batko Posada Diti Druzhina Mati Chebotarov Dmitro FedorovichNarodivsya17 veresnya 1908 1908 09 17 KiyivPomer11 lipnya 2005 2005 07 11 96 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistpedagog gerontologAlma materKiyivskij medichnij institutGaluzgerontologiyaNaukovij stupindoktor medichnih naukChlenstvoNAN UkrayiniVijnanimecko radyanska vijnaNagorodi Dmitro Fe dorovich Chebotaro v 17 veresnya 1908 19080917 Kiyiv 11 lipnya 2005 ukrayinskij naukovec gerontolog Chlen korespondent Akademiyi medichnih nauk SRSR z 1961 Pracyuvav v Instituti klinichnoyi fiziologiyi AN URSR 1945 1952 Ukrayinskomu naukovo doslidnomu instituti klinichnoyi medicini im M Strazheska Profesor Kiyivskogo institutu vdoskonalennya likariv 1955 1961 z 1961 roku direktor Institutu gerontologiyi AMN SRSR ZhittyepisNarodivsya 17 veresnya 1908 roku u Kiyevi 1933 roku zakinchiv likuvalnij fakultet Kiyivskogo medichnogo institutu Vid 1936 roku pracyuvav u terapevtichnij klinici cogo institutu pid kerivnictvom akademika V M Ivanova 1938 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Dmitro Fedorovich pracyuvav u medichnij sluzhbi Radyanskoyi Armiyi keruvav viddilennyam evakogospitalyu U povoyenni roki zakinchivshi doktoranturu v Instituti klinichnoyi fiziologiyi AN URSR pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom u viddili yakim keruvav akademik M D Strazhesko U 1953 r Dmitro Fedorovich zahistiv doktorsku disertaciyu Uprodovzh roku buv zastupnikom direktora z naukovoyi roboti Ukrayinskogo institutu klinichnoyi medicini im M D Strazheska 1954 roku Chebotarova bulo zatverdzheno u zvanni profesora Z 1954 r po 1961 r keruvav kafedroyu terapiyi v Kiyivskomu instituti udoskonalennya likariv i ponad 10 rokiv do 1964 buv golovnim terapevtom i golovoyu Vchenoyi radi MOZ Ukrayini V 1961 r Dmitro Fedorovich buv obranij chlenom korespondentom AMN SRSR v 1966 r akademikom AMN SRSR z 1991 r Rosijskoyi AMN v 1992 r akademikom NAN Ukrayini ta AMN Ukrayini 40 rokiv zhittyevogo i tvorchogo shlyahu vchenogo nerozrivno pov yazani z diyalnistyu Institutu gerontologiyi AMN SRSR z 1992 r Institut gerontologiyi AMN Ukrayini She u 1958 r vin ocholiv klinichne viddilennya Vprodovzh 26 rokiv 1961 1987 buv direktorom Institutu a z 1987 r naukovim konsultantom Mogila Dmitra Chebotarova na Bajkovomu kladovishi U 1999 roci vijshov na zasluzhenij vidpochinok Pomer na 97 mu roci zhittya 11 lipnya 2005 roku Pohovanij razom z druzhinoyu na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49b 50 25 03 pn sh 30 30 03 sh d 50 4175083 pn sh 30 5009444 sh d 50 4175083 30 5009444 Naukova diyalnistKlinichnu ta naukovu shkolu projshov pid kerivnictvom dvoh vidatnih predstavnikiv vitchiznyanoyi medicini akademikiv V M Ivanova ta M D Strazheska Pershi roki naukovoyi diyalnosti vin prisvyativ doslidzhennyam u galuzi gastroenterologiyi U povoyenni roki gliboko j intensivno rozroblyav pitannya patologiyi vnutrishnih organiv pid chas vagitnosti vivchav zmini obminu rechovin i funkcij sercevo sudinnoyi sistemi pri vagitnosti fiziologichnogo i patologichnogo perebigu Naukovi rozrobki zdijsneni protyagom ostannih desyatirich prisvyacheni aktualnim pitannyam vikovoyi fiziologiyi ta patologiyi vnutrishnih organiv geriatrichnoyi kardiologiyi ta farmakologiyi D F Chebotarov takozh keruvav rozrobkoyu i vprovadzhennyam novih form organizaciyi mediko socialnoyi dopomogi lyudyam litnogo i starshogo viku buv iniciatorom navchannya medichnih pracivnikiv osnovam gerontologiyi ta geriatriyi Vpershe v jogo robotah podani chitki klinichno obgruntovani rekomendaciyi stosovno likuvannya zhinok iz zahvoryuvannyami sercya yaki napolyagali na prodovzhenni vagitnosti novi dani shodo patogenezu arterialnoyi gipertenziyi zumovlenoyi piznim toksikozom D F Chebotarov avtor monografij Gipertenzivnij sindrom vagitnih 1956 Vnutrishnya patologiya v klinici akusherstva i ginekologiyi 1960 Praci z pitan zahvoryuvan shlunkovo kishkovogo traktu stanu vnutrishnih organiv u vagitnih pitan gerontologiyi ta geriatriyi tosho Z im yam D F Chebotarova pov yazanij rozvitok gerontologichnih doslidzhen v SRSR ta v Ukrayini stvorennya geriatriyi yak novogo rozdilu medichnoyi nauki j novoyi medichnoyi specialnosti Za redakciyeyu Dmitra Fedorovicha vidani pershi v SRSR kerivnictva ta posibniki z gerontologiyi ta geriatriyi 28 zbirok prac Institutu Vin avtor 10 posibnikiv ta 9 monografij ostannya z yakih Geriatriya v terapevtichnij praktici vidznachena premiyeyu im S P Botkina Rosijskoyu AMN 1994 i premiyeyu im M D Strazheska NAN Ukrayini 1995 Jogo peru nalezhat ponad 400 naukovih prac Bagato sil Dmitro Fedorovich viddav pidgotovci naukovih pedagogichnih i likarskih kadriv Pid jogo kerivnictvom zahisheno 16 doktorskih i 36 kandidatskih disertacij Vin organizator 1970 i protyagom kilkoh rokiv zaviduvach kafedri gerontologiyi ta geriatriyi Kiyivskogo institutu udoskonalennya likariv Plidnu naukovu i pedagogichnu diyalnist D F Chebotarov poyednuvav z velikoyu naukovo gromadskoyu robotoyu Uprodovzh bagatoh rokiv z 1963 do 1988 ocholyuvav Vsesoyuzne naukovo medichne tovaristvo gerontologiv i geriatriv buv chlenom pravlinnya Vsesoyuznogo ta Ukrayinskogo tovaristv terapevtiv i kardiologiv chlenom vikonkomu Mizhnarodnoyi asociaciyi gerontologiv radnikom VOOZ Centru socialnogo rozvitku ta gumanitarnih pitan OON Jogo uchast yak dopovidacha i lektora na mizhnarodnih kongresah konferenciyah simpoziumah na zaproshennya gerontologichnih tovaristv krayin Yevropi SShA Yaponiyi Meksiki spriyala rozvitku mizhnarodnih naukovih zv yazkiv Institutu Zaslugi D F Chebotarova otrimali shiroke mizhnarodne viznannya V 1972 r vin buv prezidentom IH Mizhnarodnogo kongresu gerontologiv sho prohodiv u Kiyevi v 1972 1975 rr prezidentom Mizhnarodnoyi asociaciyi gerontologiv Takozh buv chlenom Nimeckoyi Akademiyi prirodoznavstva Leopoldina pochesnim chlenom nacionalnih tovaristv gerontologiv Bolgariyi Nimechchini Ugorshini Polshi Italiyi Braziliyi Chehoslovachchini ta inshih krayin NagorodiNagorodzhenij medallyu VOOZ Mizhnarodnoyu premiyeyu im Vercara pochesnimi medalyami ta gramotami nacionalnih medichnih organizacij Za zaslugi u spravi rozvitku ohoroni zdorov ya ta medichnoyi nauki nagorodzhenij ordenom Zhovtnevoyi revolyuciyi troma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora U 1964 r jomu bulo prisvoyeno zvannya zasluzhenogo diyacha nauki URSR U 1984 r vchenomu bula prisudzhena Derzhavna premiya URSR v galuzi nauki i tehniki PrimitkiKim Seong Jung www iagg info Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 15 listopada 2016 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2014