Олександр Юрійович Дмитренко старший лейтенант Збройних Сил України учасник російсько української війни що загинув у ход

Олександр Дмитренко

Дмитренко Олександр Юрійович

Загальна інформація

Народження

Смерть

Національність

українець

Військова служба

Приналежність

Формування

Війни / битви

Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дмитренко.

Життєпис

Олександр Дмитренко народився 6 квітня 1996 року в селищі Озерне поблизу Скоморохи (з 2020 року — Новогуйвинської селищної територіальної громади) на Житомирщині. Після закінчення загальноосвітньої школи в рідному селі навчання у військовому вищому навчальному закладі. Ніс військову службу в 95-тій окремій десантно-штурмовій бригаді. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Загинув у Донецької області 22 березня 2022 року. Чин прощання відбувся 27 березня у церкві на честь Воскресіння Словущого, що в містечку Озерне. Чин відспівування Олександра Дмитренка звершив настоятель храму, благочинний Житомирського районного благочиння протоієрей Димитрій Новіцький разом із священиками єпархії.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Житомирщина прощається зі своїми героями-оборонцями. Суспільне Новини (укр.). 27 березня 2022. Процитовано 9 січня 2023. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
В ОЗЕРНОМУ ВІДБУВСЯ ЧИН ВІДСПІВУВАННЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ. http://zhytomyr-eparchy.org (укр.). 27 березня 2022. Процитовано 9 січня 2023.
Понад 400 воїнів нагороджені орденами й медалями, серед них – Ярина Чорногуз. Новинарня (укр.). 21 травня 2022. Процитовано 9 січня 2023.

Указ Президента України від 19 травня 2022 року № 349/2022 «Про відзначення державними нагородами України»