Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аґура Димитар Аґура болг Димитър Агура нар 26 жовтня 1849 с Чешма Вару

Димитар Аґура

Димитар Аґура
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аґура.

Димитар Аґура (болг. Димитър Агура; нар. 26 жовтня 1849, с. Чешма Варуіта — пом. 11 жовтня 1911, Ясси) — болгарський історик, ректор Софійського університету.

Димитар Аґура
image
Народився26 жовтня 1849(1849-10-26)
Криничне, Україна
Помер11 жовтня 1911(1911-10-11) (61 рік)
Ясси, Румунія
Країнаimage Російська імперія
image Румунське королівство
image Третє Болгарське царство
Діяльністьісторик, політик
Alma materЯсський університет
Галузьісторія
ЗакладСофійський університет Святого Климента Охридського
Посададепутат Народних зборів Болгарії[d], d, d, d і d
ЧленствоБолгарська академія наук
image Димитар Аґура у Вікісховищі

Біографія

Народився 26 жовтня 1849 року у селищі Чешма Варуіта, що на Бессарабії, в сім'ї болгарських переселенців. Навчався в Болграді, згодом у 1868 році закінчив семінарію в Яссах, та вивчав історію в Ясському університеті (1872). Потім працював у Бирладі учителем та шкільним інспектором в Яссах та Васлуї. Також кілька років викладав румунську мову й болгарську історію у Болградській гімназії (1875 —1878).

Після звільнення Болгарії повернувся в країну, де працював чиновником у Міністерстві внутрішніх справ (1879 —1883). В уряді Леоніда Соболєва тимчасово очолював Міністерство освіти. Після цього очолив Софійську (1884 —1885) і Пловдівську чоловічі гімназії (1885 —1889).

Після відкриття Вищої школи (нині Софійський університет Святого Климента Охридського) в 1889 став в ньому професором історії. Тричі очолював й сам університет (1889 —1890, 1892 —1895, 1907 —1908). У 1900 став дійсним членом Болгарської літературної спільноти. У 1901-у був в числі засновників болгарського історичного товариства та очолював його до своєї смерті.

Помер в Яссах в 1911, де знаходився на урочистостях, присвячених 50-річчю Ясського університету.

Бібліографія

  • 1890 — «Новейшая история на Френската революция до днешно време»
  • 1893 — «Бележки по едно научно пътуване в Румъния» (в съавторство)
  • 1893 — «Дако-ромъните и тяхната славянска писменост» (в съавторство)
  • 1904 — «Средновековна история. Лекции»

Джерела

  • Tashev, Tasho (1999) (în Bulgarian). The Ministers of Bulgaria 1879–1999. Sofia: Ministry of Education.
  • Agura, Dimitŭr D., 1849-1911 The Library of Congres [ 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Флорентина Бадаланова Геллер. Книга сущая в устах. Фольклорная Библия бессарабских и таврических болгар. — Издательство университета Дмитрия Пожарского. — 2017. — 864 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Agura Dimitar Agura bolg Dimitr Agura nar 26 zhovtnya 1849 s Cheshma Varuita pom 11 zhovtnya 1911 Yassi bolgarskij istorik rektor Sofijskogo universitetu Dimitar AguraNarodivsya26 zhovtnya 1849 1849 10 26 Krinichne UkrayinaPomer11 zhovtnya 1911 1911 10 11 61 rik Yassi RumuniyaKrayina Rosijska imperiya Rumunske korolivstvo Tretye Bolgarske carstvoDiyalnististorik politikAlma materYasskij universitetGaluzistoriyaZakladSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoPosadadeputat Narodnih zboriv Bolgariyi d d d d i dChlenstvoBolgarska akademiya nauk Dimitar Agura u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 26 zhovtnya 1849 roku u selishi Cheshma Varuita sho na Bessarabiyi v sim yi bolgarskih pereselenciv Navchavsya v Bolgradi zgodom u 1868 roci zakinchiv seminariyu v Yassah ta vivchav istoriyu v Yasskomu universiteti 1872 Potim pracyuvav u Birladi uchitelem ta shkilnim inspektorom v Yassah ta Vasluyi Takozh kilka rokiv vikladav rumunsku movu j bolgarsku istoriyu u Bolgradskij gimnaziyi 1875 1878 Pislya zvilnennya Bolgariyi povernuvsya v krayinu de pracyuvav chinovnikom u Ministerstvi vnutrishnih sprav 1879 1883 V uryadi Leonida Sobolyeva timchasovo ocholyuvav Ministerstvo osviti Pislya cogo ocholiv Sofijsku 1884 1885 i Plovdivsku cholovichi gimnaziyi 1885 1889 Pislya vidkrittya Vishoyi shkoli nini Sofijskij universitet Svyatogo Klimenta Ohridskogo v 1889 stav v nomu profesorom istoriyi Trichi ocholyuvav j sam universitet 1889 1890 1892 1895 1907 1908 U 1900 stav dijsnim chlenom Bolgarskoyi literaturnoyi spilnoti U 1901 u buv v chisli zasnovnikiv bolgarskogo istorichnogo tovaristva ta ocholyuvav jogo do svoyeyi smerti Pomer v Yassah v 1911 de znahodivsya na urochistostyah prisvyachenih 50 richchyu Yasskogo universitetu Bibliografiya1890 Novejshaya istoriya na Frenskata revolyuciya do dneshno vreme 1893 Belezhki po edno nauchno ptuvane v Rumniya v savtorstvo 1893 Dako romnite i tyahnata slavyanska pismenost v savtorstvo 1904 Srednovekovna istoriya Lekcii DzherelaTashev Tasho 1999 in Bulgarian The Ministers of Bulgaria 1879 1999 Sofia Ministry of Education Agura Dimitŭr D 1849 1911 The Library of Congres 30 zhovtnya 2019 u Wayback Machine PrimitkiFlorentina Badalanova Geller Kniga sushaya v ustah Folklornaya Bibliya bessarabskih i tavricheskih bolgar Izdatelstvo universiteta Dmitriya Pozharskogo 2017 864 s ISBN 978 5 91244 174 5

Дата публікації:
Топ