Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дикий Сад – укріплене поселення Білозерської культури XIII–X століть до н. е. Власну назву одержало від назви урочища, що розташовувалась на місці розкопок у XIX–початку XX століть. Час існування пам'ятки археології укладається в межі 1250–900 років до н. е.
| Дикий Сад | |
|---|---|
 | |
| 46°58′51″ пн. ш. 31°58′58″ сх. д. / 46.98100000002777676° пн. ш. 31.98300000002777921° сх. д.Координати: 46°58′51″ пн. ш. 31°58′58″ сх. д. / 46.98100000002777676° пн. ш. 31.98300000002777921° сх. д. | |
| Тип | археологічна пам'ятка |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Місцевість
Первісно сад був закладений адміралом Грейгом в часи його керування містом Миколаєвом. Назву сад отримав від диких дерев, що не давали плодів. Офіційно сад називався Адміральським, але назва Дикий була народною, тому з часом закріпилася.
Сад дуже постраждав під час двох світових війн. Місцеві мешканці через нестачу дров та вугілля вирубали його. Після Другої Світової війни від саду залишився пустир, лише подекуди росли кущі. Тоді ж його й забудували, але назва за місцем залишилася.
Археологічні пам'ятки
На сьогодні (2020-і) на вільних від забудови землях Дикого Саду, ведуться археологічні розкопки. Було віднайдене поселення 1250–900 р.р. до н. е. з високорозвиненою культурою пізньої бронзової доби — поселення Білозерської культури.
Це єдине степове поселення тієї епохи, знайдене в Україні. Городище зародилося за 500 років до заснування грецького міста-держави Ольвії і проіснувало 300 років. «Дикий Сад» — єдиний зі збережених пам'яток чорноморського міста-порту часів легендарної Трої і Троянської війни.
22 лютого 2016 року Миколаївська міська рада оприлюднила петицію про створення парку-музею просто неба, городища Дикий Сад.
Віхи дослідження «Дикого Саду»
Дослідження «Дикого Саду» умовно поділяється на кілька часових проміжків, оскільки з його відкриття, розкопки то припинялися, то поновлювалися.
Першовідкривачем городища можна вважати відомого миколаївського археолога та краєзнавця Феодосія Тимофійовича Камінського, який очолював з 1923 до 1929 року Миколаївський історико-археологічний музей. Камінський почав збирати матеріал з території «Дикого Саду» та околиць з 15 серпня 1927 року, цей же ж день можна вважати початком відкриття пам'ятника археології.
Другий етап досліджень городища пов'язаний із роботою у Миколаївській області Причорноморської археологічної експедиції Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка 1954 року. Керував експедицією завідувач кафедри археології Л. М. Славін.
До складу експедиції також увійшли доцент М. М. Бондар та . Мальований першим провів розкопки та засвідчив залишки кам'яних підмурівків перших приміщень – сьогодні ця територія зруйнована природною ерозією.
Третій етап починається у 1956–1957 роках, коли збір матеріалів з території городища відновив репресований Феодосій Камінський, який повернувся до роботи. На цьому етапі виявлено фрагменти бронзових виробів та вироби з каменю.
З початку 1990-х почався четвертий етап досліджень городища, пов'язаний з ім'ям Юрія Спиридоновича Гребеннікова. Нові артефакти дозволили переглянути культурну приналежність пам'ятника, «Дикий Сад» почали відносити до білозерської археологічної культури (раніше за городищем закріпилася репутація другорядного, майже повністю знищеного природною ерозією поселення сабатинівської культури). У часи з 1991 по 1997 роки, відкрито нові житлові, господарські та культові об'єкти, значно поповнилася та урізноманітнилася колекція матеріальних цінностей: керамічний посуд, предмети з бронзи, кістки, рогу та каменю.
З 1994 року у розкопках бере участь . 1998 року він стає керівником експедиції, а Гребенніков залишається її науковим консультантом. П'ятий етап став сенсаційним: виявлено нові архітектурні споруди (два оборонні рови), цілком нові складники кінської вуздечки, ливарні форми, різноманітні бронзові та кістяні предмети.
За 18 років розкопок поселення вдалося дослідити велику частину об'єктів «Дикого Саду», що збереглися. До кінця 2008 року розкопано 5822 м2 його площі: 44 археологічні об'єкти. 35 приміщень з прилеглими дворовими майданчиками, господарські ями, ритуально-культовий пандус, центральний майданчик посада з 21 ямою господарського та ритуального призначення, оборонні рови.
Галерея
Див. також
Примітки
- Горбено К. В., Гребенников Ю. С., Смирнов А. И. (2009). Степная Троя Николаевщины: Очерк. Миколаїв: Видавництво Ірини Гудим.
- . Газета «День» (укр.). 25 серпня 2021. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
Джерела
- Городище доби пізньої бронзи Дикий Сад[недоступне посилання з липня 2019]
- Наш край: від заселення до заснування міста. [ 30 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дикий Сад |
- Відео, Дикий Сад фільм 1. [ 18 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Відео, Дикий Сад фільм 2. [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Відео, Дикий Сад фільм 3. [ 18 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dikij Sad ukriplene poselennya Bilozerskoyi kulturi XIII X stolit do n e Vlasnu nazvu oderzhalo vid nazvi urochisha sho roztashovuvalas na misci rozkopok u XIX pochatku XX stolit Chas isnuvannya pam yatki arheologiyi ukladayetsya v mezhi 1250 900 rokiv do n e Dikij Sad46 58 51 pn sh 31 58 58 sh d 46 98100000002777676 pn sh 31 98300000002777921 sh d 46 98100000002777676 31 98300000002777921 Koordinati 46 58 51 pn sh 31 58 58 sh d 46 98100000002777676 pn sh 31 98300000002777921 sh d 46 98100000002777676 31 98300000002777921Tiparheologichna pam yatka Mediafajli u VikishovishiMiscevistPervisno sad buv zakladenij admiralom Grejgom v chasi jogo keruvannya mistom Mikolayevom Nazvu sad otrimav vid dikih derev sho ne davali plodiv Oficijno sad nazivavsya Admiralskim ale nazva Dikij bula narodnoyu tomu z chasom zakripilasya Sad duzhe postrazhdav pid chas dvoh svitovih vijn Miscevi meshkanci cherez nestachu drov ta vugillya virubali jogo Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni vid sadu zalishivsya pustir lishe podekudi rosli kushi Todi zh jogo j zabuduvali ale nazva za miscem zalishilasya Arheologichni pam yatkiNa sogodni 2020 i na vilnih vid zabudovi zemlyah Dikogo Sadu vedutsya arheologichni rozkopki Bulo vidnajdene poselennya 1250 900 r r do n e z visokorozvinenoyu kulturoyu piznoyi bronzovoyi dobi poselennya Bilozerskoyi kulturi Ce yedine stepove poselennya tiyeyi epohi znajdene v Ukrayini Gorodishe zarodilosya za 500 rokiv do zasnuvannya greckogo mista derzhavi Olviyi i proisnuvalo 300 rokiv Dikij Sad yedinij zi zberezhenih pam yatok chornomorskogo mista portu chasiv legendarnoyi Troyi i Troyanskoyi vijni 22 lyutogo 2016 roku Mikolayivska miska rada oprilyudnila peticiyu pro stvorennya parku muzeyu prosto neba gorodisha Dikij Sad Vihi doslidzhennya Dikogo Sadu Doslidzhennya Dikogo Sadu umovno podilyayetsya na kilka chasovih promizhkiv oskilki z jogo vidkrittya rozkopki to pripinyalisya to ponovlyuvalisya Pershovidkrivachem gorodisha mozhna vvazhati vidomogo mikolayivskogo arheologa ta krayeznavcya Feodosiya Timofijovicha Kaminskogo yakij ocholyuvav z 1923 do 1929 roku Mikolayivskij istoriko arheologichnij muzej Kaminskij pochav zbirati material z teritoriyi Dikogo Sadu ta okolic z 15 serpnya 1927 roku cej zhe zh den mozhna vvazhati pochatkom vidkrittya pam yatnika arheologiyi Drugij etap doslidzhen gorodisha pov yazanij iz robotoyu u Mikolayivskij oblasti Prichornomorskoyi arheologichnoyi ekspediciyi Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni T G Shevchenka 1954 roku Keruvav ekspediciyeyu zaviduvach kafedri arheologiyi L M Slavin Do skladu ekspediciyi takozh uvijshli docent M M Bondar ta Malovanij pershim proviv rozkopki ta zasvidchiv zalishki kam yanih pidmurivkiv pershih primishen sogodni cya teritoriya zrujnovana prirodnoyu eroziyeyu Tretij etap pochinayetsya u 1956 1957 rokah koli zbir materialiv z teritoriyi gorodisha vidnoviv represovanij Feodosij Kaminskij yakij povernuvsya do roboti Na comu etapi viyavleno fragmenti bronzovih virobiv ta virobi z kamenyu Z pochatku 1990 h pochavsya chetvertij etap doslidzhen gorodisha pov yazanij z im yam Yuriya Spiridonovicha Grebennikova Novi artefakti dozvolili pereglyanuti kulturnu prinalezhnist pam yatnika Dikij Sad pochali vidnositi do bilozerskoyi arheologichnoyi kulturi ranishe za gorodishem zakripilasya reputaciya drugoryadnogo majzhe povnistyu znishenogo prirodnoyu eroziyeyu poselennya sabatinivskoyi kulturi U chasi z 1991 po 1997 roki vidkrito novi zhitlovi gospodarski ta kultovi ob yekti znachno popovnilasya ta uriznomanitnilasya kolekciya materialnih cinnostej keramichnij posud predmeti z bronzi kistki rogu ta kamenyu Z 1994 roku u rozkopkah bere uchast 1998 roku vin staye kerivnikom ekspediciyi a Grebennikov zalishayetsya yiyi naukovim konsultantom P yatij etap stav sensacijnim viyavleno novi arhitekturni sporudi dva oboronni rovi cilkom novi skladniki kinskoyi vuzdechki livarni formi riznomanitni bronzovi ta kistyani predmeti Za 18 rokiv rozkopok poselennya vdalosya dosliditi veliku chastinu ob yektiv Dikogo Sadu sho zbereglisya Do kincya 2008 roku rozkopano 5822 m2 jogo ploshi 44 arheologichni ob yekti 35 primishen z prileglimi dvorovimi majdanchikami gospodarski yami ritualno kultovij pandus centralnij majdanchik posada z 21 yamoyu gospodarskogo ta ritualnogo priznachennya oboronni rovi GalereyaDikij Sad i jogo okoliciVid na Dikij Sad z boku Ingulskogo mostuVid z Dikogo Sadu na mikrorajon Mikolayeva Solyani Diki kviti v Dikomu Sadu Dikij SadVid z Dikogo Sadu na Ingulskij mistRozkop gorodisha Dikij Sad vnochi u serpni 2021 rokuDiv takozhMisto lyudej kimerijskih Gileya Skifiya Doistorichna UkrayinaPrimitkiGorbeno K V Grebennikov Yu S Smirnov A I 2009 Stepnaya Troya Nikolaevshiny Ocherk Mikolayiv Vidavnictvo Irini Gudim Gazeta Den ukr 25 serpnya 2021 Arhiv originalu za 26 serpnya 2021 Procitovano 26 serpnya 2021 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 lyutogo 2016 DzherelaGorodishe dobi piznoyi bronzi Dikij Sad nedostupne posilannya z lipnya 2019 Nash kraj vid zaselennya do zasnuvannya mista 30 serpnya 2011 u Wayback Machine ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dikij Sad Video Dikij Sad film 1 18 grudnya 2015 u Wayback Machine ros Video Dikij Sad film 2 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Video Dikij Sad film 3 18 grudnya 2015 u Wayback Machine ros