Дивлячись на чужі страждання (англ. Regarding the Pain of Others) — збірка есе американської письменниці і культурної критикині Сьюзен Зонтаг, написана у 2003 році. Це остання з робіт, яка була опублікована письменницею. Робота є продовженням і доповненням виданої у 1977 році збірки есе . У збірці йдеться про фотографію як про один зі способів репрезентації війни і насилля у сучасному світі та культурі.
Автор | Сьюзен Зонтаґ |
---|---|
Мова | англійська |
Тема | d |
Жанр | есей |
Видавництво | d |
Видано | 2003 |
У 2003 році книга була номінована на Премію Національного кола книжкових критиків.
Зміст
У своїй книзі Зонтаг пише про те, як виникла та дає змістовну історію зображення військових конфліктів від офортів Гої і фотографій, які були зроблені під час громадянської війни у США до знімків війни у Югославії, Ізраїлі і Палестині. Критикиня пояснює, як військова фотографія стала політичним інструментом маніпуляції та на прикладах показує, який вплив мають на людей зображення війни та насилля. У своїх есе вона намагається знайти відповіді на такі питання: у чому ціль демонстрації війни, як впливає на нашу свідомість споглядання на чужі страждання, чи спонукають нас картини жахів до насилля? Основна мета збірки, як стверджує сама письменниця, полягає у тому, щоб люди зрозуміли, що бачити, чути, читати про якісь події — це не те саме, коли людина перебуває у їх епіцентрі і є частиною процесу.
Зміст кожного есе
Ece 1
С. Зонтаг покликається на працю Вірджинії Вульф . Як і вона запитує у себе, ким є «ми», котрі чинять або дивляться на насилля. Дослідниця говорить про те, що для сприйняття, дуже важливо, хто дивиться на фотографію, який у нього статус, у якому політичному контексті він живе та яку роль виконує у соціумі. Вона стверджує, що фотографія може бути неправильно додана до контексту, а отже, неправильно сприйнята глядачем, тобто вона може стати інструментом маніпуляції. Також С. Зонтаг називає військових фотографів спеціалізованими туристами, робота яких мало що означає для спостерігачів з дивану.
Ece 2
С.Зонтаг розповідає історію появи військової фотографії з тих часів, коли це були постановочні кадри після боїв до того моменту, коли фотограф став частиною військових дій. Вона наголошує на тому, що попри те, що фотографія об'єктивна за своєю природою, бо зображає реальну дійсність, вона все ж таки залишається точкою зору фотографа, тобто глядач бачить те, що йому хочуть показати, а не весь порядок речей. Письменниця також говорить про реальне і репрезентативне у нашому сприйнятті. Для цього вона розповідає історії очевидців трагедії 11 вересня 2001 року і цитує їх коментарі, де вони казали, що сприймали реальність у той момент як у кіно.
Ece 3
С.Зонтаг розвиває тему про постановочні фототографії та запитує себе, для чого їх роблять. Вона згадує про серію офортів Гої «Лихоліття війни», які зображають Наполеонівське вторгнення до Іспанії. Гоя як високоморальний художник уникає видовища у своїх роботах, тоді як Метью Брейді та Роджер Фентон, фотографи громадянської війни у США, створюють видовище та грають на людському сприйнятті. С.Зонтаг говорить про те, що фотографія драматизує ситуацію спеціально для того, щоб потішити жагу глядача до жахливого.
Ece 4
С.Зонтаг знов згадує про маніпулятивний характер військових знімків. Вона пише про те, що фотографії можуть піддаватись цензурі з боку уряду, ЗМІ або ж навіть самих фотографів. Також тут вона говорить про те, що дивитися на фотографії насилля над темношкірими для набагато прийнятніше, ніж на страждання таких самих як вони. Так само і з ворогами: бачити трупи ворога — це нормально, дивитися на трупи своїх — це біль.
Ece 5
С.Зонтаг говорить про те, що фотографія — це не тільки документування подій, це ще й один із видів візуального мистецтва. Саме тому військова фотографія викликає стільки резонансу. Письменниця застерігає, що не варто сліпо довіряти красі військових фотографій, бо їх краса не в'яжеться зі змістом. У цьому розділі вона також підіймає тему того, що фотографії замінюють глядачам спогади і таким чином, змінюють спосіб сприйняття світу і застосування знань для розв'язання майбутніх проблем.
Ece 6
С.Зонтаг задається питанням, чому люди хочуть дивитись на насилля. Вона доходить до висновку, що ця потреба лежить у культурі розваг людей.
Ece 7
Письменниця обурюється з того, як французькі інтелектуали проінтерпретували її ідеї про управління увагою людей ЗМІ і про те, що саме через транслювання страждань, були організовані масові протести проти війн і несправедливостей. Вона називає те, що її колеги переконані, що для того, щоб прибрати біль, достатньо лише прибрати зображення, тобто закрити очі, виключити телевізор, не читати газет. С.Зонтаг нагадує, що у більшості людей «виключити страждання» не вийде, бо це реальність, у якій вони живуть кожного дня.
Ece 8
С.Зонтаг говорить про пам'ять та про те, на що вона здатна. Вона наполягає на етичній природі запам'ятовування і на колективній потребі забування. Дослідниця пише тут про те, що якщо глядач побачив новину, це не означає, що він здатен аналізувати її, а також про те, що фотографії не можуть навчати нас історії.
Ece 9
С.Зонтаг закликає подумати про реальність війни і погоджується з тими, хто пережив жахіття війни на собі у думці про те, що люди, що дивляться на зображення насилля, ніколи повністю не зможуть зрозуміти, що таке війна.
Література
- Susan Sontag, Regarding the Pain of Others (New York: Picador/Farrar, Straus and Giroux, 2003), 126.
- Зара Абдуллаева. Зачем мы смотрим. «Искусство кино». 10 января 2014 [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Woolf, Virginia. Three Guineas. (New York: Harvest, 1966), 285.
Примітки
- . Garage. Архів оригіналу за 7 вересня 2017. Процитовано 9 березня 2020.
- Leonard, John (23 березня 2003). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
- . www.pbs.org. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
- Зонтаг, Сюзен (2003). Regarding the pain of others (англ.). США: Farrar, Straus and Giroux. с. 131. ISBN .
- . SuperSummary (амер.). Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 9 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Divlyachis na chuzhi strazhdannya angl Regarding the Pain of Others zbirka ese amerikanskoyi pismennici i kulturnoyi kritikini Syuzen Zontag napisana u 2003 roci Ce ostannya z robit yaka bula opublikovana pismenniceyu Robota ye prodovzhennyam i dopovnennyam vidanoyi u 1977 roci zbirki ese U zbirci jdetsya pro fotografiyu yak pro odin zi sposobiv reprezentaciyi vijni i nasillya u suchasnomu sviti ta kulturi Divlyachis na chuzhi strazhdannya AvtorSyuzen ZontagMovaanglijskaTemadZhanresejVidavnictvodVidano2003 U 2003 roci kniga bula nominovana na Premiyu Nacionalnogo kola knizhkovih kritikiv ZmistU svoyij knizi Zontag pishe pro te yak vinikla ta daye zmistovnu istoriyu zobrazhennya vijskovih konfliktiv vid ofortiv Goyi i fotografij yaki buli zrobleni pid chas gromadyanskoyi vijni u SShA do znimkiv vijni u Yugoslaviyi Izrayili i Palestini Kritikinya poyasnyuye yak vijskova fotografiya stala politichnim instrumentom manipulyaciyi ta na prikladah pokazuye yakij vpliv mayut na lyudej zobrazhennya vijni ta nasillya U svoyih ese vona namagayetsya znajti vidpovidi na taki pitannya u chomu cil demonstraciyi vijni yak vplivaye na nashu svidomist spoglyadannya na chuzhi strazhdannya chi sponukayut nas kartini zhahiv do nasillya Osnovna meta zbirki yak stverdzhuye sama pismennicya polyagaye u tomu shob lyudi zrozumili sho bachiti chuti chitati pro yakis podiyi ce ne te same koli lyudina perebuvaye u yih epicentri i ye chastinoyu procesu Zmist kozhnogo eseEce 1 S Zontag poklikayetsya na pracyu Virdzhiniyi Vulf Yak i vona zapituye u sebe kim ye mi kotri chinyat abo divlyatsya na nasillya Doslidnicya govorit pro te sho dlya sprijnyattya duzhe vazhlivo hto divitsya na fotografiyu yakij u nogo status u yakomu politichnomu konteksti vin zhive ta yaku rol vikonuye u sociumi Vona stverdzhuye sho fotografiya mozhe buti nepravilno dodana do kontekstu a otzhe nepravilno sprijnyata glyadachem tobto vona mozhe stati instrumentom manipulyaciyi Takozh S Zontag nazivaye vijskovih fotografiv specializovanimi turistami robota yakih malo sho oznachaye dlya sposterigachiv z divanu Ece 2 S Zontag rozpovidaye istoriyu poyavi vijskovoyi fotografiyi z tih chasiv koli ce buli postanovochni kadri pislya boyiv do togo momentu koli fotograf stav chastinoyu vijskovih dij Vona nagoloshuye na tomu sho popri te sho fotografiya ob yektivna za svoyeyu prirodoyu bo zobrazhaye realnu dijsnist vona vse zh taki zalishayetsya tochkoyu zoru fotografa tobto glyadach bachit te sho jomu hochut pokazati a ne ves poryadok rechej Pismennicya takozh govorit pro realne i reprezentativne u nashomu sprijnyatti Dlya cogo vona rozpovidaye istoriyi ochevidciv tragediyi 11 veresnya 2001 roku i cituye yih komentari de voni kazali sho sprijmali realnist u toj moment yak u kino Ece 3 S Zontag rozvivaye temu pro postanovochni fototografiyi ta zapituye sebe dlya chogo yih roblyat Vona zgaduye pro seriyu ofortiv Goyi Liholittya vijni yaki zobrazhayut Napoleonivske vtorgnennya do Ispaniyi Goya yak visokomoralnij hudozhnik unikaye vidovisha u svoyih robotah todi yak Metyu Brejdi ta Rodzher Fenton fotografi gromadyanskoyi vijni u SShA stvoryuyut vidovishe ta grayut na lyudskomu sprijnyatti S Zontag govorit pro te sho fotografiya dramatizuye situaciyu specialno dlya togo shob potishiti zhagu glyadacha do zhahlivogo Ece 4 S Zontag znov zgaduye pro manipulyativnij harakter vijskovih znimkiv Vona pishe pro te sho fotografiyi mozhut piddavatis cenzuri z boku uryadu ZMI abo zh navit samih fotografiv Takozh tut vona govorit pro te sho divitisya na fotografiyi nasillya nad temnoshkirimi dlya nabagato prijnyatnishe nizh na strazhdannya takih samih yak voni Tak samo i z vorogami bachiti trupi voroga ce normalno divitisya na trupi svoyih ce bil Ece 5 S Zontag govorit pro te sho fotografiya ce ne tilki dokumentuvannya podij ce she j odin iz vidiv vizualnogo mistectva Same tomu vijskova fotografiya viklikaye stilki rezonansu Pismennicya zasterigaye sho ne varto slipo doviryati krasi vijskovih fotografij bo yih krasa ne v yazhetsya zi zmistom U comu rozdili vona takozh pidijmaye temu togo sho fotografiyi zaminyuyut glyadacham spogadi i takim chinom zminyuyut sposib sprijnyattya svitu i zastosuvannya znan dlya rozv yazannya majbutnih problem Ece 6 S Zontag zadayetsya pitannyam chomu lyudi hochut divitis na nasillya Vona dohodit do visnovku sho cya potreba lezhit u kulturi rozvag lyudej Ece 7 Pismennicya oburyuyetsya z togo yak francuzki intelektuali prointerpretuvali yiyi ideyi pro upravlinnya uvagoyu lyudej ZMI i pro te sho same cherez translyuvannya strazhdan buli organizovani masovi protesti proti vijn i nespravedlivostej Vona nazivaye te sho yiyi kolegi perekonani sho dlya togo shob pribrati bil dostatno lishe pribrati zobrazhennya tobto zakriti ochi viklyuchiti televizor ne chitati gazet S Zontag nagaduye sho u bilshosti lyudej viklyuchiti strazhdannya ne vijde bo ce realnist u yakij voni zhivut kozhnogo dnya Ece 8 S Zontag govorit pro pam yat ta pro te na sho vona zdatna Vona napolyagaye na etichnij prirodi zapam yatovuvannya i na kolektivnij potrebi zabuvannya Doslidnicya pishe tut pro te sho yaksho glyadach pobachiv novinu ce ne oznachaye sho vin zdaten analizuvati yiyi a takozh pro te sho fotografiyi ne mozhut navchati nas istoriyi Ece 9 S Zontag zaklikaye podumati pro realnist vijni i pogodzhuyetsya z timi hto perezhiv zhahittya vijni na sobi u dumci pro te sho lyudi sho divlyatsya na zobrazhennya nasillya nikoli povnistyu ne zmozhut zrozumiti sho take vijna LiteraturaSusan Sontag Regarding the Pain of Others New York Picador Farrar Straus and Giroux 2003 126 Zara Abdullaeva Zachem my smotrim Iskusstvo kino 10 yanvarya 2014 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine Woolf Virginia Three Guineas New York Harvest 1966 285 Primitki Garage Arhiv originalu za 7 veresnya 2017 Procitovano 9 bereznya 2020 Leonard John 23 bereznya 2003 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 29 grudnya 2020 Procitovano 4 travnya 2020 www pbs org Arhiv originalu za 3 lyutogo 2020 Procitovano 2 kvitnya 2020 Zontag Syuzen 2003 Regarding the pain of others angl SShA Farrar Straus and Giroux s 131 ISBN 978 0 374 24858 1 SuperSummary amer Arhiv originalu za 8 listopada 2019 Procitovano 9 bereznya 2020