Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дзьобак чорногузий Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Т

Дзьобак чорногузий

Дзьобак чорногузий
Дзьобак чорногузий
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Рід: Дзьобак (Dinopium)
Вид: Дзьобак чорногузий
Біноміальна назва
Dinopium benghalense
(Linnaeus, 1758)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Picus benghalensis
Brachypternus benghalensis
Посилання
image Вікісховище: Dinopium benghalense
image Віківиди: Dinopium benghalense
image ITIS: 554151
image МСОП: 61517196
image NCBI: 1343486

Дзьоба́к чорногузий (Dinopium benghalense) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає на Індійському субконтиненті.

Опис

image
Чорногузий дзьобак
image
Чорногузий дзьобак
image
Чорногузий дзьобак

Довжина птаха становить 26-29 см, вага 86-133 г. У самців номінативного підвиду потилиця і верхня частина спини чорні, середина спини і плечі яскраво-золотисто-жовті, нижня частина спини і надхвістя чорні, хвіст чорний. Верхні покривні пера крил переважно золотисто-оливкові, внутрішні опахала першорядних покривних пер по центру поцятковані білою смугою, зовнішні опахала другорядних і третьорядних покривних пер чорні з трикутними білими плямами. Махові пера бурувато-чорні, другорядні махові пера мають золотисто-оливкові зовншні опахала, першорядні махові пера і внутрішні опахала другорядних махових пер поцятковані білими плямками. Нижня частина тіла переважно біла, пера на грудях мають широкі чорні краї і кінчики, на боках вони більш вузкі або відсутні, на животі вони менш виражені. Нижня сторона крил коричнева, нижні покривні пера крил білі, поцятковані чорними смужками. Нижні покривні пера хвоста чорнувато-коричневі.

Лоб і тім'я чорні, пера на них мають червоні кінчики, на тімені є характерний червоний чуб. Від верхнього краю очей до потилиці ідуть широкі білі "брови", від заднього краю очей до скронь ідуть широкі чорні смуги. Від основи дзьоба через щоки до шиї і верхньої частини грудей ідуть білі смуги. Підборіддя і горло чорні, щоки поцятковані дрібними білими плямками. Райдужки червонувато-карі або червоні, навколо очей зелені кільця. Дзьоб відносно довгий, вузький біля основи, загострений, чорнуватий або сірувато-чорний, іноді з роговим відтінком. Лапи зеленувато-сірі. Спостерігалися випадки лейкізму.

У самиць лоб і передня частина тімені чорні, поцятковані дрібними білими плямками, задня частина тімені і чуб у них червоні, як у самців.

У представників підвиду D. b. dilutum спина і верхні покривні пера крил блідіші, ніж у номінативного підвиду, золотисто-жовті, нижня частина тіла у них більш біла. У представників підвиду D. b. puncticolle спина і верхні покривні пера кил більш золотисто-жовті, горло поцятковане білими плямками, живіт має кремово-охристий відтінок. У представників підвиду D. b. jaffnense надхвістя і верхні покривні пера крил мають помітний оливковий відтінок, а білі плями на зовнішніх опахалах покривних пер у них менші або відсутні.

Таксономія

Чорногузий дзьобак був науково описаний шведським натуралістом Карлом Ліннеєм у десятому виданні його праці «Systema Naturae» під біномінальною назвою Picus benghalensis. При описі виду Лінней опирався на більш ранні описи, зроблені двома англійськими натуралістами: [en] у 1738 році, в праці «A Natural History of Birds» і Джорджем Едвардсом у 1751 році, в праці «A Natural History of Uncommon Birds». Пізніше чорногузий дзьобак був переведений до роду Дзьобак (Dinopium), введеного французьким науковцем Константином Самюелем Рафінеском у 1814 році.

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:

  • D. b. benghalense (Linnaeus, 1758) — від північної Індії до Ассама і південно-західної М'янми;
  • D. b. dilutum (Blyth, 1852) — Пакистан і північний захід Індії;
  • D. b. tehminae (Whistler & Kinnear, 1934) — Західні Гати (південний захід Індії);
  • D. b. puncticolle (Malherbe, 1845) — центр і південь Індії (за винятком Західних Гат);
  • D. b. jaffnense (Whistler, 1944) — північ Шрі-Ланки.

Карміновий дзьобак раніше вважався підвидом чорногузого дзьобака, однак був визнаний окремим видом.

Поширення і екологія

Чорногузі дзьобаки мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, М'янмі, Бангладеш і на Шрі-Ланці. Вони живуть у вологих і сухих тропічних лісах, на узліссях, в пальмових гаях, на плантаціях, в парках і садах. Уникають густих тропічних лісів. В Індії птахи зустрічаються на висоті до 1700 м над рівнем моря, в М'янмі на висоті до 915 м над рівнем моря.

Золотоспинні дзьобаки зустрічаються парами або невеликими зграйками, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Вони живляться переважно мурахами Camponotus і Meranoplus, їх личинками і лялечками, а також гусінню, довгоносиками, іншими жуками, павуками та іншими безхребетними, іноді також плодами і нектаром. Птахи шукають їжу в усіх ярусах лісу, а також на землі. Гніздування відбувається переважно у березні-квітні, південні популяції також повторно розмножуються у липні-серпні. Птахи гніздяться і дуплах дерев, на висоті від 3 до 6 м над землею і вище, вхід в дупло має діаметр 8 см. В кладці 2-3 білих яйця. Інкубаційний період триває 17-19 днів, насиджують і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Dinopium benghalense: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 лютого 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  3. Ali S, Ripley SD (1983). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 4 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 196—201.
  4. Rasmussen, Pamela C.; Anderton, John C. (2012). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Т. 2: Attributes and Status (вид. 2nd). Washington D.C. and Barcelona: Smithsonian National Museum of Natural History and Lynx Edicions. с. 289. ISBN .
  5. Khacher, Lavkumar (1989). An interesting colour phase of the Lesser Goldenbacked Woodpecker (Dinopium benghalense). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 86 (1): 97.
  6. Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 113.
  7. ; (1738). Bengall Woodpecker. A Natural History of Birds : Illustrated with a Hundred and One Copper Plates, Curiously Engraven from the Life. Т. 3. London: Printed for the author and sold by William Innys. с. 21, Plate 22.
  8. Edwards, George (1751). The spotted Indian Woodpecker. A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 4. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 182, Plate 182.
  9. Rafinesque, Constantine Samuel (1814). Principes Fondamentaux de Somiologie (фр.). Palerme. Inside front cover.
  10. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 лютого 2023.
  11. Fernando, Saminda P.; Irwin, Darren E.; Seneviratne, Sampath S. (2016). Phenotypic and genetic analysis support distinct species status of the Red-backed Woodpecker (Lesser Sri Lanka Flameback:Dinopium psarodes) of Sri Lanka. The Auk. 133 (3): 497. doi:10.1642/AUK-15-233.1.
  12. Kotagama, SW; E Goodale (2004). (PDF). Forktail. 20: 63—70. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2011.
  13. Chakravarthy, AK (1988). Predation of Goldenbacked Woodpecker, Dinopium benghalense (Linn.) on Cardamom Shoot-and-Fruit Borer, Dichocrocis punctiferalis (Guene). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 85 (2): 427—428.
  14. Balasubramanian, P (1992). Southern Goldenbacked Woodpecker Dinopium benghalense feeding on the nectar of Banana Tree Musa paradisiaca. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 89 (2): 254.
  15. Whistler, Hugh (1949). Popular handbook of Indian birds (вид. 4th). Gurney and Jackson, London. с. 285—287. ISBN .
  16. Hume, AO (1890). The nests and eggs of Indian birds. Volume 2 (вид. 2nd). R H Porter, London. с. 309—311.

Джерела

  • Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, , S. 72–73, 230–231.
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzobak chornoguzij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Dzobak Dinopium Vid Dzobak chornoguzij Binomialna nazva Dinopium benghalense Linnaeus 1758 Pidvidi Div tekst Sinonimi Picus benghalensis Brachypternus benghalensis Posilannya Vikishovishe Dinopium benghalense Vikividi Dinopium benghalense ITIS 554151 MSOP 61517196 NCBI 1343486 Dzoba k chornoguzij Dinopium benghalense vid dyatlopodibnih ptahiv rodini dyatlovih Picidae Meshkaye na Indijskomu subkontinenti OpisChornoguzij dzobak Chornoguzij dzobak Chornoguzij dzobak Dovzhina ptaha stanovit 26 29 sm vaga 86 133 g U samciv nominativnogo pidvidu potilicya i verhnya chastina spini chorni seredina spini i plechi yaskravo zolotisto zhovti nizhnya chastina spini i nadhvistya chorni hvist chornij Verhni pokrivni pera kril perevazhno zolotisto olivkovi vnutrishni opahala pershoryadnih pokrivnih per po centru pocyatkovani biloyu smugoyu zovnishni opahala drugoryadnih i tretoryadnih pokrivnih per chorni z trikutnimi bilimi plyamami Mahovi pera buruvato chorni drugoryadni mahovi pera mayut zolotisto olivkovi zovnshni opahala pershoryadni mahovi pera i vnutrishni opahala drugoryadnih mahovih per pocyatkovani bilimi plyamkami Nizhnya chastina tila perevazhno bila pera na grudyah mayut shiroki chorni krayi i kinchiki na bokah voni bilsh vuzki abo vidsutni na zhivoti voni mensh virazheni Nizhnya storona kril korichneva nizhni pokrivni pera kril bili pocyatkovani chornimi smuzhkami Nizhni pokrivni pera hvosta chornuvato korichnevi Lob i tim ya chorni pera na nih mayut chervoni kinchiki na timeni ye harakternij chervonij chub Vid verhnogo krayu ochej do potilici idut shiroki bili brovi vid zadnogo krayu ochej do skron idut shiroki chorni smugi Vid osnovi dzoba cherez shoki do shiyi i verhnoyi chastini grudej idut bili smugi Pidboriddya i gorlo chorni shoki pocyatkovani dribnimi bilimi plyamkami Rajduzhki chervonuvato kari abo chervoni navkolo ochej zeleni kilcya Dzob vidnosno dovgij vuzkij bilya osnovi zagostrenij chornuvatij abo siruvato chornij inodi z rogovim vidtinkom Lapi zelenuvato siri Sposterigalisya vipadki lejkizmu U samic lob i perednya chastina timeni chorni pocyatkovani dribnimi bilimi plyamkami zadnya chastina timeni i chub u nih chervoni yak u samciv U predstavnikiv pidvidu D b dilutum spina i verhni pokrivni pera kril blidishi nizh u nominativnogo pidvidu zolotisto zhovti nizhnya chastina tila u nih bilsh bila U predstavnikiv pidvidu D b puncticolle spina i verhni pokrivni pera kil bilsh zolotisto zhovti gorlo pocyatkovane bilimi plyamkami zhivit maye kremovo ohristij vidtinok U predstavnikiv pidvidu D b jaffnense nadhvistya i verhni pokrivni pera kril mayut pomitnij olivkovij vidtinok a bili plyami na zovnishnih opahalah pokrivnih per u nih menshi abo vidsutni TaksonomiyaChornoguzij dzobak buv naukovo opisanij shvedskim naturalistom Karlom Linneyem u desyatomu vidanni jogo praci Systema Naturae pid binominalnoyu nazvoyu Picus benghalensis Pri opisi vidu Linnej opiravsya na bilsh ranni opisi zrobleni dvoma anglijskimi naturalistami en u 1738 roci v praci A Natural History of Birds i Dzhordzhem Edvardsom u 1751 roci v praci A Natural History of Uncommon Birds Piznishe chornoguzij dzobak buv perevedenij do rodu Dzobak Dinopium vvedenogo francuzkim naukovcem Konstantinom Samyuelem Rafineskom u 1814 roci Pidvidi Vidilyayut p yat pidvidiv D b benghalense Linnaeus 1758 vid pivnichnoyi Indiyi do Assama i pivdenno zahidnoyi M yanmi D b dilutum Blyth 1852 Pakistan i pivnichnij zahid Indiyi D b tehminae Whistler amp Kinnear 1934 Zahidni Gati pivdennij zahid Indiyi D b puncticolle Malherbe 1845 centr i pivden Indiyi za vinyatkom Zahidnih Gat D b jaffnense Whistler 1944 pivnich Shri Lanki Karminovij dzobak ranishe vvazhavsya pidvidom chornoguzogo dzobaka odnak buv viznanij okremim vidom Poshirennya i ekologiyaChornoguzi dzobaki meshkayut v Pakistani Indiyi Nepali Butani M yanmi Bangladesh i na Shri Lanci Voni zhivut u vologih i suhih tropichnih lisah na uzlissyah v palmovih gayah na plantaciyah v parkah i sadah Unikayut gustih tropichnih lisiv V Indiyi ptahi zustrichayutsya na visoti do 1700 m nad rivnem morya v M yanmi na visoti do 915 m nad rivnem morya Zolotospinni dzobaki zustrichayutsya parami abo nevelikimi zgrajkami inodi priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv Voni zhivlyatsya perevazhno murahami Camponotus i Meranoplus yih lichinkami i lyalechkami a takozh gusinnyu dovgonosikami inshimi zhukami pavukami ta inshimi bezhrebetnimi inodi takozh plodami i nektarom Ptahi shukayut yizhu v usih yarusah lisu a takozh na zemli Gnizduvannya vidbuvayetsya perevazhno u berezni kvitni pivdenni populyaciyi takozh povtorno rozmnozhuyutsya u lipni serpni Ptahi gnizdyatsya i duplah derev na visoti vid 3 do 6 m nad zemleyu i vishe vhid v duplo maye diametr 8 sm V kladci 2 3 bilih yajcya Inkubacijnij period trivaye 17 19 dniv nasidzhuyut i doglyadayut za ptashenyatami i samici i samci Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 3 tizhni pislya viluplennya PrimitkiBirdLife International 2016 Dinopium benghalense informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 15 lyutogo 2023 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Ali S Ripley SD 1983 Handbook of the Birds of India and Pakistan Volume 4 vid 2nd New Delhi Oxford University Press s 196 201 Rasmussen Pamela C Anderton John C 2012 Birds of South Asia The Ripley Guide T 2 Attributes and Status vid 2nd Washington D C and Barcelona Smithsonian National Museum of Natural History and Lynx Edicions s 289 ISBN 978 84 96553 87 3 Khacher Lavkumar 1989 An interesting colour phase of the Lesser Goldenbacked Woodpecker Dinopium benghalense J Bombay Nat Hist Soc 86 1 97 Linnaeus Carl 1758 Systema Naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis lat T 1 vid 10th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 113 1738 Bengall Woodpecker A Natural History of Birds Illustrated with a Hundred and One Copper Plates Curiously Engraven from the Life T 3 London Printed for the author and sold by William Innys s 21 Plate 22 Edwards George 1751 The spotted Indian Woodpecker A Natural History of Uncommon Birds T Part 4 London Printed for the author at the College of Physicians s 182 Plate 182 Rafinesque Constantine Samuel 1814 Principes Fondamentaux de Somiologie fr Palerme Inside front cover Gill Frank Donsker David red 2022 Woodpeckers IOC World Bird List Version 13 1 International Ornithologists Union Procitovano 15 lyutogo 2023 Fernando Saminda P Irwin Darren E Seneviratne Sampath S 2016 Phenotypic and genetic analysis support distinct species status of the Red backed Woodpecker Lesser Sri Lanka Flameback Dinopium psarodes of Sri Lanka The Auk 133 3 497 doi 10 1642 AUK 15 233 1 Kotagama SW E Goodale 2004 PDF Forktail 20 63 70 Arhiv originalu PDF za 10 chervnya 2011 Chakravarthy AK 1988 Predation of Goldenbacked Woodpecker Dinopium benghalense Linn on Cardamom Shoot and Fruit Borer Dichocrocis punctiferalis Guene J Bombay Nat Hist Soc 85 2 427 428 Balasubramanian P 1992 Southern Goldenbacked Woodpecker Dinopium benghalense feeding on the nectar of Banana Tree Musa paradisiaca J Bombay Nat Hist Soc 89 2 254 Whistler Hugh 1949 Popular handbook of Indian birds vid 4th Gurney and Jackson London s 285 287 ISBN 1 4067 4576 6 Hume AO 1890 The nests and eggs of Indian birds Volume 2 vid 2nd R H Porter London s 309 311 DzherelaHans Winkler David A Christie and David Nurney Woodpeckers A Guide to the Woodpeckers Piculets and Wrynecks of the World Pica Press Robertsbridge 1995 ISBN 0 395 72043 5 S 72 73 230 231 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ