Дзьобак червоноголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Chrysocolaptes erythrocephalus Sharpe, 1877 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Chrysocolaptes lucidus erythrocephalus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дзьоба́к червоноголовий (Chrysocolaptes erythrocephalus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Ендемік Філіппін. Раніше вважався конспецифічним з великим дзьобаком, однак був визнаний окремим видом.
Опис
Довжина птаха становить 28-34 см. Голова яскраво-червона, на скронях темні плями. Нижня частина тіла кремова, сильно поцяткована темними плямами. Спина і крила золотисто-жовті. У самців верхня частина голови повністю червона, у самиць поцяткована жовто-оливковими плямками.
Поширення і екологія
Червоноголові дзьобаки мешкають на островах [en], Палаван, Бусуанга і [en] на заході Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих тропічних лісах та на галявинах. Зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря. Сезон розмноження триває з січня по травень.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція червоноголових дзьобаків становить від 5000 до 7500 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- BirdLife International (2016). Chrysocolaptes erythrocephalus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 14 вересня 2022
- Chrysocolaptes erythrocephalus у базі Avibase.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 вересня 2022.
- Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Guides. с. 214—217.
- Collar, Nigel J. (2011). Species limits in some Philippine birds including the Greater Flameback Chrysocolaptes lucidus (PDF). . 27: 29—38.
Джерела
- Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, , S. 70–71, 226–227.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzobak chervonogolovij Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Dyatlopodibni Piciformes Rodina Dyatlovi Picidae Rid Sultanskij dzobak Chrysocolaptes Vid Dzobak chervonogolovij Binomialna nazva Chrysocolaptes erythrocephalus Sharpe 1877 Sinonimi Chrysocolaptes lucidus erythrocephalus Posilannya Vikishovishe Chrysocolaptes erythrocephalus Vikividi Chrysocolaptes erythrocephalus ITIS 1145305 MSOP 22726579 Dzoba k chervonogolovij Chrysocolaptes erythrocephalus vid dyatlopodibnih ptahiv rodini dyatlovih Picidae Endemik Filippin Ranishe vvazhavsya konspecifichnim z velikim dzobakom odnak buv viznanij okremim vidom OpisSamec chervonogolovogo dzobaka Dovzhina ptaha stanovit 28 34 sm Golova yaskravo chervona na skronyah temni plyami Nizhnya chastina tila kremova silno pocyatkovana temnimi plyamami Spina i krila zolotisto zhovti U samciv verhnya chastina golovi povnistyu chervona u samic pocyatkovana zhovto olivkovimi plyamkami Poshirennya i ekologiyaChervonogolovi dzobaki meshkayut na ostrovah en Palavan Busuanga i en na zahodi Filippinskogo arhipelagu Voni zhivut u vologih tropichnih lisah ta na galyavinah Zustrichayutsya na visoti do 1100 m nad rivnem morya Sezon rozmnozhennya trivaye z sichnya po traven ZberezhennyaMSOP klasifikuye stan zberezhennya cogo vidu yak blizkij do zagrozlivogo Za ocinkami doslidnikiv populyaciya chervonogolovih dzobakiv stanovit vid 5000 do 7500 doroslih ptahiv Yim zagrozhuye znishennya prirodnogo seredovisha PrimitkiBirdLife International 2016 Chrysocolaptes erythrocephalus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 14 veresnya 2022 Chrysocolaptes erythrocephalus u bazi Avibase Gill Frank Donsker David red 2022 Woodpeckers IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 14 veresnya 2022 Allen Desmond 2020 Birds of the Philippines Barcelona Lynx and Birdlife International Guides s 214 217 Collar Nigel J 2011 Species limits in some Philippine birds including the Greater Flameback Chrysocolaptes lucidus PDF 27 29 38 DzherelaHans Winkler David A Christie and David Nurney Woodpeckers A Guide to the Woodpeckers Piculets and Wrynecks of the World Pica Press Robertsbridge 1995 ISBN 0 395 72043 5 S 70 71 226 227 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi