Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дзвін — український музичний гурт, лауреат фестивалю «Пісенний вернісаж», створений 1989 року у Трускавці.
| Дзвін | |
|---|---|
 Гурт Дзвін | |
| Основна інформація | |
| Жанр | поп |
| Роки | 1989 - 1997 |
| Країна |  Україна |
| Місто | Трускавець |
| Мова | Українська |
| Лейбл | НАК |
| Колишні учасники | Іван Гораль Володимир Білецький Анатолій Іванюк Андрій Смакула Віктор Гамов Ярослав Грабинський Віктор Лесюк Михайло Мацялко Марія Шалайкевич Ярослав Дуб |
Історія
ВІА «Дзвін» започаткували музиканти, що грали до того на танцях в Трускавецькому Палаці Культури ім. Т. Шевченка, а саме в танцювальному залі, відомому у відпочиваючих та місцевих жителів, як «Шайба». У лютому 1989 року майбутні учасники гурту, Іван Гораль — соліст, Володимир Білецький — гітарист і вокаліст, Віктор Гамов — бас-гітарист, Анатолій Іванюк — клавішник, композитор та аранжувальник, Ярослав Грабинський — концертний звукорежисер, одночасно залишили танцмайданчик і вирішили зайнятись самостійною концертною діяльністю. Це були ще радянські часи, хоча вже настала «Перебудова».
Перше, чим зайнялись музиканти, було придбання музичних інструментів та власної апаратури. До того вони грали на обладнанні Палацу Культури. Об'їхавши пів України, нарешті придбали інструменти та звукове обладнання. Розпочалася праця над створенням майбутньої концертної програми. Збирались на квартирі у соліста Івана Гораля для репетицій.
У репертуар увійшли народні та популярні пісні. Десь за місяць вже була готова програма і у березні цього ж року її випробували на весіллі, куди гурт було запрошено пограти. Виступ дуже сподобався гостям цього свята, і музикантів стали часто запрошувати на інші весілля. Таким чином виходило, що «Дзвін» міг стати популярним весільним гуртом. Проте метою музикантів була концертна діяльність, тому одностайно вирішили відмовитись від виступів на весіллях. Але ж і жити потрібно було за щось, а також потрібна була репетиційна база. Тому хлопці прийняли рішення грати на танцювальному майданчику в одному з трускавецьких пансіонатів. Маючи всього два виступи на тиждень, музиканти решту часу віддавали репетиціям.
Вже у квітні 1989 року розпочалась концертна діяльність. Спочатку це були виступи у трускавецьких санаторіях. Виходило до 15 концертів на місяць тільки в Трускавці. «Обкатавши» програму, захотіли розширити географію.
До Трускавця та Дрогобича у травні приїхав музичний гурт з Польщі «Балкан-електрик» і організатори запропонували гурту «Дзвін» виступити на «розігріві» на концерті у Дрогобичі. По всьому місті були розклеєні афіші про спільний виступ «Дзвону» та «Балкан-електрик». Зібрався повний зал колишнього кінотеатру «Аврора», близько 700 чоловік. Такої кількості глядачів у музикантів «Дзвону» ще не було. Свій виступ розпочали піснею Володимира Івасюка «Червона рута». Зал прийняв виступ з перших акордів і так тривало до кінця виступу гурту. Це був справжній успіх. Про гурт почали говорити у Дрогобичі. На цьому концерті також були присутні багато друзів музикантів, серед яких і майбутні учасники гурту «Соколи» Михайло Мацялко, Марія Шалайкевич та Ярослав Дуб, які на цей час працювали в місцевому ресторані «Берізка». Через кілька днів Михайло, Марія та Ярослав приїхали до «Дзвону» і запропонували об'єднатись для спільної концертної діяльності. Музиканти «Дзвону» відразу погодились, бо таким чином вирішувалось питання менеджменту, яке взяв на себе Михайло Мацялко та деяке технічне забезпечення. Поки йшла робота над створенням уже спільної концертної програми, а це тривало протягом літа, «Дзвін» ще у старому складі продовжував виступати на танцювальних майданчиках та концертувати по трускавецьких санаторіях.
«Дрогобицький період» гурту
У травні 1989 музиканти перебралися під дах Дрогобицького міського будинку культури. В цей час у Трускавці відбувались мітинги на захист української мови та інші національно-патріотичні заходи. Учасники гурту у старому складі стали членами Товариства української мови ім. Т. Шевченка. За безпосередньої участі гурту збирались кошти на пам'ятник Кобзареві у Трускавці. Влітку цього ж року відбувся сольний концерт у міському будинку культури. Зал не вмістив усіх бажаючих і багато людей слухали виступ «Дзвону» на вулиці.
У серпні 1989 року на мітингу, присвяченому річниці заснування Запорізької Січі, вперше в радянській Україні учасниками гурту було виконано заборонені повстанські пісні, серед яких була пісня «Червона калина» та гімн «Ще не вмерла Україна». Про це було опубліковано у саміздатівській газеті «Голос Карпат». Після публікації, директора будинку культури викликали у міськком партії на розмову. Але хлопці не звертали уваги на попередження директора і згодом, на одній з репетицій, на сцені Дрогобицького будинку культури, було записано гімн для першого з'їзду Народного Руху України у Києві, де він і прозвучав у запису «Дзвону».[]
До кінця серпня було завершено роботу над створенням музичної частини концертної програми. Для постановки було запрошено львівського режисера Володимира Миронюка. Фінальні репетиції тривали протягом трьох днів. Концертна програма складалась на третину із авторських пісень, ще на третину із народних та на третину із заборонених патріотичних.
Настав час першого концерту. Бажаючих було стільки, що зал будинку культури не вмістив і було додано ще один концерт, який був також з аншлагом. На цьому концерті були присутні перший секретар міськкому партії та пропагандист. Коли прозвучали стрілецькі пісні, глядачі встали і не сідали вже до кінця програми. Звичайно, разом з усіма змушені були стояти і комуністичні функціонери. У фіналі концерту хлопці заспівали «Червону калину», гімн «Ще не вмерла Україна» та духовний гімн «Боже великий єдиний». Це був насправді сміливий вчинок, адже ще існував Радянський Союз, проте негативних наслідків не було.
Окрилені музиканти продовжували збиратись на репетиції, але вже для того, щоб створювати власні пісні. Проте, на одній з репетицій, Михайло Мацялко, відчувши кон'юктуру, сказав, що гурту потрібно більше працювати з народним репертуаром, особливо з піснями УПА. Він це мотивував тим, що з таким репертуаром гурт зможе поїхати за океан і добре на цьому заробити, а власні пісні, мовляв, нікому не потрібні. Його підтримали Марія Шалайкевич та Ярослав Дуб. В противагу цьому старі учасники записали авторську колядку «Предвічна ніч» і знялись у програмі на львівському телебаченні. Виник конфлікт, після якого «Дзвін» розвалився на дві частини. Старі учасники залишили за собою назву «Дзвін», а нові учасники 20 січня 1990 року створили гурт «Соколи». Вже через півроку «Соколи» поїхали на гастролі за океан, а «Дзвін» продовжили концертну діяльність вдома.
За підтримки дрогобицької швейної фабрики здійснили давню мрію — записали на студії «Млин» Ростислава Штиня перший альбом із дев'яти пісень. Згодом відзняли на республіканському телебаченні відеофільм з восьми пісень «Біля берега мрій». Одну з пісень «Чорні ворони» у фільм не взяли через те, що у ній зачеплена була тема Голодомору. На радіо також цю пісню не брали. Відеофільм демонструвався дуже часто. Гурт «Дзвін» у листопаді перебралися під «дах» трускавецького санаторію «Карпати». Очолив гурт композитор, клавішник і аранжувальник Анатолій Іванюк (16.02.65), а з першого складу «Дзвону»: гітарист Володимир Білецький, співак Іван Гораль та звукорежисер Ярослав Грабинський. Гурт успішно концертує районними центрами Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Також відбулось два аншлагових концерти у Палаці культури ім. Гагаріна у Львові та концерт в Івано-Франківську.
В січні 1992 року до «Дзвону» долучились барабанщик Віктор Лесюк та співак Андрій Смакула (обидва екс-«Форте»). Також до «Дзвону» долучився скрипаль Роман Касперський та співак та саксофоніст Павло Марківський, який виступав під псевдонімом «Місько Джек Син». Згодом до гурту було запрошено бас-гітариста Ігоря Мінчака та гітариста Ігоря Піхоцького. В країні на той час були дуже складні економічні часи. Інфляція швидко з'їдала зароблені гроші. Концертів ставало менше, тому музиканти в черговий раз здійснили спробу грати на танцмайданчику і таким чином зберегти колектив для концертної діяльності. «Дзвін» знову починає працювати у «Шайбі» Палацу культури ім. Шевченка. Це тривало близько року.
В 1993 році до гурту долучився клавішник і звукорежисер Євстахій Буняк. Продовжується концертна діяльність. Відбулось кілька аншлагових концертів і серед них концерт з нагоди п'ятиріччя «Дзвону». На студії «Інгалвокс» здійснили запис нових пісень «Доленька», «Моя кралечка», «Осінь», «Весняний промінь», «Ніч» (звукорежисер Едвард Григор'єв).
Згодом, на «Студії Лева» записали «Мій талісман», «Фея ночі» (звукорежисер Володимир Критович) — у квітні 1995 року ця пісня стала третьою в хіт-параді «12 мінус 2». В 1995 році альбом «Мій талісман» був виданий лейблом .
В 1996 році Анатолій Іванюк створив студію звукозапису «Наутілус» — її послугами користувалися «Соколи», Володимир Гамера, Роксолана Кузик, Галина та Ярослав Борути, Марина Громенко, Інеса Братущик та Орест Хома.
В січні 1996 р. «Дзвін» став лауреатом фестивалю «Пісенний вернісаж» у Києві. Виступили у лютому 1996 року з сольною програмою в концертному залі санаторію «Кришталевий Палац». На концерті був присутній президент України Леонід Кучма. Після цього «Дзвін» було запрошено виступити в Києві в оперному театрі в святковому концерті до дня 8 березня. В травні цього ж року гурт «Дзвін» запросили до Кривого Рогу, де вони виступили на стадіоні разом з місцевою командою автокаскадерів. У серпні гурт було запрошено взяти участь у святковому концерті до 5 річниці Незалежності України. Восени цього ж року, у складі великої мистецької делегації «Дзвін» полетів до Казахстану у гастрольний тур на святкування Днів України. Взяли участь у п'яти концертах. Після повернення в Україну ще продовжувалась концертна діяльність, але прогресу в творчості не відбувалось.
Розпад гурту
Навесні 1997 року Анатолій Іванюк та Андрій Смакула вирізнилися і започаткували новий проект — гурт «НЕМО». «Дзвін» виступав ще деякий час, а потім припинив своє існування. Лідер гурту Іван Гораль помер.
З 2001 року колишні учасники «Дзвону» барабанщик Віктор Лесюк та гітарист Володимир Білецький мають постійний ангажемент у Нижньовартівську (Західна Сибір) — грають у ресторані «Україна», їздять туди вахтовим способом.
Альбоми
- «Біля берега мрій»
- «Мій талісман» (1995)
- «Дивосвіт»
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014.
Посилання
- Гурт Дзвін [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Гурт Дзвін на pisni.org.ua [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Гурт «Дзвін» — Весняний промінь на YouTube
- Гурт «Дзвін» — Осінь на YouTube
- Гурт «Дзвін» — Доленька на YouTube
- Гурт «Дзвін» — Кралечка на YouTube
- Гурт «Дзвін» — Життя мов рай на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzvin ukrayinskij muzichnij gurt laureat festivalyu Pisennij vernisazh stvorenij 1989 roku u Truskavci DzvinGurt DzvinOsnovna informaciyaZhanrpopRoki1989 1997Krayina UkrayinaMistoTruskavecMovaUkrayinskaLejblNAKKolishni uchasnikiIvan Goral Volodimir Bileckij Anatolij Ivanyuk Andrij Smakula Viktor Gamov Yaroslav Grabinskij Viktor Lesyuk Mihajlo Macyalko Mariya Shalajkevich Yaroslav DubIstoriyaVIA Dzvin zapochatkuvali muzikanti sho grali do togo na tancyah v Truskaveckomu Palaci Kulturi im T Shevchenka a same v tancyuvalnomu zali vidomomu u vidpochivayuchih ta miscevih zhiteliv yak Shajba U lyutomu 1989 roku majbutni uchasniki gurtu Ivan Goral solist Volodimir Bileckij gitarist i vokalist Viktor Gamov bas gitarist Anatolij Ivanyuk klavishnik kompozitor ta aranzhuvalnik Yaroslav Grabinskij koncertnij zvukorezhiser odnochasno zalishili tancmajdanchik i virishili zajnyatis samostijnoyu koncertnoyu diyalnistyu Ce buli she radyanski chasi hocha vzhe nastala Perebudova Tak zvana Shajba Pershe chim zajnyalis muzikanti bulo pridbannya muzichnih instrumentiv ta vlasnoyi aparaturi Do togo voni grali na obladnanni Palacu Kulturi Ob yihavshi piv Ukrayini nareshti pridbali instrumenti ta zvukove obladnannya Rozpochalasya pracya nad stvorennyam majbutnoyi koncertnoyi programi Zbiralis na kvartiri u solista Ivana Goralya dlya repeticij U repertuar uvijshli narodni ta populyarni pisni Des za misyac vzhe bula gotova programa i u berezni cogo zh roku yiyi viprobuvali na vesilli kudi gurt bulo zaprosheno pograti Vistup duzhe spodobavsya gostyam cogo svyata i muzikantiv stali chasto zaproshuvati na inshi vesillya Takim chinom vihodilo sho Dzvin mig stati populyarnim vesilnim gurtom Prote metoyu muzikantiv bula koncertna diyalnist tomu odnostajno virishili vidmovitis vid vistupiv na vesillyah Ale zh i zhiti potribno bulo za shos a takozh potribna bula repeticijna baza Tomu hlopci prijnyali rishennya grati na tancyuvalnomu majdanchiku v odnomu z truskaveckih pansionativ Mayuchi vsogo dva vistupi na tizhden muzikanti reshtu chasu viddavali repeticiyam Vzhe u kvitni 1989 roku rozpochalas koncertna diyalnist Spochatku ce buli vistupi u truskaveckih sanatoriyah Vihodilo do 15 koncertiv na misyac tilki v Truskavci Obkatavshi programu zahotili rozshiriti geografiyu Do Truskavcya ta Drogobicha u travni priyihav muzichnij gurt z Polshi Balkan elektrik i organizatori zaproponuvali gurtu Dzvin vistupiti na rozigrivi na koncerti u Drogobichi Po vsomu misti buli rozkleyeni afishi pro spilnij vistup Dzvonu ta Balkan elektrik Zibravsya povnij zal kolishnogo kinoteatru Avrora blizko 700 cholovik Takoyi kilkosti glyadachiv u muzikantiv Dzvonu she ne bulo Svij vistup rozpochali pisneyu Volodimira Ivasyuka Chervona ruta Zal prijnyav vistup z pershih akordiv i tak trivalo do kincya vistupu gurtu Ce buv spravzhnij uspih Pro gurt pochali govoriti u Drogobichi Na comu koncerti takozh buli prisutni bagato druziv muzikantiv sered yakih i majbutni uchasniki gurtu Sokoli Mihajlo Macyalko Mariya Shalajkevich ta Yaroslav Dub yaki na cej chas pracyuvali v miscevomu restorani Berizka Cherez kilka dniv Mihajlo Mariya ta Yaroslav priyihali do Dzvonu i zaproponuvali ob yednatis dlya spilnoyi koncertnoyi diyalnosti Muzikanti Dzvonu vidrazu pogodilis bo takim chinom virishuvalos pitannya menedzhmentu yake vzyav na sebe Mihajlo Macyalko ta deyake tehnichne zabezpechennya Poki jshla robota nad stvorennyam uzhe spilnoyi koncertnoyi programi a ce trivalo protyagom lita Dzvin she u staromu skladi prodovzhuvav vistupati na tancyuvalnih majdanchikah ta koncertuvati po truskaveckih sanatoriyah Drogobickij period gurtu U travni 1989 muzikanti perebralisya pid dah Drogobickogo miskogo budinku kulturi V cej chas u Truskavci vidbuvalis mitingi na zahist ukrayinskoyi movi ta inshi nacionalno patriotichni zahodi Uchasniki gurtu u staromu skladi stali chlenami Tovaristva ukrayinskoyi movi im T Shevchenka Za bezposerednoyi uchasti gurtu zbiralis koshti na pam yatnik Kobzarevi u Truskavci Vlitku cogo zh roku vidbuvsya solnij koncert u miskomu budinku kulturi Zal ne vmistiv usih bazhayuchih i bagato lyudej sluhali vistup Dzvonu na vulici U serpni 1989 roku na mitingu prisvyachenomu richnici zasnuvannya Zaporizkoyi Sichi vpershe v radyanskij Ukrayini uchasnikami gurtu bulo vikonano zaboroneni povstanski pisni sered yakih bula pisnya Chervona kalina ta gimn She ne vmerla Ukrayina Pro ce bulo opublikovano u samizdativskij gazeti Golos Karpat Pislya publikaciyi direktora budinku kulturi viklikali u miskkom partiyi na rozmovu Ale hlopci ne zvertali uvagi na poperedzhennya direktora i zgodom na odnij z repeticij na sceni Drogobickogo budinku kulturi bulo zapisano gimn dlya pershogo z yizdu Narodnogo Ruhu Ukrayini u Kiyevi de vin i prozvuchav u zapisu Dzvonu dzherelo Do kincya serpnya bulo zaversheno robotu nad stvorennyam muzichnoyi chastini koncertnoyi programi Dlya postanovki bulo zaprosheno lvivskogo rezhisera Volodimira Mironyuka Finalni repeticiyi trivali protyagom troh dniv Koncertna programa skladalas na tretinu iz avtorskih pisen she na tretinu iz narodnih ta na tretinu iz zaboronenih patriotichnih Nastav chas pershogo koncertu Bazhayuchih bulo stilki sho zal budinku kulturi ne vmistiv i bulo dodano she odin koncert yakij buv takozh z anshlagom Na comu koncerti buli prisutni pershij sekretar miskkomu partiyi ta propagandist Koli prozvuchali strilecki pisni glyadachi vstali i ne sidali vzhe do kincya programi Zvichajno razom z usima zmusheni buli stoyati i komunistichni funkcioneri U finali koncertu hlopci zaspivali Chervonu kalinu gimn She ne vmerla Ukrayina ta duhovnij gimn Bozhe velikij yedinij Ce buv naspravdi smilivij vchinok adzhe she isnuvav Radyanskij Soyuz prote negativnih naslidkiv ne bulo Okrileni muzikanti prodovzhuvali zbiratis na repeticiyi ale vzhe dlya togo shob stvoryuvati vlasni pisni Prote na odnij z repeticij Mihajlo Macyalko vidchuvshi kon yukturu skazav sho gurtu potribno bilshe pracyuvati z narodnim repertuarom osoblivo z pisnyami UPA Vin ce motivuvav tim sho z takim repertuarom gurt zmozhe poyihati za okean i dobre na comu zarobiti a vlasni pisni movlyav nikomu ne potribni Jogo pidtrimali Mariya Shalajkevich ta Yaroslav Dub V protivagu comu stari uchasniki zapisali avtorsku kolyadku Predvichna nich i znyalis u programi na lvivskomu telebachenni Vinik konflikt pislya yakogo Dzvin rozvalivsya na dvi chastini Stari uchasniki zalishili za soboyu nazvu Dzvin a novi uchasniki 20 sichnya 1990 roku stvorili gurt Sokoli Vzhe cherez pivroku Sokoli poyihali na gastroli za okean a Dzvin prodovzhili koncertnu diyalnist vdoma Za pidtrimki drogobickoyi shvejnoyi fabriki zdijsnili davnyu mriyu zapisali na studiyi Mlin Rostislava Shtinya pershij albom iz dev yati pisen Zgodom vidznyali na respublikanskomu telebachenni videofilm z vosmi pisen Bilya berega mrij Odnu z pisen Chorni voroni u film ne vzyali cherez te sho u nij zacheplena bula tema Golodomoru Na radio takozh cyu pisnyu ne brali Videofilm demonstruvavsya duzhe chasto Gurt Dzvin u listopadi perebralisya pid dah truskaveckogo sanatoriyu Karpati Ocholiv gurt kompozitor klavishnik i aranzhuvalnik Anatolij Ivanyuk 16 02 65 a z pershogo skladu Dzvonu gitarist Volodimir Bileckij spivak Ivan Goral ta zvukorezhiser Yaroslav Grabinskij Gurt uspishno koncertuye rajonnimi centrami Lvivskoyi Ternopilskoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej Takozh vidbulos dva anshlagovih koncerti u Palaci kulturi im Gagarina u Lvovi ta koncert v Ivano Frankivsku V sichni 1992 roku do Dzvonu doluchilis barabanshik Viktor Lesyuk ta spivak Andrij Smakula obidva eks Forte Takozh do Dzvonu doluchivsya skripal Roman Kasperskij ta spivak ta saksofonist Pavlo Markivskij yakij vistupav pid psevdonimom Misko Dzhek Sin Zgodom do gurtu bulo zaprosheno bas gitarista Igorya Minchaka ta gitarista Igorya Pihockogo V krayini na toj chas buli duzhe skladni ekonomichni chasi Inflyaciya shvidko z yidala zarobleni groshi Koncertiv stavalo menshe tomu muzikanti v chergovij raz zdijsnili sprobu grati na tancmajdanchiku i takim chinom zberegti kolektiv dlya koncertnoyi diyalnosti Dzvin znovu pochinaye pracyuvati u Shajbi Palacu kulturi im Shevchenka Ce trivalo blizko roku V 1993 roci do gurtu doluchivsya klavishnik i zvukorezhiser Yevstahij Bunyak Prodovzhuyetsya koncertna diyalnist Vidbulos kilka anshlagovih koncertiv i sered nih koncert z nagodi p yatirichchya Dzvonu Na studiyi Ingalvoks zdijsnili zapis novih pisen Dolenka Moya kralechka Osin Vesnyanij promin Nich zvukorezhiser Edvard Grigor yev Zgodom na Studiyi Leva zapisali Mij talisman Feya nochi zvukorezhiser Volodimir Kritovich u kvitni 1995 roku cya pisnya stala tretoyu v hit paradi 12 minus 2 V 1995 roci albom Mij talisman buv vidanij lejblom V 1996 roci Anatolij Ivanyuk stvoriv studiyu zvukozapisu Nautilus yiyi poslugami koristuvalisya Sokoli Volodimir Gamera Roksolana Kuzik Galina ta Yaroslav Boruti Marina Gromenko Inesa Bratushik ta Orest Homa V sichni 1996 r Dzvin stav laureatom festivalyu Pisennij vernisazh u Kiyevi Vistupili u lyutomu 1996 roku z solnoyu programoyu v koncertnomu zali sanatoriyu Krishtalevij Palac Na koncerti buv prisutnij prezident Ukrayini Leonid Kuchma Pislya cogo Dzvin bulo zaprosheno vistupiti v Kiyevi v opernomu teatri v svyatkovomu koncerti do dnya 8 bereznya V travni cogo zh roku gurt Dzvin zaprosili do Krivogo Rogu de voni vistupili na stadioni razom z miscevoyu komandoyu avtokaskaderiv U serpni gurt bulo zaprosheno vzyati uchast u svyatkovomu koncerti do 5 richnici Nezalezhnosti Ukrayini Voseni cogo zh roku u skladi velikoyi misteckoyi delegaciyi Dzvin poletiv do Kazahstanu u gastrolnij tur na svyatkuvannya Dniv Ukrayini Vzyali uchast u p yati koncertah Pislya povernennya v Ukrayinu she prodovzhuvalas koncertna diyalnist ale progresu v tvorchosti ne vidbuvalos Rozpad gurtuNavesni 1997 roku Anatolij Ivanyuk ta Andrij Smakula viriznilisya i zapochatkuvali novij proekt gurt NEMO Dzvin vistupav she deyakij chas a potim pripiniv svoye isnuvannya Lider gurtu Ivan Goral pomer Z 2001 roku kolishni uchasniki Dzvonu barabanshik Viktor Lesyuk ta gitarist Volodimir Bileckij mayut postijnij angazhement u Nizhnovartivsku Zahidna Sibir grayut u restorani Ukrayina yizdyat tudi vahtovim sposobom Albomi Bilya berega mrij Mij talisman 1995 Divosvit Div takozhNemo SokoliPrimitki Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 29 travnya 2014 PosilannyaPortal Muzika Gurt Dzvin 29 travnya 2014 u Wayback Machine Gurt Dzvin na pisni org ua 5 lipnya 2014 u Wayback Machine Gurt Dzvin Vesnyanij promin na YouTube Gurt Dzvin Osin na YouTube Gurt Dzvin Dolenka na YouTube Gurt Dzvin Kralechka na YouTube Gurt Dzvin Zhittya mov raj na YouTube