Монастир Джуматі в ім'я архангелів Михайла та Гавриїла (груз. ჯუმათის მონასტერი — грузинський православний середньовічний чоловічий монастир в Озургетському муніципалітеті краю (мхаре) Гурія Грузії. Він розташований в селі Дзіріджуматі на правому березі річки Супса за 14 кілометрів від міста Озургеті. В даний час монастир входить до Шемокмедської єпархії Грузинської православної церкви. У 2007 році монастир був включений до списку нерухомих культурних пам'яток національного значення Грузії.
42°00′49″ пн. ш. 41°58′02″ сх. д. / 42.01366000002777668° пн. ш. 41.967330000027772030° сх. д.Координати: 42°00′49″ пн. ш. 41°58′02″ сх. д. / 42.01366000002777668° пн. ш. 41.967330000027772030° сх. д. | |
Джуматі у Вікісховищі |
Історія
Монастир складається з церкви, присвяченій архангелам Михаїлу і Гавриїлу, дзвіниці, стіни та інших монастирських будівель. Час його побудови невідомо. Грузинський вчений Дмитро Бакрадзе вважав, що монастир був заснований і побудований ще до монастиря Шемокмеді. У монастирі перебувала кафедра Джуматської єпархії до її скасування в 1833 році. У 1846 році церква була відремонтована, а в 1904 році була побудована дзвіниця.
Джуматський монастир був не тільки релігійним, але також і культурним центром краю Гурія. Він був відомий кількома реліквіями, такими як особливо цінні ікони та історичні документи. Дві найцінніші карбовані ікони архангелів Михаїла та Гавриїла, декоровані медальйонами з перегородчастої емалі, були обманом викрадені фотографом Д. Сабін-Гусом, і потім придбані приватними колекціонерами. Частина фрагментів карбованих окладів надалі потрапила до музеїв. Зокрема, в Ермітажі в Росії зберігаються три пластини з емалевими зображеннями.
У 1921 році ікони та церковне начиння були реквізовані радянською владою. У післявоєнний період на території монастиря розміщувалася військова частина, тоді дзвіниця була зруйнована пострілом з гармати. Потім в монастирі діяв піонерський табір .
21 листопада 1990 року монастир був освячений і знову відкритий. У 1990-х роках для монастиря були побудовані нові келійні корпуси і церква Стрітення Господнього.
Архітектура
Церква архангелів Михаїла та Гавриїла спочатку була однонефною, потім кілька разів перебудовувалася. Південна стіна, імовірно, спочатку мала прибудову по всій довжині. Частково зберігся фресковий розпис, найстаріші фрагменти з'явилися не пізніше XIV століття. Основна частина фресок датована XVI—XVIII століттями.
Споруджена з каменю дзвіниця має квадратну в плані форму. Другий круглий ярус має шість віконних прорізів . Вона частково зруйнована.
Примітки
- . www.dzeglebi.ge. Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 5 серпня 2019.
- (PDF) (груз.). National Agency for Cultural Heritage Preservation of Georgia. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
- Н. Чихладзе, Т. Картвелишвили Джумати. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XIV. — С. 551-553. — .(рос.)
- www.airgeo.org. . airgeo.org (ru-RU) . Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
Література
- Н. Чихладзе, Т. Картвелишвили Джумати. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XIV. — С. 551-553. — .(рос.)
- Бакрадзе Д. З. Археол. подорож по Гурії і Ачарья. СПб., 1878. С. 257—269
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monastir Dzhumati v im ya arhangeliv Mihajla ta Gavriyila gruz ჯუმათის მონასტერი gruzinskij pravoslavnij serednovichnij cholovichij monastir v Ozurgetskomu municipaliteti krayu mhare Guriya Gruziyi Vin roztashovanij v seli Dziridzhumati na pravomu berezi richki Supsa za 14 kilometriv vid mista Ozurgeti V danij chas monastir vhodit do Shemokmedskoyi yeparhiyi Gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi U 2007 roci monastir buv vklyuchenij do spisku neruhomih kulturnih pam yatok nacionalnogo znachennya Gruziyi Dzhumati42 00 49 pn sh 41 58 02 sh d 42 01366000002777668 pn sh 41 967330000027772030 sh d 42 01366000002777668 41 967330000027772030 Koordinati 42 00 49 pn sh 41 58 02 sh d 42 01366000002777668 pn sh 41 967330000027772030 sh d 42 01366000002777668 41 967330000027772030 Dzhumati u Vikishovishi Dzhumatskij monastir 1877 1878 rokiIstoriyaDzvinicya Dzhumatskogo monastirya Monastir skladayetsya z cerkvi prisvyachenij arhangelam Mihayilu i Gavriyilu dzvinici stini ta inshih monastirskih budivel Chas jogo pobudovi nevidomo Gruzinskij vchenij Dmitro Bakradze vvazhav sho monastir buv zasnovanij i pobudovanij she do monastirya Shemokmedi U monastiri perebuvala kafedra Dzhumatskoyi yeparhiyi do yiyi skasuvannya v 1833 roci U 1846 roci cerkva bula vidremontovana a v 1904 roci bula pobudovana dzvinicya Dzhumatskij monastir buv ne tilki religijnim ale takozh i kulturnim centrom krayu Guriya Vin buv vidomij kilkoma relikviyami takimi yak osoblivo cinni ikoni ta istorichni dokumenti Dvi najcinnishi karbovani ikoni arhangeliv Mihayila ta Gavriyila dekorovani medaljonami z peregorodchastoyi emali buli obmanom vikradeni fotografom D Sabin Gusom i potim pridbani privatnimi kolekcionerami Chastina fragmentiv karbovanih okladiv nadali potrapila do muzeyiv Zokrema v Ermitazhi v Rosiyi zberigayutsya tri plastini z emalevimi zobrazhennyami U 1921 roci ikoni ta cerkovne nachinnya buli rekvizovani radyanskoyu vladoyu U pislyavoyennij period na teritoriyi monastirya rozmishuvalasya vijskova chastina todi dzvinicya bula zrujnovana postrilom z garmati Potim v monastiri diyav pionerskij tabir 21 listopada 1990 roku monastir buv osvyachenij i znovu vidkritij U 1990 h rokah dlya monastirya buli pobudovani novi kelijni korpusi i cerkva Stritennya Gospodnogo ArhitekturaCerkva arhangeliv Mihayila ta Gavriyila spochatku bula odnonefnoyu potim kilka raziv perebudovuvalasya Pivdenna stina imovirno spochatku mala pribudovu po vsij dovzhini Chastkovo zberigsya freskovij rozpis najstarishi fragmenti z yavilisya ne piznishe XIV stolittya Osnovna chastina fresok datovana XVI XVIII stolittyami Sporudzhena z kamenyu dzvinicya maye kvadratnu v plani formu Drugij kruglij yarus maye shist vikonnih proriziv Vona chastkovo zrujnovana Primitki www dzeglebi ge Arhiv originalu za 28 sichnya 2017 Procitovano 5 serpnya 2019 PDF gruz National Agency for Cultural Heritage Preservation of Georgia Arhiv originalu PDF za 12 travnya 2019 Procitovano 3 lipnya 2019 N Chihladze T Kartvelishvili Dzhumati Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2007 T XIV S 551 553 ISBN 978 5 89572 024 0 ros www airgeo org airgeo org ru RU Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019 LiteraturaN Chihladze T Kartvelishvili Dzhumati Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2007 T XIV S 551 553 ISBN 978 5 89572 024 0 ros Bakradze D Z Arheol podorozh po Guriyi i Acharya SPb 1878 S 257 269