Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джуліо Карло Арган італ Giulio Carlo Argan 17 травня 1909 Турин 12 листопада 1992 Рим італійський політик член Національ

Джуліо Карло Арган

Джуліо Карло Арган

Джуліо Карло Арган (італ. Giulio Carlo Argan; 17 травня 1909, Турин — 12 листопада 1992, Рим) — італійський політик, член Національної фашистської партії в роки Муссоліні. У повоєнний період — член Комуністичної партії Італії. Редактор журналу Le Arti і письменник.

Джуліо Карло Арган
image
Народився17 травня 1909(1909-05-17)[4][5][…]
Турин, Італія[4][2][3]
Помер12 листопада 1992(1992-11-12)[1][2][3] (83 роки)
Рим, Італія[4][2][3]
Країнаimage Італія
image Королівство Італія
Місце проживанняТурин, Палермо, Рим
Діяльністьполітик, викладач університету, мистецтвознавець, сценарист, історик
Alma materТуринський університет
Вчителіd
Відомі учніd
Знання мовіталійська[5][7]
ЗакладРимський університет ла Сапієнца і Університет Палермо
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук, Туринська академія наук[3] і d
Роки активності1931[8] — 1992[8]
Посадаd, сенатор Італії[d] і сенатор Італії[d][9]
Партіяd і Національна фашистська партія
Нагороди
image

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

IMDbID 0034444

Життєпис

Народився в місті Турин.

Навчався в Туринському університеті, цікавився архітектурою. Написав дисертацію за темою «Теорія архітектури Себастьяно Серліо» і здобув докторський ступінь у 21-річному віці. 1928 року став членом Національної фашистської партії Італії.

З 1933 року працював помічником Паоло Теска (Paolo Toesca) в роботі зі старожитностями по регіону Турина. Разом із Чезаре Бранді у Римі сприяв заснуванню Центрального інституту реставрації. В Римі працював редактором журналу Le Arti.

Адміністративній кар'єрі Джуліо Карло Аргана посприяв Чезаре Марія Де Веккі (1884—1959), колишній адвокат у Турині, аристократ (граф) і приятель Аргана, член фашистської партії і міністр освіти в уряді Беніто Муссоліні.

1958 року його ввели у Вищу нараду з питань старожитностей та образотворчих мистецтв, де він працював до 1974 року, року перетворення наради на міністерство.

В період 1976—1979 років був обраний мером міста Рим від Комуністичної партії. Виступав за захист римських старожитностей. Активно боровся за призупинення будівництва сучасних споруд готелю на віа Пікколоміні, де була одна з найкращих панорам італійської столиці. Серед пропозицій мера — заснування культурного заходу «Римське літо», що стало традиційним.

1979 року подав у відставку, мотивуючи це проблемами із власним здоров'ям.

Письменницька діяльність

У період 1936-1937 років створив два невеликих твори з історії середньовічної архітектури. У 1937-1938 роках — підручник з історії мистецтв для вищих навчальних закладів. 1939 року відвідав Сполучені Штати.

До інтересів Аргана додались проблеми сучасного на той час мистецтва. Так, він виступав як захисник абстракціонізму і тодішньої архітектури. З друку виходять нові книги Аргана — «Генрі Мур» (1948), «Вальтер Гроппіус і Баухаус» (1951), «Скульптура Пікассо» (1953), «П'єр Луїджі Нерві» (1955).

Анган не обмежується сучасністю і поринає також у дослідження старовинного мистецтва. З друку виходять його монографії — «Брунеллескі» (1955), «Фра Анжеліко» того ж року, «Сандро Боттічеллі» (1957). Він звернувся до вивчення проблем італійського бароко — «Франческо Борроміні» (1952), «Архітектура бароко у Італії» (1957).

1968 року Арган оприлюднив твір «Історія італійського мистецтва», котра витримала декілька перевидань. Згодом була надрукована книга «Новітнє мистецтво», що вистлювала період від 1770 до 1970 рр. 1969 року він став засновником журналу «Історія мистецтв» (Storia dell'arte).

1990 року він оприлюднив книгу «Мікеланджело архітектор», створену разом із Бруно Контарді і котра стала його останнім твором.

Викладацька діяльність

1955 року він отримав посаду викладача в Університеті Палермо. З 1959 року почав викладати у Римі історію сучасного мистецтва.

Родина

Ще 1939 року узяв шлюб із Анною Марією Маццукеллі.

Друковані твори (італійською)

  • Studi e note (1955)
  • Salvezza e caduta nell'arte moderna (1964)
  • Progetto e destino (1965)
  • Storia dell'arte italiana (1968)
  • Storia dell'arte come storia della città (1983)
  • Da Hogarth a Picasso (1983)
  • Forma Naturae (Archetipi & C.) for Antonio Papasso (1983)
  • Classico Anticlassico (1984)
  • Immagine e persuasione (1986)
  • Progetto e oggetto (2003)

Див. також

Примітки

  1. http://www.giuliocarloargan.org/oldsite/biografia.htm
  2. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  3. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119270323 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  9. senato.it
    d:Track:Q106874649

Джерела

  • Il pensiero critico di Giulio Carlo Argan, (Studi in onore di Giulio Carlo Argan, vol. III), Multigrafica, Roma 1985
  • Marc Perelmann e Irene Buonazia, Giulio Carlo Argan (1909—1992). Historien de l'art et maire de Rome, Les éditions de la passion, Parigi 1999
  • Giulio Carlo Argan Storia dell'arte e politica dei beni culturali, a cura di Giuseppe Chiarante, Annali dell'Associazione Ranuccio Bianchi Bandinelli, fondata da Giulio Carlo Argan, n. 12, Graffiti, Roma 2002
  • Giulio Carlo Argan (1909—1992). Storico dell'arte, critico militante, sindaco di Roma, Catalogo della Mostra storico-documentaria (Roma 28 febbraio — 30 aprile 2003), a cura di Claudio Gamba, Bagatto Libri, Roma 2003
  • Giulio Carlo Argan. Progetto e destino dell'arte, Atti del Convegno di Studi (Roma, Università La Sapienza, 26-28 febbraio 2003), supplemento di «Storia dell'Arte», n. 112, a. XXXVII, settembre-dicembre 2005

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhulio Karlo Argan ital Giulio Carlo Argan 17 travnya 1909 Turin 12 listopada 1992 Rim italijskij politik chlen Nacionalnoyi fashistskoyi partiyi v roki Mussolini U povoyennij period chlen Komunistichnoyi partiyi Italiyi Redaktor zhurnalu Le Arti i pismennik Dzhulio Karlo ArganNarodivsya17 travnya 1909 1909 05 17 4 5 Turin Italiya 4 2 3 Pomer12 listopada 1992 1992 11 12 1 2 3 83 roki Rim Italiya 4 2 3 Krayina Italiya Korolivstvo ItaliyaMisce prozhivannyaTurin Palermo RimDiyalnistpolitik vikladach universitetu mistectvoznavec scenarist istorikAlma materTurinskij universitetVchitelidVidomi uchnidZnannya movitalijska 5 7 ZakladRimskij universitet la Sapiyenca i Universitet PalermoChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Turinska akademiya nauk 3 i dRoki aktivnosti1931 8 1992 8 Posadad senator Italiyi d i senator Italiyi d 9 Partiyad i Nacionalna fashistska partiyaNagorodiChlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d IMDbID 0034444Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Turin Navchavsya v Turinskomu universiteti cikavivsya arhitekturoyu Napisav disertaciyu za temoyu Teoriya arhitekturi Sebastyano Serlio i zdobuv doktorskij stupin u 21 richnomu vici 1928 roku stav chlenom Nacionalnoyi fashistskoyi partiyi Italiyi Z 1933 roku pracyuvav pomichnikom Paolo Teska Paolo Toesca v roboti zi starozhitnostyami po regionu Turina Razom iz Chezare Brandi u Rimi spriyav zasnuvannyu Centralnogo institutu restavraciyi V Rimi pracyuvav redaktorom zhurnalu Le Arti Administrativnij kar yeri Dzhulio Karlo Argana pospriyav Chezare Mariya De Vekki 1884 1959 kolishnij advokat u Turini aristokrat graf i priyatel Argana chlen fashistskoyi partiyi i ministr osviti v uryadi Benito Mussolini 1958 roku jogo vveli u Vishu naradu z pitan starozhitnostej ta obrazotvorchih mistectv de vin pracyuvav do 1974 roku roku peretvorennya naradi na ministerstvo V period 1976 1979 rokiv buv obranij merom mista Rim vid Komunistichnoyi partiyi Vistupav za zahist rimskih starozhitnostej Aktivno borovsya za prizupinennya budivnictva suchasnih sporud gotelyu na via Pikkolomini de bula odna z najkrashih panoram italijskoyi stolici Sered propozicij mera zasnuvannya kulturnogo zahodu Rimske lito sho stalo tradicijnim 1979 roku podav u vidstavku motivuyuchi ce problemami iz vlasnim zdorov yam Pismennicka diyalnistU period 1936 1937 rokiv stvoriv dva nevelikih tvori z istoriyi serednovichnoyi arhitekturi U 1937 1938 rokah pidruchnik z istoriyi mistectv dlya vishih navchalnih zakladiv 1939 roku vidvidav Spolucheni Shtati Do interesiv Argana dodalis problemi suchasnogo na toj chas mistectva Tak vin vistupav yak zahisnik abstrakcionizmu i todishnoyi arhitekturi Z druku vihodyat novi knigi Argana Genri Mur 1948 Valter Groppius i Bauhaus 1951 Skulptura Pikasso 1953 P yer Luyidzhi Nervi 1955 Angan ne obmezhuyetsya suchasnistyu i porinaye takozh u doslidzhennya starovinnogo mistectva Z druku vihodyat jogo monografiyi Brunelleski 1955 Fra Anzheliko togo zh roku Sandro Bottichelli 1957 Vin zvernuvsya do vivchennya problem italijskogo baroko Franchesko Borromini 1952 Arhitektura baroko u Italiyi 1957 1968 roku Argan oprilyudniv tvir Istoriya italijskogo mistectva kotra vitrimala dekilka perevidan Zgodom bula nadrukovana kniga Novitnye mistectvo sho vistlyuvala period vid 1770 do 1970 rr 1969 roku vin stav zasnovnikom zhurnalu Istoriya mistectv Storia dell arte 1990 roku vin oprilyudniv knigu Mikelandzhelo arhitektor stvorenu razom iz Bruno Kontardi i kotra stala jogo ostannim tvorom Vikladacka diyalnist1955 roku vin otrimav posadu vikladacha v Universiteti Palermo Z 1959 roku pochav vikladati u Rimi istoriyu suchasnogo mistectva RodinaShe 1939 roku uzyav shlyub iz Annoyu Mariyeyu Maccukelli Drukovani tvori italijskoyu Studi e note 1955 Salvezza e caduta nell arte moderna 1964 Progetto e destino 1965 Storia dell arte italiana 1968 Storia dell arte come storia della citta 1983 Da Hogarth a Picasso 1983 Forma Naturae Archetipi amp C for Antonio Papasso 1983 Classico Anticlassico 1984 Immagine e persuasione 1986 Progetto e oggetto 2003 Div takozhMistectvo Italiyi Mistectvoznavstvo Kvatrochento Vidrodzhennya Manyerizm Karavadzhizm Zhivopis baroko Venecijska shkola Rimska hudozhnya shkola Neapolitanska hudozhnya shkola Restavraciya mistectvo Primitkihttp www giuliocarloargan org oldsite biografia htm Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Deutsche Nationalbibliothek Record 119270323 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517 CONOR Sl d Track Q16744133 RKDartists d Track Q17299517 senato it d Track Q106874649DzherelaIl pensiero critico di Giulio Carlo Argan Studi in onore di Giulio Carlo Argan vol III Multigrafica Roma 1985 Marc Perelmann e Irene Buonazia Giulio Carlo Argan 1909 1992 Historien de l art et maire de Rome Les editions de la passion Parigi 1999 Giulio Carlo Argan Storia dell arte e politica dei beni culturali a cura di Giuseppe Chiarante Annali dell Associazione Ranuccio Bianchi Bandinelli fondata da Giulio Carlo Argan n 12 Graffiti Roma 2002 Giulio Carlo Argan 1909 1992 Storico dell arte critico militante sindaco di Roma Catalogo della Mostra storico documentaria Roma 28 febbraio 30 aprile 2003 a cura di Claudio Gamba Bagatto Libri Roma 2003 Giulio Carlo Argan Progetto e destino dell arte Atti del Convegno di Studi Roma Universita La Sapienza 26 28 febbraio 2003 supplemento di Storia dell Arte n 112 a XXXVII settembre dicembre 2005

Дата публікації:
Топ