Джордж Тупоу I (англ. George Tupou I; 4 грудня 1797 — 18 лютого 1893) — перший король і засновник Королівства Тонга (1845—1893).
Джордж Тупоу I | |
---|---|
англ. George Tupou I | |
Король Тонга | |
4 грудня 1845 — 18 лютого 1875 | |
Попередник | держава створена |
Наступник | Джордж Тупоу II |
Народився | 4 грудня 1797 Нукуалофа, Королівство Тонга |
Помер | 18 лютого 1893 (95 років) Нукуалофа, Королівство Тонга |
Похований | d |
Відомий як | монарх |
Країна | Тонга |
Рід Тупоу | |
Батько | Тупоутоа |
Мати | Хоамофалеоно |
У шлюбі з | d |
Діти | d, d і Джордж Тупоу II |
Медіафайли у Вікісховищі | |
За правління Джорджа Тупоу I на островах було видано перший звід законів. Йому вдалося впоратися з внутрішніми конфліктами на архіпелазі і в 1845 році об'єднати острови в єдину державу. Джордж Тупоу I зміг зберегти монархію, коли Тонга перейшла під управління Великої Британії. Його прізвиськом було Лопа-укамеа, що означає «залізний трос».
На момент смерті в 1893 році, був найстарішим чинним главою держави на планеті.
Біографія
Народження
Джордж Тупоу I народився близько 1797 року на Тонга. Часто як день народження вказується 4 грудня, цей же день є національним святом Тонга, проте в цей день в 1845 році відбулася коронація Джорджа Тупоу I як 19-го туї-канокуполу. Місцем народження часто вказують Острів Тонголелека, на якому розташовувалася до землетрусу 2006 року лікарня, проте доказів цього не надано, і острови Ліфука і Тонгатапу також вказуються як місце народження.
Батьком Тупоу I був Тупоутоа, який претендував на титул 17-го туї-канокуполу, проте не визнаний в цій якості вождями Тонгатапу, так як мав недостатньо високий ранг як прибулець з островів Хаапай. Мати Тупоу I, Хоамофалеоно, на Тонгатапу побоювалася за своє життя, тому разом з сином перебралася на Хаапай, по всій видимості, в перший рік після його народження.
Тупоутоа був головним радником клану Ха-а Хавеа Лахи. У момент народження сина він перебував на Хаапай, збираючись вбити Тупоуніа і Улукалала, щоб помститися за смерть свого батька, Туку-ахо. Той був відомий жорстокістю і бачив загрозу у всіх, включаючи вождів Ха-а Хавеа Лахи. Він спалив колонію Фангале-оунга, очолювану Ма-афутуку-і-аулахі і змусив вождя Ніукапу шукати захисту у Ха-аталафале Ту-іпелехаке. В результаті ці вожді підтримали як туї-канокуполу Тупоу Мохеохо, а не батька Туку-ахо, Мумуї. Дії Туку-ахо проти Ха-а Хавеа, незважаючи на те, що Ніукапу не був членом клану, були сприйняті як втрата влади і неповага до територіальних кордонів. В результаті брати і сестри Туку-ахо, а також його нащадки, стали вороже ставитися до Ха-а Хавеа.
Коронація
Джордж Тупоу став туї-хаапай (королем Хаапай) перед смертю батька в 1820 році. У спадок йому дістався конфлікт з вождями Тонгатапу, зокрема з Лауфілітонга, останнім туї-тонга (верховним правителем Тонга), який намагався поширити свій вплив як духовного лідера на політику. Кульмінацією цієї боротьби стала битва при Велаті в 1826, в якому Лауфілітонга зазнав поразки. Важливим союзником Тупоу в битві був вождь острова Хаафева.
Стало ясно, що Тупоу не задовольняється владою над Хаапай. Щоб його зупинити, в 1827 році вожді Тонгатапу обрали Лауфілітонгу туї-тонга, а дядька Тупоу, Алеамоту-а, — 18-м туї-канокуполу, запобігши таким чином вторгнення, оскільки битви між членами сім'ї вважалися безчестям. Незважаючи на це, Тупоу в 1831 році прийняв хрещення і проголосив себе королем Тонга Доржем.
Його наступна мета визначилася взаєминами з Фінау Улукалала III, правителем Вавау. Після смерті Фінау, Тупоу став в 1833 році туї-вавау (королем Вавау). Щоб мати підтримку християнських місіонерів, в 1839 році Тупоу освятив Тонга.
У 1830-ті роки Джордж Тупоу перебував у Веітатало на Вавау. На острові панували мир і процвітання. При цьому на Тонгатапу йшла жорстока громадянська війна, місцеві вожді боролися один з одним. Тупоу направляв на острів загони таутахі («морських воїнів»), жорстоких бійців з островів Вавау і Хапай. Але захопити Тонгатапу він міг тільки після смерті Алеамоту-а. Вождів примусили до підпорядкування, і 4 грудня 1845 року в Коловаї він був оголошений туї-канокуполу. Незабаром були підкорені острови Ніуафооу і Ніуатопутапу. Острів Еуа фактично захоплений не був, але постачав Тупоу зброю і спорядження.
У 1852 році здався останній незалежний вождь, Такай Мо Фае. Король Джордж Тупоу став одноосібним правителем всієї Тонга. При ньому в політиці островів відбулися численні зміни. Він скасував феодальну залежність на Вавау в 1835 році і видав Кодекс Вавау в 1838 році (перший письмовий звід законів на Тонга). Але на інших островах залежність офіційно не скасовувалася. 4 червня 1862 року було відкрито парламент — цей день відзначається як національне свято.
Пангаї-Хаапай став першою столицею королівства в 1845 році. Потім в 1851 році столиця була перенесена в Нукуалофа. 4 листопада 1875 року була введена в дію Конституція Тонга і держава офіційно отримала статус монархії. Саме з цього моменту повним ім'ям короля стало Джордж Тупоу I, король Тонга (з цієї причини офіційним початком правління Тупоу можуть вказуватися як 1845, так і 1875 рік).
Смерть
Джордж Тупоу I помер в 1893 у віці 95 років після купання в морі поруч з палацом. Він був похований на новому королівському кладовищі (New Royal Cemetery) в Малаекула. Він пережив власних дітей, тому спадкоємцем став двічі правнук Джордж Тупоу II: син Елісіви Фусіпали Тауке-онетуку, дочки принца Тевіта Унга, і сина Сіа-осі Фатафехі Тоутаітокотаха дочки короля Салоте Пілолеву Мафіле-о.
Спадщина
Завдяки правлінню короля Джорджа Тупоу I історія Тонга помітно відрізняється від історії інших держав Полінезії. Йому вдалося зберегти монархію, коли Тонга перейшла під управління Великої Британії.
Під час поїздки до Австралії в 1853 році він побачив волоцюг і запитав, що з ними сталося. Йому пояснили, що ці люди не мають роботи, оскільки не володіють землею. В результаті в Конституції Тонга з'явилося положення, що допускає володіння землею тільки корінними жителями Тонга. Це положення діє досі.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 18 вересня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 18 вересня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- Lātūkefu, S. (1975). King George Tupou I of Tonga. Nukuʻalofa: Tonga Traditions Committee, 37pp. Reprinted from a chapter in J. W. Davidson & Deryck Scarr (eds). (1970). Pacific Islands Portraits. Canberra, Australian National University Press. .
- 'I.F. Helu; Critical essays: Cultural perspectives from the South seas; 1999
Посилання
- Ausführliche Biographie [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tupou Dzhordzh Tupou I angl George Tupou I 4 grudnya 1797 18 lyutogo 1893 pershij korol i zasnovnik Korolivstva Tonga 1845 1893 Dzhordzh Tupou Iangl George Tupou IDzhordzh Tupou IKorol Tonga4 grudnya 1845 18 lyutogo 1875Poperednikderzhava stvorenaNastupnikDzhordzh Tupou IINarodivsya4 grudnya 1797 1797 12 04 Nukualofa Korolivstvo TongaPomer18 lyutogo 1893 1893 02 18 95 rokiv Nukualofa Korolivstvo TongaPohovanijdVidomij yakmonarhKrayinaTongaRid TupouBatkoTupoutoaMatiHoamofaleonoU shlyubi zdDitid d i Dzhordzh Tupou II Mediafajli u Vikishovishi Za pravlinnya Dzhordzha Tupou I na ostrovah bulo vidano pershij zvid zakoniv Jomu vdalosya vporatisya z vnutrishnimi konfliktami na arhipelazi i v 1845 roci ob yednati ostrovi v yedinu derzhavu Dzhordzh Tupou I zmig zberegti monarhiyu koli Tonga perejshla pid upravlinnya Velikoyi Britaniyi Jogo prizviskom bulo Lopa ukamea sho oznachaye zaliznij tros Na moment smerti v 1893 roci buv najstarishim chinnim glavoyu derzhavi na planeti BiografiyaNarodzhennya Korol Dzhordzh Tupou 1852 Dzhordzh Tupou I narodivsya blizko 1797 roku na Tonga Chasto yak den narodzhennya vkazuyetsya 4 grudnya cej zhe den ye nacionalnim svyatom Tonga prote v cej den v 1845 roci vidbulasya koronaciya Dzhordzha Tupou I yak 19 go tuyi kanokupolu Miscem narodzhennya chasto vkazuyut Ostriv Tongoleleka na yakomu roztashovuvalasya do zemletrusu 2006 roku likarnya prote dokaziv cogo ne nadano i ostrovi Lifuka i Tongatapu takozh vkazuyutsya yak misce narodzhennya Batkom Tupou I buv Tupoutoa yakij pretenduvav na titul 17 go tuyi kanokupolu prote ne viznanij v cij yakosti vozhdyami Tongatapu tak yak mav nedostatno visokij rang yak pribulec z ostroviv Haapaj Mati Tupou I Hoamofaleono na Tongatapu poboyuvalasya za svoye zhittya tomu razom z sinom perebralasya na Haapaj po vsij vidimosti v pershij rik pislya jogo narodzhennya Tupoutoa buv golovnim radnikom klanu Ha a Havea Lahi U moment narodzhennya sina vin perebuvav na Haapaj zbirayuchis vbiti Tupounia i Ulukalala shob pomstitisya za smert svogo batka Tuku aho Toj buv vidomij zhorstokistyu i bachiv zagrozu u vsih vklyuchayuchi vozhdiv Ha a Havea Lahi Vin spaliv koloniyu Fangale ounga ocholyuvanu Ma afutuku i aulahi i zmusiv vozhdya Niukapu shukati zahistu u Ha atalafale Tu ipelehake V rezultati ci vozhdi pidtrimali yak tuyi kanokupolu Tupou Moheoho a ne batka Tuku aho Mumuyi Diyi Tuku aho proti Ha a Havea nezvazhayuchi na te sho Niukapu ne buv chlenom klanu buli sprijnyati yak vtrata vladi i nepovaga do teritorialnih kordoniv V rezultati brati i sestri Tuku aho a takozh jogo nashadki stali vorozhe stavitisya do Ha a Havea Koronaciya Korol Dzhordzh Tupou I bilya palacu v Nukualofa 1884 Dzhordzh Tupou stav tuyi haapaj korolem Haapaj pered smertyu batka v 1820 roci U spadok jomu distavsya konflikt z vozhdyami Tongatapu zokrema z Laufilitonga ostannim tuyi tonga verhovnim pravitelem Tonga yakij namagavsya poshiriti svij vpliv yak duhovnogo lidera na politiku Kulminaciyeyu ciyeyi borotbi stala bitva pri Velati v 1826 v yakomu Laufilitonga zaznav porazki Vazhlivim soyuznikom Tupou v bitvi buv vozhd ostrova Haafeva Stalo yasno sho Tupou ne zadovolnyayetsya vladoyu nad Haapaj Shob jogo zupiniti v 1827 roci vozhdi Tongatapu obrali Laufilitongu tuyi tonga a dyadka Tupou Aleamotu a 18 m tuyi kanokupolu zapobigshi takim chinom vtorgnennya oskilki bitvi mizh chlenami sim yi vvazhalisya bezchestyam Nezvazhayuchi na ce Tupou v 1831 roci prijnyav hreshennya i progolosiv sebe korolem Tonga Dorzhem Jogo nastupna meta viznachilasya vzayeminami z Finau Ulukalala III pravitelem Vavau Pislya smerti Finau Tupou stav v 1833 roci tuyi vavau korolem Vavau Shob mati pidtrimku hristiyanskih misioneriv v 1839 roci Tupou osvyativ Tonga U 1830 ti roki Dzhordzh Tupou perebuvav u Veitatalo na Vavau Na ostrovi panuvali mir i procvitannya Pri comu na Tongatapu jshla zhorstoka gromadyanska vijna miscevi vozhdi borolisya odin z odnim Tupou napravlyav na ostriv zagoni tautahi morskih voyiniv zhorstokih bijciv z ostroviv Vavau i Hapaj Ale zahopiti Tongatapu vin mig tilki pislya smerti Aleamotu a Vozhdiv primusili do pidporyadkuvannya i 4 grudnya 1845 roku v Kolovayi vin buv ogoloshenij tuyi kanokupolu Nezabarom buli pidkoreni ostrovi Niuafoou i Niuatoputapu Ostriv Eua faktichno zahoplenij ne buv ale postachav Tupou zbroyu i sporyadzhennya Persha marka Tonga z portretom Dzhordzha Tupou I 1886 U 1852 roci zdavsya ostannij nezalezhnij vozhd Takaj Mo Fae Korol Dzhordzh Tupou stav odnoosibnim pravitelem vsiyeyi Tonga Pri nomu v politici ostroviv vidbulisya chislenni zmini Vin skasuvav feodalnu zalezhnist na Vavau v 1835 roci i vidav Kodeks Vavau v 1838 roci pershij pismovij zvid zakoniv na Tonga Ale na inshih ostrovah zalezhnist oficijno ne skasovuvalasya 4 chervnya 1862 roku bulo vidkrito parlament cej den vidznachayetsya yak nacionalne svyato Pangayi Haapaj stav pershoyu stoliceyu korolivstva v 1845 roci Potim v 1851 roci stolicya bula perenesena v Nukualofa 4 listopada 1875 roku bula vvedena v diyu Konstituciya Tonga i derzhava oficijno otrimala status monarhiyi Same z cogo momentu povnim im yam korolya stalo Dzhordzh Tupou I korol Tonga z ciyeyi prichini oficijnim pochatkom pravlinnya Tupou mozhut vkazuvatisya yak 1845 tak i 1875 rik Smert Grobnicya korolya Dzhordzha Tupou I 1900 Dzhordzh Tupou I pomer v 1893 u vici 95 rokiv pislya kupannya v mori poruch z palacom Vin buv pohovanij na novomu korolivskomu kladovishi New Royal Cemetery v Malaekula Vin perezhiv vlasnih ditej tomu spadkoyemcem stav dvichi pravnuk Dzhordzh Tupou II sin Elisivi Fusipali Tauke onetuku dochki princa Tevita Unga i sina Sia osi Fatafehi Toutaitokotaha dochki korolya Salote Pilolevu Mafile o SpadshinaZavdyaki pravlinnyu korolya Dzhordzha Tupou I istoriya Tonga pomitno vidriznyayetsya vid istoriyi inshih derzhav Polineziyi Jomu vdalosya zberegti monarhiyu koli Tonga perejshla pid upravlinnya Velikoyi Britaniyi Pid chas poyizdki do Avstraliyi v 1853 roci vin pobachiv volocyug i zapitav sho z nimi stalosya Jomu poyasnili sho ci lyudi ne mayut roboti oskilki ne volodiyut zemleyu V rezultati v Konstituciyi Tonga z yavilosya polozhennya sho dopuskaye volodinnya zemleyu tilki korinnimi zhitelyami Tonga Ce polozhennya diye dosi Primitki Arhiv originalu za 20 serpnya 2020 Procitovano 18 veresnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 18 veresnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaLatukefu S 1975 King George Tupou I of Tonga Nukuʻalofa Tonga Traditions Committee 37pp Reprinted from a chapter in J W Davidson amp Deryck Scarr eds 1970 Pacific Islands Portraits Canberra Australian National University Press ISBN 978 0 7081 0166 7 I F Helu Critical essays Cultural perspectives from the South seas 1999PosilannyaAusfuhrliche Biographie 30 veresnya 2007 u Wayback Machine