Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

портрет Джордж Джозеф Стіглерангл George Joseph StiglerНародився 17 січня 1911 1911 01 17 Сієтл Вашингтон СШАПомер 1 гру

Джордж Стіглер

Джордж Стіглер

Джордж Джозеф Стіглер
англ. George Joseph Stigler
Народився 17 січня 1911(1911-01-17)
Сієтл, Вашингтон, США
Помер 1 грудня 1991(1991-12-01) (80 років)
Чикаго, Іллінойс, США
·серцева недостатність
Країна image США
Національність image США
Діяльність економіст
Alma mater Північно-західний університет
Чиказький університет
Галузь економіка
Заклад Чиказький університет
Посада президент[d]
Науковий керівник Франк Найт (Frank Knight)
Відомі учні (Thomas Sowell)
Аспіранти, докторанти d
Джейкоб Мінсер
d[1]
d[1]
d[1]
d[1]
d
Членство Американська академія мистецтв і наук
Товариство "Мон Пелерін"
Національна академія наук США
Економетричне товариство[2]
Відомий завдяки:
Діти d
Нагороди image Нобелівська премія з економіки (1982)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стіглер.

Джордж Джозеф Стіглер (англ. George Joseph Stigler; *17 січня 1911 — †1 грудня 1991) — американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки.

Життєпис

Народився у Рентоні, передмісті Сієтлу, штат Вашингтон, в сім'ї агента з нерухомості. Після закінчення середньої школи в Сієтлі Стіглер закінчив Вашингтонський університет, отримавши 1931 р. ступінь бакалавра економічних наук. В наступному році Північно-Західний університет присудив йому ступінь магістра, після чого він вступив до докторантури з економіки при Чиказькому університеті. Стіглер почав свою викладацьку діяльність ще 1936 р. як асистент в університеті штату Айова. 1938 р. після присудження йому докторського ступеня Чиказьким університетом за дисертацію «Теорії виробництва і розподілу» Стіглер перейшов на роботу до Міннесотського університету, де працював вісім років, дослужившись до посади повного професора.

Під час Другої світової війни він працював консультантом групи статистичних досліджень Колумбійського університету в Нью-Йорку. 1946 р. Стіглер перейшов до Браунівського університету, а через рік — до Колумбійського. Після 11 років роботи у Нью-Йорку він обирає Центр підвищення кваліфікації з наук про поведінку при Чиказькому університеті, що нарешті став його постійним місцем роботи. На початку своєї наукової кар'єри Стіглер плідно займався мікроекономічною теорією. Його статті «Виробництво і розподіл у короткостроковій перспективі», «Зауваження щодо теорії діополії», (1939) і (1940) характеризувалися надзвичайною здатністю автора проникати у суть найважливіших проблем. У 60- і 70-х роках Стіглер продовжував розробляти теорію галузевих ринків. У книзі «Теорія олігополії» (1964) він показав, як нав'язування таємних угод обмежує успіх картелів. Поступово інтереси вченого знову перейшли зі сфери чистої теорії в галузь економічного регулювання. Особливо його цікавили питання державного управління економікою і місця ринку в сучасній економіці. Незадоволений традиційними уявленнями, за якими відомства, що здійснюють контроль, діють в інтересах суспільства, він висунув так названу «теорію привласнення» у регулюванні, відповідно до якої цей процес попри наміри відповідних відомств штатів, що проводять регуляційну політику, захищає не інтереси споживача, а скоріше, самі промислові підприємства від нової конкуренції. Нобелівську премію з економіки 1982 р. Стіглеру було присуджено «за новаторські дослідження промислових структур функціонування ринків, причин і наслідків державного управління». У Нобелівській лекції Стіглер застосував сформульовану ним 1961 р. «Теорію пошуку» для характеристики так званого «ринку нових ідей в економічній науці».

Теорія.

Дж. Стіглер є автором величезної кількості праць з теорії галузевих ринків, які розтлумачують зміст конкурентних процесів у різних ринкових структурах: в умовах конкуренції, монополії, олігополії тощо. Однак найбільше визнання й власне Нобелівську премію з економіки йому принесли дві інші праці «Економічна теорія інформації» (The Economics of Information, 1961 р) та «Економічна теорія регулювання» (The Theory of Economic Regulation,1971 р.). Ці праці примусили вчених під іншим кутом зору поглянути на базові постулати неокласичної економічної теорії ринкових структур, обґрунтовуючи обмеженість структурного підходу до аналізу ринку.

Економічна теорія інформації. Цією працею Дж. Стіглер доводить неспроможність однієї з основоположних характеристик конкурентного ринку — повної поінформованості його учасників про умови господарювання на ринку, з якої випливає неспроможність іншої — єдиної ринкової ціни. Вчений доводить, що розкид цін тим більший, чим меншою є обізнаність учасників ринку (покупців і продавців) про резервні та дійсні ціни товарів у межах ринку. Наприклад, недосвідчені покупці, скажімо туристи, завжди платять вищі ціни за товар, аніж досвідчені, адже вони не володіють накопиченою інформацією про існування нижчих рівнів цін та тих продавців, які готові такі ціни запропонувати. Зважаючи на постійну динаміку умов господарювання на ринку, а з ними і цін, навіть уже досвідчені покупці вимушені вдаватися до постійного «пошуку» — збору інформації про наявні на ринку ціни та їх порівняння, що вимагає певних витрат. А тому постає питання доцільності відповідного пошуку та механізмів його спрощення. До останніх Дж. Стіглер відносить існування на ринку множини дилерів, чиїм завданням є «надання місця для зустрічі покупців і продавців», формування репутації виробника / торгівця, рекламу тощо.

Усвідомлюючи місце і роль цієї роботи Дж. Стіглера в економічній науці слід зазначити, що неправильним було б обмеження її використання лише межами товарного ринку та проблемою множинності цін. Вона пояснює сам принцип інформаційної недосконалості економічного середовища і може застосовуватися до аналізу проблем ефективного інвестування, працевлаштування та ін.

Економічна теорія регулювання пояснює принципи та механізм дійсного функціонування регульованих галузей економіки. До виходу цієї статті державне регулювання розглядалося переважно або в контексті подолання «ринкових провалів» (тобто як суспільно корисна діяльність), або в контексті своєкорисливої поведінки політиків, але не раціональної поведінки окремих компаній чи більших економічних груп. Дж. Стіглер же, вважаючи базовим ресурсом держави силу примусу, доводить, що зацікавлені економічні групи можуть поліпшити свій добробут, переконавши державу в особі представників її регуляторних органів використати цю силу примусу на їх користь. Тобто регулювання здійснюється у відповідь на появу потреби у ньому з боку зацікавлених груп, що максимізують дохід, і є одним із способів, за допомогою яких зацікавлена група здатна підвищити свій дохід, спонукаючи державу до перерозподілу багатства інших частин суспільства в інтересах цієї групи.

Практичне застосування теорії.

Роботи Дж. Стіглера окрім революційного оновлення окремих напрямків економічної теорії мають також важливе практичне значення. Наприклад, його економічна теорія регулювання лягла в основу економічних реформ системи державного регулювання в багатьох країнах. Зокрема в США вона стимулювала хвилю дерегулювання 1970-1980-х рр., протягом якої частка регульованих видів діяльності у ВВП скоротилася майже втричі. Тією чи іншою мірою дерегулювання охопило сфери транспорту, телекомунікацій, нафтогазову промисловість, було відмінено сумновідому «арахісову програму» в США. Останнє дозволило зупинити щорічний трансфер понад 250 млн. дол. США від споживачів до виробників арахісу. Використання теоретичного доробку Дж. Стіглера в процесі запровадження дерегулювання економіки України дозволить підвищити обґрунтованість відповідної економічної реформи та її результативність.

Бібліографія

  • (1941) Production and Distribution Theories: 1870—1895. New York: Macmillan.
  • (1961). "The Economics of Information, " Journal of Political Economy, June. (JSTOR)
  • (1962). The Intellectual and the Marketplace. Selected Papers, no. 3. Chicago: University of Chicago Graduate School of Business.
  • (1963). (With Paul Samuelson) «A Dialogue on the Proper Economic Role of the State.» Selected Papers, no.7. Chicago: University of Chicago Graduate School of Business.
  • (1963). Capital and Rates of Return in Manufacturing Industries. National Bureau of Economic Research, Princeton, N.J.: Princeton University Press.
  • (1965). Essays in the History of Economics. Chicago: University of Chicago Press.
  • (1970). (With J.K. Kindahl) The Behavior of Industrial Prices. National Bureau of Economic Research, New York: Columbia University Press.
  • (1971). «The Theory of Economic Regulation.» Bell Journal of Economics and Management Science, no. 3,pp. 3–18.
  • (1975). Citizen and the State: Essays on Regulation.
  • (1982). "The Process and Progress of Economics, " [ 17 грудня 2008 у Wayback Machine.] Nobel Memorial Lecture, 8 December (with bibliography).
  • (1982). The Economist as Preacher, and Other Essays. Chicago: University of Chicago Press.
  • (1983). The Organization of Industry.
  • (1985). Memoirs of an Unregulated Economist, autobiography.
  • (1986). The Essence of Stigler () essays edited by Kurt R. Leube.
  • (1987). The Theory of Price, Fourth Edition. New York: Macmillan.
  • (1988), ed. Chicago Studies in Political Economy.

Примітки

  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  2. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  3. adv. . knteu.kiev.ua. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.

Посилання

  • Автобіографія Стіглера на Нобелівському сайті [ 26 січня 2009 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про економіста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про особу США.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

portret Dzhordzh Dzhozef Stiglerangl George Joseph StiglerNarodivsya 17 sichnya 1911 1911 01 17 Siyetl Vashington SShAPomer 1 grudnya 1991 1991 12 01 80 rokiv Chikago Illinojs SShA serceva nedostatnistKrayina SShANacionalnist SShADiyalnist ekonomistAlma mater Pivnichno zahidnij universitet Chikazkij universitetGaluz ekonomikaZaklad Chikazkij universitetPosada prezident d Naukovij kerivnik Frank Najt Frank Knight Vidomi uchni Thomas Sowell Aspiranti doktoranti d Dzhejkob Minser d 1 d 1 d 1 d 1 dChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk Tovaristvo Mon Pelerin Nacionalna akademiya nauk SShA Ekonometrichne tovaristvo 2 Vidomij zavdyaki Diti dNagorodi Nobelivska premiya z ekonomiki 1982 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stigler Dzhordzh Dzhozef Stigler angl George Joseph Stigler 17 sichnya 1911 1 grudnya 1991 amerikanskij ekonomist laureat Nobelivskoyi premiyi z ekonomiki ZhittyepisNarodivsya u Rentoni peredmisti Siyetlu shtat Vashington v sim yi agenta z neruhomosti Pislya zakinchennya serednoyi shkoli v Siyetli Stigler zakinchiv Vashingtonskij universitet otrimavshi 1931 r stupin bakalavra ekonomichnih nauk V nastupnomu roci Pivnichno Zahidnij universitet prisudiv jomu stupin magistra pislya chogo vin vstupiv do doktoranturi z ekonomiki pri Chikazkomu universiteti Stigler pochav svoyu vikladacku diyalnist she 1936 r yak asistent v universiteti shtatu Ajova 1938 r pislya prisudzhennya jomu doktorskogo stupenya Chikazkim universitetom za disertaciyu Teoriyi virobnictva i rozpodilu Stigler perejshov na robotu do Minnesotskogo universitetu de pracyuvav visim rokiv dosluzhivshis do posadi povnogo profesora Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin pracyuvav konsultantom grupi statistichnih doslidzhen Kolumbijskogo universitetu v Nyu Jorku 1946 r Stigler perejshov do Braunivskogo universitetu a cherez rik do Kolumbijskogo Pislya 11 rokiv roboti u Nyu Jorku vin obiraye Centr pidvishennya kvalifikaciyi z nauk pro povedinku pri Chikazkomu universiteti sho nareshti stav jogo postijnim miscem roboti Na pochatku svoyeyi naukovoyi kar yeri Stigler plidno zajmavsya mikroekonomichnoyu teoriyeyu Jogo statti Virobnictvo i rozpodil u korotkostrokovij perspektivi Zauvazhennya shodo teoriyi diopoliyi 1939 i 1940 harakterizuvalisya nadzvichajnoyu zdatnistyu avtora pronikati u sut najvazhlivishih problem U 60 i 70 h rokah Stigler prodovzhuvav rozroblyati teoriyu galuzevih rinkiv U knizi Teoriya oligopoliyi 1964 vin pokazav yak nav yazuvannya tayemnih ugod obmezhuye uspih karteliv Postupovo interesi vchenogo znovu perejshli zi sferi chistoyi teoriyi v galuz ekonomichnogo regulyuvannya Osoblivo jogo cikavili pitannya derzhavnogo upravlinnya ekonomikoyu i miscya rinku v suchasnij ekonomici Nezadovolenij tradicijnimi uyavlennyami za yakimi vidomstva sho zdijsnyuyut kontrol diyut v interesah suspilstva vin visunuv tak nazvanu teoriyu privlasnennya u regulyuvanni vidpovidno do yakoyi cej proces popri namiri vidpovidnih vidomstv shtativ sho provodyat regulyacijnu politiku zahishaye ne interesi spozhivacha a skorishe sami promislovi pidpriyemstva vid novoyi konkurenciyi Nobelivsku premiyu z ekonomiki 1982 r Stigleru bulo prisudzheno za novatorski doslidzhennya promislovih struktur funkcionuvannya rinkiv prichin i naslidkiv derzhavnogo upravlinnya U Nobelivskij lekciyi Stigler zastosuvav sformulovanu nim 1961 r Teoriyu poshuku dlya harakteristiki tak zvanogo rinku novih idej v ekonomichnij nauci Teoriya Dzh Stigler ye avtorom velicheznoyi kilkosti prac z teoriyi galuzevih rinkiv yaki roztlumachuyut zmist konkurentnih procesiv u riznih rinkovih strukturah v umovah konkurenciyi monopoliyi oligopoliyi tosho Odnak najbilshe viznannya j vlasne Nobelivsku premiyu z ekonomiki jomu prinesli dvi inshi praci Ekonomichna teoriya informaciyi The Economics of Information 1961 r ta Ekonomichna teoriya regulyuvannya The Theory of Economic Regulation 1971 r Ci praci primusili vchenih pid inshim kutom zoru poglyanuti na bazovi postulati neoklasichnoyi ekonomichnoyi teoriyi rinkovih struktur obgruntovuyuchi obmezhenist strukturnogo pidhodu do analizu rinku Ekonomichna teoriya informaciyi Ciyeyu praceyu Dzh Stigler dovodit nespromozhnist odniyeyi z osnovopolozhnih harakteristik konkurentnogo rinku povnoyi poinformovanosti jogo uchasnikiv pro umovi gospodaryuvannya na rinku z yakoyi viplivaye nespromozhnist inshoyi yedinoyi rinkovoyi cini Vchenij dovodit sho rozkid cin tim bilshij chim menshoyu ye obiznanist uchasnikiv rinku pokupciv i prodavciv pro rezervni ta dijsni cini tovariv u mezhah rinku Napriklad nedosvidcheni pokupci skazhimo turisti zavzhdi platyat vishi cini za tovar anizh dosvidcheni adzhe voni ne volodiyut nakopichenoyu informaciyeyu pro isnuvannya nizhchih rivniv cin ta tih prodavciv yaki gotovi taki cini zaproponuvati Zvazhayuchi na postijnu dinamiku umov gospodaryuvannya na rinku a z nimi i cin navit uzhe dosvidcheni pokupci vimusheni vdavatisya do postijnogo poshuku zboru informaciyi pro nayavni na rinku cini ta yih porivnyannya sho vimagaye pevnih vitrat A tomu postaye pitannya docilnosti vidpovidnogo poshuku ta mehanizmiv jogo sproshennya Do ostannih Dzh Stigler vidnosit isnuvannya na rinku mnozhini dileriv chiyim zavdannyam ye nadannya miscya dlya zustrichi pokupciv i prodavciv formuvannya reputaciyi virobnika torgivcya reklamu tosho Usvidomlyuyuchi misce i rol ciyeyi roboti Dzh Stiglera v ekonomichnij nauci slid zaznachiti sho nepravilnim bulo b obmezhennya yiyi vikoristannya lishe mezhami tovarnogo rinku ta problemoyu mnozhinnosti cin Vona poyasnyuye sam princip informacijnoyi nedoskonalosti ekonomichnogo seredovisha i mozhe zastosovuvatisya do analizu problem efektivnogo investuvannya pracevlashtuvannya ta in Ekonomichna teoriya regulyuvannya poyasnyuye principi ta mehanizm dijsnogo funkcionuvannya regulovanih galuzej ekonomiki Do vihodu ciyeyi statti derzhavne regulyuvannya rozglyadalosya perevazhno abo v konteksti podolannya rinkovih provaliv tobto yak suspilno korisna diyalnist abo v konteksti svoyekorislivoyi povedinki politikiv ale ne racionalnoyi povedinki okremih kompanij chi bilshih ekonomichnih grup Dzh Stigler zhe vvazhayuchi bazovim resursom derzhavi silu primusu dovodit sho zacikavleni ekonomichni grupi mozhut polipshiti svij dobrobut perekonavshi derzhavu v osobi predstavnikiv yiyi regulyatornih organiv vikoristati cyu silu primusu na yih korist Tobto regulyuvannya zdijsnyuyetsya u vidpovid na poyavu potrebi u nomu z boku zacikavlenih grup sho maksimizuyut dohid i ye odnim iz sposobiv za dopomogoyu yakih zacikavlena grupa zdatna pidvishiti svij dohid sponukayuchi derzhavu do pererozpodilu bagatstva inshih chastin suspilstva v interesah ciyeyi grupi Praktichne zastosuvannya teoriyi Roboti Dzh Stiglera okrim revolyucijnogo onovlennya okremih napryamkiv ekonomichnoyi teoriyi mayut takozh vazhlive praktichne znachennya Napriklad jogo ekonomichna teoriya regulyuvannya lyagla v osnovu ekonomichnih reform sistemi derzhavnogo regulyuvannya v bagatoh krayinah Zokrema v SShA vona stimulyuvala hvilyu deregulyuvannya 1970 1980 h rr protyagom yakoyi chastka regulovanih vidiv diyalnosti u VVP skorotilasya majzhe vtrichi Tiyeyu chi inshoyu miroyu deregulyuvannya ohopilo sferi transportu telekomunikacij naftogazovu promislovist bulo vidmineno sumnovidomu arahisovu programu v SShA Ostannye dozvolilo zupiniti shorichnij transfer ponad 250 mln dol SShA vid spozhivachiv do virobnikiv arahisu Vikoristannya teoretichnogo dorobku Dzh Stiglera v procesi zaprovadzhennya deregulyuvannya ekonomiki Ukrayini dozvolit pidvishiti obgruntovanist vidpovidnoyi ekonomichnoyi reformi ta yiyi rezultativnist Bibliografiya 1941 Production and Distribution Theories 1870 1895 New York Macmillan 1961 The Economics of Information Journal of Political Economy June JSTOR 1962 The Intellectual and the Marketplace Selected Papers no 3 Chicago University of Chicago Graduate School of Business 1963 With Paul Samuelson A Dialogue on the Proper Economic Role of the State Selected Papers no 7 Chicago University of Chicago Graduate School of Business 1963 Capital and Rates of Return in Manufacturing Industries National Bureau of Economic Research Princeton N J Princeton University Press 1965 Essays in the History of Economics Chicago University of Chicago Press 1970 With J K Kindahl The Behavior of Industrial Prices National Bureau of Economic Research New York Columbia University Press 1971 The Theory of Economic Regulation Bell Journal of Economics and Management Science no 3 pp 3 18 1975 Citizen and the State Essays on Regulation 1982 The Process and Progress of Economics 17 grudnya 2008 u Wayback Machine Nobel Memorial Lecture 8 December with bibliography 1982 The Economist as Preacher and Other Essays Chicago University of Chicago Press 1983 The Organization of Industry 1985 Memoirs of an Unregulated Economist autobiography 1986 The Essence of Stigler ISBN 0 8179 8462 3 essays edited by Kurt R Leube 1987 The Theory of Price Fourth Edition New York Macmillan 1988 ed Chicago Studies in Political Economy PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https www econometricsociety org society organization and governance fellows memoriam adv knteu kiev ua Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 12 kvitnya 2016 PosilannyaAvtobiografiya Stiglera na Nobelivskomu sajti 26 sichnya 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro ekonomista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ