Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джордж Гербнер (англ. George Gerbner); 8 серпня 1919 — 24 грудня 2005) – дослідник масової комунікації, який вивчав вплив телебачення на світосприйняття індивідів. Автор теорії культивації та явища «синдрому злого світу».
| Джордж Гербнер | |
|---|---|
| Geogre Gerbner (англійська), Gerbner György (угорська) | |
 | |
| Ім'я при народженні | угор. Gerbner György |
| Народився | 8 серпня 1919[1][2][…] Будапешт |
| Помер | 24 грудня 2005[1][2][3] (86 років) Філадельфія, Пенсільванія, США ·злоякісна пухлина |
| Громадянство | США |
| Національність | угорець |
| Діяльність | дослідник масової комунікації |
| Alma mater | Університет Каліфорнії (Берклі) і d |
| Знання мов | угорська і англійська[1] |
| Заклад | Пенсільванський університет, d і d |
| У шлюбі з | Ілона Кутас |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Раннє життя
Дж. Гербнер народився влітку 1919 року в Будапешті, Угорщина. З дитинства проявляв інтерес до написання поезії, цікавився фольклором. У 19 років зайняв перше місце на національному літературному конкурсі серед учнів старших шкіл, куди Гербнера відправила гімназія, де він здобував освіту. Після перемоги директор гімназії виправив всі оцінки Гербнера з різних предметів на «А», що відкрило перед юнаком перспективи для вступу до престижного університету.
Потрапляння до США
У 1939 році Гербнер був викликаний до лав угорської армії, у зв’язку з чим залишив країну та відправився до Парижу. За словами Гербнера, він не був проти служби в збройних силах, але не хотів служити в армії держави, яка підтримувала нацизм. З Франції Гербнер планував вирушити до Сполучених Штатів Америки, де перебував його зведений брат (від першого шлюбу матері). Транзитом через Мексику (оскільки стосунки країн США та Угорщини були зіпсовані, одразу здобути візу було складно) Гербнеру вдалось отримати дозвіл на потрапляння до Сполучених Штатів.
Там він здобув диплом журналіста Каліфорнійського університету та влаштувався до місцевої газети, в якій виконував великий обсяг функцій (від коректора до помічника редактора).
У 1942 році одержав повістку до Збройних Сил США. У Другій світовій війні брав участь в якості парашутиста, та в січні 1945 року разом зі своєю групою висадився на Австрійсько-Словенському кордоні на територію супротивника, де виконував оперативні завдання до закінчення війни. Після капітуляції нацистської Німеччини Гербнер був відправлений до Австрії, де його місія полягала в пошуку угорських військових злочинців. Одним з тих, кого Гербнер допоміг затримати, був Деме Стояї.
Викладацька діяльність
У 1946 році в Будапешті одружився з Ілоною Кутас (пізніше в них народилось двоє дітей) та повернувся до США. У 1951 році ступінь магістра за роботу під назвою «Телебачення та навчання», ще через чотири роки здобув ступінь доктора філософії, написавши дисертацію «Назустріч загальній теорії комунікації».
У 1964 році став директором Пенсильванського університету. На цій посаді працював до 1989 року та допоміг навчальному закладу вийти в лідери США в контексті наукових досліджень на тему комунікації. Під його наглядом школа випускала «Журнал з комунікації» (англ. «Journal of Communication»), створила першу в світі енциклопедію з дисципліни «комунікація» та започаткувала у Вашингтоні проект, який об’єднував викладачів та дослідників комунікаційної сфери в столиці США.
За внесок у розвиток науки 1979 року Гербнер був названий одним з членів Міжнародної Комунікаційної Асоціації.
Після виходу на пенсію викладав у та . Помер у грудні 2005 року у віці 85 років.
Ключові ідеї
Теорія культивації стверджує, що, чим довше індивід будь-якого віку дивиться ТБ-програми, тим більше він сприймає реальний фізичний світ за тими параметрами, які зображені на телебаченні. Тобто, ТБ здійснює безпосередній вплив на реальне життя глядачів, транспортуючи власні культурні індикатори.
Важливим аспектом даної теорії є те, що ТБ має розглядатись дослідниками загалом, без поділу на окремі тематичні випуски, програми тощо. Гербнер у своїй праці «Життя з телевізором: динаміка процесів культивації» разом з колегами Л. Гросом, М. Морганом та Н. Сігноріеллі аргументував цю тезу тим, що (станом на 1986 рік, коли була опублікована праця):
• телебачення відрізняється від інших типів медіа своєю централізованою масовою продукцією та використанням такого набору картинок та посилань (повідомлень), який зорієнтований на все населення;
• більшість ТБ-продуктів є ідентичними за своїм складом та зверненням до аудиторії;
• у зв’язку з тенденцією до збільшення кількості годин, які індивіди проводять перед телевізором, вибірковість ними програм зменшується.
Емпірична база
У 1967 році Гербнер разом з Л. Гросом розпочав проект, присвячений виявленню культурних індикаторів телебачення. Протягом наступних одинадцяти років було проаналізовано 1437 ТБ-програм в США, 4106 і 10429 головних та другорядних персонажів відповідно з щорічною типізацією основних картинок й посилань.
На основі цього неодноразово проводились дослідження з опитуванням респондентів. Методологія даних досліджень була однаковою: респондентам пропонувалось два варіанта відповідей на те чи інше питання, причому перший співвідносився з відображенням справ у реальному фізичному просторі, а другий з показниками у ТБ-програм. Наприклад: який відсоток чоловіків країни залучений до правоохоронних органів, 1% (реальна картина) чи 10% (згідно з даними в телевізійних програмах)?
Після цього відбувалось порівняння результатів «помірних» та «запеклих» телеглядачів (відповідно до кількості годин, які вони проводили перед телевізором).
У праці «Життя з телевізором: динаміка процесів культивації» Гербнер з колегами навів ряд отриманих даних. Основними висновками авторів були:
- уявлення «запеклих» та «помірних» глядачів про реальний світ різнились по тим ключовим пунктам, які транслювало телебачення;
- чим меншою була взаємодія індивідів з іншими у фізичному просторі, тим сильнішою була культивація (особливо у випадку з дітьми);
- головним чинником була відповідність думок «запеклих» глядачів культурним індикаторам ТБ, навіть тим, які відрізнялись від показників реального світу.
Мейнстримінг та резонанс
Крім того, розкид відповідей у «запеклих» глядачів був набагато меншим, ніж у «помірних». Таким чином, Гербнер та його послідовники дійшли висновку, що телебачення призводить до процесу мейнстримінгу – явища, за яким ТБ-продукти стирають відмінності між соціальним, культурним та демографічним фоном глядачів.
Також Гербнер вивив явище резонансу, за яким власний досвід індивіда збігається з подіями, які він бачить на екранах телевізору, і що, в підсумку, посилює ефект культивації.
Культурні індикатори телебачення
Взагалі, найбільш поширеними культурними індикаторами телебачення, які спотворювали реальну ситуацію в США, Гербнер зазначив такі (на основі також інших публікацій науковця:
- існування міфу про середній клас (близько семи з десяти головних героїв ТБ-програм були представниками цього класу);
- демографічні перекоси (чоловіки кількісно втричі переважали жінок, чорношкірих героїв було дуже мало);
- жіночі герої були переважно молодшими за чоловічі;
- іспанці та мексиканці у переважній більшості зображувались як представники нижчих соціальних категорій;
- головних героїв з бідним економічним становищем майже не було (менше 2%);
- так само майже не зустрічались головні герої з особливими потребами (менше 2%);
- особи літнього віку зустрічались лише у 3% ТБ-продуктах;
- обмеженість здібностей (зокрема, професійних) жінок;
- переоцінювання випадків порушення закону;
- переоцінювання робочої завантаженості представників правоохоронних служб;
- тощо.
У своїх працях Гербнер вирішив більш детально зупинитись на феномені переоцінювання кримінальної складової та, відповідно, всіх культурних індикаторів ТБ, які стосувались насильства.
Згідно з дослідником, демонстрація насильства на телебаченні не впливає прямо на скоєння глядачами подібних актів в реальному житті (тут доречніше розглядати взаємодію індивідів з іншими в фізичному просторі), але здійснює вплив на їхнє уявлення про світ. «Запеклі» глядачі після регулярного перегляду ТБ драматизують (особливо в кількісному плані) рівень криміналітету навколо себе та ідентифікують світ як страшне та небезпечне місце.
Як зазначив Гербнер у спільній з колегою М. Морганом роботі «Синдром злого світу: насильство в медіа та культивація страху»: «З точки зору теорії культивації, якщо я бачу картинку зі знущаннями, загрози небезпеки, власне небезпеки, концепцію того, що в світі так багато насильства, я перебуваю під ризиком. Ні, я не буду думати, що, коли я піду вниз по вулиці, то натраплю на грабіжника. Але я боятимусь йти вниз по вулиці вночі, боятимусь заходити у тунелі, боятимусь незнайомців, боятимусь пересікти вулицю, коли побачу когось, хто здаватиметься мені небезпечним».
Отже, синдром злого світу призводить до того, що глядачі (в першу чергу «запеклі»):
- переоцінюють свої ризики стати жертвами насильства;
- більше бояться гуляти вночі;
- переоцінюють кількість випадків, коли правоохоронним органам доводиться застосовувати зброю;
- вірять у зростання показників криміналу, навіть коли статистика стверджує інше;
- більш схильні вважати своє середовище небезпечним;
- взагалі, менше довіряють іншим.
Концепція «щасливого насильства» на ТБ
На думку Гербнера, поширення насильства на телебаченні не є наслідком бажань глядачів. Аудиторія, навпаки, не хоче постійно бачити прояви насильства на ТБ-продуктах, тому найбільш рейтинговими програмами залишаються комедії. Втім, насильство на телебаченні все одно є повсюдним, а кількість «запеклих» глядачів неодмінно збільшується.
Відбувається це, згідно з науковцем, за рядом причин.
По-перше, зображення насильства є найлегшим способом для виробників ТБ-продуктів вийти на глобальний ринок та здобути якомога більший прибуток. Якщо, наприклад, написання комедій для міжнародної аудиторії є складним процесом у зв’язку з необхідністю врахування різноманітних культурних відмінностей, то насильство, фактично, є однаковим індикатором для всіх суспільств. Зображення насильства не потребує жодного перекладу та взагалі використання фактору мови, воно не має різнитись, залежно від тих чи інших культур.
Саме тому насильство є універсальним елементом, який активно експлуатують на телебаченні заради комерційної вигоди. У своїй роботі «ТБ-насильство та мистецтво задавання неправильних питань» Гербнер спеціально навів цитату одного з продюсерів «Міцного горішку-2»: «Кожен розуміє бойовик. Якщо я розповім жарт, ви можете не зрозуміти його, але, коли пуля проходить скрізь вікно, всі ми знаємо, що або хто впаде на землю, незалежно від мови».
По-друге, саме насильство на ТБ транслюється так, щоб захопити глядача та замість огиди викликати в нього інтерес. Гербнер назвав це явище «щасливим насильством». Його зображення є гламурним, ефектним, швидким, безболісним, завжди призводить до щасливого завершення та розроблене не для того, щоб засмучувати аудиторію, а щоб спонукати її до покупки комерційної продукції тощо.
Сумніви щодо висвітлення тероризму
У власній роботі «Насильство та терор у медіа» Гербнер, відштовхуючись від досліджень інших науковців, запропонував дивитись на тему висвітлення терористичних актів працівниками ЗМІ під таким кутом, що глядачі, насправді, можуть бути жертвами цього процесу.
Так, Гербнер зауважив, що страх навколо теми тероризму здатен створюватись штучно. Важливим чинником є спосіб подачі матеріалу, коли навіть ситуації, в яких справжніх жертв було мінімум, можуть зображуватись як надзвичайна, неминуча небезпека і в майбутньому.
Можлива і обернена сторона медалі, за якої увага ЗМІ до тероризму є недостатньою. Наприклад, фокусування на висвітленні індивідуальних правопорушень здатне відволікти увагу від безпосередньо тероризму державного рівня.
Відповідно, Гербнер дійшов висновку, що «справжньою жертвою є здатність суспільства раціонально та креативно думати щодо конфлікту, несправедливості, трагедії».
Альтернативне бачення індустрії ТБ
Гербнер пропонував альтернативні шляхи функціонування індустрії телебачення. Його бажанням було існування гендерно рівної, толерантної картинки на ТБ, з демонстрацією здорових рекламних продуктів та чесним відображенням реального світу.
Для реалізації цієї мети Гербнер заохочував у своїх працях створення контролюючого органу в США, який мав би запобігати появу монополій на ринку. До цього органу мали б залучатись звичайні громадяни (іншими словами, просто глядачі ТБ) – таким чином, телебачення стало б працювати, відповідно до інтересів аудиторії, а не до власних комерційних потреб.
Критика робіт Гербнера
Основна критика праць Гербнера стосується теорії культивації.
По-перше, неоднозначним в даній концепції виглядає причино-наслідковий зв'язок. Боязнь індивідів самостійно гуляти по вулиці вночі та частий перегляд ТБ («запеклі» глядачі) може бути і оберненим зв’язком. Не другий чинник призводить до першого, а навпаки: оскільки люди бояться гуляти вночі та вважають оточення небезпечним, тому вони і часто дивляться телебачення вдома, особливо в цей час.
По-друге, критики Гербнера негативно звертаються до виявлених ним різниць у світосприйнятті «запеклих» і «помірних» глядачів, адже не тільки телебачення впливає на орієнтації, вірування індивідів та їхню оцінку середовища, а й інші соціальні явища (зокрема, комунікація з іншими, демографічні особливості точно).
По-третє, сумніви у колег Гербнера викликає і процедура збору даних. Суперечки стосуються апелювання до аналізу загальної картини ТБ, а не до конкретних програм, де зображуються конкретні процеси (наприклад, насильство).
Наукові роботи Гербнера
Свою наукову діяльність Гербнер присвятив вивченню впливу телебачення на глядачів. Цей вибір дослідник пояснював тим, що феномен ТБ був новим для суспільства та потребував детального аналізу. «Наші діти виховуються в домах, де телебачення розповідає більшість історій. Перед тим, як діти йдуть до школи, що раніше вважалось першим місцем, де вони зіштовхувались з більшою культурою, вони інтегруються до телевізійного погляду на світ. Це не точка зору батьків, школи, спільнот чи навіть країн. Це й не точка зору креативних людей, яким є, що розповісти. Це точка зору жменьки конгломератів, яким є, що продати».
Всі праці Гербнера (включно з деякими неопублікованими матеріалами) наявні у відповідному розділі Інтернет-сайту школи з комунікації ім. В. Анненберга Пенсільванського університету під назвою «Архів Джорджа Гербнера».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Signorielli N. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2017.
- Dominick, J. R. Social Effects of Mass Communication / Joseph R. Dominick // The dynamics of mass communication: Media in the digital age / Joseph R. Dominick — McGraw-Hill Higher Education, 2011. — P. 442–466.
- Living With Television: The Dynamics of the Cultivation Process. By George Gerbner, Larry Gross, Miohael Morgan, and Nanoy Signorielli (1986).
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2017.
- The Killing Screens: Media & the Culture of Violence. By Challenging Media.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhordzh Gerbner angl George Gerbner 8 serpnya 1919 19190808 24 grudnya 2005 doslidnik masovoyi komunikaciyi yakij vivchav vpliv telebachennya na svitosprijnyattya individiv Avtor teoriyi kultivaciyi ta yavisha sindromu zlogo svitu Dzhordzh GerbnerGeogre Gerbner anglijska Gerbner Gyorgy ugorska Im ya pri narodzhenniugor Gerbner GyorgyNarodivsya8 serpnya 1919 1919 08 08 1 2 BudapeshtPomer24 grudnya 2005 2005 12 24 1 2 3 86 rokiv Filadelfiya Pensilvaniya SShA zloyakisna puhlinaGromadyanstvoSShANacionalnistugorecDiyalnistdoslidnik masovoyi komunikaciyiAlma materUniversitet Kaliforniyi Berkli i dZnannya movugorska i anglijska 1 ZakladPensilvanskij universitet d i dU shlyubi zIlona KutasNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRannye zhittya Dzh Gerbner narodivsya vlitku 1919 roku v Budapeshti Ugorshina Z ditinstva proyavlyav interes do napisannya poeziyi cikavivsya folklorom U 19 rokiv zajnyav pershe misce na nacionalnomu literaturnomu konkursi sered uchniv starshih shkil kudi Gerbnera vidpravila gimnaziya de vin zdobuvav osvitu Pislya peremogi direktor gimnaziyi vipraviv vsi ocinki Gerbnera z riznih predmetiv na A sho vidkrilo pered yunakom perspektivi dlya vstupu do prestizhnogo universitetu Potraplyannya do SShA U 1939 roci Gerbner buv viklikanij do lav ugorskoyi armiyi u zv yazku z chim zalishiv krayinu ta vidpravivsya do Parizhu Za slovami Gerbnera vin ne buv proti sluzhbi v zbrojnih silah ale ne hotiv sluzhiti v armiyi derzhavi yaka pidtrimuvala nacizm Z Franciyi Gerbner planuvav virushiti do Spoluchenih Shtativ Ameriki de perebuvav jogo zvedenij brat vid pershogo shlyubu materi Tranzitom cherez Meksiku oskilki stosunki krayin SShA ta Ugorshini buli zipsovani odrazu zdobuti vizu bulo skladno Gerbneru vdalos otrimati dozvil na potraplyannya do Spoluchenih Shtativ Tam vin zdobuv diplom zhurnalista Kalifornijskogo universitetu ta vlashtuvavsya do miscevoyi gazeti v yakij vikonuvav velikij obsyag funkcij vid korektora do pomichnika redaktora U 1942 roci oderzhav povistku do Zbrojnih Sil SShA U Drugij svitovij vijni brav uchast v yakosti parashutista ta v sichni 1945 roku razom zi svoyeyu grupoyu visadivsya na Avstrijsko Slovenskomu kordoni na teritoriyu suprotivnika de vikonuvav operativni zavdannya do zakinchennya vijni Pislya kapitulyaciyi nacistskoyi Nimechchini Gerbner buv vidpravlenij do Avstriyi de jogo misiya polyagala v poshuku ugorskih vijskovih zlochinciv Odnim z tih kogo Gerbner dopomig zatrimati buv Deme Stoyayi Vikladacka diyalnist U 1946 roci v Budapeshti odruzhivsya z Ilonoyu Kutas piznishe v nih narodilos dvoye ditej ta povernuvsya do SShA U 1951 roci stupin magistra za robotu pid nazvoyu Telebachennya ta navchannya she cherez chotiri roki zdobuv stupin doktora filosofiyi napisavshi disertaciyu Nazustrich zagalnij teoriyi komunikaciyi U 1964 roci stav direktorom Pensilvanskogo universitetu Na cij posadi pracyuvav do 1989 roku ta dopomig navchalnomu zakladu vijti v lideri SShA v konteksti naukovih doslidzhen na temu komunikaciyi Pid jogo naglyadom shkola vipuskala Zhurnal z komunikaciyi angl Journal of Communication stvorila pershu v sviti enciklopediyu z disciplini komunikaciya ta zapochatkuvala u Vashingtoni proekt yakij ob yednuvav vikladachiv ta doslidnikiv komunikacijnoyi sferi v stolici SShA Za vnesok u rozvitok nauki 1979 roku Gerbner buv nazvanij odnim z chleniv Mizhnarodnoyi Komunikacijnoyi Asociaciyi Pislya vihodu na pensiyu vikladav u ta Pomer u grudni 2005 roku u vici 85 rokiv Klyuchovi ideyiTeoriya kultivaciyi Teoriya kultivaciyi stverdzhuye sho chim dovshe individ bud yakogo viku divitsya TB programi tim bilshe vin sprijmaye realnij fizichnij svit za timi parametrami yaki zobrazheni na telebachenni Tobto TB zdijsnyuye bezposerednij vpliv na realne zhittya glyadachiv transportuyuchi vlasni kulturni indikatori Vazhlivim aspektom danoyi teoriyi ye te sho TB maye rozglyadatis doslidnikami zagalom bez podilu na okremi tematichni vipuski programi tosho Gerbner u svoyij praci Zhittya z televizorom dinamika procesiv kultivaciyi razom z kolegami L Grosom M Morganom ta N Signorielli argumentuvav cyu tezu tim sho stanom na 1986 rik koli bula opublikovana pracya telebachennya vidriznyayetsya vid inshih tipiv media svoyeyu centralizovanoyu masovoyu produkciyeyu ta vikoristannyam takogo naboru kartinok ta posilan povidomlen yakij zoriyentovanij na vse naselennya bilshist TB produktiv ye identichnimi za svoyim skladom ta zvernennyam do auditoriyi u zv yazku z tendenciyeyu do zbilshennya kilkosti godin yaki individi provodyat pered televizorom vibirkovist nimi program zmenshuyetsya Empirichna baza U 1967 roci Gerbner razom z L Grosom rozpochav proekt prisvyachenij viyavlennyu kulturnih indikatoriv telebachennya Protyagom nastupnih odinadcyati rokiv bulo proanalizovano 1437 TB program v SShA 4106 i 10429 golovnih ta drugoryadnih personazhiv vidpovidno z shorichnoyu tipizaciyeyu osnovnih kartinok j posilan Na osnovi cogo neodnorazovo provodilis doslidzhennya z opituvannyam respondentiv Metodologiya danih doslidzhen bula odnakovoyu respondentam proponuvalos dva varianta vidpovidej na te chi inshe pitannya prichomu pershij spivvidnosivsya z vidobrazhennyam sprav u realnomu fizichnomu prostori a drugij z pokaznikami u TB program Napriklad yakij vidsotok cholovikiv krayini zaluchenij do pravoohoronnih organiv 1 realna kartina chi 10 zgidno z danimi v televizijnih programah Pislya cogo vidbuvalos porivnyannya rezultativ pomirnih ta zapeklih teleglyadachiv vidpovidno do kilkosti godin yaki voni provodili pered televizorom U praci Zhittya z televizorom dinamika procesiv kultivaciyi Gerbner z kolegami naviv ryad otrimanih danih Osnovnimi visnovkami avtoriv buli uyavlennya zapeklih ta pomirnih glyadachiv pro realnij svit riznilis po tim klyuchovim punktam yaki translyuvalo telebachennya chim menshoyu bula vzayemodiya individiv z inshimi u fizichnomu prostori tim silnishoyu bula kultivaciya osoblivo u vipadku z ditmi golovnim chinnikom bula vidpovidnist dumok zapeklih glyadachiv kulturnim indikatoram TB navit tim yaki vidriznyalis vid pokaznikiv realnogo svitu Mejnstriming ta rezonans Krim togo rozkid vidpovidej u zapeklih glyadachiv buv nabagato menshim nizh u pomirnih Takim chinom Gerbner ta jogo poslidovniki dijshli visnovku sho telebachennya prizvodit do procesu mejnstrimingu yavisha za yakim TB produkti stirayut vidminnosti mizh socialnim kulturnim ta demografichnim fonom glyadachiv Takozh Gerbner viviv yavishe rezonansu za yakim vlasnij dosvid individa zbigayetsya z podiyami yaki vin bachit na ekranah televizoru i sho v pidsumku posilyuye efekt kultivaciyi Kulturni indikatori telebachennya Vzagali najbilsh poshirenimi kulturnimi indikatorami telebachennya yaki spotvoryuvali realnu situaciyu v SShA Gerbner zaznachiv taki na osnovi takozh inshih publikacij naukovcya isnuvannya mifu pro serednij klas blizko semi z desyati golovnih geroyiv TB program buli predstavnikami cogo klasu demografichni perekosi choloviki kilkisno vtrichi perevazhali zhinok chornoshkirih geroyiv bulo duzhe malo zhinochi geroyi buli perevazhno molodshimi za cholovichi ispanci ta meksikanci u perevazhnij bilshosti zobrazhuvalis yak predstavniki nizhchih socialnih kategorij golovnih geroyiv z bidnim ekonomichnim stanovishem majzhe ne bulo menshe 2 tak samo majzhe ne zustrichalis golovni geroyi z osoblivimi potrebami menshe 2 osobi litnogo viku zustrichalis lishe u 3 TB produktah obmezhenist zdibnostej zokrema profesijnih zhinok pereocinyuvannya vipadkiv porushennya zakonu pereocinyuvannya robochoyi zavantazhenosti predstavnikiv pravoohoronnih sluzhb tosho Sindrom zlogo svitu U svoyih pracyah Gerbner virishiv bilsh detalno zupinitis na fenomeni pereocinyuvannya kriminalnoyi skladovoyi ta vidpovidno vsih kulturnih indikatoriv TB yaki stosuvalis nasilstva Zgidno z doslidnikom demonstraciya nasilstva na telebachenni ne vplivaye pryamo na skoyennya glyadachami podibnih aktiv v realnomu zhitti tut dorechnishe rozglyadati vzayemodiyu individiv z inshimi v fizichnomu prostori ale zdijsnyuye vpliv na yihnye uyavlennya pro svit Zapekli glyadachi pislya regulyarnogo pereglyadu TB dramatizuyut osoblivo v kilkisnomu plani riven kriminalitetu navkolo sebe ta identifikuyut svit yak strashne ta nebezpechne misce Yak zaznachiv Gerbner u spilnij z kolegoyu M Morganom roboti Sindrom zlogo svitu nasilstvo v media ta kultivaciya strahu Z tochki zoru teoriyi kultivaciyi yaksho ya bachu kartinku zi znushannyami zagrozi nebezpeki vlasne nebezpeki koncepciyu togo sho v sviti tak bagato nasilstva ya perebuvayu pid rizikom Ni ya ne budu dumati sho koli ya pidu vniz po vulici to natraplyu na grabizhnika Ale ya boyatimus jti vniz po vulici vnochi boyatimus zahoditi u tuneli boyatimus neznajomciv boyatimus peresikti vulicyu koli pobachu kogos hto zdavatimetsya meni nebezpechnim Otzhe sindrom zlogo svitu prizvodit do togo sho glyadachi v pershu chergu zapekli pereocinyuyut svoyi riziki stati zhertvami nasilstva bilshe boyatsya gulyati vnochi pereocinyuyut kilkist vipadkiv koli pravoohoronnim organam dovoditsya zastosovuvati zbroyu viryat u zrostannya pokaznikiv kriminalu navit koli statistika stverdzhuye inshe bilsh shilni vvazhati svoye seredovishe nebezpechnim vzagali menshe doviryayut inshim Koncepciya shaslivogo nasilstva na TB Na dumku Gerbnera poshirennya nasilstva na telebachenni ne ye naslidkom bazhan glyadachiv Auditoriya navpaki ne hoche postijno bachiti proyavi nasilstva na TB produktah tomu najbilsh rejtingovimi programami zalishayutsya komediyi Vtim nasilstvo na telebachenni vse odno ye povsyudnim a kilkist zapeklih glyadachiv neodminno zbilshuyetsya Vidbuvayetsya ce zgidno z naukovcem za ryadom prichin Po pershe zobrazhennya nasilstva ye najlegshim sposobom dlya virobnikiv TB produktiv vijti na globalnij rinok ta zdobuti yakomoga bilshij pributok Yaksho napriklad napisannya komedij dlya mizhnarodnoyi auditoriyi ye skladnim procesom u zv yazku z neobhidnistyu vrahuvannya riznomanitnih kulturnih vidminnostej to nasilstvo faktichno ye odnakovim indikatorom dlya vsih suspilstv Zobrazhennya nasilstva ne potrebuye zhodnogo perekladu ta vzagali vikoristannya faktoru movi vono ne maye riznitis zalezhno vid tih chi inshih kultur Same tomu nasilstvo ye universalnim elementom yakij aktivno ekspluatuyut na telebachenni zaradi komercijnoyi vigodi U svoyij roboti TB nasilstvo ta mistectvo zadavannya nepravilnih pitan Gerbner specialno naviv citatu odnogo z prodyuseriv Micnogo gorishku 2 Kozhen rozumiye bojovik Yaksho ya rozpovim zhart vi mozhete ne zrozumiti jogo ale koli pulya prohodit skriz vikno vsi mi znayemo sho abo hto vpade na zemlyu nezalezhno vid movi Po druge same nasilstvo na TB translyuyetsya tak shob zahopiti glyadacha ta zamist ogidi viklikati v nogo interes Gerbner nazvav ce yavishe shaslivim nasilstvom Jogo zobrazhennya ye glamurnim efektnim shvidkim bezbolisnim zavzhdi prizvodit do shaslivogo zavershennya ta rozroblene ne dlya togo shob zasmuchuvati auditoriyu a shob sponukati yiyi do pokupki komercijnoyi produkciyi tosho Sumnivi shodo visvitlennya terorizmu U vlasnij roboti Nasilstvo ta teror u media Gerbner vidshtovhuyuchis vid doslidzhen inshih naukovciv zaproponuvav divitis na temu visvitlennya teroristichnih aktiv pracivnikami ZMI pid takim kutom sho glyadachi naspravdi mozhut buti zhertvami cogo procesu Tak Gerbner zauvazhiv sho strah navkolo temi terorizmu zdaten stvoryuvatis shtuchno Vazhlivim chinnikom ye sposib podachi materialu koli navit situaciyi v yakih spravzhnih zhertv bulo minimum mozhut zobrazhuvatis yak nadzvichajna neminucha nebezpeka i v majbutnomu Mozhliva i obernena storona medali za yakoyi uvaga ZMI do terorizmu ye nedostatnoyu Napriklad fokusuvannya na visvitlenni individualnih pravoporushen zdatne vidvolikti uvagu vid bezposeredno terorizmu derzhavnogo rivnya Vidpovidno Gerbner dijshov visnovku sho spravzhnoyu zhertvoyu ye zdatnist suspilstva racionalno ta kreativno dumati shodo konfliktu nespravedlivosti tragediyi Alternativne bachennya industriyi TB Gerbner proponuvav alternativni shlyahi funkcionuvannya industriyi telebachennya Jogo bazhannyam bulo isnuvannya genderno rivnoyi tolerantnoyi kartinki na TB z demonstraciyeyu zdorovih reklamnih produktiv ta chesnim vidobrazhennyam realnogo svitu Dlya realizaciyi ciyeyi meti Gerbner zaohochuvav u svoyih pracyah stvorennya kontrolyuyuchogo organu v SShA yakij mav bi zapobigati poyavu monopolij na rinku Do cogo organu mali b zaluchatis zvichajni gromadyani inshimi slovami prosto glyadachi TB takim chinom telebachennya stalo b pracyuvati vidpovidno do interesiv auditoriyi a ne do vlasnih komercijnih potreb Kritika robit GerbneraOsnovna kritika prac Gerbnera stosuyetsya teoriyi kultivaciyi Po pershe neodnoznachnim v danij koncepciyi viglyadaye prichino naslidkovij zv yazok Boyazn individiv samostijno gulyati po vulici vnochi ta chastij pereglyad TB zapekli glyadachi mozhe buti i obernenim zv yazkom Ne drugij chinnik prizvodit do pershogo a navpaki oskilki lyudi boyatsya gulyati vnochi ta vvazhayut otochennya nebezpechnim tomu voni i chasto divlyatsya telebachennya vdoma osoblivo v cej chas Po druge kritiki Gerbnera negativno zvertayutsya do viyavlenih nim riznic u svitosprijnyatti zapeklih i pomirnih glyadachiv adzhe ne tilki telebachennya vplivaye na oriyentaciyi viruvannya individiv ta yihnyu ocinku seredovisha a j inshi socialni yavisha zokrema komunikaciya z inshimi demografichni osoblivosti tochno Po tretye sumnivi u koleg Gerbnera viklikaye i procedura zboru danih Superechki stosuyutsya apelyuvannya do analizu zagalnoyi kartini TB a ne do konkretnih program de zobrazhuyutsya konkretni procesi napriklad nasilstvo Naukovi roboti GerbneraSvoyu naukovu diyalnist Gerbner prisvyativ vivchennyu vplivu telebachennya na glyadachiv Cej vibir doslidnik poyasnyuvav tim sho fenomen TB buv novim dlya suspilstva ta potrebuvav detalnogo analizu Nashi diti vihovuyutsya v domah de telebachennya rozpovidaye bilshist istorij Pered tim yak diti jdut do shkoli sho ranishe vvazhalos pershim miscem de voni zishtovhuvalis z bilshoyu kulturoyu voni integruyutsya do televizijnogo poglyadu na svit Ce ne tochka zoru batkiv shkoli spilnot chi navit krayin Ce j ne tochka zoru kreativnih lyudej yakim ye sho rozpovisti Ce tochka zoru zhmenki konglomerativ yakim ye sho prodati Vsi praci Gerbnera vklyuchno z deyakimi neopublikovanimi materialami nayavni u vidpovidnomu rozdili Internet sajtu shkoli z komunikaciyi im V Annenberga Pensilvanskogo universitetu pid nazvoyu Arhiv Dzhordzha Gerbnera PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Signorielli N Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 Dominick J R Social Effects of Mass Communication Joseph R Dominick The dynamics of mass communication Media in the digital age Joseph R Dominick McGraw Hill Higher Education 2011 P 442 466 Living With Television The Dynamics of the Cultivation Process By George Gerbner Larry Gross Miohael Morgan and Nanoy Signorielli 1986 Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 10 zhovtnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 4 grudnya 2017 Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 The Killing Screens Media amp the Culture of Violence By Challenging Media Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 Arhiv originalu za 4 grudnya 2017 Arhiv originalu za 4 grudnya 2017