Сер Джон де Курсі (англ. — Sir John de Courcy) (1150—1219) — англо-норманський лицар, феодал, аристократ, що прибув до Ірландії в 1176 році під час англо-норманського завоювання Ірландії. Відтоді і до свого вигнання у 1204 році він підкорив значну територію, побудував багато церков та монастирів, абатства бенедиктинців та цистерціанців та замки Дандрам у графстві Даун, Каррікфергус у графстві Антрім.
Джон де Курсі | |
---|---|
Народився | 1160[1] |
Помер | 1219[1][2][3] |
Країна | Лордство Ірландія |
Діяльність | військовослужбовець |
Посада | лорд |
Військове звання | лицар |
Батько | d |
У шлюбі з | d |
|
Походження
Прізвище де Курсі походить від місцевості в Нормандії, звідки і походять предки Джона де Курсі. Після норманського завоювання Англії предки сера Джона де Курсі жили в Стоуку, що в Сомерсеті (Англія). Прадідусь Джона де Курсі — Річард де Курсі згадується в «Книзі Судного Дня» (англ. — Domesday Book). Його дід — Вільям де Курсі І одружився з Еммою Фалезькою. Його батько — Вільям де Курсі II одружився з Авіс де Мескін і помер близько 1155 року, залишивши сімейні маєтки в Сомерсеті та в інших місцях Англії своєму синові Вільгельму де Курсі III, старшому брату Джона. Джон де Курсі народився в 1150 році в Стогурсі (що біля Сомерсета, Англія). Батьком його був Вільям де Курсі ІІ, матір'ю була Авіс де Румілі Фіц-Рандольф де Мешин (пом. у 1096 році). Джон де Курсі одружився з Аффрікою Гудрдордоттір (норв. — Affrica Guðrøðardóttir) — дочкою Годреда ІІ Олафссона — короля Островів.
Завоювання Ірландії
Джон де Курсі був дуже честолюбним лицарем і хотів завоювати собі нові володіння. Він вирішив взяти участь в завоюванні Ірландії, що саме почалось. Він вирішив здійснити напад і завоювання північної Ірландії — Ольстеру (Уладу) — земель, що контролювались тоді ірландськими кланами і на території якої були незалежні ірландські королівства, в тому числі королівства Улад. На початку січня 1177 року він зібрав військо, в якому було як мінімум 22 лицарі і 300 піхотинців і вирушив в похід на північ Ірландії. Військо рухалось зі швидкістю 30 миль на день, обішло гори Морн і зненацько захопило місто Дун-Да-Ліатглас (нині це місто Даунпатрік). Після двох запеклих битв у лютому та червні 1177 року Джон де Курсі переміг останнього короля Уладу Руадрі Мак Дунншлебе (ірл. — Ruaidhrí Mac Duinnshléibhe). Цей похід і завоювання Джон де Курсі здійснив без дозволу короля Англії Генріха ІІ.
Після завоювання східного Ольстера Джон де Курсі заснував свою резиденцію в Каррікфергусі, де він збудував потужний кам'яний замок. Потім він збудував на завойованих землях замок Дантрам та абатство Інч. Він одружився з Аффрікою Гудрдордоттір, що була дочкою Годреда ІІ Олафссона — короля Островів. Його королівство охоплювало низку островів біля Британії — острів Мен та деякі Гебридські острови. Цей шлюб був політичним — Джон де Курсі прагнув поріднитися з королями і знайти собі союзника. Джон і Аффріка не мали дітей. Аффріка збудувала монастир в Грейяббі і назвала його Монастир Діви Марії та Ярма Божого. Пізніше вона була похована там і її зображення зберіглося до наших часів.
У 1183 році Джон де Курсі заснував і збудував пріорат собору землі Даун за допомогою щедрих пожертвувань ордену бенедектинців з Честера (Англія). Ця будівля була зруйнована землетрусом у 1245 році. Потім Джон де Курсі збудував монастир Святого Андрія в Ардсі — Чорне Абатство. Давній ірландський монастир Нендрум він передав ордену бенедектинців — монахам з Камберленду. Дружина Джона Аффріка потім заснувала цистеріанський монастир — Сіре Абатсво як дочірній монастрир Голма Калтрама (Камберленд) у 1193 році. Джон де Курсі здійснив похід на захід Ірландії в 1188 році з метою розширення своїх володінь — він здійснив похід на королівство Коннахт, але був розбитий. У 1189 році він розграбував землі Арма.
Подальше життя в Ірландії
У 1189 році Джон де Курсі разом з іншим англо-норманським лицарем Вільямом де Лейсі образив короля Англії Річарда І Левове Серце. Судячи по всьому Джон де Курсі не хотів, щоб в його справи втручався король Англії і хотів самостійно володіти завойованими територіями Ірландії. Вільямом де Лейсі швидко уклав мир з королем Англії і почалася війна між Вільямом де Лейсі та Джоном де Курсі. Ця ворожнеча та війна тривала довго. Х'ю де Лесі — молодший син лорда Міт продовжив війну з Джоном де Курсі і захопив його в полон. Повідомлення про це є в «Книзі Хаута». Там розповідається, що Джон де Курсі був сильним, але богобоязливим воїном. Сер Х'ю де Лейсі шпигував за Джоном де Курсі і його люди повідомили, що Джон де Курсі постійно насторожі, постійно озброєний і тому його важко схопити зненацька. Але на Страсну П'ятницю він проводить день у молитвах, не бере до рук ніякої зброї, не одягає обладунків, відвідує церкву босоніж. Люди Х'ю де Лейсі напали на Джона коли він був беззбройним і молився в церкві. Але він виламав дерев'яну опорну конструкцію і захищався нею, вбив 13 нападників, перш ніж його схопили. У травні 1205 року король Англії Джон Безземельний дарував Х'ю де Лейсі титул графа Ольстеру та всі землі, що колись були завойовані Джоном де Курсі. На той час Джон де Курсі вже був вільним і перебував у свого зятя на острові Мен. Там він зібрав військо і в липні 1205 року на чолі армії скандинавських воїнів і сотні бойових човнів, які надав йому його зять Рагнольд — король острова Мен. Він висадився в Стренгфорді та обложив замок Дандрум, який колись збудував. Але облога була невдалою — замок був неприступним і Джон про це прекрасно знав. Король Джон Безземельний знову взяв Джона де Курсі в полон. Решту життя Джон де Курсі провів в полоні або в злиднях. Звільнили Джона де Курсі після його клятви, що він ніколи не більше зробить спроби відвоювати свої володіння і вирушить в паломництво до Святої Землі. Джон де Курсі помер всіма забутий недалеко від нинішнього Крайгавона (нині це графство Арма, Ольстер, Ірландія). Нащадками його стали барони Кінгсейл.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Dictionary of Irish Biography — RIA.
Джерела
- DeBreffny, Brian; Mott, George (1976). The Churches and Abbeys of Ireland. London: Thames & Hudson. pp. 60–61.
- DeBreffny, Brian (1977). Castles of Ireland. London: Thames & Hudson.
- Duffy, Seán (2004). «Courcy, John de». Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. Retrieved 25 September 2007.
- Flanders, Steve (2009). De Courcy: Anglo-Normans in Ireland, England and France in the eleventh and twelfth centuries. Four Courts Press. .
- Mac Annaidh, Séamus, ed. (2001). Illustrated Dictionary of Irish History. Dublin: Gill and Macmillan. .
- O'Laverty, James (1887). An Historical Account of the Diocese of Down and Connor. Duffy & Sons.
- This article incorporates text from a publication now in the public domain: Chisholm, Hugh, ed. (1911). «Courci, John de». Encyclopædia Britannica. 7 (11th ed.). Cambridge University Press. p. 319.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ser Dzhon de Kursi angl Sir John de Courcy 1150 1219 anglo normanskij licar feodal aristokrat sho pribuv do Irlandiyi v 1176 roci pid chas anglo normanskogo zavoyuvannya Irlandiyi Vidtodi i do svogo vignannya u 1204 roci vin pidkoriv znachnu teritoriyu pobuduvav bagato cerkov ta monastiriv abatstva benediktinciv ta cistercianciv ta zamki Dandram u grafstvi Daun Karrikfergus u grafstvi Antrim Dzhon de KursiNarodivsya1160 1 Pomer1219 1 2 3 Krayina Lordstvo IrlandiyaDiyalnistvijskovosluzhbovecPosadalordVijskove zvannyalicarBatkodU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiGerb baroniv de Kursi Zamok Dandram Zamok Dandram Malyunok 1791 roku Vid na zamok Karrikfergus z gavani PohodzhennyaPrizvishe de Kursi pohodit vid miscevosti v Normandiyi zvidki i pohodyat predki Dzhona de Kursi Pislya normanskogo zavoyuvannya Angliyi predki sera Dzhona de Kursi zhili v Stouku sho v Somerseti Angliya Pradidus Dzhona de Kursi Richard de Kursi zgaduyetsya v Knizi Sudnogo Dnya angl Domesday Book Jogo did Vilyam de Kursi I odruzhivsya z Emmoyu Falezkoyu Jogo batko Vilyam de Kursi II odruzhivsya z Avis de Meskin i pomer blizko 1155 roku zalishivshi simejni mayetki v Somerseti ta v inshih miscyah Angliyi svoyemu sinovi Vilgelmu de Kursi III starshomu bratu Dzhona Dzhon de Kursi narodivsya v 1150 roci v Stogursi sho bilya Somerseta Angliya Batkom jogo buv Vilyam de Kursi II matir yu bula Avis de Rumili Fic Randolf de Meshin pom u 1096 roci Dzhon de Kursi odruzhivsya z Affrikoyu Gudrdordottir norv Affrica Gudrodardottir dochkoyu Godreda II Olafssona korolya Ostroviv Zavoyuvannya IrlandiyiDzhon de Kursi buv duzhe chestolyubnim licarem i hotiv zavoyuvati sobi novi volodinnya Vin virishiv vzyati uchast v zavoyuvanni Irlandiyi sho same pochalos Vin virishiv zdijsniti napad i zavoyuvannya pivnichnoyi Irlandiyi Olsteru Uladu zemel sho kontrolyuvalis todi irlandskimi klanami i na teritoriyi yakoyi buli nezalezhni irlandski korolivstva v tomu chisli korolivstva Ulad Na pochatku sichnya 1177 roku vin zibrav vijsko v yakomu bulo yak minimum 22 licari i 300 pihotinciv i virushiv v pohid na pivnich Irlandiyi Vijsko ruhalos zi shvidkistyu 30 mil na den obishlo gori Morn i znenacko zahopilo misto Dun Da Liatglas nini ce misto Daunpatrik Pislya dvoh zapeklih bitv u lyutomu ta chervni 1177 roku Dzhon de Kursi peremig ostannogo korolya Uladu Ruadri Mak Dunnshlebe irl Ruaidhri Mac Duinnshleibhe Cej pohid i zavoyuvannya Dzhon de Kursi zdijsniv bez dozvolu korolya Angliyi Genriha II Pislya zavoyuvannya shidnogo Olstera Dzhon de Kursi zasnuvav svoyu rezidenciyu v Karrikfergusi de vin zbuduvav potuzhnij kam yanij zamok Potim vin zbuduvav na zavojovanih zemlyah zamok Dantram ta abatstvo Inch Vin odruzhivsya z Affrikoyu Gudrdordottir sho bula dochkoyu Godreda II Olafssona korolya Ostroviv Jogo korolivstvo ohoplyuvalo nizku ostroviv bilya Britaniyi ostriv Men ta deyaki Gebridski ostrovi Cej shlyub buv politichnim Dzhon de Kursi pragnuv poridnitisya z korolyami i znajti sobi soyuznika Dzhon i Affrika ne mali ditej Affrika zbuduvala monastir v Grejyabbi i nazvala jogo Monastir Divi Mariyi ta Yarma Bozhogo Piznishe vona bula pohovana tam i yiyi zobrazhennya zberiglosya do nashih chasiv U 1183 roci Dzhon de Kursi zasnuvav i zbuduvav priorat soboru zemli Daun za dopomogoyu shedrih pozhertvuvan ordenu benedektinciv z Chestera Angliya Cya budivlya bula zrujnovana zemletrusom u 1245 roci Potim Dzhon de Kursi zbuduvav monastir Svyatogo Andriya v Ardsi Chorne Abatstvo Davnij irlandskij monastir Nendrum vin peredav ordenu benedektinciv monaham z Kamberlendu Druzhina Dzhona Affrika potim zasnuvala cisterianskij monastir Sire Abatsvo yak dochirnij monastrir Golma Kaltrama Kamberlend u 1193 roci Dzhon de Kursi zdijsniv pohid na zahid Irlandiyi v 1188 roci z metoyu rozshirennya svoyih volodin vin zdijsniv pohid na korolivstvo Konnaht ale buv rozbitij U 1189 roci vin rozgrabuvav zemli Arma Podalshe zhittya v IrlandiyiU 1189 roci Dzhon de Kursi razom z inshim anglo normanskim licarem Vilyamom de Lejsi obraziv korolya Angliyi Richarda I Levove Serce Sudyachi po vsomu Dzhon de Kursi ne hotiv shob v jogo spravi vtruchavsya korol Angliyi i hotiv samostijno voloditi zavojovanimi teritoriyami Irlandiyi Vilyamom de Lejsi shvidko uklav mir z korolem Angliyi i pochalasya vijna mizh Vilyamom de Lejsi ta Dzhonom de Kursi Cya vorozhnecha ta vijna trivala dovgo H yu de Lesi molodshij sin lorda Mit prodovzhiv vijnu z Dzhonom de Kursi i zahopiv jogo v polon Povidomlennya pro ce ye v Knizi Hauta Tam rozpovidayetsya sho Dzhon de Kursi buv silnim ale bogoboyazlivim voyinom Ser H yu de Lejsi shpiguvav za Dzhonom de Kursi i jogo lyudi povidomili sho Dzhon de Kursi postijno nastorozhi postijno ozbroyenij i tomu jogo vazhko shopiti znenacka Ale na Strasnu P yatnicyu vin provodit den u molitvah ne bere do ruk niyakoyi zbroyi ne odyagaye obladunkiv vidviduye cerkvu bosonizh Lyudi H yu de Lejsi napali na Dzhona koli vin buv bezzbrojnim i molivsya v cerkvi Ale vin vilamav derev yanu opornu konstrukciyu i zahishavsya neyu vbiv 13 napadnikiv persh nizh jogo shopili U travni 1205 roku korol Angliyi Dzhon Bezzemelnij daruvav H yu de Lejsi titul grafa Olsteru ta vsi zemli sho kolis buli zavojovani Dzhonom de Kursi Na toj chas Dzhon de Kursi vzhe buv vilnim i perebuvav u svogo zyatya na ostrovi Men Tam vin zibrav vijsko i v lipni 1205 roku na choli armiyi skandinavskih voyiniv i sotni bojovih chovniv yaki nadav jomu jogo zyat Ragnold korol ostrova Men Vin visadivsya v Strengfordi ta oblozhiv zamok Dandrum yakij kolis zbuduvav Ale obloga bula nevdaloyu zamok buv nepristupnim i Dzhon pro ce prekrasno znav Korol Dzhon Bezzemelnij znovu vzyav Dzhona de Kursi v polon Reshtu zhittya Dzhon de Kursi proviv v poloni abo v zlidnyah Zvilnili Dzhona de Kursi pislya jogo klyatvi sho vin nikoli ne bilshe zrobit sprobi vidvoyuvati svoyi volodinnya i virushit v palomnictvo do Svyatoyi Zemli Dzhon de Kursi pomer vsima zabutij nedaleko vid ninishnogo Krajgavona nini ce grafstvo Arma Olster Irlandiya Nashadkami jogo stali baroni Kingsejl PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Dictionary of Irish Biography RIA d Track Q5273969d Track Q110587DzherelaDeBreffny Brian Mott George 1976 The Churches and Abbeys of Ireland London Thames amp Hudson pp 60 61 DeBreffny Brian 1977 Castles of Ireland London Thames amp Hudson Duffy Sean 2004 Courcy John de Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press Retrieved 25 September 2007 Flanders Steve 2009 De Courcy Anglo Normans in Ireland England and France in the eleventh and twelfth centuries Four Courts Press ISBN 978 1 84682 094 6 Mac Annaidh Seamus ed 2001 Illustrated Dictionary of Irish History Dublin Gill and Macmillan ISBN 0717135365 O Laverty James 1887 An Historical Account of the Diocese of Down and Connor Duffy amp Sons This article incorporates text from a publication now in the public domain Chisholm Hugh ed 1911 Courci John de Encyclopaedia Britannica 7 11th ed Cambridge University Press p 319