Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джон Баньян (англ. John Bunyan; 28 листопада 1628, Бедфорд — 31 серпня 1688, Лондон) — англійський письменник, баптистський проповідник. Насамперед відомий як автор алегорії-сну «Похід паломника» та повісті «Життя і смерть містера Бедмена».
| Джон Баньян | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 28 листопада 1628[1] d, Бедфорд (район), Бедфордшир, Англія[2][3] | |||
| Помер | 31 серпня 1688[4][3][…] (59 років) Лондон, Королівство Англія | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Королівство Англія | |||
| Діяльність | богослов, письменник, проповідник, прозаїк-романіст, tinker | |||
| Сфера роботи | d[6], d[6], англіканство[6] і d[6] | |||
| Alma mater | d | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Жанр | алегорія | |||
| Magnum opus | Поступ Паломника | |||
| Конфесія | баптизм[7] | |||
| У шлюбі з | d і d | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Джон Баньян у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Джон Баньян народився в містечку Герроуден (за милю на південний схід від Бедфорда), округу Елстоу в сім'ї Томаса Баньяна і Маргарет Бентлі; Маргарет походила з Елстоу, і, так само як і чоловік, народилася 1603 року. Вони одружилися 27 травня 1627 року, а в 1628 році сестра Маргарет, Роуз Бентлі, вийшла заміж за Едварда Баньяна, єдинокровного брата Томаса. (Томас вперше одружився 1623 року, і, так само як і його батько, згодом одружувався ще двічі). Вони вважалися людьми робітничого класу; Томас працював бляхарем або мідником, тобто лагодив чайники та котли. Про своє походження Баньян писав: «Моє походження — з покоління низького і нікчемного, рід мого батька — найубогіший і найзневаженіший серед всіх сімей країни».
Навчався Баньян зовсім недовго (2-4 роки). Навчався в будинку свого батька, разом з іншими бідними сільськими хлопчаками. Малоосвіченість сина пішла на користь Томасу Баньяну, який призначав його для торгівлі. Він наслідував батька, торгуючи бляшаними виробами, що тоді вважалося заняттям низьким і історично асоціювалося з кочовим способом життя циган.
1644 року, у шістнадцятирічному віці, Баньян втратив свою матір і двох сестер, а його батько одружився втретє. Можливо, саме приїзд мачухи призвів до його відчуження і подальшого вступу до лав парламентської армії. Служив в гарнізоні Ньюпорт Пегнелл (1644—1647), коли Громадянська війна підходила до кінця першого етапу. Від смерті його врятував товариш по зброї, який зголосився піти в бій замість нього і загинув, несучи вартову службу.
Коли громадянську війну виграли прихильники парламенту, Баньян повернувся до свого старого заняття, тобто торгівлі, і з часом зустрів свою дружину. 1649 року (коли йому було близько 21 рік), він одружився з молодою дівчиною, Мері, єдине придане якої становили дві книги: «Шлях в рай простої людини» Артура Дента і «Практика благочестя» Льюїса Бейлі, які вплинули на нього, схиливши до побожного способу життя. Мері була сиротою, у спадок від батька їй дісталися лише ці дві книги, і, м'яко кажучи, вони вели скромне життя. Баньян писав, що вони були «настільки бідні, наскільки бідними взагалі можна бути», і що «у них не було ані чашки, ані ложки».
У своїй автобіографічній книзі «Милість Божа» Баньян описує те, як він вів розпусне життя в молодості, як люди засуджували відсутність у нього моралі. Проте, здається, немає свідчень того, що ззовні він був гіршим, аніж його звичайні сусіди.
Прикладами гріхів, в яких він зізнається у «Милості Божої», є богохульство, танці. Чимраз більше усвідомлення свого аморального і небіблійного життя привело до того, що він задумався над нечестивістю і богохульством, особливо його турбували «непрощенні гріхи» і переконання, що він їх чинив. Він був запеклим богохульником, і навіть найбільш досвідчені розпусники говорили, що Баньян був «найбезбожнішим лихословом, якого вони коли-небудь бачили». Баньян говорив, що під час гри в чижика на сільському майдані він почув голос, який запитав: «Ти відречешся від своїх гріхів і потрапиш в рай, або продовжиш грішити й потрапиш в пекло?» Він зрозумів, що це був голос Божий, незадоволений тим, чим займався Баньян, бо пуритани вважали неділю священним днем і не дозволяли жодних ігор в цей день. Баньян духовно відродився і боровся як з почуттям своєї провини й невпевненості в собі, так і зі своєю вірою в біблійну обіцянку засудження на вічні муки й порятунок християн.
Борючись зі своєю нещодавно знайденої вірою, Баньян ставав все більш і більш пригніченим, що призвело до психічного та фізичного розладу. У цей період своєї боротьби Баньян почав свою чотирирічну дискусію і мандрівку з декількома бідними жінками-членами дисидентської релігійної групи, які відвідували церкву Святого Йоанна. Все більше і більше Баньян порівнював себе зі Святим Павлом, який називав себе «главою всіх грішників», і вірив, що він належить до духовної еліти, обраної Господом. Баньяна хрестили, і він став членом християнської церкви Бедфорда в 1653 році. Вступивши до церкви Бедфорда, Баньян почав слідувати повчанням свого пастиря, Джона Гіффорда.
Невдовзі Беньян став проповідником, але після впровадження заборони на проповідницькі виступи без спеціальної освіти потрапив до в'язниці, де почав писати (саме за ґратами написав свою найвідомішу поему — «Похід паломника»). Загалом, написав понад 60 релігійних творів. 1672 року Беньян вийшов на волю, коли король Чарльз II своїм указом скасував закон і дозволив нонконформістам проповідувати й проводити молебні. Беньян продовжив проповідувати аж до самої смерті. Помер 1688 року, похований у Бунхіл-Філдсі.
«Похід паломника»
1678 року Баньян видав поему «Похід паломника», що після Біблії була найпопулярнішою книгою в Англії XVII ст. Зміст Баньянової поеми ось який: Раз почувся грізний голос із неба і довів до перестраху християнина, що жив у Місті Руїни. Він сам один зрозумів небезпеку, яка грозить місту, і надумав утекти від неї. Переслідуваний насміхами сусідів він пустився в дорогу, щоб утекти від смерті й добитися до Небесного Міста. Він зустрічає на шляху молодика зі світлим лицем і з книгою в руці, який виявляється євангелістом, що показує йому правдиву дорогу. Навпаки, інша особа, що називає себе Мудрість сього світу, пробує, хоч і безрезультатно, завернути його з правильної дороги. Не слухаючи зрадливих рад Мудрості, християнин сміло занурюється в рідке, грузьке та заселене демонами болото і доходить до вузького виходу, з якого йому відкривається дорога в гористу країну. Він палко молиться до Христа і почуває, як важкий тягар гріхів сам собою звалюється з його плеч. Далі йому доводиться дряпатися по скелі Перешкод, по чім він доходить до препишного замка, де живуть мудрі панни Благочестивість і Благорозумність, які додають йому відваги й дають йому зброю для оборони від подальших спокус. Мандруючи все далі й далі християнин здибав демона велетенського розміру на ім'я Аполліона, який хоче заступити йому дорогу, але паде від його ударів. Потім він сходить у долину Смерті, а пройшовши доходить до міста, що зветься Ярмарок Пустоти. Боячись заплутатися в спокуси того веселого міста, християнин проходить через нього з опущеними очима, але мешканці побачивши його кидаються на нього, б'ють і засаджують у в'язницю. Тут він дістається в руки велетня Відчаю, який мучить його і намовляє закінчити життя самовбивством. Пройшовши Щасливі гори Ріку смерті, паломник доходить нарешті гори до мети своїх бажань і вступає в боже місто.
Канонізація
Святий у Англіканстві. День пам'яті - 31 серпня.
Українські переклади
- Свята Війна: Духовна алєґорія, написана Джаном Боняном в Англії [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.]. / Перекл. Др. Іван Кмета Ефімович. Вінніпег : Накладом Видавництва Христіянського Вістника, 1945. 136 с.
Примітки
- White W. H. John Bunyan — 1904.
- http://www.theguardian.com/news/2007/jun/02/guardianspecial4.guardianspecial25
- Sharrock R. Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Czech National Authority Database
- English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- LIBRIS — 2012.
- . Христианская книга (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
- Бэниэн, Джон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Беньян Джон // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 125. — .
- Беньян // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Микола Стороженко. Нарис історії Західно-Европейської лїтератури до кінця XVIII віку. — Л. : Українсько-руська видавнича спілка, 1905. — 381 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Banyan angl John Bunyan 28 listopada 1628 Bedford 31 serpnya 1688 London anglijskij pismennik baptistskij propovidnik Nasampered vidomij yak avtor alegoriyi snu Pohid palomnika ta povisti Zhittya i smert mistera Bedmena Dzhon BanyanNarodivsya28 listopada 1628 1628 11 28 1 d Bedford rajon Bedfordshir Angliya 2 3 Pomer31 serpnya 1688 1688 08 31 4 3 59 rokiv London Korolivstvo AngliyaPohovannyadKrayina Korolivstvo AngliyaDiyalnistbogoslov pismennik propovidnik prozayik romanist tinkerSfera robotid 6 d 6 anglikanstvo 6 i d 6 Alma materdMova tvorivanglijskaZhanralegoriyaMagnum opusPostup PalomnikaKonfesiyabaptizm 7 U shlyubi zd i dAvtograf Dzhon Banyan u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Banyan prizvishe BiografiyaDzhon Banyan narodivsya v mistechku Gerrouden za milyu na pivdennij shid vid Bedforda okrugu Elstou v sim yi Tomasa Banyana i Margaret Bentli Margaret pohodila z Elstou i tak samo yak i cholovik narodilasya 1603 roku Voni odruzhilisya 27 travnya 1627 roku a v 1628 roci sestra Margaret Rouz Bentli vijshla zamizh za Edvarda Banyana yedinokrovnogo brata Tomasa Tomas vpershe odruzhivsya 1623 roku i tak samo yak i jogo batko zgodom odruzhuvavsya she dvichi Voni vvazhalisya lyudmi robitnichogo klasu Tomas pracyuvav blyaharem abo midnikom tobto lagodiv chajniki ta kotli Pro svoye pohodzhennya Banyan pisav Moye pohodzhennya z pokolinnya nizkogo i nikchemnogo rid mogo batka najubogishij i najznevazhenishij sered vsih simej krayini Misce narodzhennya Dzhona Banyana Navchavsya Banyan zovsim nedovgo 2 4 roki Navchavsya v budinku svogo batka razom z inshimi bidnimi silskimi hlopchakami Maloosvichenist sina pishla na korist Tomasu Banyanu yakij priznachav jogo dlya torgivli Vin nasliduvav batka torguyuchi blyashanimi virobami sho todi vvazhalosya zanyattyam nizkim i istorichno asociyuvalosya z kochovim sposobom zhittya cigan 1644 roku u shistnadcyatirichnomu vici Banyan vtrativ svoyu matir i dvoh sester a jogo batko odruzhivsya vtretye Mozhlivo same priyizd machuhi prizviv do jogo vidchuzhennya i podalshogo vstupu do lav parlamentskoyi armiyi Sluzhiv v garnizoni Nyuport Pegnell 1644 1647 koli Gromadyanska vijna pidhodila do kincya pershogo etapu Vid smerti jogo vryatuvav tovarish po zbroyi yakij zgolosivsya piti v bij zamist nogo i zaginuv nesuchi vartovu sluzhbu Koli gromadyansku vijnu vigrali prihilniki parlamentu Banyan povernuvsya do svogo starogo zanyattya tobto torgivli i z chasom zustriv svoyu druzhinu 1649 roku koli jomu bulo blizko 21 rik vin odruzhivsya z molodoyu divchinoyu Meri yedine pridane yakoyi stanovili dvi knigi Shlyah v raj prostoyi lyudini Artura Denta i Praktika blagochestya Lyuyisa Bejli yaki vplinuli na nogo shilivshi do pobozhnogo sposobu zhittya Meri bula sirotoyu u spadok vid batka yij distalisya lishe ci dvi knigi i m yako kazhuchi voni veli skromne zhittya Banyan pisav sho voni buli nastilki bidni naskilki bidnimi vzagali mozhna buti i sho u nih ne bulo ani chashki ani lozhki U svoyij avtobiografichnij knizi Milist Bozha Banyan opisuye te yak vin viv rozpusne zhittya v molodosti yak lyudi zasudzhuvali vidsutnist u nogo morali Prote zdayetsya nemaye svidchen togo sho zzovni vin buv girshim anizh jogo zvichajni susidi Prikladami grihiv v yakih vin ziznayetsya u Milosti Bozhoyi ye bogohulstvo tanci Chimraz bilshe usvidomlennya svogo amoralnogo i nebiblijnogo zhittya privelo do togo sho vin zadumavsya nad nechestivistyu i bogohulstvom osoblivo jogo turbuvali neproshenni grihi i perekonannya sho vin yih chiniv Vin buv zapeklim bogohulnikom i navit najbilsh dosvidcheni rozpusniki govorili sho Banyan buv najbezbozhnishim lihoslovom yakogo voni koli nebud bachili Banyan govoriv sho pid chas gri v chizhika na silskomu majdani vin pochuv golos yakij zapitav Ti vidrecheshsya vid svoyih grihiv i potrapish v raj abo prodovzhish grishiti j potrapish v peklo Vin zrozumiv sho ce buv golos Bozhij nezadovolenij tim chim zajmavsya Banyan bo puritani vvazhali nedilyu svyashennim dnem i ne dozvolyali zhodnih igor v cej den Banyan duhovno vidrodivsya i borovsya yak z pochuttyam svoyeyi provini j nevpevnenosti v sobi tak i zi svoyeyu viroyu v biblijnu obicyanku zasudzhennya na vichni muki j poryatunok hristiyan Boryuchis zi svoyeyu neshodavno znajdenoyi viroyu Banyan stavav vse bilsh i bilsh prignichenim sho prizvelo do psihichnogo ta fizichnogo rozladu U cej period svoyeyi borotbi Banyan pochav svoyu chotiririchnu diskusiyu i mandrivku z dekilkoma bidnimi zhinkami chlenami disidentskoyi religijnoyi grupi yaki vidviduvali cerkvu Svyatogo Joanna Vse bilshe i bilshe Banyan porivnyuvav sebe zi Svyatim Pavlom yakij nazivav sebe glavoyu vsih grishnikiv i viriv sho vin nalezhit do duhovnoyi eliti obranoyi Gospodom Banyana hrestili i vin stav chlenom hristiyanskoyi cerkvi Bedforda v 1653 roci Vstupivshi do cerkvi Bedforda Banyan pochav sliduvati povchannyam svogo pastirya Dzhona Gifforda Nevdovzi Benyan stav propovidnikom ale pislya vprovadzhennya zaboroni na propovidnicki vistupi bez specialnoyi osviti potrapiv do v yaznici de pochav pisati same za gratami napisav svoyu najvidomishu poemu Pohid palomnika Zagalom napisav ponad 60 religijnih tvoriv 1672 roku Benyan vijshov na volyu koli korol Charlz II svoyim ukazom skasuvav zakon i dozvoliv nonkonformistam propoviduvati j provoditi molebni Benyan prodovzhiv propoviduvati azh do samoyi smerti Pomer 1688 roku pohovanij u Bunhil Fildsi Pohid palomnika 1678 roku Banyan vidav poemu Pohid palomnika sho pislya Bibliyi bula najpopulyarnishoyu knigoyu v Angliyi XVII st Zmist Banyanovoyi poemi os yakij Raz pochuvsya griznij golos iz neba i doviv do perestrahu hristiyanina sho zhiv u Misti Ruyini Vin sam odin zrozumiv nebezpeku yaka grozit mistu i nadumav utekti vid neyi Peresliduvanij nasmihami susidiv vin pustivsya v dorogu shob utekti vid smerti j dobitisya do Nebesnogo Mista Vin zustrichaye na shlyahu molodika zi svitlim licem i z knigoyu v ruci yakij viyavlyayetsya yevangelistom sho pokazuye jomu pravdivu dorogu Navpaki insha osoba sho nazivaye sebe Mudrist sogo svitu probuye hoch i bezrezultatno zavernuti jogo z pravilnoyi dorogi Ne sluhayuchi zradlivih rad Mudrosti hristiyanin smilo zanuryuyetsya v ridke gruzke ta zaselene demonami boloto i dohodit do vuzkogo vihodu z yakogo jomu vidkrivayetsya doroga v goristu krayinu Vin palko molitsya do Hrista i pochuvaye yak vazhkij tyagar grihiv sam soboyu zvalyuyetsya z jogo plech Dali jomu dovoditsya dryapatisya po skeli Pereshkod po chim vin dohodit do prepishnogo zamka de zhivut mudri panni Blagochestivist i Blagorozumnist yaki dodayut jomu vidvagi j dayut jomu zbroyu dlya oboroni vid podalshih spokus Mandruyuchi vse dali j dali hristiyanin zdibav demona veletenskogo rozmiru na im ya Apolliona yakij hoche zastupiti jomu dorogu ale pade vid jogo udariv Potim vin shodit u dolinu Smerti a projshovshi dohodit do mista sho zvetsya Yarmarok Pustoti Boyachis zaplutatisya v spokusi togo veselogo mista hristiyanin prohodit cherez nogo z opushenimi ochima ale meshkanci pobachivshi jogo kidayutsya na nogo b yut i zasadzhuyut u v yaznicyu Tut vin distayetsya v ruki veletnya Vidchayu yakij muchit jogo i namovlyaye zakinchiti zhittya samovbivstvom Projshovshi Shaslivi gori Riku smerti palomnik dohodit nareshti gori do meti svoyih bazhan i vstupaye v bozhe misto KanonizaciyaSvyatij u Anglikanstvi Den pam yati 31 serpnya Ukrayinski perekladiSvyata Vijna Duhovna alyegoriya napisana Dzhanom Bonyanom v Angliyi 2 chervnya 2021 u Wayback Machine Perekl Dr Ivan Kmeta Efimovich Vinnipeg Nakladom Vidavnictva Hristiyanskogo Vistnika 1945 136 s PrimitkiWhite W H John Bunyan 1904 d Track Q604661 http www theguardian com news 2007 jun 02 guardianspecial4 guardianspecial25 Sharrock R Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 English Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Hristianskaya kniga ros Arhiv originalu za 16 travnya 2020 Procitovano 10 bereznya 2020 Benien Dzhon Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaBenyan Dzhon Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 125 ISBN 966 692 578 8 Benyan Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Mikola Storozhenko Naris istoriyi Zahidno Evropejskoyi lyiteraturi do kincya XVIII viku L Ukrayinsko ruska vidavnicha spilka 1905 381 s