Джомо Соно

Ефрейм Матсілела Соно (англ. Ephraim Matsilela Sono), більш відомий як Джомо Соно (англ. Jomo Sono, нар. 17 липня 1955, Совето) — південноафриканський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. В даний час є одночасно власником і головним тренером клубу . Посів 49-е місце в списку 100 великих південноафриканців, складеному в 2004 році.

Джомо Соно
Особисті дані
Народження	17 липня 1955(1955-07-17) (69 років)
	Совето, ПАР
Громадянство	ПАР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1972–1976 «Орландо Пайретс»  ? (?) 1977 «Нью-Йорк Космос» 12 (1) 1978 30 (8) 1979 29 (5) 1980–1982 57 (22)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1985– 1998 ПАР 2002 ПАР
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

Народився в селищі недалеко від Йоганнесбурга. Коли йому було вісім років, його батько Ерік Соно, який був півзахисником команди «Орландо Пайретс» на початку 1960-х років, помер в результаті автомобільної аварії. Незабаром після цього його мати залишила Джомо. Соно був залишений на піклування своїм бабусям і дідусям. Так як вони були дуже бідні, то йому довелося вдатися до продажу яблук і горіхів на футбольних іграх і на вокзалах, щоб заробити, купити їжу для своїх бабусь і дідусів і платити за своє навчання.

Початок футбольної кар'єри Соно мав незвичайний характер: він виходив на поле, коли який-небудь один з постійних гравців «Орландо Пайретс» був відсутній. Незабаром він отримав популярність завдяки дриблінгу і навичок точних пасів. В той час він і отримав прізвисько Джомо (що означає «палаючий спис») від фанатів «Орландо», які бачили в ньому такі ж лідерські якості, як і у Джомо Кеніата, який у той час обіймав посаду президента Кенії.

Після того, як Соно досяг усього, що хотів зробити в «Пайретс», Соно відправився в США. У 1977 році грав за «Нью-Йорк Космос», де одним з його товаришів по команді був легендарний Пеле. Наступного року він перейшов у . В кінці сезону він став гравцем клубу , де Соно виступав з іншого південноафриканською зіркою того часу, . Соно завершив свій виступ у Північній Америці, виступаючи за канадський з 1980 по 1982 року. У складі «Торонто Бліззард» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,39 голу за гру першості. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Торонто Бліззард» у 1982 році.

Кар'єра тренера

Після завершення кар'єри футболіста Соно повернувся в Південну Африку і придбав клуб «Хайлендс Парк» в 1982 році, пізніше перейменувавши його в .

За час його володіння клуб вигравав турніри: у 1987 році, у 2002 році, у 2003 році, а також тривалий час закінчував у числі топ-команд у Вищій Футбольній Лізі.

Соно брав на себе провідну роль у знаходженні та розробці нових футбольних талантів, переважно з сільської місцевості. Деякі з гравців, яких він набрав, виступали за збірну ПАР і грали за європейські клуби, такі як , Хелман Мкалеле, і Марк Фіш. Його новобранці сформували ядро південноафриканської команди, яка виграла Кубок африканських націй 1996 року, а Соно був тоді технічним консультантом головного тренера Клайва Баркера.

У 1998 році був призначений виконуючим обов'язки тренера збірної ПАР незадовго до Кубка африканських націй 1998 у Буркіна-Фасо. Під керівництвом Соно команда дійшла до , де програла збірній Єгипту з рахунком 0:2.

Після невтішних показників збірної на Кубку африканських націй 2002 року у Малі Соно знову був призначений технічним директором у збірній. Пізніше головний тренер Карлуш Кейрош подав у відставку і Джомо знову був призначений виконувачем обов'язків тренера перед чемпіонатом світу 2002 року у Південної Кореї і Японії.

Під час «мундіалю» збірна ПАР не змогла пройти групову стадію, але зуміла забити 5 голів, домогтися перемоги над Словенією, нічиї з Парагваєм і мінімально поступитися одному з фаворитів чемпіонату — Іспанії. Капітан збірної, Лукас Радебе, говорив, що Соно прищепив добрий дух всередині команди і забезпечив вельми позитивну атмосферу під час чемпіонату світу.

Соно є найтривалішим тренером у Прем'єр-лізі ПАР, а також входить до складу її правління. Він має репутацію успішного бізнесмена, який володіє низкою підприємств і є головою багатьох компаній. 22 жовтня 2009 року було оголошено, що він повернувся в Футбольну асоціацію Південної Африки. Наступного дня він обійняв посаду технічного директора.

Особисте життя

Одружений і має 4 дітей (2 дочки, 2 сина). Обидва сини та (нар. 1992), грали у команді батька .

Титули і досягнення

Гравець

• Переможець Північноамериканської футбольної ліги (1):

«Нью-Йорк Космос»:

Тренер

• Срібний призер Кубка африканських націй: 1998

Примітки

1. (англ.). South African History Online. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 21 серпня 2016.
2. Trainer Jomo Sono – der "schwarze Prinz" (англ.). Handelsblatt. Процитовано 21 серпня 2016.
3. Safa duo jet out to sign Parreira [ 26 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
4. Kick Off — South Africa — Sono — ‘We can beat Chiefs’ [ 27 вересня 2009 у Wayback Machine.]
5. Development Player Profiles [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.]

Посилання

• Кар'єра гравця на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Тренерська кар'єра на сайті transfermarkt.com (англ.)