Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джованні IV (італ. Giovanni IV Crispo; 1499 — 1564) — 20-й герцог Архіпелагу (Наксосу) в 1517—1564 роках.
| Джованні IV Кріспо | |
|---|---|
| Народився | 1499 |
| Помер | 1564 |
| Країна |  Венеційська республіка |
| Діяльність | губернатор |
| Посада | d |
| Рід | d |
| Батько | Франческо III Кріспо |
| Діти | Джакомо IV Кріспо |
 | |
| |
Життєпис
Походив з веронського роду Кріспо. Син Франческо III, герцога Архіпелагу, та Таддеї Катерині Лоредоно. Народився 1499 року. 1510 року після повалення батька був оголошений новим правителем. Втім венеційці перебрали владу в герцогстві, призначивши тут свого губернатора — Джакомо І Гоццадіні, синьйору Кеа. Самого Джованні перевезли до Венеції. 1511 року після смерті батька Джованні новим губернатором Наксосу став його вуйко Антоніо Лоредано.
Лише 1517 року йому було передано герцогську владу. Того ж року під час нападу османських корсарів потрапив у полон. За нього сплатила викуп Венеція. На початку 1518 року захопив острів Парос, скориставшись смертю Соммаріпи. Проте невдовзі під тиском Венеції передав його Флоренці Вен'єр, сестрі покійного.
1521 року надав допомогу флоту госпітальєрів, що боровся в корсарській війні з османським флотом. Водночас став обговорювати з великим магістром Філіппом де Вільє де л'Іль-Адамом план перенесення резиденції з Родосу на Наксос. Проте ці наміри не сповнилися через напад османів у 1522 році, наслідком чого стало повалення влади госпітальєрів на Родосі. За цим відбувається ліквідація командорства госпітальєрів на Наксосі. Водночас папа римський Климент VII перетворився Наксоську єпархію в архієпархію. Першим архієпископом став Джакомо Коппо. Водночас сам герцог двічі до 1537 року відвідував Венецію, де просив гроші та галери з метою організації оборони своїх володінь.
З початку 1530-х років Наксос постійно перебував під загрозою нападів османських корсарів. В 1536 капудан-паша Хайр ад-Дін Барбаросса здійснив декілька нападів на острови герцогства, сплюндрувавши Кеа, Кіфнос і Парос. 11 листопада 1536 року Джованні IV одноразово сплатив 5 тис. дукатів і зобов'язався виплачувати щорічну данину в 5 тисячі дукатів щорічно (при загальних доходах герцогства в 10 тис. дукатів). З огляду на це Джованні IV не надав якоїсь допомоги Венеційської республіці, коли та 1537 року вступила в нову війну з Османською імперією.
Натомість звернувся до Папського престолу із закликом організувати новий хрестовий похід, щоб звільнити Егейський регіон від османів. 1538 року було створено Священну лігу для війни з Османською імперією. Але того ж року флот християнських держав зазнав тяжкої поразки у морській битві біля Превези. Наслідком стало визнання Джованні IV зверхності османського султана. Натомість герцог отримав острови Парос і Кеа, а Нікколо Гоццадіні, синьйор Сіфносу, став прямим васалом Османської імперії. Також розмір данини було зменшено до 4 тис. дукатів. Проте зумів ухилитися від намагання Барбаросси втягнути герцогство в підготовку до нападу на Крит, що належав Венеції. У відповідь капудан-паша запровадив правило зупинки усіх османських флотоводців на Наксосі, де герцог повинен був сплачувати «подарунки» (каніскі).
З огляду на це Джованні IV в дипломатії став більше орієнтуватися на Францією, з якою османський султан Сулейман Пишний уклав військово-політичний союз. В результаті французьке посольство в Стамбулі стало виступати як захисник герцогства Архіпелагу.
З середини 1550-х років під тиском султанського дивану погодився на впровадження на підвладних островах православних єпархій, які підпорядковувалися Константинопольському патріарху. Невдовзі вступив з ними в конфлікт, оскільки розглядав цих єпископів як шпигунів султана. Разом з тим мав конфлікт із католицьким кліром через бажання керувати ним, призначаючи власних єпископів. 1561 року навіть планував об'єднати місцевих католиків і православних в єдину церкву з підпорядкуванням Константинопольському патріарху.
Помер Джованні IV Кріспо 1564 року. Йому спадкував другий син Джакомо IV.
Родина
Дружина — Адріана Гоццадіні з роду синьйорів о. Сіфнос.
Діти:
- Катерина (д/н—після 1534), дружина Нікколо III Гоццадіні
- Франческо (д/н—1550)
- Джакомо (д/н—1576), 21 герцог Архіпелагу
- Таддея, дружина Джана Франческо Соммаріпа, синьйора Андросу
Джерела
- Charles A. Frazee, The Island Princes of Greece. The Dukes of the Archipelago., Adolf M. Hakkert, Amsterdam, 1988. ()
- Paul Hetherington, The Greek Islands. Guide to the Byzantine and Medieval Buildings and their Art, Londres, 2001. ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhovanni IV ital Giovanni IV Crispo 1499 1564 20 j gercog Arhipelagu Naksosu v 1517 1564 rokah Dzhovanni IV KrispoNarodivsya1499Pomer1564Krayina Venecijska respublikaDiyalnistgubernatorPosadadRiddBatkoFranchesko III KrispoDitiDzhakomo IV Krispo Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z veronskogo rodu Krispo Sin Franchesko III gercoga Arhipelagu ta Taddeyi Katerini Loredono Narodivsya 1499 roku 1510 roku pislya povalennya batka buv ogoloshenij novim pravitelem Vtim venecijci perebrali vladu v gercogstvi priznachivshi tut svogo gubernatora Dzhakomo I Goccadini sinjoru Kea Samogo Dzhovanni perevezli do Veneciyi 1511 roku pislya smerti batka Dzhovanni novim gubernatorom Naksosu stav jogo vujko Antonio Loredano Lishe 1517 roku jomu bulo peredano gercogsku vladu Togo zh roku pid chas napadu osmanskih korsariv potrapiv u polon Za nogo splatila vikup Veneciya Na pochatku 1518 roku zahopiv ostriv Paros skoristavshis smertyu Sommaripi Prote nevdovzi pid tiskom Veneciyi peredav jogo Florenci Ven yer sestri pokijnogo 1521 roku nadav dopomogu flotu gospitalyeriv sho borovsya v korsarskij vijni z osmanskim flotom Vodnochas stav obgovoryuvati z velikim magistrom Filippom de Vilye de l Il Adamom plan perenesennya rezidenciyi z Rodosu na Naksos Prote ci namiri ne spovnilisya cherez napad osmaniv u 1522 roci naslidkom chogo stalo povalennya vladi gospitalyeriv na Rodosi Za cim vidbuvayetsya likvidaciya komandorstva gospitalyeriv na Naksosi Vodnochas papa rimskij Kliment VII peretvorivsya Naksosku yeparhiyu v arhiyeparhiyu Pershim arhiyepiskopom stav Dzhakomo Koppo Vodnochas sam gercog dvichi do 1537 roku vidviduvav Veneciyu de prosiv groshi ta galeri z metoyu organizaciyi oboroni svoyih volodin Z pochatku 1530 h rokiv Naksos postijno perebuvav pid zagrozoyu napadiv osmanskih korsariv V 1536 kapudan pasha Hajr ad Din Barbarossa zdijsniv dekilka napadiv na ostrovi gercogstva splyundruvavshi Kea Kifnos i Paros 11 listopada 1536 roku Dzhovanni IV odnorazovo splativ 5 tis dukativ i zobov yazavsya viplachuvati shorichnu daninu v 5 tisyachi dukativ shorichno pri zagalnih dohodah gercogstva v 10 tis dukativ Z oglyadu na ce Dzhovanni IV ne nadav yakoyis dopomogi Venecijskoyi respublici koli ta 1537 roku vstupila v novu vijnu z Osmanskoyu imperiyeyu Natomist zvernuvsya do Papskogo prestolu iz zaklikom organizuvati novij hrestovij pohid shob zvilniti Egejskij region vid osmaniv 1538 roku bulo stvoreno Svyashennu ligu dlya vijni z Osmanskoyu imperiyeyu Ale togo zh roku flot hristiyanskih derzhav zaznav tyazhkoyi porazki u morskij bitvi bilya Prevezi Naslidkom stalo viznannya Dzhovanni IV zverhnosti osmanskogo sultana Natomist gercog otrimav ostrovi Paros i Kea a Nikkolo Goccadini sinjor Sifnosu stav pryamim vasalom Osmanskoyi imperiyi Takozh rozmir danini bulo zmensheno do 4 tis dukativ Prote zumiv uhilitisya vid namagannya Barbarossi vtyagnuti gercogstvo v pidgotovku do napadu na Krit sho nalezhav Veneciyi U vidpovid kapudan pasha zaprovadiv pravilo zupinki usih osmanskih flotovodciv na Naksosi de gercog povinen buv splachuvati podarunki kaniski Z oglyadu na ce Dzhovanni IV v diplomatiyi stav bilshe oriyentuvatisya na Franciyeyu z yakoyu osmanskij sultan Sulejman Pishnij uklav vijskovo politichnij soyuz V rezultati francuzke posolstvo v Stambuli stalo vistupati yak zahisnik gercogstva Arhipelagu Z seredini 1550 h rokiv pid tiskom sultanskogo divanu pogodivsya na vprovadzhennya na pidvladnih ostrovah pravoslavnih yeparhij yaki pidporyadkovuvalisya Konstantinopolskomu patriarhu Nevdovzi vstupiv z nimi v konflikt oskilki rozglyadav cih yepiskopiv yak shpiguniv sultana Razom z tim mav konflikt iz katolickim klirom cherez bazhannya keruvati nim priznachayuchi vlasnih yepiskopiv 1561 roku navit planuvav ob yednati miscevih katolikiv i pravoslavnih v yedinu cerkvu z pidporyadkuvannyam Konstantinopolskomu patriarhu Pomer Dzhovanni IV Krispo 1564 roku Jomu spadkuvav drugij sin Dzhakomo IV RodinaDruzhina Adriana Goccadini z rodu sinjoriv o Sifnos Diti Katerina d n pislya 1534 druzhina Nikkolo III Goccadini Franchesko d n 1550 Dzhakomo d n 1576 21 gercog Arhipelagu Taddeya druzhina Dzhana Franchesko Sommaripa sinjora AndrosuDzherelaCharles A Frazee The Island Princes of Greece The Dukes of the Archipelago Adolf M Hakkert Amsterdam 1988 ISBN 90 256 0948 1 Paul Hetherington The Greek Islands Guide to the Byzantine and Medieval Buildings and their Art Londres 2001 ISBN 1 899163 68 9