Джо Фрімен (англ. Jo Freeman, нар. 26 серпня 1945), псевдонім Joreen — американська дослідниця, феміністка, письменниця й адвокатка. Активістка руху за громадянські права та одна з перших організаторок американського феміністичного руху 1960-х років.
Джо Фрімен | |
---|---|
Народилася | 26 серпня 1945[1][2] (78 років) Атланта |
Країна | США |
Діяльність | політологиня, феміністка, письменниця і адвокат |
Alma mater | Чиказький університет, Університет Каліфорнії (Берклі) і d |
Знання мов | англійська |
Magnum opus | d |
IMDb | ID 6950207 |
Сайт | jofreeman.com |
|
Життєпис
Народилася в Атланті у 1945 році. Її мати була з Гамільтона і служила під час Другої Світової війни першою лейтенанткою у , дислокованому в Англії. Незабаром після народження Джо мати переїхала в Лос-Анджелес, де викладала в середній школі.
Закінчила середню школу в 1961 році, 1965 року здобула ступінь бакалавра з політичних наук у Каліфорнійського університету в Берклі.
Під час навчання в університеті була активісткою [en] (молодіжна організація Демократичної партії США та студентської організації [en]. За участь у демонстраціях її двічі заарештовували в березні та квітні 1964 року. Виправдана в першому суді та засуджена в другому, на п'ятнадцять діб.
Після закінчення університету Фрімен приєдналася до літнього проєкту SCOPE [en], протягом наступних років продовжувала брати участь у русі за громадянські права в Алабамі та Міссісіпі, за що провела кілька днів у в'язницях обох штатів. З 1966 року працювала політичною журналісткою в різних виданнях
1968 року вступила до аспірантури в Чиказький університет, де 1973 року здобула ступінь доктора філософії з політичних наук.
Завдяки своїй творчості Фрімен запрошували виступити в багатьох коледжах та університетах, переважно на Середньому Заході. В 1970 і 1971 роках подорожувала влітку автостопом Європою, поширюючи феміністичну літературу та читаючи іноді лекції, зокрема в університеті Осло.
Перш ніж отримати докторський ступінь, викладала чотири роки в Університеті штату Нью-Йорк. Потім провела два роки у Вашингтоні, округ Колумбія як співробітниця інституту Брукінгса, згодом була співробітницею Асоціації політичних наук США. Зі зростанням інтересу до публічної політичної діяльності Фрімен їй не вдалося знайти штатну посаду в наукових установах.
Вирішила вивчати право після того, як їй запропонували стипендію в Школі права Нью-Йоркського університету. Здобула диплом в 1982 році і наступного року стала адвокаткою.
Феміністична діяльність
Під псевдонімом «Joreen» була авторкою чотирьох класичних феміністичних текстів, у яких аналізувала свій досвід участі у жіночому русі. Найвідомішим із них є «Тиранія безструктурності», перекладений десятками мов. У ньому Фрімен стверджувала, що не існує безструктурних груп; у випадках, коли активіст(к)и відмовляються від формальної структури у своїй організації, покладаючись на принципи безлідерності, виникає неформальна структура, і стосунки влади всередині групи стають замаскованими та прихованими. З розширенням руху «безструктурність» стає перепоною для ефективної діяльності та може призводити до ще більшої авторитарності та безвідповідальності в організаціях, ніж формальна бюрократична структура.
Менш відомими текстами Фрімен є «BITCH Manifesto», «Trashing: The Dark Side of Sisterhood» та «51 Percent Minority Group: A Statistical Essay», опублікований у антології «Сестринство могутнє: Антологія творів жіночого визвольного руху» за редакції Робін Морган.
У своїй дисертації Фрімен аналізувала дві гілки жіночого руху і стверджувала, що їх розділяли більше приналежність до різних поколінь і досвід, ніж ідеологія. Представниці «молодшої гілки» починали громадську діяльність в русі за громадянські права, антивоєнному, та студентському активізмі нових лівих. Представниці «старшої гілки» були членкинями або співпрацювали з [en] та іншими державними комісіями. Книга Фрімен «Політика звільнення жінок», видана 1975 року на основі дисертації, здобула премію Американської асоціації політичних наук за найкращу наукову роботу про роль жінок у політиці.
Протягом багатьох років вела приватну практику в Брукліні, як адвокатка для активісток феміністичного руху.
Знімалася у фільмі про історію феміністичного руху «Вона красива, коли зла».
Праці
- The Politics of Women's Liberation: A Case Study of an Emerging Social Movement and Its Relation to the Policy Process (Longman, 1975; iUniverse, 2000).
- Women: A Feminist Perspective, editor (Mayfield, 1975, 1979, 1984, 1989, 1995).
- Social Movements of the Sixties and Seventies, editor (Longman, 1983).
- Waves of Protest: Social Movements Since the Sixties, editor with Victoria Johnson (Rowman & Littlefield, 1999).
- A Room at a Time: How Women Entered Party Politics (Rowman & Littlefield, 2000).
- At Berkeley in the Sixties: The Education of an Activist, 1961–1965 (Indiana University Press, 2004).
- We Will Be Heard: Women's Struggles for Political Power in the United States (Rowman & Littlefield, 2008).
Перекладені українською
- Тиранія безструктурності [ 5 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Спільне. — 7.09.2012.
Література
- Firestone, Shulamith, and Anne Koedt, eds. Notes from the Second Year. 1970.
- Freeman, Jo. At Berkeley in the Sixties: The Education of an Activist, 1961–1965. Indiana University Press, 2004.
- Freeman, Jo, "On the Origins of the Women's Liberation Movement from a Strictly Personal Perspective," in The Feminist Memoir Project, ed. by Rachel Blau DuPlessis and Ann Snitow. New York: Three Rivers Press, 1998, pp. 171–196.
- Heirich, Max. The Beginning: Berkeley, 1964. Columbia University Press, 1970.
- Lønnå, Elisabeth. Stolthet og Kvinnekamp: Norsk Kinnesakforenings Historie Fra 1913. Oslo, Norway: Gyldendal Norsk Forlag, 1996.
- Scanlon, Jennifer. "Jo Freeman." Significant Contemporary American Feminists: A Biographical Sourcebook. Greenwood Press, 1999, pp. 104–110.
Примітки
- SNAC — 2010.
- FemBio database
- Freeman, At Berkeley in the Sixties, pp. 1–5.
- Freeman, At Berkeley in the Sixties, pp. 14–22, 29–33, 53.
- The Civil Rights Vigil at the 1964 Democratic Convention [ 4 квітня 2020 у Wayback Machine.].
- Freeman, At Berkeley in the Sixties, pp. 84–126.
- "Professional Agitator Hits All Major Trouble Spots, " Jackson Daily News, August 18, 1966, p. 12.
- Jackson Daily News: Jo Freeman Story-1966 [ 4 квітня 2020 у Wayback Machine.].
- Scanlon, "Jo Freeman, " Significant Contemporary American Feminists, pp. 104—110.
- Elisabeth Lønnå, "Møtet med Jo Freeman, " Stolthet og Kvinnekamp: Norsk Kinnesakforenings Historie Fra 1913, pp. 230—232.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 24 червня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Freeman, Jo; Rossi, Alice C. (1984-01). Feminists in Politics: A Panel Analysis of the First National Women's Conference. Contemporary Sociology. Т. 13, № 1. с. 95. doi:10.2307/2068339. ISSN 0094-3061. Процитовано 5 вересня 2023.
- Джо Фрімен. Тиранія безструктурності [ 5 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Спільне. — 7.09.2012.
- The Second Wave, Vol. 2, No. 1 (1972); published under Jo Freeman's name in the Berkeley Journal of Sociology, Vol. 17 (1972–73), pp. 151—165.
- Shulamith Firestone and Anne Koedt, Notes from the Second Year.
- Ms., April 1976.
- Morgan, Robin, ed., Sisterhood is Powerful: An Anthology of Writings From the Women's Liberation Movement (N.Y.: Random House, 1st ed. 1970), p. 37 ff. (crediting, in id., p. [v], the essay's first appearance to The Voice of The Women's Liberation Movement).
- Women's Equity Action League: Information from [ 9 травня 2018 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 24 червня 2017.
- . Shesbeautifulwhenshesangry.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 28 квітня 2017.
Посилання
- Jo Freeman's website [ 7 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Frimen Dzho Frimen angl Jo Freeman nar 26 serpnya 1945 19450826 psevdonim Joreen amerikanska doslidnicya feministka pismennicya j advokatka Aktivistka ruhu za gromadyanski prava ta odna z pershih organizatorok amerikanskogo feministichnogo ruhu 1960 h rokiv Dzho FrimenNarodilasya26 serpnya 1945 1945 08 26 1 2 78 rokiv AtlantaKrayina SShADiyalnistpolitologinya feministka pismennicya i advokatAlma materChikazkij universitet Universitet Kaliforniyi Berkli i dZnannya movanglijskaMagnum opusdIMDbID 6950207Sajtjofreeman comVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v Atlanti u 1945 roci Yiyi mati bula z Gamiltona i sluzhila pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni pershoyu lejtenantkoyu u dislokovanomu v Angliyi Nezabarom pislya narodzhennya Dzho mati pereyihala v Los Andzheles de vikladala v serednij shkoli Zakinchila serednyu shkolu v 1961 roci 1965 roku zdobula stupin bakalavra z politichnih nauk u Kalifornijskogo universitetu v Berkli Pid chas navchannya v universiteti bula aktivistkoyu en molodizhna organizaciya Demokratichnoyi partiyi SShA ta studentskoyi organizaciyi en Za uchast u demonstraciyah yiyi dvichi zaareshtovuvali v berezni ta kvitni 1964 roku Vipravdana v pershomu sudi ta zasudzhena v drugomu na p yatnadcyat dib Pislya zakinchennya universitetu Frimen priyednalasya do litnogo proyektu SCOPE en protyagom nastupnih rokiv prodovzhuvala brati uchast u rusi za gromadyanski prava v Alabami ta Missisipi za sho provela kilka dniv u v yaznicyah oboh shtativ Z 1966 roku pracyuvala politichnoyu zhurnalistkoyu v riznih vidannyah 1968 roku vstupila do aspiranturi v Chikazkij universitet de 1973 roku zdobula stupin doktora filosofiyi z politichnih nauk Zavdyaki svoyij tvorchosti Frimen zaproshuvali vistupiti v bagatoh koledzhah ta universitetah perevazhno na Serednomu Zahodi V 1970 i 1971 rokah podorozhuvala vlitku avtostopom Yevropoyu poshiryuyuchi feministichnu literaturu ta chitayuchi inodi lekciyi zokrema v universiteti Oslo Persh nizh otrimati doktorskij stupin vikladala chotiri roki v Universiteti shtatu Nyu Jork Potim provela dva roki u Vashingtoni okrug Kolumbiya yak spivrobitnicya institutu Brukingsa zgodom bula spivrobitniceyu Asociaciyi politichnih nauk SShA Zi zrostannyam interesu do publichnoyi politichnoyi diyalnosti Frimen yij ne vdalosya znajti shtatnu posadu v naukovih ustanovah Virishila vivchati pravo pislya togo yak yij zaproponuvali stipendiyu v Shkoli prava Nyu Jorkskogo universitetu Zdobula diplom v 1982 roci i nastupnogo roku stala advokatkoyu Feministichna diyalnistPid psevdonimom Joreen bula avtorkoyu chotiroh klasichnih feministichnih tekstiv u yakih analizuvala svij dosvid uchasti u zhinochomu rusi Najvidomishim iz nih ye Tiraniya bezstrukturnosti perekladenij desyatkami mov U nomu Frimen stverdzhuvala sho ne isnuye bezstrukturnih grup u vipadkah koli aktivist k i vidmovlyayutsya vid formalnoyi strukturi u svoyij organizaciyi pokladayuchis na principi bezlidernosti vinikaye neformalna struktura i stosunki vladi vseredini grupi stayut zamaskovanimi ta prihovanimi Z rozshirennyam ruhu bezstrukturnist staye pereponoyu dlya efektivnoyi diyalnosti ta mozhe prizvoditi do she bilshoyi avtoritarnosti ta bezvidpovidalnosti v organizaciyah nizh formalna byurokratichna struktura Mensh vidomimi tekstami Frimen ye BITCH Manifesto Trashing The Dark Side of Sisterhood ta 51 Percent Minority Group A Statistical Essay opublikovanij uantologiyi Sestrinstvo mogutnye Antologiya tvoriv zhinochogo vizvolnogo ruhu za redakciyi Robin Morgan U svoyij disertaciyi Frimen analizuvala dvi gilki zhinochogo ruhu i stverdzhuvala sho yih rozdilyali bilshe prinalezhnist do riznih pokolin i dosvid nizh ideologiya Predstavnici molodshoyi gilki pochinali gromadsku diyalnist v rusi za gromadyanski prava antivoyennomu ta studentskomu aktivizmi novih livih Predstavnici starshoyi gilki buli chlenkinyami abo spivpracyuvali z en ta inshimi derzhavnimi komisiyami Kniga Frimen Politika zvilnennya zhinok vidana 1975 roku na osnovi disertaciyi zdobula premiyu Amerikanskoyi asociaciyi politichnih nauk za najkrashu naukovu robotu pro rol zhinok u politici Protyagom bagatoh rokiv vela privatnu praktiku v Bruklini yak advokatka dlya aktivistok feministichnogo ruhu Znimalasya u filmi pro istoriyu feministichnogo ruhu Vona krasiva koli zla PraciThe Politics of Women s Liberation A Case Study of an Emerging Social Movement and Its Relation to the Policy Process Longman 1975 iUniverse 2000 ISBN 978 0 595 08899 7 Women A Feminist Perspective editor Mayfield 1975 1979 1984 1989 1995 ISBN 1 55934 111 4 Social Movements of the Sixties and Seventies editor Longman 1983 ISBN 0 582 28091 5 Waves of Protest Social Movements Since the Sixties editor with Victoria Johnson Rowman amp Littlefield 1999 ISBN 0 8476 8747 3 A Room at a Time How Women Entered Party Politics Rowman amp Littlefield 2000 ISBN 0 8476 9804 1 At Berkeley in the Sixties The Education of an Activist 1961 1965 Indiana University Press 2004 ISBN 0 253 34283 X We Will Be Heard Women s Struggles for Political Power in the United States Rowman amp Littlefield 2008 ISBN 978 0 7425 5608 9 Perekladeni ukrayinskoyu Tiraniya bezstrukturnosti 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine Spilne 7 09 2012 LiteraturaFirestone Shulamith and Anne Koedt eds Notes from the Second Year 1970 Freeman Jo At Berkeley in the Sixties The Education of an Activist 1961 1965 Indiana University Press 2004 Freeman Jo On the Origins of the Women s Liberation Movement from a Strictly Personal Perspective in The Feminist Memoir Project ed by Rachel Blau DuPlessis and Ann Snitow New York Three Rivers Press 1998 pp 171 196 Heirich Max The Beginning Berkeley 1964 Columbia University Press 1970 Lonna Elisabeth Stolthet og Kvinnekamp Norsk Kinnesakforenings Historie Fra 1913 Oslo Norway Gyldendal Norsk Forlag 1996 Scanlon Jennifer Jo Freeman Significant Contemporary American Feminists A Biographical Sourcebook Greenwood Press 1999 pp 104 110 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 FemBio database d Track Q61356138 Freeman At Berkeley in the Sixties pp 1 5 Freeman At Berkeley in the Sixties pp 14 22 29 33 53 The Civil Rights Vigil at the 1964 Democratic Convention 4 kvitnya 2020 u Wayback Machine Freeman At Berkeley in the Sixties pp 84 126 Professional Agitator Hits All Major Trouble Spots Jackson Daily News August 18 1966 p 12 Jackson Daily News Jo Freeman Story 1966 4 kvitnya 2020 u Wayback Machine Scanlon Jo Freeman Significant Contemporary American Feminists pp 104 110 Elisabeth Lonna Motet med Jo Freeman Stolthet og Kvinnekamp Norsk Kinnesakforenings Historie Fra 1913 pp 230 232 Arhiv originalu za 6 travnya 2015 Procitovano 24 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Freeman Jo Rossi Alice C 1984 01 Feminists in Politics A Panel Analysis of the First National Women s Conference Contemporary Sociology T 13 1 s 95 doi 10 2307 2068339 ISSN 0094 3061 Procitovano 5 veresnya 2023 Dzho Frimen Tiraniya bezstrukturnosti 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine Spilne 7 09 2012 The Second Wave Vol 2 No 1 1972 published under Jo Freeman s name in the Berkeley Journal of Sociology Vol 17 1972 73 pp 151 165 Shulamith Firestone and Anne Koedt Notes from the Second Year Ms April 1976 Morgan Robin ed Sisterhood is Powerful An Anthology of Writings From the Women s Liberation Movement N Y Random House 1st ed 1970 p 37 ff crediting in id p v the essay s first appearance to The Voice of The Women s Liberation Movement Women s Equity Action League Information from 9 travnya 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 19 lyutogo 2019 Procitovano 24 chervnya 2017 Shesbeautifulwhenshesangry com Arhiv originalu za 11 serpnya 2019 Procitovano 28 kvitnya 2017 PosilannyaJo Freeman s website 7 lipnya 2017 u Wayback Machine